Постанова від 24 березня 2026 р. у справі №630/1502/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 630/1502/25 Головуючий суддя І інстанції Малихін О. О.

Провадження № 33/818/578/26 Суддя доповідач Грошева О.Ю.

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2026 року м.Харків

суддя Харківського апеляційного суду Грошева О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу апеляційною скаргою захисника Боса О.О. на постанову судді Люботинського міського суду міста Харкова від 04 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 , -

у с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин Харківської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, розлученого, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого в ТОВ ХЛІБОЗАВОД «НОВО-БАВАРСЬКИЙ», ідентифікаційний № НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Судом встановлено що ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог п. 2.5. ПДР, 30 жовтня 2025 року о 20-27 год. в м. Люботин на вул. Левка Мацієвича, 49, керував автомобілем ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання приладу DRAGER Alcotest 6820 на місці зупинки та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ»

Захисник подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що ні долучене до матеріалів справи відеозапис ні матеріали адміністративного правопорушення не містять жодних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2 .

Складений працівником поліції Рапорт за практикою Верховного Суду (Постанова від 20 травня 2020 року (справа №524/5741/16-а), Постанова від 28 травня 2020 року (справа №524/4668/17) не може розглядатися як беззаперечний доказ винуватості особи, оскільки зазвичай без збирання тих доказів, які визначено приписами КУпАП, поліцейські вдаються до їх підміни та здійснюють загальний опис тих чи інших обставин.

Якщо навіть припустити те, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом , то із матеріалів справи про адміністративні правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 , допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, матеріали справи також не містять таких доказів.

Поліцейські безпідставно зупинили автомобіль ОСОБА_1 , тому як він, правила дорожнього руху не порушував. У зв`язку із чим, захист вважає, що навіть якщо припустити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, то після його незаконної зупинки всі наступні вимоги працівників поліції він не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП.

Також з відеозапису подій за участі ОСОБА_1 не вбачається, яким саме чином працівник поліції встановив наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння.

Працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 про наявність в останнього конкретних ознак сп`яніння згідно з ознаками такого стану, що свідчило б про наявність у поліцейського підстав вважати, що він перебуває у стані сп`яніння.

При цьому ОСОБА_1 не були роз`яснені права і як би він розумів яка відповідальність може бути за його дії він одразу ж погодився пройти огляд.

Учасники провадження у судове засідання не з`явились, були повідомлені про дату та час судового розгляду належним чином.

Захисник Боса О.О. просила проводити судовий розгляд без її участі.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд не порушив вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для належного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 в порушенні правил дорожнього руху.

З огляду на матеріали справи, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно і всебічно встановив обставини, передбаченні ст. 280 КУпАП, щодо вчинення правопорушення і вини ОСОБА_1 , та прийняв постанову у відповідності з вимогами ст. ст. 283, 284 КУпАП на підставі наявних у справі та досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

Протокол про адміністративне правопорушення (а. с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.

Згідно вимог ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається не дійсним.

В протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 1) працівником поліції зазначено, що ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог п. 2.5. ПДР, 30 жовтня 2025 року о 20-27 год. в м. Люботин на вул. Левка Мацієвича, 49, керував автомобілем ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання приладу DRAGER Alcotest 6820 на місці зупинки та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ»

Аналогічні обставини встановив суд першої інстанції.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозапису, який міститься в матеріалах справи, вбачається що автомобіль ВАЗ 21099 рухається по узбіччю дороги, в подальшому екіпаж поліції зупиняє транспортний засіб.

За кермом знаходиться водій ОСОБА_1 , який з самого початку розмови не заперечував проти факту керування ним транспортним засобом, повідомив що живе поряд.

Інспектор поліції вбачаючи ознаки алкогольного сп`яніння запропонував водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров`я, проте водій категорично відмовився.

Після вказаного, водію було повідомлено про його права та в подальшому складено протокол.

Вказані відомості чітко зафіксовані на відеозаписі.

Апеляційний суд наголошує на тому, що водій транспортного засобу повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте ОСОБА_1 категорично відмовився виконувати законні вимоги інспектора та проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, внаслідок чого водій порушив п.2.5 ПДР України.

При цьому, в своїй апеляційній скарзі, захисник наполягав на тому, що ОСОБА_1 не був зобов`язаний проходити огляд.

Проте це суперечить позиції самого ОСОБА_1 , який під відеофіксацію визнав що керував транспортним засобом.

Крім того, ОСОБА_1 в суді першої інстанції надав наступні покази - вдень 31 жовтня 2025 року він випив 1 літр пива після того, як повернувся з роботи, а перед тим пропрацював дві доби без перерви. Його автомобіль ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2 , в той день знаходився на вул. Левка Мацієвича, неподалік від його будинку, бо його там залишив сусід, якому він передав у користування свій автомобіль. Але автомобіль останнім часом постійно глохнув. Ввечері 31 жовтня 2025 року він прийшов до свого автомобіля, завів двигун та намагався рушити в бік свого будинку. В той момент, коли він почав рух, позаду під`їхав автомобіль поліції. До нього підійшов поліцейський висловив вимогу пред`явити документи. Потім поліцейський запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використання приладу DRAGER на місці зупинки або в медичному закладі. Але він відмовився від проходження огляду, бо був впевнений, що в судовому порядку за це штраф не призначають.

Таким чином, ОСОБА_1 в суді першої інстанції визнав і факт керування транспортним засобом і факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Те що ОСОБА_1 був впевнений, що в судовому порядку за це штраф не призначають, не звільняє його від відповідальності, оскільки він як водій мав ознайомитись з чинним законодавством, зокрема і в частині його обов`язку на вимогу інспектора поліції пройти огляд на стан сп`яніння.

Всі ці вказані відомості, на думку апеляційного суду, свідчать про відсутність підстав сприймати як об`єктивну версію сторони захисту, щодо його невинуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.

Окрім вказаного, сторона захисту не наводить у своїй апеляційній скарзі жодних відомостей, які б свідчили про наявність якогось примусу з боку працівників поліції, внаслідок чого ОСОБА_1 був змушений відмовитись від проходження огляду.

Також належить зазначити, що ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності не за знаходження за кермом в стані алкогольного сп`яніння, ці обставини не встановлені.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає внаслідок відмови водія від проходження огляду, яка зафіксована на відеофайлі.

Таким чином, поліцейський діяв в межах закону та отримавши відмову водія від проходження огляду поліцейським було складено протокол.

Велася відеозйомка, свідки не залучались.

Протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис не містять суттєвих розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення.

Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.

При цьому, відеозапис судом приймається як належний та допустимий доказ, апеляційний суд не вбачає жодних істотних порушень, наслідком яких належало б визнати цей доказ недопустимим.

За таких обставин дії працівників патрульної поліції повністю відповідали букві закону і підстав для закриття провадження з цих підстав у апеляційного суду відсутні.

Крім того, водій або його захисник не були позбавлені можливості оскаржити дії інспектора поліції до суду, проте таким правом сторона захисту не скористалась.

Клопотань про необхідність допиту інспекторів поліції сторона захисту не заявляла.

Що стосується посилання захисника на начебто незаконну зупинку транспортного засобу, то такі доводи не приймаються судом, у зв`язку із наявністю відомостей у матеріалах справи про те, що до поліції надійшов виклик, в якому особа повідомила про те, що на її думку водій автомобіля Ваз з відповідним державним номером перебуває в стані алкогольного сп`яніння, неадекватно себе поводить.

Саме на цій підставі екіпаж поліції і зупинив транспортний засіб.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що впливатимуть зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцією факту (рішення ЄСПЛ, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишить місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1987 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.

Вид адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддею призначений з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, в межах строку передбаченого ст. 38 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Безумовних підстав для скасування постанови суду першої інстанції не встановлено.

Cуд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова є належним чином вмотивованою та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Боса О.О. - залишити без задоволення.

Постанову судді Люботинського міського суду міста Харкова від 04 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.Ю. Грошева