Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №727/15399/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/15399/25

Провадження № 2/727/647/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Смотрицького В.Г.

при секретарі Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

Встановив:

Короткий зміст позовної заяви та її доводи

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 21.03.2025 року між АТ «Акцент Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 року, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки згідно з графіком погашення кредиту, однак свої зобов`язання належним чином не виконав.

У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 75 000 грн на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 20.03.2026 року, терміном на 12 місяців. Згідно з п. 6 Кредитного договору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 85% річних.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 р. виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 81025,49 грн, з яких: 59364,55 грн - сума загального залишку заборгованості за тілом кредиту, 19305,98 грн - сума загального залишку заборгованості за процентами, 2354,96 грн сума загального залишку заборгованості за пенею.

Просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 року у сумі 81025,49 грн та понесені судові витрати.

Рух справи в суді

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 грудня 2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачам строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачам надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03 березня 2026 року витребувано з АТ «Акцент Банк» докази по справі.

Аргументи учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно, про що є повідомлення в справі, про поважні причини неявки суд не повідомили. У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила, що не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки до позовної заяви долучено два меморіальних ордери, обидва від 21.03.2025 року. Згідно меморіального ордеру № TR.45126765.45526.6842 ОСОБА_1 , як платник з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ «А-Банк», перерахував на рахунок позивача НОМЕР_2 кошти в розмірі 75000 грн. Згідно меморіального ордеру № TR.45126765.45527.6842 позивач з цього ж рахунку НОМЕР_2 перерахував на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 таку ж суму коштів в розмірі 75000 грн. Отже одного й того ж дня 21 березня 2025 року кошти в розмірі 75000 грн. були перераховані банком на рахунок відповідача та цього ж дня були повернуті ним банку. Крім того, позивач передчасно звернувся до відповідача з позовними вимогами про стягнення усієї суми заборгованості достроково. Також, позовні вимог щодо стягнення пені не відповідають закону та не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Обставини справи, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд

Судом встановлено, що відповідач 19.11.2024 року ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК» (а.с. 14). Власним підписом відповідач підтвердив, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням https://a-bank.com.ua, між ним та АТ «А-БАНК» становлять Договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій; визнав, що УЕП є аналогом власноручного підпису.

Також, 19.11.2024 року ОСОБА_1 підписав Заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту з карткою/рахунком, в якій просив відкрити йому поточний рахунок та встановити кредитний ліміт з сумою від 1 000,00 грн до 200000,00 грн, з пільговим періодом користування лімітом до 62 днів за ставкою 0,000001% та у разі виходу з пільгового періоду з процентною ставкою 3,4% на місяць, строком кредитування 240 місяців (а.с. 15-16).

Відповідно до п.1 Заявки вид послуги відкриття та обслуговування поточного рахунку. До рахунку Банк випускає безкоштовно (за виключенням іменної картки з фото, випуск якої становить 150 грн) платіжний інструмент у вигляді платіжної картки.

Згідно з п.2 Заявки за Рахунком, що відкривається згідно з цією Заявою, можуть здійснюватися операції: внесення/зняття коштів на/з рахунку/картки (готівковим або безготівковим шляхом) через каси та термінали самообслуговування; перекази з поточного рахунку/картки на інші рахунки/картки в Банку та на рахунки/картки в інших банках України; перекази з поточного рахунку на рахунки фізичних та юридичних осіб у закордонних банках; розрахунки Карткою (безготівкові розрахунки Карткою) в торгово-сервісній мережі України та за кордоном, включно з інтернет-магазинами; інші платіжні операції, передбачені Договором. За надання платіжних послуг, також інших послуг передбачених Договором стягується плата згідно з Тарифами, Банку. За операціями за Рахунком встановлені ліміти відповідно до Додатку 1 до цієї Заяви. Окремі/додаткові ліміти та/або обмеження за платіжними операціями за карткою/рахунком можуть бути встановлені/змінені відповідно до вимог Національного банку України, Міжнародних платіжних систем Мastercard/VISA або Банком.

21.03.2025 року ОСОБА_1 електронним підписом підписав заяву про надання послуги «Швидка готівка» №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 р. (а.с. 6-7). Відповідач ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-Банк» із заявою з метою отримання кредиту за послугою «Швидка готівка» на таких умовах: вид кредиту: «Кредит на споживчі потреби», тип кредиту: кредит строковий, мета отримання кредиту: придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума кредиту: 75000,00 грн, строк кредиту: 12 місяців зі строком повернення з 21.03.2025 року до 21.03.2026 року включно (п.1-5 Заявки).

Відповідно до п.6-7 Заяви процентна ставка (фіксована): 85% на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік. Розмір щомісячного платежу – 9553,19 грн.

Згідно п.8 Заяви денна процентна ставка становить - 0,14%.

Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 5169155127973681. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 114638,22 грн. Погашення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок НОМЕР_4 (п.9-11 Заявки).

Відповідно до п.12 Заяви у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07 % (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу.

Також сторонами погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, згідно з яким дата повернення кредиту та сплата нарахованих процентів: 21.03.2026, сума кредиту за договором 75000,00 грн, проценти за користування кредитом 39638,22 грн (зва.с.7 -8).

Із Паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка» суд встановив, що 21.03.2025 року АТ «Акцент-Банк» надав відповідачу інформацію, що зберігає чинність та є актуальною до 21.03.2026 року, відповідно до якої процентна ставка за користування кредитними коштами складає 85% річних, кількість щомісячних платежів: 12 (а.с. 5-6).

Також позивачем підписано довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб (зв.а.с.17).

На підтвердження виконання Договору позивачем надано меморіальний ордер TR.45126765.45526.6842 від 21.03.2025 року, з якого вбачається факт видачі позивачем АТ «А-БАНК» відповідачу ОСОБА_1 коштів у розмірі 75000,00 грн. на виконання умов договору №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 року (зв.а.с.9). Платником зазначено ОСОБА_1 , отримувачем ПАТ «Акцент-Банк».

Згідно з меморіальним ордером № TR.45126765.45527.6842 позивач з цього ж рахунку НОМЕР_2 позивачем АТ «А-БАНК» відповідачу ОСОБА_1 видано кошти в сумі 75000,00 грн на виконання умов договору №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 року (а.с.10).

У відповідь на ухвалу суду від 03 березня 2026 р., АТ «А-БАНК» надав інформацію про всі рахунки ОСОБА_1 , які відкриті на його ім`я в Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК» та виписки про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 , які відкриті на його ім`я в Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК», за період з 21 березня 2025 року по 03 березня 2026 року, а саме надано: виписку по кредиту за дог №А32ЕСТ155101376680; виписку по кредиту за дог №ABH0CY1747215755158; виписку по картці НОМЕР_5 ( НОМЕР_3 ); виписку по картці НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ); виписку по картках НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 які належать до одного рахунку ( НОМЕР_12 ).

Відповідно до виписки по картці НОМЕР_13 , рахунок НОМЕР_3 від 11.03.2026 року за період з 21.03.2025 року по 03.03.2026 року вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 21.03.2025 року об 11.35 год. на картку № НОМЕР_14 було зараховано 75000 грн. за кредитом «Швидка готівка», та 21.03.2025 року об. 11.47 год. була здійснена видача готівки через касу банку в сумі 75000,00 грн. (а.с.87).

Згідно з випискою по кредиту №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 року за період з 21.03.2025 року по 10.03.2026 року ОСОБА_1 здійснювались проплати на погашення кредиту в сумі 6936,54 грн., 9963,46 грн., 9281,00 грн., 2350,00 грн. (а.с. 89).

В розрахунку заборгованості за договором №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 року, станом на 03.12.2025 року, позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 81025,49 грн, з яких: 59364,55 грн - сума загального залишку заборгованості за тілом кредиту, 19305,98 грн - сума загального залишку заборгованості за процентами, 2354,96 грн сума загального залишку заборгованості за пенею (зв. а.с.8).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного цифрового підпису.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно статті 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі всім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За наведених обставин, суд вважає, що між сторонами виникли договірні зобов`язання, згідно з якими у банку - надати кредитні кошти, а відповідно, у відповідача виникло зобов`язання повернути кредитні кошти та оплатити інші погоджені сторонами платежі, зокрема відсотки.

Також на підтвердження факту укладення кредитного договору та існування у відповідача заборгованості за кредитним договором №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 року позивачем було надано розрахунок заборгованості станом на 03.12.2025 року, позивач зазначає, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 81025,49 грн, з яких: 59364,55 грн - сума загального залишку заборгованості за тілом кредиту, 19305,98 грн - сума загального залишку заборгованості за процентами, 2354,96 грн сума загального залишку заборгованості за пенею.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку ОСОБА_1 та заборгованості, він здійснював періодично внесення коштів на картковий рахунок, що свідчить про те, що він був обізнаний про умови договору та погодився з ними.

Згідно з розрахунком заборгованості нарахування відсотків відбувалося за відсотковою ставкою 85% річних, тобто за ставкою, узгодженою з позичальником.

Вказаний розмір заборгованості сторона відповідача жодним чином не спростувала та не надала суду свої контррозрахунки.

Виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20.

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщострок (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків, що згідно з розрахунком заборгованості станом на 03.12.2025 року становить 78670,53 грн., з яких: 59364,55 грн. - заборгованість за кредитом, 19305,98 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в розмірі 2354,96 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що п.12 договору №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 року передбачено, що у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн.) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 р. розмір пені складає 2354,96 грн. (зв.а.с.8).

Однак, суд звертає увагу на те, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За змістом ч.1 ст.14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Верховний Суд неодноразово наводив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23, провадження № 61-8279св23).

Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

У договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір тощо.

У встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У даній справі встановлено, що позивач (позикодавець) просив стягнути з позичальника пеню за час прострочення повернення позики під час дії в Україні воєнного стану.

Судом враховано, що законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (п.15 та п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідачу до сплати було нараховано у рахунок сплати пеню в сумі 2354,96 грн. Однак, відповідно до вимог закону такі нарахування підлягають списанню кредитодавцем, а, отже, у задоволенні позовних вимог у цій частині необхідно відмовити.

Висновки за результатами судового розгляду

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

За таких обставин, інші доводи учасників справи не стосуються предмету доказування в межах спірних правовідносин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та оцінюючи належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» необхідно стягнути заборгованість за договором №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 року року в сумі 78670,53 грн., з яких: 59364,55 грн. - заборгованість за кредитом, 19305,98 грн. - заборгованість за відсотками, задовольнивши частково позовні вимоги.

Щодо судових витрат

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2351,91 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 141, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_15 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №А32ЕСТ155101376680 від 21.03.2025 року в розмірі78670 (сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят) гривень 53 коп., з яких: 59364,55 грн. - заборгованість за кредитом, 19305,98 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_15 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати у розмірі 2351 (дві тисячі триста п`ятдесят одна) гривня 91 коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

З повним рішенням суду особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитись 10 квітня 2026 року.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: