Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №345/806/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/806/26

Провадження № 2/345/1153/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2026 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І. розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Калуші цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики посилаючись на те, що 02 вересня 2024 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір Позики грошових коштів на суму 214 200 (двісті чотирнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок., які він зобов`язався повернути згідно графіку зазначеного в договорі. Позивач неодноразово звертався до Відповідача із проханням повернути позичені кошти в строк, проте Відповідач увесь час ухилявся від виконання своїх обов`язків по поверненню грошових коштів. А тому, просить суд стягнути суму боргу та судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.02.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву останній не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За згодою позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до задоволення з наступного.

Ч.1, 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Встановлено, що 02 вересня 2024 року між ОСОБА_1 в особі Позикодавця, з однієї сторони та ОСОБА_2 в особі Позичальника , з іншої сторони, було укладено Договір Позики грошових коштів на суму 214 200 (двісті чотирнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

За цим договором позивач передав грошові кошти, а відповідач їх прийняв та зобов`язався повернути до 02.04.2025 року згідно графіку, визначеного п.1 Договору позики.

Отже, сторонами дотримано вимог закону щодо форми та умов договору позики, визначених у ст. 1047 ЦК України. Договір є укладеним з моменту передання грошей, тобто з 02.09.2024 р.

Позивач свої зобов`язання за договором позики виконав та передав, а відповідач отримав у позику в сумі 214 200 грн., що стверджується Договором позики від 02.09.2024 року.

Проте відповідач своє зобов`язання щодо повернення коштів не виконував у визначений Договором строк. На час звернення з позовом до суду борг відповідачем не погашений.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов`язання встановлено, боржник зобов`язаний виконати його у визначений строк. У випадку прострочення виконання - зобов`язання вважається порушеним, і кредитор має право вимагати його примусового виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають визначені законом правові наслідки, у тому числі право кредитора на стягнення боргу, неустойки або відшкодування збитків.

Керуючись положенням ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

А тому, враховуючи, що відповідачем були порушені умови договору щодо повернення грошових коштів, то позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 21420 грн.

Керуючись ст.ст. 4-13, 81, 82, 89, 141, 264-265, 273, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 1047- 1049 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 заборгованість за договором позики від 02.09.2024 року в загальній сумі 214 200 грн. та судовий збір в розмірі 2142 грн.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ: