Постанова від 25 березня 2026 р. у справі №530/1716/23 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/1716/23 Номер провадження 33/814/31/26Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р. Доповідач ап. інст. Корсун О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Полтава

Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Корсун О.М., за участю секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою з доповненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.

За постановою місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, будучи військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 , виконував обов`язки військової служби в стані алкогольного сп`яніння в умовах особливого періоду.

20 жовтня 2023 року о 14 годині 00 хвилин на території тимчасового місця розташування Військової частини НОМЕР_1 , а саме біля АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 було виявлено з ознаками алкогольного сп`яніння та проведено його огляд на стан сп`яніння в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради».

В апеляційній скарзі з доповненнями особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2023 року та закрити провадження у справі щодо нього за ч.3 ст.172-20 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції не врахував те, що: матеріали справи не містять належних і допустимих доказів учинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, за наведених у протоколі обставин; протокол про адміністративне правопорушення та медичний висновок складені з порушенням положень законодавства; до матеріалів справи не приєднано наказ чи інший нормативно-правовий документ командира Військової частини НОМЕР_1 про те, що заступник командира військової частини з МПЗ – майор ОСОБА_2 , яким складено протокол щодо нього ( ОСОБА_1 ), був уповноважений на складання протоколу про військове адміністративне правопорушення щодо військовослужбовців; пояснення від його імені внесене в протокол друкованим способом за допомогою комп`ютерної техніки, що вказує на внесення в протокол пояснень від його імені заздалегідь особою, яка його склала, що не відповідає вимогам об`єктивності; в протоколі відсутній розділ додатків і до нього не було долучено жодних доказів його ( ОСОБА_1 ) винуватості, з якими він міг ознайомитися під час ознайомлення з протоколом та в ході підписання протоколу. Посилаючись на викладене вище, ОСОБА_1 вважає протокол про адміністративне правопорушення таким, що не відповідає вимогам законодавства, а також зазначає про те, що його не було повідомлено про місце, дату й час розгляду в суді першої інстанції та безпідставно розглянуто справу без його участі.

Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представнику – адвокату Тимохіній Л.С., було належним чином повідомлено про місце, дату, час апеляційного розгляду та в судове засідання апеляційного суду вони не з`явились. Водночас адвокат Тимохіна Л.С. та ОСОБА_1 у направлених клопотаннях просили здійснювати розгляд апеляційної скарги з доповненнями без їх участі.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Суд апеляційної інстанції вивчив матеріали справи, проаналізував доводи апеляційної скарги з доповненнями та дійшов висновку про таке.

Статтею 294 КУпАП регламентовано, що судове рішення суду першої інстанції переглядається в межах доводів апеляційної скарги.

Виходячи з положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачено відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період – це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №64/2022 з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан в Україні, який наразі продовжено та на підставі Указу Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію. Відповідно до положень нормативно-правових актів, які регламентують порядок проходження військової служби, військовослужбовці виконують обов`язки військової служби цілодобово, окрім випадків, відповідно до яких військовослужбовці тимчасово звільняються від виконання обов`язків військової служби (відпустка тощо).

Згідно з п.4 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП – виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними доказами, і є правильним.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є і на момент вчинення адміністративного правопорушення був військовослужбовцем.

На час вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується, зокрема, даними Наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №3 від 23 травня 2023 року (а.с.6).

20 жовтня 2023 року т.в.о. командира роти Військової частини НОМЕР_1 у розташуванні даної військової частини в АДРЕСА_2 під час огляду особового складу було виявлено в молодшого сержанта ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння і доставлено ОСОБА_1 для здійснення його медичного огляду до КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» (а.п.10).

При цьому, інших доказів щодо перебування ОСОБА_1 20 жовтня 2023 року в іншому місці, аніж за місцем проходження військової служби на території Військової частини НОМЕР_1 , чи щодо увільнення його від виконання обов`язків військової служби, матеріали справи не містять та стороною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надано.

Даними ж медичного висновку №1979 від 20 жовтня 2023 року, виданого КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», підтверджено те, що 20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 у передбаченому для військовослужбовців порядку пройшов огляд на стан сп`яніння, за результатами якого встановлено перебування ОСОБА_1 , в тому числі станом на 20 жовтня 2023 року о 16 годині 30 хвилин у стані алкогольного сп`яніння (а.с.7).

Цей медичний висновок наданий уповноваженою особою - лікарем, у передбаченому законодавством порядку і будь-яких підстав ставити під сумнів його зміст не встановлено.

Відповідно до змісту встановлених фактичних обставин у протоколі про військове адміністративне правопорушення серії А7097 №72 20 жовтня 2023 року о 14 годині військовослужбовець Військової частини НОМЕР_1 – молодший сержант ОСОБА_1 , під час проходження військової служби в зазначеній військовій частині був виявлений із ознаками алкогольного сп`яніння внаслідок вживання спритних напоїв на території Військової частини НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 в умовах особливого періоду. 20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 доставлено до КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради», де 20 жовтня 2023 року о 16 годині 30 хвилин за результатами медичного огляду підтверджено його перебування в стані алкогольного сп`яніння.

У вказаному вище протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 виклав свою позицію, в якій підтвердив наведені вище обставини, встановлені в протоколі, й те, що він 20 жовтня 2023 року під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 вживав алкогольні напої на території військової частини НОМЕР_1 , що засвідчив і підтвердив своїм особистим підписом без будь-яких доповнень чи зауважень щодо змісту викладеної його позиції, чому передувало повне роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.1-3).

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про необ`єктивність викладу вказаної вище позиції ОСОБА_1 позбавлені підстав. Наведені ОСОБА_1 обставини були проявом його власної позиції щодо обставин, які ставились йому у вину в протоколі, що він підтвердив своїм підписом у протоколі без будь-яких доповнень чи зауважень і за повного роз`яснення йому прав як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому, за таких обставин, сам по собі спосіб викладу (відображення) цієї позиції в протоколі не впливає на її дійсність (а.с.3). Окрім того, будь-яких доказів щодо підроблення змісту протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять та стороною особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не надано.

Долучені ж представником дані щодо проходження ОСОБА_1 лікування з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, в інші дати, аніж 20 жовтня 2023 року, не спростовують факт вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Посилання ж апелянта на те, що до матеріалів справи не приєднано наказ чи інший нормативно-правовий документ командира Військової частини НОМЕР_1 про те, що заступник командира військової частини з МПЗ – майор ОСОБА_2 , яким складено протокол щодо нього ( ОСОБА_1 ), був уповноважений на складання протоколу про військове адміністративне правопорушення щодо військовослужбовця, є неспроможними.

Відповідно до ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в ст.ст.218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів) (статті 172-10 - 172-20, крім правопорушень, вчинених поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України під час дії воєнного стану).

У п.1 розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №329 від 23 жовтня 2021 року (далі – Інструкція), також визначено, що протокол про правопорушення, передбачені ст.ст.172-10-172-20 КУпАП, може складатися, зокрема: командиром (начальником) військової частини або уповноваженим ним командиром підрозділу (далі - уповноважена посадова особа військової частини) у разі виявлення ним безпосередньо факту вчинення підлеглим військовослужбовцем (військовозобов`язаним) військового адміністративного правопорушення або отримання інформації про вчинення такого правопорушення від інших осіб.

У цій справі протокол про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП щодо ОСОБА_1 складено заступником командира військової частини з МПЗ – майором ОСОБА_2 (а.с.1).

При направленні до суду матеріалів провадження до них було долучено Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 17 березня 2022 року №13-А, відповідно до якого заступника командира цієї військової частини - майора ОСОБА_2 , уповноважено складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст.ст.172-10-172-20 КУпАП (а.с.8-9).

Тому суд апеляційної інстанції не мав підстав уважати, що протокол щодо ОСОБА_1 було складено неуповноваженою особою.

Відсутність же в протоколі про адміністративне правопорушення зазначення додатків не є тим істотним порушенням вимог процесуального закону, яке би само по собі свідчило про недопустимість чи неналежність протоколу, а також не впливає на обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП. Під час судового провадження в судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 особисто чи через свого представника мав можливість ознайомитись із наявними в матеріалах справи даними, отримати їх копії та навести свої доводи щодо них. При цьому, при складанні протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено те, що відповідно до ст.268 КУпАП він має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватись юридичною допомогою під час розгляду справи, факт роз`яснення чого він підтвердив своїм підписом у відповідній графі протоколу (а.с.2).

Отже, наведені вище докази безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та об`єктивних обставин не довіряти їм немає. Мотивованих і достатніх підстав для висновку про недопустимість, недостовірність чи неналежність цих доказів не встановлено.

Що стосується доводів ОСОБА_1 , які зводяться до здійснення місцевим судом розгляду справи без його участі, то можливість реалізації прав, передбачених законодавством України, в тому числі й тих, про які йдеться в апеляційній скарзі з доповненнями, ОСОБА_1 і його представнику було надано під час провадження в суді апеляційної інстанції, якими вони й скористались у повному обсязі в спосіб, який уважали за необхідне. У ході апеляційного провадження вони, зокрема, мали можливість навести аргументи, з яких вважали безпідставним і помилковим притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП. Разом з тим, доводи апеляційної скарги з доповненнями не знайшли свого підтвердження.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про успішне доставлення судового повідомлення про місце, дату й час розгляду справи в місцевому суді за належним ОСОБА_1 номером мобільного телефону (а.с.14). Відповідно до матеріалів провадження клопотань, заяв про відкладення судового засідання першої інстанції судової інстанції до суду не надходило.

Таким чином, доводи апеляційної скарги з доповненнями, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови й закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не знайшли свого підтвердження.

Накладене на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу, яке, при цьому, відповідно до санкції ч.3 ст.172-20 КУпАП є найменш суворим за видом і мінімальним за розміром, відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, із урахуванням принципів співмірності, індивідуалізації за своїм видом і розміром законне, справедливе та сприяє меті адміністративного стягнення, тобто є необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Отже, апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу з доповненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2023 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду О.М. Корсун