Рішення від 26 березня 2026 р. у справі №760/1321/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/1321/25 2/760/94/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 березня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання Нагуляк А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,

встановив:

Представник позивача, адвокат Ольховікова Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва із вказаним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач).

Вимоги обґрунтовано тим, що 16.02.2023 реєстратор актів цивільного стану - пані ОСОБА_3 , Офіс Реєстратора Тірконнелл Гаус, що знаходиться в Леттеркенні, графство Донегол, Ірландія, зареєструвала шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про, що зроблено відповідний реєстраційний номер 3385757 та видано свідоцтво про шлюб від 16.02.2023.

Від вказаного шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про що зроблено відповідний актовий запис 13375400 реєстратором РАЦС - Анджелою Дж. Кроуфорд в Леттеркені, графство Донегол від 22.03.2023 та видано свідоцтво про народження ОСОБА_5 від 22.03.2023.

З 25.09.2024 позивач разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_6 проживає у Болгарії, де вони отримали статус тимчасового захисту, що підтверджується копією реєстраційної картки іноземця з наданим тимчасовим захистом № 825245956.

Представник позивача вказала, що позивач з відповідачем проживають окремо, через що шлюбно-сімейні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведеться, примирення неможливе.

Згідно ст. 29 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справи про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду.

Отже, ухвалою судді Верховного Суду від 02.01.2025 визначено підсудність цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу Солом`янському районному суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Майстренка О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 03.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від. 28.02.2025 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недоліками, які були встановлені після відкриття провадження.

06 березня 2025 року надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва продовжено розгляд справи, призначено судове засідання у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася про дату, час та місце судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку, 26.03.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує просить суд задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився про дату, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме 09.05.2025 від Солом`янського районного суду м. Києва направлено прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів громадянину Республіки Ірландії, ОСОБА_2 .

Крім того судом було надіслані судові повістки про дати судових засідань на електронну пошту відповідача.

Також, в своїй заяві від 26.03.2026 року представник позивача долучила копії надсилання судової повістки про виклик та інших процесуальних документів з перекладом на англійську мову на електронну адресу відповідача.

Отже, судом вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи у Солом`янському районному суді міста Києва. Заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило.

Частиною першою ст. 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 16.02.2023 реєстратор актів цивільного стану - пані ОСОБА_3 , Офіс Реєстратора Тірконнелл Гаус, що знаходиться в Леттеркенні, графство Донегол, Ірландія, зареєструвала шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про, що зроблено відповідний реєстраційний номер 3385757 та видано свідоцтво про шлюб від 16.02.2023.

Від вказаного шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис 13375400 реєстратором РАЦС - Анджелою Дж. Кроуфорд в Леттеркені, графство Донегол від 22.03.2023 та видано свідоцтво про народження ОСОБА_5 від 22.03.2023.

З 25.09.2024 ОСОБА_1 разом з неповнолітньою донькою ОСОБА_6 проживає у Болгарії, де вони отримали статус тимчасового захисту, що підтверджується копією реєстраційної картки іноземця з наданим тимчасовим захистом № 825245956. Спору щодо місця проживання дитини між сторонами немає.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони не ведуть спільного господарства та не зацікавлені у продовженні сімейного життя, тобто шлюбно-сімейні відносини фактично припинили своє існування.

Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про міжнародне приватне право України" шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.

Згідно ст. 63 Закону України "Про міжнародне приватне право України" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Процедура легалізації в Україні свідоцтва про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, скоєних за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном (затв. Наказом МЗС України №113 від 04.06.2002 р.).

Відповідно до міжнародного договору ст. 1 Гаазької Конвенції від 5 жовтня 1961 року передбачено, що її умови поширюються на офіційні документи, які були видані на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Такими документами визнаються: 1) документи, що походять від прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; 2) адміністративні документи; 3) нотаріальні акти та інші. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампа, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був виданий (ст.3 Конвенції). При цьому апостиль повинен відповідати вимогам Доповнення до Конвенції.

Відповідно до ст. ст. 2,3 Гаазької Конвенції (набрання чинності в Україні 22.10.2003 р.) кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Згідно з положенням вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі - учасниці цієї Конвенції.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Статтею 112 СК України визначено, що шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином, суд вважає, що подальше збереження шлюбних відносин суперечитиме інтересам позивача та відповідача, враховуючи, що жодна зі сторін не зверталася до суду з клопотанням про надання строку для примирення, тобто між подружжям відсутні будь-які намагання спрямовані на відновлення сімейних відносин.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

З огляду на викладене та керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 105, 110, 112 СК України, статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 16 лютого 2023 року реєстратором актів цивільного стану - пані ОСОБА_3 , Офіс Реєстратора Тірконнелл Гаус, що знаходиться в Літтеркенні, графство Донегол, Ірландія, реєстраційний номер 3385757.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_2 , персональний код НОМЕР_3, остання відома адреса: АДРЕСА_2

Суддя О. Майстренко