Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №759/22795/24 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/22795/24

пр. № 2/759/345/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Лавриненко Т.С.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування витрат,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом у якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 28875,00 грн., як витрати пов`язані з похованням померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Дану позовну заяву ОСОБА_1 , обґрунтовує тим, що 12.10.2018 ОСОБА_3 склала заповіт, яким все належне їй майно, рухоме та нерухоме, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом буде мати заповіла - ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений 12 жовтня 2018 року Матвієнко Т.В., державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори за реєстровим №2-268. Зважаючи на складений заповіт, починаючи з жовтня 2018 року вона займалася доглядом за ОСОБА_3 , частковим її утриманням, допомагала в побуті, прибирала в квартирі, купувала ліки, продукти харчування та здійснювала всі необхідні дії для покращення життя ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Відповідно до довідки про причину смерті ОСОБА_3 померла від хронічної серцевої недостатності. Зважаючи на те, що потрібно було займатися організацією поховання померлої, 12.04.2024 вона звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ритуальний дім сайво» і оформила договір-замовлення №51 на організацію поховання та надання суміжних ритуальних послуг.

Відповідно до п. 2.1 договору товариство зобов`язувалося організувати у визначений нею строк надання послуг та товарів.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони домовилися, що вартість послуг складає 28 875 грн. 00 коп. та сплачується 12.04.2024 у повному розмірі. У визначений день вона фактично сплатила обумовлену суму за організацію поховання ОСОБА_3 .

У подальшому вона дізналася про те, що ОСОБА_3 склала за життя інший заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 04.11.2024 відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження.

На виконання вимог ухвали судом було скеровано відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками, які остання не отримала у зв`язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У свою чергу, днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, за змістом наведених положень процесуального закону повернення поштового відправлення, здійсненого судом, з відміткою поштового оператора про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається підтвердженням належного повідомлення учасника справи, а днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Суд вважає за необхідне нагадати, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У свою чергу, згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.

Виходячи зі змісту ст. 12, ч. 3 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.

Таким чином, суд доходить висновку про належне сповіщення відповідача ОСОБА_2 про розгляд даного провадження, забезпечення останній можливості скористуватися наданим ЦПК України правом на подачу відзиву на позовну заяву, своїх пояснень та заперечень. Однак, відповідач ОСОБА_2 своїм правом на подачу відзиву не скористалася, на неодноразові виклики суду у призначений час не прибувала, про причини неявки та їх поважність не проінформувала, жодних заяв чи клопотань по суті справи не надсилала.

Ухвалою від 25.02.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено для розгляду по суті.

24.06.2025 ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів - інформації про звернення ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

28.11.2025 надійшов лист завідувача Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморенко О. №8423/07-14 від 25.11.2025, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_2 10.09.2024 звернулася до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини - майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Дана заява була зареєстрована за №3201, а на її підставі заведена спадкова справа за №753/2024. Водночас, свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_2 не видавалося.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити. Вказує, із 2018 року доглядала за ОСОБА_3 . Остання у тому ж 2018 році склала на неї заповіт. У 2024 році ОСОБА_4 померла і лише після поховання вона дізналася, що ОСОБА_3 склала ще один заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_2 . Вважає, що заповіт на відповідача складено вже тоді, коли ОСОБА_3 не розуміла значення своїх дій. Сусіди були свідками того, як вона допомагала померлій, водночас, відповідач цього ніколи не робила. Звертає увагу, що ОСОБА_2 в останній день подала заяву про прийняття спадщини.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи своєчасно та належним чином повідомленою про дату і час судового розгляду, до суду не прибула, жодних клопотань чи заяв, у тому числі й про відкладення на адресу суду не скеровувала.

Суд, вислухавши думку позивача ОСОБА_1 , дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали, оцінивши зібрані та надані у сукупності докази, доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд звертає увагу, що відповідач ОСОБА_2 своєчасно на належним чином повідомлена про дату та час розгляду пред`явленого до неї позову, до суду у призначений час не прибула, про причини неявки та їх поважність суд не повідомила, у наданий судом строк не скерувала до суду відзиву або своїх заперечень, при цьому, позивач у судовому засіданні зазначила, що не заперечує стосовно ухвалення у даному провадженні заочного рішення.

Беручи до уваги, що умови ухвалення заочного рішення, закріплені ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у даному випадку дотримані, суд доходить висновку про можливість ухвалення у даній справі заочного рішення суду, яке може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

28.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом у якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 28875,00 грн., як витрати пов`язані з похованням померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

У ході розгляду позовної заяви ОСОБА_1 пояснила, що у період з 2018 року по 12.04.2024 здійснювала догляд за ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що 12.10.2018 ОСОБА_3 склала заповіт на користь ОСОБА_1 , який посвідчений державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Матвієнко Т.В. та зареєстрований у реєстрі за №2-268 (т. 1 а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 1234 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

Разом з тим, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується долученою до позовної заяви копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 9).

12.04.2024 ОСОБА_1 та ТОВ «Ритуальний дім сяйво» укладено договір-замовлення №51 на організацію поховання та надання суміжних ритуальних послуг (т. 1 а.с. 11).

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов`язувався організувати у визначений замовником строк надання послуг та товарів.

У свою чергу, замовник в силу вимог п. 3.1 договору, повинен вчасно забезпечити оплату послуг та надати виконавцю необхідні документи для надання послуг.

Так, відповідно до п. 4.1 договору сторони домовилися, що вартість послуг складає 28 875 грн. 00 коп. та сплачується 12.04.2024 у повному розмірі.

Долученим до позовної заяви додатком №1 до договору-замовлення №51 від 12.04.2024 підтверджується, що ОСОБА_1 12.04.2024 сплатила обумовлену суму - 28 875 грн. 00 коп. за організацію поховання ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 12).

Таким чином, сторонами договору у повному обсязі виконано взяті на себе зобов`язання.

У той же час, 12.04.2024 позивач дізналася про те, що за життя ОСОБА_3 склала інший заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_2 .

В силу положень ч. 4 ст. 1235 ЦК України, чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Таким чином, враховуючи, що заповіт, складений на користь відповідача, було вчинено пізніше, аніж той, яким майно було заповідано позивачу, суд погоджується із позицією позивача ОСОБА_1 , що в розумінні ЦК України вона не є спадкоємцем та водночас має право на відшкодування витрат, понесених на поховання ОСОБА_3 від спадкоємців.

Із відповіді завідувача Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори Черноморенко О. №8423/07-14 від 25.11.2025, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зверталася до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини - майна померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вказує представник нотаріальної контори, заява про прийняття спадщини була зареєстрована за №3201, а на її підставі заведена спадкова справа за №753/2024. Водночас, свідоцтво про право на спадщину на ім`я ОСОБА_2 не видавалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

В силу приписів ч. 5 вказаної статті, особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Враховуючи, що представник нотаріальної контори не надав відомостей про те, що заява ОСОБА_2 була відкликана упродовж строку для прийняття спадщини, суд доходить висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 , звернувшись до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори 10.09.2024 із заявою про прийняття спадщини, є такою, яка прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , та не відмовилася від неї.

У постанові від 25.01.2023 у справі №463/6829/21-ц Верховний Суд дійшов висновку про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.

Враховуючи, що у ході розгляду справи позивачем доведеною, що нею вчинялися дії із організації поховання ОСОБА_3 , яка склала заповіт на користь відповідача, при цьому, ОСОБА_2 є такою, яка прийняла спадщину у наданий законом строк, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Окремо суд звертає увагу, що в рамках даного судового провадження позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією від 28.10.2024 (т. 1 а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі, наявні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді суми сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 1232-1235, 1254, 1268, 1269, ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позову заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про відшкодування витрат - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) витрати, пов`язані із похованням ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 28 875 грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.