Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №756/1009/26 — Оболонський районний суд міста Києва

12.03.2026 Справа № 756/1009/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/1009/26

3/756/826/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2026 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), за ст. 124 КУпАП,

за участю учасників судового провадження:

особа, яка притягається до адміністративної відповідльності, - ОСОБА_2 ,

захисник адвокат Сологуб В.Л.,

інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

18.12.2025 о 13:40 водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки KIA (д.н.з. НОМЕР_1 ) по вул. Йорданській, перед перехрестям з круговим рухом з вул. Героїв полку «Азов» у місті Києві, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом марки PEUGEOT (д.н.з. НОМЕР_2 ), який рухався попереду, чим порушив вимоги пункту 13.1. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину повністю заперечив та пояснив, що він здійснював рух у крайній лівій смузі по вул. Йорданській у місті Києві. Перед заїздом на перехрестя з круговим рухом він зменшив швидкість і побачив, як перед ним транспортний засіб марки PEUGEOT почав маневр перелаштування. Слідкуючи за рухом транспортних засобів, які рухались по колу, він відволікся і не помітив, як перед ним вже зупинився транспортний засіб марки PEUGEOT, внаслідок чого відбулося зіткнення. Вважає, що в даній дорожній ситуації в діях водія транспортного засобу марки PEUGEOT наявна невідповідність вимогам пунктів 10.1. та 10.3 Правил дорожнього руху, в той час як він ( ОСОБА_2 ) не змінював напрямок свого руху.

Захисник ОСОБА_4 вважав, що у вказаній дорожньо-транспортній пригоді наявна вина обох водіїв. При цьому звернув увагу суду на тому, що ОСОБА_2 не змінював напрямку руху та, як наслідок, у його діях немає невідповідності пункту 13.1 Правил дорожнього руху. Вважав, що причиною пригоди стало зміщення транспортного засобу марки PEUGEOT в смугу руху, по якій здійснював рух ОСОБА_2 .

Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди, - ОСОБА_3 , пояснила, що рухалась в середній смузі руху по вул. Йорданській у місті Києві. Перед перехрестям з круговим рухом вона зупинилась, щоб пропустити пішоходів, після чого, увімкнувши покажчик лівого повороту, почала виїзд на вказане перехрестя, маючи намір подальшого руху на перехресті на ліво. Пригальмувавши для того, щоб пропустити транспортні засоби, які вже здійснювали рух по колу, вона відчула удар у задню частину автомобіля. Зазначила, що, здійснюючи перелаштування з середньої у крайню ліву смугу для руху по вул. Йорданській, вона пересвідчилась у безпечності маневру.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 цього Кодексу передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами та іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_2 підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №544231, у схемі місця дорожньо-транспортної пригоди, а також у письмових поясненнях її учасників.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_2 щодо невинуватості останнього у порушенні правил дорожнього руху, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди, оскільки, як зі змісту пояснень, зазначених у протоколі, так і зі змісту письмових пояснень, наданий безпосередньо після вчинення ДТП не вбачається, що ОСОБА_2 висловив свою незгоду щодо неповноти даних, зазначених як у протоколі, так і у схемі ДТП, або неправильною оцінкою причинно-наслідкового зв`язку між діями останнього та наслідками що настали, які послугували підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо останнього. У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №544231 від 18.12.2025 ОСОБА_2 зазначив, що «згоден» із описом установлених даних, зазначених у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Так само у своїх поясненнях, наданий безпосередньо після вчинення ДТП ОСОБА_5 зазначив, що він «не помітив зупинку автомобіля PEUGEOT».

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей і про те, що водій ОСОБА_2 оскаржував дії працівників поліції.

За таких обставин, невизнання ОСОБА_2 своєї винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, суд не бере до уваги та вважає зазначену позицію ОСОБА_2 такою, що обрана як спосіб захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності, оскільки повністю спростовуються встановленими в ході судового розгляду обставинами, а також вищевказаними доказами, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною винуватість та кваліфікує дії ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, як «порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів» та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення відповідно до санкції вказаної норми.

Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.

Керуючись статтями 401, 124, 221, 276-280, 283-287, 289 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя А.В. Касьян