Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №755/23855/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/23855/25

Провадження №: 3/755/2358/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и л а :

21 листопада 2025 року о 20 год 54 хв ОСОБА_1 , по вул. Івана Миколайчука, м. Київ, 15А, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Sprinter 315 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, недотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на припаркований автомобіль «Chevrolet» д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Крім того, 21 листопада 2025 року о 21 год 59 хв ОСОБА_1 , по вул. Івана Миколайчука, м. Київ, 15А, керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz Sprinter 315 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд зі згоди водія у встановленому законом порядку, проводився на місці зупинки за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», результат тесту № 2652 - 1,99 ‰.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 2.9.а, 13.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 квітня 2026 року матеріали адміністративної справи № 755/23855/25 (провадження № 3/755/2358/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та матеріали адміністративної справи № 755/23857/25 (№ 3/755/2359/26), про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно № 755/23855/25 (провадження № 3/755/2358/26).

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, пояснив, що він не перебував за кермом автомобіля, керувала інша особа, а він сидів у автомобілі як пасажир.

Адвокат Субботін О.М. у судовому засіданні подав письмове клопотання про повернення на доопрацювання протоколи про адміністративні правопорушення, зважаючи на те, що при їх складанні допущено істотні порушення та помилки.

Інший учасник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав обставини викладені у протоколах про адміністративні правопорушення. Зазначив, що його автомобіль був припаркований на вул. Миколайчука збоку на дозволеному для паркування місці. Він відійшов в магазин, після повернення дізнався, що його автомобіль зачепив інший транспортний засіб. Оглянувши автомобіль, помітив пошкодження, а саме відірване дзеркало, пошкоджене крило та фари, при цьому, неподалік стояв на аварійному сигналі автомобіль «Mercedes-Benz Sprinter 315 CDI» д.н.з. НОМЕР_1 , з якого і водій, пасажир вийшли у стані алкогольного сп`яніння та заперечували свою причетність до дорожньо-транспортної пригоди. Після чого ОСОБА_2 викликав працівників поліції, які по приїзду встановили особу водія та пасажира, та підтвердили їх перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Вказав, що саме ОСОБА_1 вів себе як водій автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter 315 CDI» та не повідомляв, що не був за кермом.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення від 21.11.2025 серії ЕПР1 № 519922, 519948, схемою місця ДТП від 21.11.2025; картками обліку адміністративних правопорушень; поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди та свідків; витягом з АРМОР; квитанцією приладу «Drager Alcotest 6820» від 21 листопада 2025 року тест № 2652 з результатом 1.99 ‰, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, карткою від 21.11.2025 року, направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом, записаним на DVD-R диск.

Відеозапис розпочинається з місця дорожньо-транспортної пригоди та фіксує подальші дії працівників поліції, спрямовані на встановлення обставин події, під час яких поліцейськими з`ясовано, що за кермом транспортного засобу перебував ОСОБА_1 , що підтверджується показаннями наявних на місці події свідків, зокрема і учасників ДТП, поведінкою ОСОБА_1 , який поводив себе як особа, яка керувала даним транспортним засобом, який систематично цікавився обставинами та наслідками дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, ОСОБА_1 факт керування автомобіля заперечував, пояснюючи, що транспортним засобом керував інший водій, він був лише пасажиром. Разом з тим, під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції встановлено, що транспортний засіб, який потрапив у дорожньо-транспортну пригоду належить ОСОБА_1 , а також виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння. У подальшому працівниками поліції повідомлено, щодо наявності значної кількості свідків, які можуть підтвердити факт керування зазначеним транспортним засобом саме ним, після чого запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, на що останній погодився, результат огляду склав 1.99 ‰. В подальшому працівниками патрульної поліції складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, які ОСОБА_1 вручені під підпис, що зафіксовано на відеозаписі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як роз`яснено в абз. 3, 4 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

В матеріалах адміністративної справи наявні письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, зокрема ОСОБА_1 , який пояснив, що їхав прямо та відчув удар по автомобілю, вийшовши, дізнався, що вдарив інший автомобіль, з чим не погоджується. Але визнав свою провину у керуванні автомобіля у нетверезому стані.

Отже, з наявного в матеріалах справи диску з відеозаписом та письмових пояснень ОСОБА_1 факт керування останнім транспортним засобом підтверджено.

Аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що ними після ДТП з`ясовано, що за кермом перебував ОСОБА_1 , у нього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, після чого останній пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, результат драгеру склав - 1,99 ‰.

Відтак, усі зазначені у судовому засіданні ОСОБА_1 обставини спростовуються наявними матеріалами та переглянутим у судовому засіданні відеозаписом із нагрудної камери поліцейського.

Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду, стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

З моменту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП до дня розгляду справи суддею минуло більше трьох місяців.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 36, 38, 41-1, 124 130, 247, 251, 283-285 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и л а :

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку із закінченням на день розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя: Віра Левко