Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №710/1601/25 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1601/25

Провадження № 1-кп/710/56/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2025 за №12025250360001135, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола, Черкаської області, громадянина України, українця, жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 08.04.2025 ( справа 710/426/25 )яка набрала законної сили 19.04.2024 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років.

Також, постановами Шполянського районного суду Черкаської області від 28.04.2025 (справа №710/513/25, та № 710/514/25) які набрали законної сили 09.05.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років, та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про наявність вказаних постанови Шполянського районного суду Черкаської області якими його позбавлено право керування транспортними засобами та будучи ознайомленим з ними, з метою невиконання рішень суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

21.09.2025 о 13 год. 56 хв. будучи позбавленим права керувати транспортними засобами, ігноруючи заборону, встановлену ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», керував транспортним засобом ВАЗ 2106 номерний знак НОМЕР_1 , порушуючи правила дорожнього руху України рухався по вул. Заводська, в м. Шпола Звенигородського району Черкаської області де поряд з будинком № 138 був зупинений екіпажом групи реагування патрульної поліції Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області та відносно нього за порушення правил дорожнього руху України винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії ЕНА №5772721 від 21.09.2025 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Суд кваліфікує діяння обвинуваченого як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.382 КК України, а саме умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, при обставинах встановлених судом.

Прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні також зазначив, що справу можливо розглядати в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, про що надав відповідну заяву.

Оскільки учасниками процесу не оспорювалися фактичні обставини справи, а судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, при цьому у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, тому, вислухавши думку учасників процесу та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідивши обвинувальний акт, уважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, доведена.

При призначенні покарання, суд враховує, що, згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України є щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України, не встановлені.

Визначені в ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Відповідно до вказаних засад обвинуваченому має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з принципу співмірності цей захід примусу за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого.

При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

При визначенні покарання ОСОБА_4 суд приймає до уваги характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, класифікуються як нетяжкий злочин - ч. 1 ст. 382 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що кримінальне правопорушення не потягло за собою тяжких наслідків, відношення обвинуваченого до скоєного, особу обвинуваченого, який вважається несудимим, за місцем проживання характеризується позитивно, суд також враховує наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, відтак приходить до висновку про можливість обрання ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі і застосувавши ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні у кримінальному провадженні.

Долю речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувались.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Згідно п.п.1,2 ч.1та п. 2 ч.3 ст.76 КК України, зобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто 06.04.2026.

Речові докази: СД диск із записом, який долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1