Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №705/882/25 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/882/25

2/705/428/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Піньковського Р.В.

при секретарі Романовій О.М.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначила про те, що з 30 жовтня 2020 року вона перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу народилась спільна дитина – донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спору з Відповідачем про місце проживання дитини не мають. Від свого першого шлюбу має доньку ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з нею.

Починаючи з моменту реєстрації шлюбу вона з відповідачем проживали однією сім`єю, вели спільне господарство та виконували інші обов`язки як членів подружжя щодо один одного і дітей. Під час подружнього життя виникло кілька обставин, які роблять неможливим подальше існування подружжя між ними, ведення спільного господарства і управління спільним майном подружжя.

Підставою для розірвання шлюбу є те, що відповідач з власної ініціативи припинив спільне проживання, ведення спільного господарства і розпочав будувати сторонні відносини спрямовані на утворення іншої сім`ї, в тому числі вчиняти правочини не на користь існуючої сім`ї.

Вважає, що за таких обставин подальше спільне життя і збереження шлюбу з відповідачем неможливе та суперечить її інтересам та інтересам дітей, унеможливлює проведення виховного процесу дітей.

Враховуючи викладене просить суд, розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 30 жовтня 2020 року Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 512.

У судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги та просила винести рішення, яким шлюб між нею та відповідачем розірвати. Також зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву або будь-яких заяв щодо розгляду справи у його відсутність, на адресу суду не надходило.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, неявкою його в судове засідання без поважних причин та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом достовірно встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 30 жовтня 2020 року Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрували шлюб 30 жовтня 2020 року в Уманському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №512. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка – ОСОБА_5 , дружини – ОСОБА_6 .

У позивача та відповідача є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якої відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 записані: батьком – ОСОБА_2 , матір`ю – ОСОБА_1 .

На цей час сторони у справі не проживають однією сім`єю та не ведуть спільного господарства. Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, оскільки остання не бажає зберегти шлюб та на примирення не згодна, на розірванні шлюбу позивач наполягає та просить строк на примирення не надавати.

Згідно ч. 3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

Відповідно до положень ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Статтею 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Суд виходить з того, що вжиття заходів щодо збереження сім`ї за встановлених обставин не може дати позитивного результату, оскільки подальше спільне життя подружжя неможливе та є таким, що суперечило б інтересам позивача. Враховуючи, що відповідачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження наміру зберегти сім`ю та відновити шлюбні стосунки з позивачем, а також не вбачається наміру вчинення останнім дій, направлених на примирення, а також інші обставини, які склалися між сторонами у вказаному випадку, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивач, як особа з інвалідністю 2-ї групи згідно довідки до акта МСЕК серії 12 ААВ №6444236 від 06.12.2022 відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи, то згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 12, 13, 18, 19, 77-79, 81-83, 89, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 30 жовтня 2020 року в Уманському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №512.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (рнокпп НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави сплачений судовий збір у сумі 1211 гривень 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Р. В. Піньковський