Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №700/139/26 — Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/139/26

Провадження № 1-кп/700/87/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 р. Лисянський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лисянка Черкаської області кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Дашуківка Звенигородського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, звільненого з військової служби у відставку 23.01.2026, не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

29.01.2026, близько 17 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в ході конфлікту із співмешканкою ОСОБА_5 , який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи прямий умисел на заподіяння останній тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, взяв ОСОБА_5 за плечі та лівим боком вдарив об дерев`яний одвірок, після чого кулаком правої руки наніс один удар в область правого ока потерпілої, внаслідок чого ОСОБА_5 відповідно до висновку експерта №05-9-01/61 від 06.02.2026 отримала тілесні ушкодження у вигляді синців в правій підочній ділянці, на лівому плечі, тобто вчинив кримінальне правопорушення пов`язане з домашнім насильством, яке виражається в нанесенні тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений заявив, що не оспорює всі фактичні дані, які відображені в обвинуваченні та просив не досліджувати докази у справі, оскільки він їх визнає. Підтвердив факти, викладені в обвинуваченні. Пояснив суду, що 29.01.2026, близько 17:00 год. між ним та його співмешканкою стався на конфлікт, оскільки дружина насварила дитину, йому це не сподобалося, тому він штовхнув дружину. Від поштовху ОСОБА_5 упала, згодом він ударив рукою її по обличчю. Кається в скоєному.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорювали всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі, окрім даних, що характеризують обвинуваченого.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.125 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке згідно з ч.1 ст.12 КК України класифікується як кримінальний проступок, особу винного, який задовільно характеризуються за місцем проживання, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.

Обвинувачений під час судового розгляду висловлював каяття у скоєному, проте тут же звинувачував потерпілу у небажанні примиритися, непокірності.

Щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації, чого в даному випадку обвинувачений не демонстрував, вибачення у потерпілої не просив.

Враховуючи наведені обтяжуючі обставини, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, суд приходить до переконання про можливість призначення покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, та у розумінні ст.50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Речових доказів немає.

Запобіжні заходи не обиралися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373,374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_4 в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу - 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Суддя ОСОБА_1