Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №141/215/25 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1/26

141/215/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача: ОСОБА_3 ,

відповідача: ОСОБА_4 ,

представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

в с т а н о в и в :

У березні 2025 року ОСОБА_6 (далі - позивач) через представника ОСОБА_2 звернулась до Оратівського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач 1), ОСОБА_4 (далі - відповідач 2), Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач 3), у якому просила суд встановити факт проживання ОСОБА_6 разом із матір`ю ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на час відкриття спадщини.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_7 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 2,2117 га, кадастровий номер 0523183600:02:003:0025, що розташована на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області. Спадкова справа після смерті ОСОБА_7 не заводилась. З 2008 року і до дня смерті її мати ОСОБА_7 фактично проживала з нею по АДРЕСА_1 і вона здійснювала за нею догляд. На думку позивача, вона є такою, що прийняла спадщину після смерті матері, оскільки не подала заяву про відмову від спадщини. Зазначала, що встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини їй необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину. Вона є спадкоємицею за законом, до того ж, на її користь мати склала заповіт від 30.07.2008 року. ОСОБА_6 зверталась до суду з даною заявою у порядку окремого провадження, яку було задоволено рішенням суду від 02.04.2024 року у справі №381/794/24. Разом із тим, постановою суду апеляційної інстанції від 10.02.2025 року рішення суду скасовано, заяву залишено без розгляду, роз`яснено право звернутись до суду з позовом на загальних підставах.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача 3 зазначила, що інформацією про те, що ОСОБА_6 дійсно проживала на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем ОСОБА_7 Оратівська селищна рада не володіє. Крім того, спору між Оратівською селищною радою та ОСОБА_6 немає. Тому, просила суд відмовити у задоволенні позову до відповідача 3.

У відзиві на позовну заяву представник відповідачів вказала, що на час смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею постійно проживав та був зареєстрованим її чоловік ОСОБА_8 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за життя не заявляв про відмову від цієї спадщини, але не оформив своїх спадкових прав. За життя ОСОБА_8 на випадок своєї смерті розпорядився всім своїм майном, яке буде належати йому на день смерті, шляхом складання заповіту 13 вересня 2012 року, зареєстрованого у реєстрі за №36, на користь свого онука ОСОБА_3 . На підставі заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини за заповітом приватним нотаріусом Оратівського (нині Вінницького) нотаріального округу Дроновою О.В. 23.12.2014 року заведено спадкову справу №118/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 07 червня 2024 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Кравченко О.В. на підставі вищезазначеного заповіту ОСОБА_8 видане ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,3589 га, кадастровий номер 0523183600:02:003:0024, що розташована на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, що належала спадкодавцю ОСОБА_8 . В частині земельної ділянки площею 2,2117 га, кадастровий номер 0523183600:02:003:0025, що розташована на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, та входить до складу спадщини, свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 не отримав, оскільки на це майно заявила свої права в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 - її дочка ОСОБА_6 . Проте, ОСОБА_3 заявляє, що ОСОБА_7 постійно не проживала у дочки ОСОБА_6 , а лише приїздила у гості та на лікування. У Фастівському районі проживають три дочки ОСОБА_7 , вона часто приїздила до них на лікування. Зупинялась у когось з дочок. Для лікування їй потрібні були кошти, тому вона стала на облік у ГУ ПФУ у Київській області. Пізніше вона отримана пенсійну платіжну картку. Тому, просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також їх представник заперечували проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача 3 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у поданому відзиві просила розглядати справу за її відсутності.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні (ч. 1 ст. 211 ЦК України).

Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 27.03.2025 року справу передано на розгляд за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області.

22.04.2025 року справу передано до провадження судді Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулової Н.А.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строку для усунення недоліків.

Заяву на виконання вимог ухвали суду подано 08.05.2025 року.

Ухвалою суду від 16.05.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, витребувано копії спадкових справи після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8

03.06.2025 року на адресу суду надійшов лист щодо спадкової справи ОСОБА_7

19.06.2025 року до суду надійшов лист щодо спадкової справи після смерті ОСОБА_8 .

Протокольною ухвалою суду від 13.08.2025 року ухвалено викликати та допитати в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, визнано явку ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у судові засідання обов`язковою.

Протокольною ухвалою суду від 27.08.2025 року постановлено викликати та допитати у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також долучено докази, надані стороною позивача.

Ухвалою суду від 27.08.2025 року витребувано копії спадкових справи після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_8

11.09.2025 року до суду надійшли копії матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_8 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 - лист щодо спадкової справи ОСОБА_7 .

Протокольною ухвалою суду від 17.11.2025 року долучено докази, надані стороною відповідачів.

Суд, заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши подані документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, дійшов до наступних висновків.

Приписами ч.ч. 1,2 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_7 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , місце смерті - м. Фастів (т. 1 а.с. 12).

ОСОБА_7 являється матір`ю ОСОБА_17 . Остання після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_18 » (т. 1 а.с. 13-14).

Таким чином, позивач ОСОБА_6 є дочкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_7 спадкова справа не заводилась, що вбачається із витягу із спадкового реєстру від 07.03.2025 року (т. 1 а.с. 15).

ОСОБА_19 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯБ №684397 належить земельна ділянка площею 2,2117 га, кадастровий номер 0523183600:02:003:0025, що розташована на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області (т. 1 а.с. 22-23).

Як вбачається із заповіту від 30.07.2008 року, ОСОБА_7 на випадок своєї смерті, зробила наступне розпорядження. Належну їй земельну частку (пай) розміром 2,2117 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Осичнянської сільської ради в селі Осидча Оратівського району Вінницької області, та майновий пай на суму 4 464 гривні, заповіла ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Заповіт посвідчений секретарем виконавчого комітету Триліської сільської ради Фастівського району київської області та зареєстрований в реєстрі за №317 (т. 1 а.с. 16)

ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 9), при зверненні до суду з позовом вказувала, що її мати фактично проживала з нею за вказаною адресою до дня смерті та позивач здійснювала за нею догляд. Зазначений будинок належить позивачу на праві власності (т. 1 а.с. 38, 52).

Згідно довідки №4-108/02.00-29 від 19.12.2023 виданої Рожичнянським старостинським округом Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_19 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на день смерті була зареєстрована у с. Осична Вінницького (Оратівського) району Вінницької області. Однак, фактично не проживала за даною адресою з 2008 року, оскільки вибула проживати до дочки ОСОБА_6 у село Триліси Фастівського району Київської області, де і померла (т. 1 а.с. 17).

Відповідно до довідки №16-06/59 виданої 20 грудня 2023 року Триліським старостинським округом №6 Кожанської селищної ради, ОСОБА_19 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті проживала в АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання. Спільно з нею проживала та здійснювала за нею догляд донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 1 а.с. 18).

Згідно довідки, виданої Триліським старостинським округом №6 Кожанської селищної ради Фастівського району Київської області від 12 березня 2025 року №16.031.88, ОСОБА_6 з 2006 року по 2012 рік проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_19 по день її смерті за адресою: АДРЕСА_1 . З 2006 року по 2018 рік ОСОБА_6 проживала без реєстрації місця проживання за даною адресою (т. 1 а.с. 47).

ОСОБА_19 перебувала на обліку у Головному управлінні пенсійного фонду України у Київської області як отримувач пенсії за віком з 01.08.2007 року. Виплата пенсії проводилась на рахунок, відкритий ОСОБА_7 в АТ «Експрес Банк». Згідно матеріалів справи, проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Допомогу на поховання отримала ОСОБА_6 (лист від 03.04.2025 року №1000-0202-8/44994) (т. 1 а.с. 204).

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2024 року у справі №381/794/24 встановлено факт, що ОСОБА_6 постійно спільно проживала на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Фастів Київської області, за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 27-29).

Постановою Київського апеляційного суду від 10 лютого 2025 року вищевказане рішення скасовано, а заяву залишено без розгляду. Роз`яснено ОСОБА_6 право звернутися до суду з позовом на загальних підставах (т. 1 а.с. 30-37).

Заперечуючи проти даної позовної заяви, сторона відповідачів зазначала, що насправді на час смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею постійно проживав та був зареєстрованим її чоловік ОСОБА_8 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за життя не заявляв про відмову від цієї спадщини, але не оформив своїх спадкових прав.

Так, ОСОБА_8 являється батьком позивача ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 13), відповідача ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 76), дідусем відповідача ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 75) та чоловіком ОСОБА_7 .

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 2 а.с.50).

За життя ОСОБА_8 на випадок своєї смерті розпорядився всім своїм майном, яке буде належати йому на день смерті, шляхом складання заповіту 13 вересня 2012 року, зареєстрованого у реєстрі за №36, на користь свого онука ОСОБА_3 (т. 2 а.с.. 56).

На підставі заяви ОСОБА_3 про прийняття спадщини за заповітом приватним нотаріусом Оратівського (нині Вінницького) нотаріального округу Дроновою О.В. 23.12.2014 року заведено спадкову справу №118/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 49).

07 червня 2024 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Кравченко О.В. на підставі вищезазначеного заповіту ОСОБА_8 видане ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,3589 га, кадастровий номер 0523183600:02:003:0024, що розташована на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, що належала спадкодавцю ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 133).

У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_2 було відмовлено (а.с. 127-130).

Згідно довідок Оратівської селищної ради від 20 квітня 2022 року №11-78 та №11-77, ОСОБА_7 , на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована і проживала у АДРЕСА_2 . На час відкриття спадщини постійно проживали та були зареєстровані разом із ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 134, 140).

Аналогічні відомості містить довідка Рожичнянського старостинського округу від 20 травня 2024 року №138/02.0 (т. 1 а.с 137).

Згідно довідок Рожичнянського старостинського округу від 29 квітня 2025 року №126/02.00.04-12 та №125/02.00.04-12, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поховані на місцевому кладовищі у с. Осидча Вінницького району Вінницької області (а.с. 138-139).

На підтвердження того, що ОСОБА_7 також проживала у іншої дочки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , надано довідку №269 від 03 червня 2025 року (т. 1 а.с. 141).

Також у матеріалах справи наявна довідка, видана виконавчим комітетом Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області від 23.12.2014 року №538 про те, що ОСОБА_7 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_2 . На день смерті з нею був зареєстрований та проживав чоловік ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.с. 55).

Згідно матеріалів спадкової справи після померлого ОСОБА_8 , він прийняв спадщину своєї померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 дружини ОСОБА_7 , але не оформив спадкових прав (т. 2 а.с. 63).

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів і відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

У відповідності до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку окремого провадження.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Стаття 1216 ЦК України передбачає те, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно із ч. 1-3 ст.1268 ЦК України,спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 1 та п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Аналізуючи наявні матеріали справи судом встановлено, що надані позивачем відомості про проживання ОСОБА_7 на час відкриття спадщини у м. Фастів Київської області відрізняються від наданих стороною відповідачів та витребуваних у нотаріуса документів про те, що станом на час відкриття спадщини ОСОБА_7 проживала у с. Осична Вінницького (Оратівського) району Вінницької області, а її чоловік ОСОБА_8 прийняв спадщину, але не оформив спадкових прав.

Під час надання пояснень ОСОБА_6 зазначила, що вона у 2005 році забрала свою матір до себе, проживали вони разом з початку у гуртожитку, надалі придбали будинок. Її батько - ОСОБА_8 залишився проживати сам. Вона займалась лікуванням матері, допомагала їй оформити пенсію, яку спочатку приносила поштарка, а надала пенсію оформили на банківську карту. У певний період життя ОСОБА_7 виявила бажання проживати у дочки ОСОБА_20 (відповідач по справі ОСОБА_4 ), але потім попросила її забрати. Постійно мати проживала саме з позивачем, інші дочки - ОСОБА_21 та ОСОБА_22 до себе її не забирали.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що її мати постійно не проживала із ОСОБА_6 , але часто приїздила то до ОСОБА_4 , та до іншої дочки - їх сестри ОСОБА_23 . ОСОБА_4 піклувалась про свою маму, купувала їй ліки.

Відповідач ОСОБА_3 надав суду пояснення, що його бабуся проживала з дідусем до смерті, отримувала пенсію, ліки допомагала купувати його мама - ОСОБА_4 .

Допитані у судовому засіданні свідки надали наступні пояснення суду.

Свідок ОСОБА_16 , яка являється сестрою ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зазначила, що її мати ОСОБА_7 постійно проживала з позивачем протягом 7 років до своєї смерті, із ОСОБА_4 їх мати ніколи не проживала. До того ж, відповідачі ( ОСОБА_24 та ОСОБА_25 ) про померлу ніколи не піклувались, мати ніколи не приїздила до сестри ОСОБА_20 . ОСОБА_6 піклувалась про матір, возила її до лікарні, купувала їй необхідне. Свідок також детально розповіла, що у матері з батьком сімейні відносини не склалися добре, саме тому було прийнято рішення, щоб мати переїхала у Фастівський район та за нею доглядала позивач, а свідок ОСОБА_16 певний час доглядала батька.

Свідок ОСОБА_15 , яка є сусідкою позивача, надала суду пояснення, що дійсно бабуся ОСОБА_26 проживала у дочки ОСОБА_27 протягом багатьох років. У будинку у ОСОБА_7 була своя кімната.

Свідок ОСОБА_14 , яка також є сусідкою позивача, вказала, що з 2005 чи 2006 року ОСОБА_7 проживала у дочки ОСОБА_27 , де була у неї своя кімната. Відомо, що пенсію приносила поштарка до будинку позивача. Бабуся часто хворіла. Свідок допомагала доглядати за бабусею, коли ОСОБА_6 не було вдома. Поховали ОСОБА_7 у Вінницькій області, оскільки так хотіла покійна.

Свідок ОСОБА_9 знає сім`ю ОСОБА_28 з 1976 року вказав, що ОСОБА_7 проживала у Вінницькій області, час від часу її забирали доньки щоб підлікувати. Свідок з весни 2012 року не бачив ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_10 , яка є сусідкою ОСОБА_24 вказала, що бабуся приїздила до ОСОБА_29 . Проживала у неї періодично, але не змогла зазначити, з якого саме часу ОСОБА_7 проживала у ОСОБА_4 . До того ж, їй не відомо, коли померла ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_11 , який перебуває у добрих відносинах з відповідачами, також не вказав, з якого саме часу ОСОБА_7 проживала у ОСОБА_4 , але зазначив, що бабуся періодично проживала у ОСОБА_29 . Зазначив, що ОСОБА_24 періодично займалась лікуванням матері, але не пам`ятає, з якою саме періодичністю. ОСОБА_29 повідомила свідку, що бабуся померла навесні 2012 року.

Аналізуючи наявні матеріали справи та пояснення свідків з боку позивача, які детально розповіли ситуацію, що склалась у родині ОСОБА_28 . Водночас, свідки з боку відповідача володіють інформацію не в повному обсязі, адже ті дані, що вони повідомили, не відповідають матеріалам справи, а тому, у суду виникають обґрунтовані сумніви у достовірності їх показів.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Отже, відсутність реєстрації місця проживання не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував, що факт реєстрації місця проживання позивача за іншою адресою, ніж місце проживання й реєстрації спадкодавця, не має правового значення у таких спірних правовідносинах. Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16, від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17, від 01 липня 2020 року у справі № 222/1109/17.

В ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 569/15147/17, зазначено, що тлумачення статті 29 ЦК України у поєднанні зі статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у відповідній редакції та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, дає підстави для висновку, що постійне місце проживання громадян України може бути підтверджено як відміткою у паспорті, так і іншими документами згідно із статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 вказав, що частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 12 січня 2022 року у справі № 446/53/16-ц.

Отже, під час вирішення питання, чи прийняли спадкоємці спадщину у порядку частини третьої статті 1268 ЦК України, суд повинен досліджувати та встановлювати фактичне місце проживання спадкодавця на момент смерті та фактичне місце проживання його спадкоємців.

У матеріалах справи містяться беззаперечні докази, що ОСОБА_7 перебувала у Головному управлінні пенсійного фонду України у Київської області як отримувач пенсії за віком з 01.08.2007 року, згідно матеріалів справи, проживала за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_7 померла саме у м. Фастів.

Також судом детально проаналізовано пояснення свідка ОСОБА_16 , яка детально описала ситуацію, що склалась у їх родині, а також причини, через які ОСОБА_7 на час відкриття спадщини проживала у ОСОБА_6 , а ОСОБА_8 - у Вінницькій області. Свідок ОСОБА_15 та ОСОБА_14 підтвердили факт проживання однією сім`єю спадкодавця з позивачем на час відкриття спадщини.

Інші свідки достеменно ситуацією у сім`ї ОСОБА_28 не володіли, їм не були відомі ключові моменти родини, зокрема часу проживання спадкодавця з дочкою ОСОБА_29 .

На допиті інших свідків сторона відповідачів не наполягала.

До того ж, сторона відповідач фактично визнала, що на час відкриття спадщини ОСОБА_7 проживала у дочки ОСОБА_27 . Так, згідно пояснень ОСОБА_4 , з весни 2012 року мати проживала у дочки ОСОБА_27 . Перед смертю саме від дочки ОСОБА_27 бабусю було доставлено до лікарні, де вона і померла.

Таким чином, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що обставини, на які ОСОБА_6 посилалася у позові знайшли підтвердження у ході розгляду справи, а тому, суд вважає за необхідне встановити факт проживання ОСОБА_6 із матір`ю ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1 211,20 грн., а саме по 605,60 грн. з кожного, оскільки саме вони являються спадкоємцями майна у справі, а не Оратівська селищна рада.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 1216, 1218, 1220, 1268 ЦК України, ст. 21 СК України, ст.ст. 10, 11, 57 - 60, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 256-259, 294, 319 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_6 разом із матір`ю ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн., а саме, по 605,60 грн. з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04327985, місцезнаходження: Вінницька обл., Вінницький р-н, селище Оратів, вул. Героїв Майдану, 78.

Суддя Н.А. Осаулова

Рішення суду проголошено 06.04.2026 року