Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №369/5676/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5676/26

Провадження № 1-кп/369/1651/26

В И Р О К

іменем України

03.04.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 42026112320000103 від 03 березня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Єнакієве Донецької області, громадянки України, із середньою освітою, офіційно не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2023р. за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2024р. покарання у виді штрафу замінено покаранням у виді громадських робіт на строк 240 годин,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 була засуджена вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2023р. за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2024р., призначене їй, покарання у виді штрафу замінено покаранням у виді громадських робіт на строк 240 годин.

10.02.2025р. ОСОБА_2 поставлена на облік в Бучанському районному відділі № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області.

17.04.2025р. працівником Бучанського районного відділу № 2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області ОСОБА_2 ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт та роз`яснено вимоги ст.. 40 КВК України, що у разі порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт відносно неї буде вирішено питання притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України.

В цей же день ОСОБА_2 отримано направлення до КП «Благоустрій Софіївки» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області для відбування покарання, призначеного ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2024р., відповідно до якого вона повинна приступити до відбування покарання з 18 квітня 2025 року.

Однак ОСОБА_2 не приступила до відпрацювання громадських робіт. Відповідно до табелів виходу на роботу засудженої ОСОБА_2 , складених заступником сільського голови Борщагівської сільської ради, за період з 21.04.2025р. по 30.04.2025р., з 01.05.2025р. по 30.05.2025р. жодної години не відпрацювала. Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 09.06.2025р. до виконання громадських робіт не приступила, оскільки неофіційно працевлаштувалась, через що їй не зручно з`являтися на громадські роботи у встановлені часи. Обіцяла надати документи на підтвердження наявності роботи.

Однак у подальшому у встановлені для громадських робіт часи також не з`являлась, що підтверджується табелями виходу на роботу засудженої ОСОБА_2 , складеними заступником сільського голови Борщагівської сільської ради, за період з 01.06.2025р. по 30.06.2025р., з 01.07.2025р. по 11.07.2025р., документів на підтвердження поважності причин неможливості виконання призначеного покарання не надала.

Таким чином, ОСОБА_2 , достовірно знаючи про наслідки невиконання покладених на неї обов`язків, будучи зобов`язаною додержуватися встановлених, відповідно до ст. 37 Кримінально-виконавчого кодексу України порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначеному для цього об`єкті і відпрацьовувати встановлений судом строк громадських робіт, з`являтись за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, проігнорувала вимоги законодавства, умисно ухилялась від покладених на неї обов`язків, не відпрацювала жодної години громадських робіт.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності, тому, керуючись ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути обвинувальний акт щодо

ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_3 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та згодна на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, за наведених вище обставин. Таким чином, її дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 389 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_2 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_3 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, вчиненого обвинуваченою правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, що в результаті його вчинення тяжких наслідків не настало, а також дані про особу обвинуваченого:

- раніше судима вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2023р. за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2024р. покарання у виді штрафу замінено покаранням у виді громадських робіт на строк 240 годин,

- на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо;

- обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_2 є щире каяття.

Враховуючи обставини справи та дані про особу ОСОБА_2 в сукупності з пом`якшуючою обставиною, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій покарання в межах санкції ч. 2 ст. 389 КК України у виді пробаційного нагляду на строк один рік.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення

ОСОБА_2 та попередження вчинення неї кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 вчинила нове кримінальне правопорушення до повного відбуття покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2023р. за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який відповідно до ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2024р. замінено покаранням у виді громадських робіт на строк 240 годин, до призначеного покарання за даним вироком, відповідно до положень ч. 1 ст. 71 КК України, слід приєднати невідбуте покарання у виді громадських робіт строком 240 годин, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України становить 30 (тридцять) днів пробаційного нагляду, та остаточно призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 30 (тридцять) днів.

Враховуючи те, що відносно обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжний захід не застосовувався, клопотання про обрання запобіжного заходу не заявлялось, тому суд не вбачає підстав для його обрання до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 302, 370, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.

Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, невідбутого покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 04.09.2023р. та ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.12.2024р., остаточно призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 30 (тридцять) днів.

На підставі ч.ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду рахувати з дня постановки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Головуючий суддя: ОСОБА_1