Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №495/10782/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/3768/26

Справа № 495/10782/23

Головуючий у першій інстанції Гелла С. В.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Лозко Ю.П., Кострицького В.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України)

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Клименко Станіслав Юрійович

на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 травня 2025 року

за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Історія справи, короткий зміст вимог

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2023 у справі № 495/10782/23 задоволено позов.

ОСОБА_1 звернувся із заявою про виправлення описки у рішенні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2023 року у справі №495/10782/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – орган опіки та піклування виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Заяву обґрунтовував тим, що у тексті судового рішення (у вступній, описовій, мотивувальній та результативній частині) суд допустив описку, зазначивши прізвище позивача та відповідача « ОСОБА_3 » замість правильного « ОСОБА_4 ».

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду області від 02 травня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви про виправлення описки.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що із змісту рішення вбачається, що в ньому не допущено жодних описок та помилок, які мали б істотний характер, спотворювали б текст рішення та призвели до його неправильного сприйняття, відповідно до заявлених вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву та внести відповідні виправлення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що скаржник не погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки, оскільки невірно зазначене прізвище сторін призводить до невідповідності виконавчого листа вимогам та в свою чергу впливає на неможливість виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав, визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Сторони провадження своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України не скористалися, відзив на адресу суду не надходив.

За положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Оцінюючи доводи апеляційної скарги на відповідність їх вимогам закону та обставинам справи, апеляційний суд керується наступним.

Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, арифметичні або граматичні помилки (описки), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунені судом, який ухвалив рішення або постановив ухвалу. Способом усунення неточності рішення є виправлення описок та явних арифметичних помилок.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущену в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичної помилки.

Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.

Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.

Як роз`яснено в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливості реалізації судового рішення чи його правосудності.

Суд вправі здійснити технічну заміну елементу, який є очевидним й таким, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 362/2179/17, від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц, від 13 липня 2022 року в справі № 761/14537/15-ц вказано, що ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її похідним характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок або відмови у внесенні таких виправлень. Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди підпорядкований змісту судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення. Отже, оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватися в тому ж порядку, що і виправлене судове рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Дотримання відповідного порядку оскарження може бути поєднано з наявністю відповідних обмежень права на оскарження тих чи інших судових рішень, крім випадків, коли суд, постановляючи ухвалу про внесення виправлень у судове рішення, вийшов за межі наданих йому законом повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що подана до суду позовна заява містить зазначення прізвищ позивача та відповідача, а саме: « ОСОБА_4 », яке відповідно до заяви ОСОБА_1 зазначене в рішенні з помилкою.

Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки, суд першої інстанції виходив з того, що судом не допущено жодних описок та помилок, які мали б істотний характер, спотворювали б текст рішення та призвели до його неправильного сприйняття.

Втім, як вбачається з тексту рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.10.2023, у вступній, описовій та резолютивній частинах рішення прізвища учасників справи зазначені невірно.

Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що вказані описки, зокрема прізвище обох сторін, яке в рішенні суду першої інстанції є невірним в описовій, резолютивній та вступній частинах можуть утруднити виконання такого рішення.

Відповідно до вимог статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

З огляду на вказане вище, зазначення правильного прізвища сторін є необхідним для виконання рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили.

Згідно практики ЄСПЛ, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26 липня 2007 року).

В даному випадку ОСОБА_1 отримав рішення, яке стосується його «цивільних прав та обов`язків», вказане рішення може бути не виконано через зазначені в його заяві описки.

Доводи викладені в апеляційній скарзі підлягають задоволенню, оскільки наведені в апеляційній скарзі обставини впливають на суть та можливість виконання прийнятого рішення.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 травня 2025 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, 369, 374, 379, 381-383 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Клименко Станіслав Юрійович, задовольнити частково.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 травня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді Ю.П. Лозко

В.В. Кострицький