Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №522/5936/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4281/26

Справа № 522/5936/25

Головуючий у першій інстанції Бондар В. Я.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02.04.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Попова Олена Анатоліївна,

на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2025 року, ухвалене судом у складі судді Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2025 року Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» в особі уповноваженого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування позовних вимог зазначивши, що 09.02.2018 року між АТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №200976458701, видано кредитну картку з кредитним лімітом 10 000,00 грн, який пізніше було збільшено до 32 305,57 грн. Відповідач не виконує взяті на себе кредитні зобов`язання, у зв`язку з чим в нього виникла заборгованість, яка станом на 10.01.2025 становить 48 560,93 грн, з яких: 32 305,57 грн – заборгованість за кредитом; 16 255,36 грн – заборгованість по процентам. Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 48 560,93 грн, з яких: 32 305,57 грн – заборгованість за кредитом; 16 255,36 грн – заборгованість по процентам.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 10 липня 2025 року позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив, стягнув з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №200976458701 від 09.02.2018 у розмірі 48 560, 93 грн., з яких: 32 305,57 грн – заборгованість за кредитом; 16 255,36 грн – заборгованість процентами. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 особисто 09.02.2018 підписав заяву №200976458701 та паспорт споживчого кредиту, у якому визначені істотні умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, встановлені проценти за користування коштами та строк кредитування, тощо. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, факт отримання грошових коштів за договором відповідачем не заперечується, а підписання паспорту споживчого кредиту свідчить про повідомлення боржника про істотні умови кредитування. Крім того, про обізнаність відповідача щодо необхідності сплати процентів за користування кредитом свідчить виписка по рахунку, згідно якої ОСОБА_1 внесено 40211,17 грн. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що на момент розгляду справи відповідач не погасив заборгованість, доказів на спростування розрахунку позивача суду не представлено, АТ «ПУМБ» нараховано лише відсотки за користування коштами, про встановлення яких був обізнаний ОСОБА_1 . На підставі наведеного суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості за кредитним договором обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі адвокат Попова Олена Анатоліївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Приморського районного суд м. Одеси від 10.07.2025 року по справі №522/5936/25 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що 09.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «ПУМБ» для відкриття рахунку у гривнях та отримання картки. Відповідачем було підписано заяву №200976458701 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. У заяві №200976458701 від 09.02.2018 року вказано, що ОСОБА_1 просить відкрити на його ім`я рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку, номер кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_2 ; також просить встановити на його поточний рахунок, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 10000 грн. Розрахунковий день 30 число кожного місяця; платіжна дата - 30 число місяця; строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюється відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. Відповідно до умов заяви №200976458701 від 09.02.2018 року відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 10 000,00 грн. При цьому, у заяві №200976458701 від 09.02.2018 року не міститься істотних умов договору, зокрема розміру процентів за користування кредитом, строків повернення коштів, тощо. Надані позивачем документи, а саме публічна пропозиція АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та додаток №3 та додаток №4 до вказаної пропозиції не містять підтверджень, що саме їх відповідач розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву №200976458701 від 09.02.2018 року, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (штрафів) та зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Умови публічної пропозиції ПАТ ПУМБ, неодноразово змінювалися самим ПАТ ПУМБ в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ», відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів, надані банком публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Умови публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ», які містяться в матеріалах цієї справи, не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 09.02.2018 року шляхом підписання заяви. Зазначені документи не є такими, що підтверджують узгодження між сторонами усіх істотних умов укладеного договору, зокрема суми кредиту, строків повернення кредитних коштів, проценти за користування кредитними коштами, штрафні санкції за порушення умов договору, тощо. Суд першої інстанції не мав приймати до уваги наданий банком паспорт споживчого кредиту, оскільки його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Скаржник вважає, що складений позивачем розрахунок заборгованості не є первинним документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому не підтверджує наявність заборгованості за кредитним договором. Поряд з тим, загальна сума надходжень відповідача на рахунок за увесь період користування кредитною карткою, яка була зарахована в рахунок погашення відсотків становить 40211,17 грн. Водночас, відповідно до розрахунків позивача, заборгованість за тілом кредиту становить 32 305,57 грн. Враховуючи, що умовами укладеного кредитного договору сторони не обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, вказані кошти слід було зараховувати в рахунок погашення боргу за тілом кредиту, а відтак, слід дійти висновку, що сума заборгованості за тілом кредиту відсутня та становить переплату у розмірі 7 905,60 грн. Отже, тіло кредиту є повністю погашеним відповідачем, що в даному випадку було підставою для відмови у задоволенні позову, адже домовленості про сплату відсотків за користування коштами підписана відповідачем заява №200976458701 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 09.02.2018 року не містила.

Суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості в повному обсязі, а тому рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.09.2025 року відкрито апеляційне провадження та Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у відповідності до положень ст. 360 ЦПК України. Відзиву від позивача не надходило.

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» копію ухвали про відкриття провадження від 09.09.2025 року та апеляційну скаргу отримало 19.09.2025 року о 09:54:57 та 12.08.2025 року о 13:16:50 відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Попова О.А. копію ухвали про відкриття провадження від 09.09.2025 року отримала 19.09.2025 року о 09:57:17 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200976458701 від 09.02.2018 року у розмірі 48 560, 93 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.

Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 особисто 09.02.2018 підписав заяву №200976458701 та паспорт споживчого кредиту, у якому визначені істотні умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, встановлені проценти за користування коштами та строк кредитування, тощо. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, факт отримання грошових коштів за договором відповідачем не заперечується, а підписання паспорту споживчого кредиту свідчить про повідомлення боржника про істотні умови кредитування. Крім того, про обізнаність відповідача щодо необхідності сплати процентів за користування кредитом свідчить виписка по рахунку, згідно якої ОСОБА_1 внесено 40 211,17 грн. На момент розгляду справи відповідач не погасив заборгованість, доказів на спростування розрахунку позивача суду не представлено, АТ «ПУМБ» нараховано лише відсотки за користування коштами, про встановлення яких був обізнаний ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача всієї суми заборгованості за кредитним договором обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

09.02.2018 року ОСОБА_1 підписав заяву №200976458701 від 09.02.2018 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб з проханням відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну карту миттєвого випуску № НОМЕР_2 , із встановленим кредитним лімітом у сумі 10 000,00 грн, розрахунковий день - 30 число місяця, платіжна дата 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір максимального платежу за інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюється відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. Підписанням заяви позичальник підтвердив, що ним отримано у непошкодженому стані платіжну картку і ПІН, а також, що з правилами користування платіжною карткою він ознайомлений та зобов`язується їх дотримуватися.

У тексті наведеної заяви зазначено, що її підписанням ОСОБА_1 беззастережно підтверджує, що ця заява має новаційний характер і в результаті приєднання до ДКБО дія договорів на відкриття та обслуговування карткових рахунків, договорів карткового рахунку, що раніше були укладені між ним та банком припиняються на підставі ст. 604 ЦК України; ознайомлений з ДКБО, тарифами банку та цілком згоден, усі умови ДКБО йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; отримав від банку повідомлення про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права суб`єкта персональних даних та іншу інформацію згідно ЗУ «Про захист персональних даних»; йому відомо, що укладання договору страхування зі страховиком не є обов`язковою умовою отримання кредиту в банку, таку послугу було обрано ним за власною ініціативою з числа послуг, що пропонуються банком, і відносини за договором страхування, після його укладення, виникають виключно між страхувальником та страховиком.

Одночасно із заявою відповідач підписав власноручним підписом паспорт споживчого кредиту, де зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.

Так, відповідно до паспорту споживчого кредиту, який підписано ОСОБА_1 , встановлено наступні умови кредитування: тип кредиту – кредитна лінія, сума/ліміт кредиту – 10 000,00 грн, строк кредитування – 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін, мета отримання кредиту – загальні споживчі цілі, в тому числі для оплати за договорами страхування, спосіб та строк надання кредиту – шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії в межах встановленого кредитного ліміту на картковому рахунку з дня прийняття рішення банком, розмір процентної ставки визначено як 49 % річних, тип процентної ставки – фіксована, порядок зміни змінюваної процентної ставки – не передбачено, загальні витрати за кредитом – 2 566,39 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі – 12 566,39 грн., реальна річна процентна ставка – 59,59 % річних, кількість та розмір платежів, періодичність внесення – щомісячно не пізніше настання платіжної дати, протягом встановленого строку кредитування, за наявності заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду, розмір платежів розраховується щомісячно і залежить від суми заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду (включає суму нарахованих процентів за користування кредитом, суми інших обов`язкових платежів).

До позову АТ «ПУМБ» додано публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка підпису відповідача не містить.

Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту по договору №200976458701 від 09.02.2018 року вбачається, що кредитний ліміт 09.02.2018 року встановлено у розмірі 10 000,00 грн, який в подальшому неодноразово збільшувався, а саме: 12.07.2018 року збільшено до 15 000,00 грн; 21.11.2018 року збільшено до 19 800,00 грн; 15.03.2019 року збільшено до 23 600,00 грн; 11.07.2019 року збільшено до 27 100,00 грн; 19.11.2019 року збільшено до 32 305,57 грн.

Випискою за рахунком НОМЕР_3 за період з 09.02.2018 по 10.01.2025 підтверджується факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами та часткового погашення кредитної заборгованості.

З метою досудового врегулювання спору АТ «Перший український міжнародний банк» на адресу ОСОБА_1 надіслано письмову вимогу (повідомлення) за вих. №КНО-44.2.2/18 від 13.01.2025 року, відповідно якого банк вимагає від відповідача виконати зобов`язання перед банком, а саме погасити заборгованість в загальному розмірі 48560,93 грн протягом тридцяти днів з моменту отримання листа.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №200976458701 від 09.02.2018 року, станом на 10.01.2025 становить 48 560,93 грн, з яких: 32 305,57 грн – заборгованість за кредитом; 16 255,36 грн – заборгованість по процентам, 0, 00 грн. – заборгованість за комісією.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

У частині 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду про задоволення позовних вимог, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.

Із матеріалів справи вбачається, що 09.02.2018 ОСОБА_1 підписав заяву №200976458701 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Заявою підтверджується, що сторони узгодили розмір кредитного ліміту в сумі 10 000 грн, який бажав отримати ОСОБА_1 . Умов щодо зміни кредитного ліміту у бік його збільшення або зменшення заява не містить. Також заява №200976458701 не містить інших істотних умов договору, зокрема, розміру відсотків за користування кредитом та порядок їх нарахування, строку повернення кредиту, типу кредитної картки, тощо.

Колегія суддів погоджується з доводами сторони відповідача про те, що паспорт споживчого кредиту не є належним доказом погодження ОСОБА_1 умов кредитного договору, укладеного між сторонами, оскільки відповідно до ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. 11, 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» цей документ є лише підтвердженням виконання позивачем встановленого законом для кредитодавця обов`язку з надання позичальнику, як споживачу, інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Більш того, в тексті самого паспорту споживчого кредиту вказується, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому паспорті споживчого кредиту, а отже останній не може підмінювати собою зміст умов кредитного договору, фактично укладеного між сторонами. Крім того, паспорт споживчого кредиту містить зауваження, що наведена в ньому інформація зберігає чинність та є актуальною до 09 лютого 2018 року, тобто чинність цих умов тривала протягом 1 дня.

Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 333/5483/20 та від 15 червня 2022 року у справі № 383/418/20.

Посилання позивача, як підставу зміни (збільшення/зменшення) кредитного ліміту, на публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відхиляються апеляційним судом через відсутність в ній підпису позичальника.

Публічна пропозиція ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, зокрема, в частині зміни кредитного ліміту, не може вважатися невід`ємною частиною укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки такий документ не підписаний ОСОБА_1 , як позичальником, а отже у суду відсутні достатні підстави вважати, що відповідач, підписуючи заяву №200976458701, розумів саме надану суду стороною позивача означену публічну пропозицію, ознайомився та погодився саме з цим документом, а також, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив саме ті умови, дійсність яких стверджується позивачем. Отже твердження позивача, які ґрунтуються на змісті наданої ним і не підписаної відповідачем публічної пропозиції, можуть сприйматись лише як припущення, на яких відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України не може ґрунтуватись судове рішення.

Наведене повністю узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17-ц, а також з висновками Верховного Суду у постановах від 25 вересня 2019 року у справі №704/1023/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі №322/1220/16, від 07 серпня 2019 року у справі № 182/1806/17, від 27 серпня 2020 року у справі №188/1815/17.

Ураховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що сторони не обумовили письмово та належним чином можливість зміни банком кредитного ліміту, розмір відсоткової ставки, порядок і строк нарахування процентів за користування кредитом, тому вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 16255,36 грн не підлягає задоволенню.

Відповідачем факт отримання кредитних коштів за збільшеним лімітом та користування ними не оспорюється.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за договором № 200976458701 від 09.02.2018 року за відсотками (а.с. 42-47) у графі «сума нарахованих відсотків» зазначені відсотки за період з 02.05.2018 року по 30.11.2022 року. У вказаний період позивачем здійснено зарахування на погашення заборгованості по простроченим відсоткам сум які сплачувались відповідачем у розмірі 40217,17 грн.

Заявляючи вимогу про стягнення заборгованості за тілом кредиту, позивач визначив суму у розмірі 32 305,57 грн.

Апеляційний суд вважає, оскільки за обставинами справи встановлено неправомірність нарахування банком процентів за користування ОСОБА_1 кредитом у зв`язку з недоведеністю погодження цієї умови сторонами, то у позивача були відсутні правові підстави нараховувати відсотки та здійснювати зарахування сплачуваних відповідачем коштів на часткове погашення відсотків в сумі 40217,17 грн, відтак сплачені відповідачем кошти за період з 02.05.2018 року по 30.11.2022 року у розмірі 40 217,17 грн мають бути зараховані на погашення суми заборгованості за тілом кредиту.

Ураховуючи визначену банком суму боргу відповідача за тілом кредиту станом на 10.01.2025 року у розмірі 32 305,57 грн та суму сплачених відповідачем процентів у розмірі 40 217,17 грн, яка підлягає зарахуванню до суми заборгованості за тілом кредиту, у ОСОБА_1 станом на 10.01.2025 року заборгованість за кредитом відсутня, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог АТ «ПУМБ» відсутні.

Зважаючи на викладене вище, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Апеляційний суд вважає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2025 року слід скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Щодо судових витрат

В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн, що підтверджується квитанцією ID 1675-6847-1190-7548 від 01.09.2025.

Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Попова Олена Анатоліївна, задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 )судовий збір у розмірі 3 633,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді О.Ю. Карташов

Ю.П. Лозко