Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №465/7603/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/7603/25 Головуючий у 1 інстанції: Чорний І.Я.

Провадження № 33/811/371/26 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові, апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Франківського районного суду м.Львова від 10 лютого 2026 року,

з участю правопорушника – ОСОБА_1

захисника правопорушника – адвоката Мелян Н.Ю.,

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 гривень 60 копійок судового збору.

Згідно постанови судді, 20 серпня 2025 року о 21:30, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно свої колишньої дружини ОСОБА_2 фізичне та психологічне домашнє насильство, а саме: ображав та вдарив рукою по голові, говорив нецензурну лайку, чим завдав останній шкоджу психологічному та фізичному здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необгрунтованою та невмотивованою. Стверджує, що він заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП. Зазначає, що місцевий суд не дав належної оцінки доводам сторони захисту щодо невідповідності протоколу про адміністративне правопорушення. Звертає увагу на те, що сам факт звернення потерпілої до поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, не є достатнім підтвердженням такого насильства. Акцентує увагу на те, що словесна перепалка не є домашнім насильством у розумінні норм Закону.

Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Потерпіла ОСОБА_2 та її представник – адвокат Жукровський Я.І., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду, в судове засідання для участі в розгляді справи не з`явилися, проте, адвокат Жукровський Я.І. подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, а тому апеляційний суд вважає можливим розгляд апеляційної скарги проводити за відсутності потерпілої ОСОБА_2 та її представника – адвоката Жукровського Я.І.

Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та виступ його захисника – адвоката Мелян Н.Ю, про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з п. 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

В силу змісту ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, зокрема, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до положень статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинно бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також повинно бути з`ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається із матеріалів справи суд першої інстанції обґрунтовано, на підставі досліджених доказів дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173 - 2 КУпАП.

Такий висновок суду підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №319770 від 20 серпня 2025 року; копією ТЗПП серії АА №278937 від 20 серпня 2025 року; долученими відеозаписами з бодікамер працівників поліції з участю сторін у справі; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20 серпня 2025 року; заявою ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 20 серпня 2025 року, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.

При цьому, як вбачається із відеозапису і про це зазначено в постанові місцевого суду, ОСОБА_2 була оглянута медичними працівниками, які підтвердили наявність гематоми на голові потерпілої, що підтверджується відомостями з лінії 102, при цьому, потерпіла вмикала аудіозапис конфлікту, що підтверджує нецензурну лайку ОСОБА_1 та погрози щодо нанесення удару потерпілій. Крім цього, ОСОБА_1 не заперечував, що 20 серпня 2025 року у нього із колишньою дружиною відбувся конфлікт щодо порядку оплати комунальних платежів.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №319770 від 20 серпня 2025 року, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та особи-порушника, чим спростовуються твердження апелянта.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи правопорушника ОСОБА_1 про те. що він не вчиняв домашнього насильства, оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі вищепереліченими доказами, а невизнання правопорушником своєї вини у скоєному, суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення, та відхиляє їх.

Таким чином, покликання апелянта про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

У зв`язку з вищенаведеним, апеляційний суд вважає постанову місцевого суду законною і обґрунтованою та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, –

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Франківського районного суду м.Львова від 10 лютого 2026 року стосовно ОСОБА_1 – без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.