Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №308/5379/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/5379/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 березня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Штефанюк Іван Матвійович, та апеляційну скаргу адвоката Сидоренко Володимира Вікторовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 29 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 29 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Відповідно до постанови, - 11.04.2025 року о 00 год. 25 хв. по вул. Станційній, 7, в м. Ужгороді водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки КІА, р/н НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9«а» Правил дорожнього руху, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Сидоренко В. В. та адвокат Штефаняк І. М. (діють від імені ОСОБА_1 ) подали апеляційні скарги. Вказують на незаконність винесеної постанови, просять її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Апелянти не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та підставами зупинки транспортного засобу. Вважають недоведеним факт наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та звертають увагу на порушення процедури проходження огляду на визначення стану сп`яніння. При проходженні додаткового огляду в медичному закладі лікар не врахувала хронічні захворювання ОСОБА_1 та препарати, які вона приймає на постійній основі (Ременс та Елеутерокок). Перед використанням в медичному закладі приладу «Драгер», не було здійснено відбору проби навколишнього повітря, не було миготіння зеленого індикатору, а відтак прилад не був готовий до експлуатації. Дії поліцейських не відповідали вимогам закону, а лікар не проходила тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

У судове засідання в апеляційній інстанції ОСОБА_1 та її захисники (Сидоренко В. В. і Штефанюк І. М.) в черговий раз не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи по причині перебування на лікарняному. З цього приводу, апеляційний суд констатує, що така заява подається вдруге, по тій самій причині. Більше того, у суді першої інстанції ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про час та місце слухання справи. ЇЇ інтереси в судовому засіданні першої інстанції представляв ОСОБА_2 Миня Г. І. та Штефанюк І. М. подавали суду першої інстанції ряд клопотань, що були розглянуті судом першої інстанції. Апеляційні скарги у цьому провадженні подані захисниками Сидоренко В. В. і Штефанюк І. М., що діють від імені та в інтересах ОСОБА_1 .

Отже, в суді апеляційної інстанції, інтереси Мині Г. І. представляють адвокати Сидоренко В. В. і Штефанюк І. М.

В судове засідання, призначене на 28 листопада 2025 року, ні ОСОБА_1 , ні її захисники Сидоренко В. В. і Штафанюк І. М. не зявилися, подавши ряд клопотань (про фіксацію судового процесу технічними засобами, про повне дослідження доказів у справі, та про визнання доказів недопустимими). ОСОБА_1 та адвокат Сидоренко В. В. подали заяви про відкладення по причині перебування ОСОБА_1 на лікарняному, а адвокат Штефанюк І. М. – надав перевагу в розгляді іншої справи.

В судове засідання, призначене на 27 березня 2026 року, ні ОСОБА_1 , ні її захисники Сидоренко В. В. і ОСОБА_3 повторно не з`явилися у судове засідання в апеляційній інстанції. ОСОБА_1 знову подала заяву про відкладення по причині перебування на лікарняному, а адвокати Штефанюк І. М. і Сидоренко В. В. – надали перевагу в розгляді іншої справи.

Такі дії апеляційний суд сприймає як намагання затягнути час вирішення справи та уникнути можливу адміністративну відповідальність.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав,честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі.

Отже, враховуючи повторну неявку до суду, з метою недопущення затягування часу вирішення справи та можливості уникнення адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності апелянта та його представника, на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до протоколу, - 11.04.2025 року о 00 год. 25 хв. по вул. Станційній, 7, в м. Ужгороді водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки КІА, р/н НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9«а» Правил дорожнього руху, та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок судді ґрунтується на повно і всебічно досліджених у справі доказах.

Адвокат Сидоренко В. В. подав суду письмове клопотання про повне дослідження матеріалів справи, що і було зроблено судом апеляційної інстанції. Зокрема, апеляційним судом досліджено:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 296916 від 11.04.2025 року який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення (а.с.1-2);

- копію постанови серії ЕНА № 4472592 від 11.04.2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за з`їзд з перехрестя з круговим рухом, не подавши відповідний покажчик повороту (а.с.3);

- роздруківку з приладу «Драгер», результат тесту 1, 44% проміле (а.с.5);

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду позитивний 1, 44% проміле (а.с.6);

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, з поміткою перебуває у стані сп`яніння 1, 29 % проміле (а.с.4);

- розписку про залишення автомобіля марки КІА, р/н НОМЕР_1 , на зберіганні за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, 7 (а.с.7);

- відеозапис події на боді-камеру поліцейського (а.с.10).

Вищенаведені докази є належними й допустимими, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозапису події правопорушення слідує, що ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції за з`їзд з перехрестя з круговим рухом, не подавши відповідний покажчик повороту. Під час спілкування з водієм працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано можливість пройти відповідний огляд. Водійка ОСОБА_1 погодилася. Результат огляду на місці зупинки транспортного засобу – 1, 44 % проміле. Не погодившись з цим результатом, ОСОБА_1 також пройшла огляд в лікарні. Результат огляду в лікарні – 1, 29 % проміле.

Наявний відеозапис події правопорушення дає повне уявлення про подію, підстав сумніватися у його достовірності не має.

В своїх поясненнях ОСОБА_1 вказала, що правила дорожнього руху не порушувала, у стані алкогольного сп`яніння не перебувала. Однак, такі доводи суперечать наявним у справі доказам, які є достатніми та в повній мірі підтверджують перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

За результатами тесту на місці зупинки транспортного засобу зафіксовано результат 1, 44 % проміле, що в сім (7) разів перевищує допустиму норму. Надалі, стан алкогольного сп`яніння було підтверджено також і в лікарні (1, 29 % проміле).

Спроба ОСОБА_1 пояснити такий результат вживанням ліків, похибкою приладу «Драгер», температурою повітря чи неправомірними діями працівників поліції та лікаря є нічим іншим як намагання уникнути від адміністративної відповідальності, особливо враховуючи те, який саме результат вмісту алкоголю в неї зафіксовано. Крім того, водієві також заборонено керувати автомобілем під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що також передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Доводи апелянта про те, що у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу, не знайшли свого підтвердження.

Заявлене клопотання про визнання результатів огляду недійсними розглянуто судом апеляційної інстанції, однак таке до задоволення не підлягає. Огляд на стан сп`яніння проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, процедура огляду, а також його результати зафіксовані на боді-камеру поліцейського.

Отже, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина є повністю доведена, сумнівів з цього приводу немає. Факт керування автомобілем у стані сп`яніння підтверджуються зібраними у справі доказами, у тому числі відеозаписом події правопорушення.

За цих обставин постанова судді місцевого суду є законна та обґрунтована, підстав для її зміни чи скасування не має.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Штефанюк Іван Матвійович, та апеляційну скаргу адвоката Сидоренко Володимира Вікторовича, що діє в інтересах ОСОБА_1 , – залишити без задоволення.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 29 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя: Фазикош Г. В.