Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №748/3280/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Суд: Чернігівський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 квітня 2026 р.

Справа: №748/3280/25

Суддя: Костюкова Т. В.

Провадження №2/748/242/26

Єдиний унікальний № 748/3280/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2026 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі

головуючого - судді Костюкової Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Гофрик К.С.

представника позивача - адвоката Юзипчук М.В ( в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м.Чернігів цивільну справу за а позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

в с т а н о в и в :

01 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд», ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" в особі директора Ткаченко Марії Миколаївни звернулося до Чернігівського районного суду Чернігівської області із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за Договором № CCTVG-631114977 від 27.02.2019 у розмірі 64033,59 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Позов обґрунтовується тим, що 27.02.2019 року між Акціонерним Товариством «Альфа-Банк» ( назву якого в подальшому змінено на Акціонерне Товариство « Сенс Банк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ССТVG-631114977, відповідно до якого позичальнику було надано кредит в сумі 200000 грн, а позичальник в строк до 27.02.2024 року зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 39,99%. На виконання умов кредитного договору банк відкрив на імя відповідачки поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, ліміт по якому було встановлено в розмірі 200000 грн .

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» укладено договір факторингу № 2, відповідно до умов якого банк відступив товариству право грошової вимоги до боржників, у тому числі за договором № CCTVG-631114977 від 27.02.2019, укладеним із ОСОБА_1 . В подальшому, 18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 18-05/21, за умовами якого ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до боржників, зокрема й за договором № CCTVG-631114977 від 27.02.2019, укладеним із ОСОБА_1 . Також, 10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до боржників відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, у тому числі за договором № CCTVG-631114977 від 27.02.2019, укладеним із ОСОБА_1 .Відповідачка належним чином умови кредитного договору № CCTVG-631114977 від 27.02.2019, не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 64033,59 грн (тіло кредиту – 45220,83 грн; проценти, нараховані станом на дату відступлення права вимоги, - 4161,75 грн; пеня – 11040,65, інфляційні збитки -2874,44 грн та 3% річних - 735,92 грн, яку позивач просив стягнути з відповідачки.

Чернігівський районний суд Чернігівської області своєю ухвалою від 02 жовтня 2025 року відкрив провадження по справі та призначив її до розгляду з викликом сторін.

У строк встановлений судом відповідачка подала письмові пояснення до позову, відповідно до відповідачка вказує, що згідно наданого позивачем розрахунку, складеного первісним кредитором АТ «Альфа Банк», підтверджується отримання Відповідачем наступних сум грошових коштів, а саме: 27.02.2019 року - 17 586,96 грн. 27.03.2019 року - 13 820,00 грн. 27.07.2019 року - 140,00 грн. Загалом 31 546,96 грн. Інших сум, які підтверджується фактичне отримання грошових коштів від первісного кредитора матеріали справи не містять та Позивачем не надано. Позивачем здійснено розрахунок заборгованості, що включає також і відсотки за користування кредитом станом на 24.09.2025 року. Позивачем не доведено пролонгацію договору № CCTVG- 631114977 від 27.02.2019 року (понад встановлені 12 місяців користування кредитними коштами із відсотковою ставкою нарівні 39,99%), що давало б можливість продовження нарахування відсотків за користування кредитом на суми, зазначені у розрахунку після 27.02.2020 року, 27.03.2020 року, 27.07.2020 року, а тим більше станом по 24.09.2025 року.

Разом із тим додані до матеріалів справи докази анкета-заява, паспорт споживчого кредитування, укладені із АТ «Альфа Банк» не містять умов, стосовно автоматичної пролонгації дії договору про банківське обслуговування фізичних осіб понад 12 місяців, які були узгоджені сторонами при річній відсотковій ставці в розмірі 39,99 %

В позовній заяві Позивачем заявлена сума до стягнення «заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 45 220,83 грн.», що не підтверджується документально на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, оскільки як вже було зазначено в довідці-розрахунку від АТ «SENSE BANK» міститься інформація про отримання грошових коштів в розмірі 31 546,96 грн.

Загалом ОСОБА_1 було сплачено/повернуто грошових коштів в розмірі 18423,00 грн. Враховуючи суми отриманих грошових коштів в розмірі 31 546,96 гри. + 12 615,62 грн. (сума відсотків за 12 місяців користування кредитними коштами) за мінусом 18423,00 грн., які були сплачені Відповідачем, сума заборгованості, яка може підлягати стягненню становить 25 739,58 грн.

Щодо стягнення відсотків пені/штрафів, інфляційних збитків та 3% річних, позивач вказує, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем, а тому враховуючи в пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно з якими позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, за період з 24 лютого 2022 року, сторона Відповідача вважає, що підстави для стягнення з ОСОБА_1 заявлених штрафів/ пені в розмірі 11040,65 грн., інфляційних збитків в розмірі 2874,44 грн. та 3% річних в сумі 735,92 грн. відсутні. Окрім того, приймаючи зміст та характер заявлених позовних вимог, сторона Відповідача заявила про застосування строків позовної давності, зокрема щодо вимог в частині нарахування штрафних санкцій щодо яких існує скорочений строк позовної давності в один рік.Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.Як зазначено в ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Згідно положень ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, з урахуванням чого відповідач просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності до вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині штрафних санкцій та позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково в розмірі 25 739,58 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі. Також відповідач подав клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу

Позивач через систему «Електронний суд» 16.12.2025 року подала заперечення на письмові пояснення, відповідно до яких позивач вказує, своє зобов`язання кредитор виконав в повній мірі встановивши відповідачці кредитний ліміт та надавши можливість ним користуватися, Твердження Відповідача про відсутність пролонгації договору та, як наслідок, безпідставність нарахування відсотків понад 12 місяців є помилковим і ґрунтується на хибному ототожненні строку дії договору/карткового продукту зі «строком 12 місяців», про який зазначає сторона Відповідача. Зокрема, у письмових поясненнях Відповідач стверджує, що Позивачем «не доведено пролонгацію ... понад встановлені 12 місяців» та робить висновок про можливість нарахування відсотків лише в межах 12 місяців. Водночас Договором визначено кінцевий строк повернення кредиту до 27.02.2024 року, а для клієнта було випущено міжнародну платіжну картку строком дії 5 років, що за своєю природою не є «пролонгацією», а підтверджує первісно погоджений тривалий строк обслуговування кредитної лінії/кредитного продукту. Відтак, наведені доводи Відповідача щодо «непролонгації» не спростовують правомірність заявлених до стягнення сум.Крім того, заявлені Позивачем нарахування є чіткими, послідовними та здійснені виключно в межах визначених періодів, що підтверджується розрахунками заборгованості, а саме:- за розрахунком первісного кредитора АТ «АЛЬФА-БАНК» за період 27.02.2019 - 17.05.2021 загальна сума заборгованості становить 56 261,48 грн.;за розрахунком ТОВ «Вердикт Капітал» за період 18.05.2021 - 09.08.2021 нараховано відсотки за кредитним договором у сумі 4 161,75 грн.; також 735,92 грн. нараховані як 3% річних за користування грошовими коштами відповідно до ст. 625 ЦК України за період 10.08.2021 - 23.02.2022 включно, та 2 874,44 грн. інфляційних збитків за цей же період;-за розрахунком ТОВ «Коллект Центр» за період з дати відступлення прав вимоги (10.01.2023 - 24.09.2025) будь-яких додаткових нарахувань за відсотками, комісією, пенею, 3% річних та інфляційними збитками не здійснювалось.Отже, загальна сума нарахувань становить: 56 261,48 + 4 161,75 + 735,92 + 2 874,44 = 64 033,59 грн., що повністю співпадає із розрахунком заборгованості, поданим ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».Таким чином, нарахувань після 24.02.2022 не проводилось, а тому посилання Представника Відповідача на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України як на підставу для «відсутності підстав» для стягнення 3% річних та інфляційних за період воєнного стану є нерелевантним до спірних правовідносин у цій частині, оскільки Позивач якраз не заявляє нарахувань, які підпадали б під списання за період, що починається з 24.02.2022.Таким чином, розрахунки заборгованості є зрозумілими, деталізованими та відображають нарахування виключно в межах правомірних періодів, а доводи Представника Відповідача про «пролонгацію на 12 місяців» та «безпідставність нарахувань станом на 24.09.2025» фактично спростовуються самим змістом розрахунку, в якому відсутні будь-які нарахування після 24.02.2022, та узгодженим сторонами строком виконання зобов`язання за Договором.Отже, у розрахунках заборгованості (розрахунках первісного кредитора, і факторів) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору.Укладений між сторонами Договір відповідає вимогам чинного законодавства та вільному волевиявленню сторін; Позичальник був ознайомлений з умовами Договору, висловив своє волевиявлення шляхом підписання Договору, що свідчить про прийняття ним таких умов, а також спрямованість на реальне настання правових наслідків. Також, відповідно до розрахунку заборгованості за вищезазначеним кредитним договором від первісного кредитора АТ «АЛЬФА-БАНК» (АТ «СЕНС БАНК»), Відповідачем було здійснено погашення (внесено коштів на рахунок) в такі дні:26.04.2019 - 1 253, 00 грн.;26.05.2019 - 1 000, 00 грн.;26.06.2019 - 2 070, 00 грн.;26.08.2019 - 2 900, 00 грн.;26.09.2019 - 900, 00 грн.;26.10.2019 - 2 100, 00 грн.;26.01.2020; 1 100, 00 грн.; 26.02.2020 - 7 100, 00 грн. Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Щодо поданої заяви про застосування строку позовної давності , то позивач зауважує, що відповідно до умов Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 200 000.00 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 27.02.2024 р. та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39.99 %.Отже, перебіг позовної давності за цим договором почався 28.02.2024 і повинен був тривати до 28.02.2027. Разом із тим, посилання Представника Відповідача на необхідність застосування наслідків спливу позовної давності є безпідставним, оскільки заявлені Позивачем вимоги випливають із зобов`язання з визначеним кінцевим строком виконання до 27.02.2024, а отже право кредитора на звернення до суду із вимогою про захист порушеного права у повному обсязі виникло після спливу цього строку, тобто з 28.02.2024, і триває до 28.02.2027, з чого слідує, що строки позовної давності не пропущені.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у заявах по суті, просив суд звертнути увагу на той факт, що відповідачем здійснювалося погашення боргу , а відповідно часткова сплата боржником боргу є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу . Отже, є доведеним факт укладення договору, користування кредитними коштами та перехід права вимоги щодо стягнення боргу до позивача .

Від сторони відповідача в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за їх відсутності .

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 лютого 2019 року між АТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування – АТ «Сенс Банк») та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта укладено угоду на обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № CCTVG-631114977 від 27.02.2019 за умовами якої кредитодавець відкрив відновлювальну кредитну лінію, ліміт у розмірі 200000 грн зі сплатою процентів у розмірі 39,90 та випустив міжнародну платіжну карту Visa Platinum строком на 5 років з моменту виписку.

Тип процентної ставки - фіксована. Обов`язковим мінімальним платежем пропонує встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінію, але не менше 50 грн. Підписанням оферти відповідач беззаперечно підтверджує, що попередньо ознайомлений у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; з інформацією, надання якої передбачене нормами ЗУ «Про споживче кредитування`та нормативними актами НБУ.

Згідно пункту 2.1.1. Анкети-заяви про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Альфа-Банк», відповідач підтвердив акцепт Публічної пропозиції та укладення Договору між ним та ПАТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua.

Згідно пункту 2.1.2 вище вказаної Анкети-заяви, відповідач ОСОБА_1 підтвердила , що отримав примірник Договору та додатків до нього ( а.с 5-6)

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту, що містяться в матеріалах справи строк кредитування – 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови виконання Клієнтом умов Договору. Строк виконання платежу до 24 числа кожного місяця наступного за місяцем відкриття картки. Сторони погодили, що платежі з повернення кредиту здійснюються відповідно до Договору . Банк щомісячно в останній день розрахункового періоду здійснюватиме договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 , в розмірах необхідних для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами Договору Мета отримання кредиту - споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; Кількість та розмір платежів, періодичність внесення: щомісячно, не менш ніж сума обов`язкового мінімального планету 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Штраф за прострочення внесення суми мінімального платежу 100 грн в день виникнення прострочки, 300 грн. у разі, якщо сума простроченої заборгованості погашена протягом 5 робочих днів. ( а.с 6 зворот)

Таким чином, ОСОБА_1 своїм особистим підписом підтвердила , що ознайомлена та згодна з публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб.

27.02.2019 року відповідачкою ОСОБА_1 підписана заява (акцепт) про прийняття пропозиції укласти договір страхування . предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з життям здоров`ям та працездатністю особи ( а.с 7)

Факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами підтверджується випискою по рахунку з кредитної карти Visa Platinum за період з 27.02.2019 року по 12.10.2023 року з якої вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами для особистих потреб, тобто реалізувала своє право на користування кредитним лімітом згідно даної виписки вбачається, що 27.02.2019 року було збільшено кредитний ліміт до 33000 грн .( а.с 8-12 зворот.)

Згідно з розрахунком, виконаним первісним кредитором - АТ «СЕНС БАНК», непогашена заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №ССТVG-631114977 станом на 17 травня 2021 року (за період з 10 вересня 2019 року по 17 травня 2021 року) становила 56261,48 грн, з яких: 44327,91 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7740,65 - заборгованість за процентами, 3300 грн - заборгованість зі штрафних санкцій (неустойка ) та 892,92 -овердрафт . Відповідно до вказано розрахунку міститься інформація щодо суми ліміту встановленого на час укладення кредитного договору -33000 грн та суму ліміту на поточну дату 0 грн. Звіт наданий станом на 17.05.2021 року (а.с. 13).

17 травня 2021 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» укладено договір факторингу № 2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредиторові право грошової вимоги за кредитними договорами. Згідно з платіжним дорученням № 253 від 17 травня 2021 року ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» здійснило оплату ціни прав вимоги за вказаним договором у сумі 16 500 000 грн (а.с. 16-18 зворот).

У витязі додатку 1-1 до договору факторингу № 2 від 17 травня 2021 року зазначено боржника ОСОБА_1 під порядковим № 12195 та кредитний договір № CCTVG- 631114977 від 27.02.2019 із загальною сумою заборгованості 56261,48 грн ( з урахуванням пені) , у т.ч. тіло кредиту – 45220,83 грн ( без урахування пені) та ; пеня на дату відступлення права вимоги - 11040,65 грн (а.с. 19-20).

Суд зауважує, що станом на дату відступлення прва вимоги 17.05.2021 року первісним кредитором АТ «СЕНС БАНК» була розрахована сума тіла кредиту 44327,91 грн за період з 27.04.2021 року по 17.05.2021 року ( а.с 13) в той час як у витязі 1-1 до договору факторингу № 2 від 17 травня 2021 року передається сума тіла кредиту 45220,83 грн ( а.с 19-20), що на 892,92 грн більше ніж у розрахунку заборгованості первісного кредитора станом на 17.05.2021 року ( на дату відступлення ) .

Окремо слід відмітити, що відповідно до розрахунку первісного кредитора ( а.с 13) заборгованість за комісією станом на кінець розрахункового періоду 17.05.2021 року - 0 грн. Первісним кредитором нараховувалася неустойка в період з 27.04.2021 року по 26.04.2020 року , яка зафіксована на рівні 3300 грн і в подальшому не нараховувалася.. Сума 3300 грн зафіксована в розрахунку заборгованості, що була здійснена первісним кредитором станом на 17.05.2021 року ( а.с 13) , однак як слідує з витягу 1-1 до договору факторингу № 2 від 17 травня 2021 року від первісного кредитора до ТОВ "ФК "Флексіс" передана сума заборгованості за пенею 11040,65 грн ( а.с 19 зворот), що жодним чином не обгрунтована.

18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 18-05/21, за умовами якого ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги за кредитними договорами. Оплату ціни прав вимоги за вказаним договором у сумі 16 600 000 грн підтверджують платіжні доручення № 260530015 від 16 червня 2021 року, № 260990544, № 260990545, № 260990546, № 260990552 від 17 червня 2021 року (а.с. 22-24 зворот, 25-26).

У витязі додатку 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року зазначено боржника ОСОБА_1 під порядковим № 12195 та кредитний договір № CCTVG- 631114977 від 27.02.2019 із загальною сумою заборгованості 56261,48 грн ( з урахуванням пені) , у т.ч. тіло кредиту – 45220,83 грн ( без урахування пені) та ; пеня на дату відступлення права вимоги - 11040,65 грн (а.с. 21, 26 зворот-28).

Сума передачі права вимоги до відповідачки за договором факторингуміж ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» № 18-05/21 від 18 травня 2021 року ( а.с 21) є ідентичною тій , яка значиться у витязі 1-1 до договору факторингу № 2 від 17 травня 2021 року( а.с 19 зворот) та не узгоджується із сумою заборгованості , що розрахована первісним кредитором ( а.с. 13)

Згідно з розрахунком заборгованості, виконаним ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», за кредитним договором № CCTVG- 631114977 від 27.02.2019 заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 року становила 64033.59 грн, з яких: 45220,83 грн - заборгованість за основною сумою кредиту; 0 грн - заборгованість за процентами, нарахованими на дату відступлення права вимоги, 11040,65 грн - заборгованість по пені, 4161,75 грн нараховані за період з 18 травня 2021 року по 09.08.2021 року; 735,92 грн – 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до вимог ст 625% та 2874,44 грн - інфляційні збитки . При цьому як слідує з даного розрахунку розрахунок 3% річних та інфляційних втрат був проведений за період з 10.08.2021 року по 23.02.2022 року . Після ведення правового режиму воєнного стану 24.02.2022 року 3% річних та інфляційні збитки ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» не нараховувалися. (а.с. 14)

10 січня 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір факторингу № 10-01/23, за умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги за кредитними договорами. Оплату ціни прав вимоги за вказаним договором у сумі 16 600 000 грн підтверджують платіжні доручення № 260530015 від 16 червня 2021 року, № 260990544, № 260990545, № 260990546, № 260990552 від 17 червня 2021 року. Оплату ціни прав вимоги за вказаним договором у сумі 5 312 491,59 грн підтверджує акт зарахування зустрічних однорідних вимоги від 28 лютого 2023 року (а.с. 29-31, 32-34).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №10-01/23 від 10 січня 2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступив ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги заборгованостей, зокрема, до боржника ОСОБА_1 під порядковим № 14362 та кредитний договір № CCTVG- 631114977 від 27.02.2019 із загальною сумою заборгованості 64033,59 грн, у т.ч. тіло кредиту – 45220,83 грн , 4161,75 грн - сума заборгованості по нарахованих відсотках; пеня - 11040,65 грн та відповідальність за порушення грошового зобов`язання – 3610,36 (34 зворот.-36, 37).

Згідно з розрахунком заборгованості, виконаним ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», за кредитним договором № CCTVG- 631114977 від 27.02.2019 заборгованість ОСОБА_1 становила 64033 грн, (тіло кредиту – 45220,83 грн; проценти, нараховані станом на дату відступлення права вимоги 10.01.2023 , - 4161,75 грн; пеня – 11040,65, інфляційні збитки -2874,44 грн та 3% річних - 735,92 грн (а.с. 15).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За правилом ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст.627 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч. 3 ст. 653 ЦК України в разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З наведених обставин справи вбачається, що 27 лютого 2019 року сторони уклали договір, за умовами якого відповідачка отримала кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту за зобов`язувалася сплачувати за користування кредитними коштами у розмірі 39,99% річних та строк строк кредитування – 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлювальної кредитної лінії на новий строк за умови виконання Клієнтом умов Договору. Сторони погодили, що платежі з повернення кредиту здійснюються відповідно до Договору . Також сторони узгодили, що банк щомісячно в останній день розрахункового періоду здійснюватиме договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 , в розмірах необхідних для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами Договору стахування, який міститься в матеріалах справи ( а.с 7)

Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов`язання. Сторони строк договору окремо не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов`язання.

Таким чином, позивач обов`язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві.

Із виписок за рахунком відповідачки вбачається здійснення ОСОБА_1 окремих платежів, зокрема на погашення тіла кредиту: 26.04.2019 року – 1253 грн, 26.05.2019 року – 1000 грн, 26.06.2019 року – 2070 грн, 26.08.2019 року - 2900 грн, 26.09.2019 року - 900 грн, 26.10.2019 року - 2100 грн, 26.01. 2020 року -1100 грн та 26.02.2020 року 7100, що узгоджується з визначеним у розрахунку залишком заборгованості за основною сумою кредиту, яка вказана у виписці по рахунку клієнта, яка міститься в матеріалах справи, є тим документом, який підтверджує факт видачі коштів клієнта, та є документом, який відповідає вимогам законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

З виписки по рахунку за кредитною карткою відносно ОСОБА_1 вбачається, що всього витрати відповідачки за період з 27.02.2019 року по 12.10.2023 року -63643,83 грн, при надходженнях 63643,83 грн ( а.с 8). Вказані обставини підтверджують факт наявності у розпорядженні відповідачки суми коштів 63643,83 грн, за період з 27.02.2019 року по 12.10.2023 року

Також суд звертає увагу, що виписка з рахунку заборгованості є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанови у справах № 910/10254/18, № 910/16143/18, № 554/4300/16-ц, № 381/1647/21, № 298/825/15-ц).

Встановивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами у справі виникли кредитні правовідносини, відповідачка отримала кредитні кошти у виді кредитної лінії, ними користувалася, також включно до 27.04.2021 року сплачувалася нею щомісячна комісія за страховий пакет від нещасного випадку, а відповідно суд вважає доведеною заборгованість тілу кредиту нараховану первісним кредитором в сумі 44327,91, що відображено у розрахунку про щомісячне нарахування за період з 27.02.2019 року по 17.05.2021 року ( а.с. 13)

Позивач ставить до стягнення заборгованість за тілом кредиту 45220,83 грн, разом з тим дана заборгованість нічим не підтверджується, з огляду на те, що первісним кредитом у розрахунку вказана сума 44327,91 станом на 17.05.2021 року ( на дату відступлення права вимоги) , а передано згідно реєстру Права вимоги від 17.05.2021 року ТОВ «ФК» «Флексіс» сума заборгованості за тілом кредиту 45220,83 ( а.с 19 зворот), що не узгоджується одне з одним, а відповідно суд бере до уваги нараховані відсотки первісним кредитором та задовольняє позовну вимогу в частині стягненні тіла кредиту на суму 44327,91 грн

Разом з тим суд не вбачає підстав для стягнення заборгованості за відсотками в сумі 4161,75 грн з огляду на наступне. Станом на 18 травня 2021 року, на дату відступлення права вимоги від ТОВ «ФК» «Флексіс» до ТОВ «Вердикт Капітал» з відповідача підлягали стягненню 56261,48 грн у т.ч. тіло кредиту – 45220,83 грн ( без урахування пені) 0 грн - сума заборгованості за процентами; пеня на дату відступлення права вимоги - 11040,65 грн. ( а.с 21) В подальшому, ТОВ «Вердикт Капітал» було здійснено розрахунок заборгованості за період з 18 травня 2021 року по 23.02.2022 року, в якому було зазначено про нарахування відсотків за вказаний період у розмірі 4161,75 грн ( а.с 14)

Посилання позивача у розрахунку на те, що заборгованість за відсотками станом на дату відступлення права вимоги становила 4161,75 не відповідає дійсності та спростовується розрахунком заборгованості від 17 травня 2021 року, а відтак позовні вимоги в частині стягнення відсотків задоволенню не підлягають (а.с 21)

Таким чином, не підлягають стягненню з відповідача 4161,75 грн які нараховані як відсотки за користування кредитом, так доказів користуванян кредитними коштами після 17.05.2021 року після згортання активу у звязку з прожажем , суду не надано.

Суд зауважує, що Законом України від 16 червня 2020 року№ 691-ІХ «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» скасовано цивільну відповідальність (щодо сплати неустойки, штрафу, пені) за прострочення грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем) на період дії карантину або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину, тобто передбачено правило зворотної дії в часі положень цього Закону до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, щодо ненарахування штрафних санкцій під час дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, із 22 травня 2020 року до 31 липня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 01 серпня 2020 року до 31 грудня 2020 року на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 19 грудня 2020 року до 01 жовтня 2021 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

З огляду на приписи пункту 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, наведені постанови Кабінету Міністрів України, якими з 12 березня 2020 року установлено на всій території України карантин, що діяв протягом всього періоду, за який нараховується пеня. Подібні висновки викладені у постанові КЦС ВС від 01.08.2024 № 751/6006/21 (61-11475св23)

Тлумачення пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань.

Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Законодавець на рівні акту цивільного законодавстві (пункт 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України) передбачив спеціальний випадок звільнення від обов`язку позичальника сплатити неустойку (штраф, пеню).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діє як на час на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).сплатити неустойку (штраф, пеню). Такий обов`язок припиняється без його виконання.

Як слідує з розрахунку первісного кредитора Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» ( назву якого в подальшому змінено на Акціонерне Товариство « Сенс Банк») пеня ОСОБА_1 нараховувалася пеня за період з 27.02.2019 рік по 26.03.2020 рік . Після введення карантину як слідує з розрахунку нарахування пені було припинено. Станом на дату відступлення вимоги 17.05.2021 року розмір пені становив 3300 грн, яка була нарахована банком до введення карантину ( а.с 13)

В подальшому як вбачається з витягу додатку 1-1 до договору факторингу № 18-05/21 від 18 травня 2021 року зазначено що право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитний договір № CCTVG- 631114977 від 27.02.2019 перейшло до ТОВ «ФК «Флексіс» із загальною сумою заборгованості 56261,48 грн ( з урахуванням пені) , у т.ч. тіло кредиту – 45220,83 грн ( без урахування пені) та ; пеня на дату відступлення права вимоги - 11040,65 грн (а.с. 21, 26 зворот-28).

Отже, як вбачається, сума розрахунку заборгованості за Договором № CCTVG- 631114977 від 27.02.2019 здійсненою первісним кредитором Акціонерним Товариством «Альфа-Банк» в частині нарахування пені, станом на 17.05.2021 року становить 3300 грн є відмінним від тієї суми, яка визначена в Реєстрі Права вимоги станом на 17.05.2021 року , яка вказана 11040,65 та яка в подальшому передача позивачу по Реєстру права вимоги від 10.01.2023 року ( а.с.37) а відповідно враховуючи період дії карантину суд вважає за можливе задовольнити позовну вимогу в частині стягнення пені на суму 3300 грн, яка була нарахована первісним кредитором до часу введення карантинних обмежень.

Щодо нарахування інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже з 24 лютого 2022 року інфляційні втрати та 3% річних не підлягають нарахуванню. Разом з тим в даній справі суд враховує, що стягнення 3% річних в сумі 735,92 грн та інфляційних збитків в сумі 2874,44, що нараховані фактором ТОВ "Коллект Центр" є обгрунтованими, так як з розрахунку вбачається, що останні нараховані за період з 10.08.2021 року по 23.02.2022 року до початку введення воєнного стану і право щодо нарахування та стягнення процентів за просторочення виконання грошового зобовязання відповідно до ст 625 ЦК України було визначено п.5.4. Договору №10-01/2023 прло відступлення (купівлю-продаж)прав вимоги, а тому в даній частині позов підлягає задоволенню.

Щодо застосування строку позовної давності заявленою стороною відповідача у спорі, суд зауважує наступне

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.Зокрема, частина 2 статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.. Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати"). Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".. У пункті 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенні, території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеку" і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дію якого неодноразово продовжено.

4 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.

Так, позов подано 01.10.2025 у спорі, що виник з кредитного договору № CCTVG-631114977 від 27.02.2019. На час дії карантину з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року строки позовної давності, визначені, зокрема, статтями 257, 258 ЦК України, продовжувалися на строк дії такого карантину (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України), а у період дії воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року, перебіг позовної давності зупинявся до 04 вересня 2025 року ( до набрання чинності Законом від 14.05.2025 № 4434-IX)

Відповідно до умов кредитного договору виконання зобов`язань повинно відбуватись шляхом щомісячних платежів, останній з який відповідачка внесла 27.01.2019 року в сумі 7100 грн. Також суд враховає, те що , відповідачка продовжувала користуватись кредитними коштами, після 27.01.2019 року, підтвердженням чого є виписка по рахунку та з якої вбачається, що 27.10.2020 року, 27.11.2020 року , 28.12.2020 року, 27.01.2021 року та 27.04.2021 року проводилося зняття коштів за щомісячну комісію за страховий пакет від нещасного випадку, що було попереднього погоджено між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» під час укладення кредитного договору № CCTVG-631114977 . Зокрема п. 4 було узгоджено, що банк щомісячно в останній день розрахункового періоду здійснюватиме договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 , в розмірах необхідних для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами Договору, який міститься на (а.с 7)

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, та те, що строк позовної давності на період дії карантинних обмежень, а в подальшому воєнного стану , до відміни Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX призупинявся, то строк позовної давності не пропущено, а відповідно суд не вбачає підстав для відмові у позові через сплив строків позовної давності, про що вказує сторона відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд задовольняє позовні вимоги частково та вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № CCTVG-631114977 від 27.02.2019, у сумі 51238,00 грн , яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 44327,91 грн ; пеня – 3300 грн , інфляційні збитки -2874,44 грн та 3% річних - 735,92 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено частково на 80%, у зв`язку з чим з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1938,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано договір №01-07/2024 від 01 липня 2024 року ( а.с 42-43), заявку на надання юридичної допомоги №2325 від 01.08.2025 року ( а.с.45) витяг із акту №13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року ( а.с 46).

При вирішенні питань про відшкодування витрат на професійну правову допомогу та покладення на сторони судових витрат суд враховує принцип пропорційності задоволених вимог.

У звязку із задоволенням позовних вимог частково, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 7800 грн у рахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги частково задоволення позовних вимог на 80 % та враховуючи подане клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу .

Відтак, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, зважаючи на критерії реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи характер виконаної роботи, складність та категорію справи суд дійшов висновку, що саме вказана сума 7800 грн підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 141, 178, 247, 264-268, 279, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 513, 514, 525, 526, 530, 611, 638, 639, 1049, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № CCTVG-631114977 від 27.02.2019 у розмірі 51238 ( п`ятдесят одна тисяча двісті тридцять вісім) 27 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту - 44327,91 грн ; пеня – 3300 грн , інфляційні збитки -2874,44 грн ; 3% річних - 735,92 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» понесені судові витрати у виді судового збору в розмірі 1938 (одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім ) грн 00 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7800 (сім тисяч вісімсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" юридична адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926

Відповідач: ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2

Суддя Т.В.Костюкова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua