Постанова від 02 квітня 2026 р. у справі №356/345/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 356/345/25

Провадження № 3/355/23/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року селище Баришівка

Суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.,

розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

31 жовтня 2025 року до Баришівського районного суду Київської області, на підставі постанови Березанського міського суду Київської області від 13.10.2025 надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 для розгляду адміністративного матеріалу визначено суддю Цирулевську М. В.

Судові засідання в означеній справі призначено на 11.11.2025, 04.12.2025, 13.01.2026, 29.01.2026, 17.02.2026, 10.03.2026, 31.03.2026, 03.04.2026.

Про дату, час та місце розгляду адміністративного матеріалу ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також розміщення оголошення на офіційному сайті суду: https:// ba.ko.court.gov.ua/sud1001.

У судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, жодних клопотань та/або заяв від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надходило.

Суд констатує, що вжиті ним заходи щодо повідомлення про дату, час та місце судових засідань особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є належними та достатніми, ОСОБА_1 був поінформований про розгляд Баришівським районним судом Київської області адміністративного матеріалу у відношенні до нього в порядку Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак бажання взяти участь у судових засіданнях не виявив.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність тривалості провадження повинна оцінюватись, у розрізі практики ЄСПЛ окресленої ним у його рішеннях, відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливості для заявника питання, що розглядається (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції», №30979/96, пункт 43).

При цьому, за послідовною практикою ЄСПЛ, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України», у справі «Смірнова проти України»).

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, докази, що містяться у ній, суддя зазначає та виснує таке.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 256987 від 25.04.2025, складеного ПОГ СВГ ВП Броварського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Казюковим А. О., 05.04.2025 о 06:55, в селі Садове на перехресті вулиць Садова та Центральна громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.Правопорушення вчинене повторно протягом року.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Положеннями абз. 5 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Поняття повторності розкрито в п. 2 ч. 1 ст. 35 КУпАП - повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Отже, для встановлення ознаки повторності вчиненого адміністративного правопорушення законодавцем встановлено часовий проміжок часу в один рік.

Так, як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 256987 від 25.04.2025, складеного ПОГ СВГ ВП Броварського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Казюковим А.О., особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР, у зв`язку з чим його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП. При цьому в означеному протоколі та додатках відсутні інформація та докази про вчинення ОСОБА_1 будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП або притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

01.05.2025 постановою Березанського міського суду Київської області справу №356/345/25 про адміністративне правопорушення направлено до Броварського РУП ГУНП в Київській області для належного оформлення та подальшого направлення до належного суду (а.с. 11-12).

На виконання вище зазначеної ухвали суду інспектором САП Броварського РУП ГУНП в Київській області Надією Набок долучено до матеріалів справи №356/345/25 про адміністративне правопорушення роз`яснення, за змістом якого вбачається, що під час документування вказаної справи було встановлено, що відносно ОСОБА_1 22.07.2024 було складено адміністративний протокол ААД №446282 за аналогічне правопорушення, але прийнятого рішення на момент документування адміністративного протоколу ААД №256987 від 05.04.2025 не було, у зв`язку з чим просить прийняти рішення у справі №356/345/25 за ч. 1 ст.130 КУпАП. Крім того, надано із Єдиного державного реєстру судових рішень копію постанови Баришівського районного суду Київської області від 30.05.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.14-15).

19.05.2025 справу №356/345/25 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 повторно направлено для розгляду до Березанського міського суду Київської області (а.с.16-17).

13.10.2025 постановою Березанського міського суду Київської області справу №356/345/25 про адміністративне правопорушення направлено повторно до Броварського РУП ГУНП в Київській області для належного оформлення та подальшого направлення до належного суду (а.с.19-20).

31.10.2025 справа №356/345/25 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 надійшла до провадження Баришівського районного суду Київської області та, невідкладно, призначена до судового розгляду.

До адміністративного матеріалу, окрім означеного вище протоколу про адміністративне правопорушення, долучено:

1) направлення від 25.04.2025 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольногонаркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4);

2) пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відібрані поліцейським ПОГ СВГ ВП Броварського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Огурним М.І., за якими ОСОБА_1 05.04.2025 перебував за кермом автомобіля «Москвич 2140» зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_1 та здійснював рух по дорозі з м. Березань до с. Садове. Побачивши, що його зупиняють працівники поліції, прийняв рішення не зупинятися, оскільки перебував у нетверезому стані. У подальшому, після зупинки працівниками поліції, повідомив їм причину не зупинки на вимогу – вживання алкогольних напоїв. Від проходження огляду на визначення ступеню алкогольного сп`яніння відмовився. Вказав, що свою провину усвідомлює (а.с. 5);

3) пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відібрані 05.04.2025 поліцейським ПОГ СВГ ВП Броварського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Огурним М. І., за якими 05.04.2025 перебував разом з ОСОБА_1 в автомобілі «Москвич 2140» зеленого кольору д.н.з. НОМЕР_1 . Їхали із м. Березань додому в с. Садове. По дорозі побачили, що їх зупиняють працівники поліції з червоно-синіми проблисковими маячками, після чого ОСОБА_1 не виконав вимогу працівників поліції про зупинку та почав тікати, так як перебував у нетверезому стані. Працівники поліції наздогнали їх та провели з ними профілактичну бесіду (а.с. 6);

4) постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №307400 від 05.04.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 340,00 грн за порушення п. 31.4.7. ПДР України (а.с. 7);

5) оптичний диск, на якому мали бути відеозаписи із нагрудних камер поліцейських (а.с. 8);

6) постанова Баришівського районного суду Київської області від 30 травня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП із накладенням штрафу та позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.

У судовому засіданні, під час дослідження доказів, виникла необхідність перегляду долученого до протоколу про адміністративне правопорушення оптичного диску, на якому мали бути відеозаписи із нагрудних камер поліцейських. При відкритті паперового конверту було встановлено, що наявний в ньому оптичний DVD диск пошкоджений. Судом направлено запит до Броварського РУП ГУНП в Київській області щодо надання копії відеозапису. З отриманої судом відповіді слідує, що витребовувані відеоматеріали не збереглися у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у справі № 216/5226/16-а(2-а/216/33/17), притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №536/1703/17.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд не може обґрунтовувати свої висновки припущеннями, а має виходити із дослідження належних і допустимих доказів, якими підтверджуються чи спростовуються обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Суд змушений констатувати, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки належних доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння станом на дату та час події матеріали цієї справи не містять. Суд наголошує, при цьому, що письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відібрані поліцейським, не підтверджені безпосередньо в судовому засіданні означеними особами; більше того, такі пояснення в цьому випадку не є доказами та не відповідають вимогам ч. 2 ст. 266 КУпАП та положенням Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, якими встановлено, що належними доказами перебування особи під час керування транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння є відеозаписи, отримані із застосуванням спеціальних технічних засобів, або докази проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння в присутності двох свідків.

Означені/такі належні докази в матеріалах справи відсутні.

Більше того, на переконання суду, в даному випадку дії ОСОБА_1 не могли бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки не надано доказів про вчинення ним чи притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, САП Броварського РУП ГУНП в Київській області, яким направлено до суду справу про адміністративне правопорушення №356/345/25 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, просить прийняти рішення у справі за ч.1 ст.130 КУпАП, тобто, фактично просить суд здійснити перекваліфікацію дій правопорушника та притягнути його за іншою статтею КУпАП ніж та, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, Кодексом України про адміністративне правопорушення не передбачено норми, яка б надавала суду процесуальну можливість фактично з власної ініціативи перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відтак, зважаючи на все вищевикладене, суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що зібрані у справі докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, та за наявними матеріалами справи суд позбавлений можливості вирішити питання, а саме перекваліфікувати дії особи, щодо якої було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

За вищевказаних обставин, вбачається, що у діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.

У зв`язку з вищевикладеним, дане адміністративне провадження підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 130, 247, 251, 280, 283, 284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської областіпротягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА