Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №355/377/24 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/377/24

Провадження № 2/355/364/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_4 аліменти в розмірі частини всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для особи з інвалідністю 3 групи відповідного віку, щомісячно і довічно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 05 листопада 1982 року він перебуває в шлюбі з ОСОБА_5 .. Шлюб зареєстровано Жовтневим відділом РАГС міста Ворошиловграда (теперішній Луганськ) про що 05 листопада 1982 року складено актовий запис №1279. За час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_4 . До квітня 2013 року сім`я проживала в місту Луганську. В тому ж місяці 2013 року разом сім`єю з трьох осіб він, дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_4 переїхали на постійне місце проживання в село Лукаші на той час Баришівського району, теперішній Броварський Київської області, де оселились в будинку АДРЕСА_1 . В 2009 році у зв`язку з станом здоров`я він отримав 3 групу інвалідності з 2016 року довічно, став непрацездатним і отримує пенсію мінімального розміру. Протягом серпня 2013 року по січень 2024 року його пенсія складала 3180 гривень 05 копійок щомісячно. Крім пенсійних виплат будь-яких інших доходів він не отримує. Протягом 2016 року відносини з відповідачем стали непри`язниними, сім`я фактично розпалась, відповідач навесні 2017 року покинув їхнє місце спільного проживання. З моменту припинення відносин відповідач припинив надання матеріальної допомоги. Знаючи, що він хворіє і потребує уваги та допомоги, відповідач ухиляється від виконання своїх синівських обов`язків. Коли він телефонував йому і просив допомоги, він відповідав, що це не його проблеми, відключав слухавку. Потім були заблоковані номера телефонів, а згодом змінено номер телефону. Син проживає в місті Києві ,де винаймає квартири, однак конкретна адреса його проживання йому не відома. Він знає, що син є підприємцем.

26 березня 2024 року ухвалою Баришівського районного суду Київської області було відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.(а.с.17)

03 вересня 2024 року було ухвалено заочне рішення Баришівського районного суду Київської області, яким стягнуті аліменти на користь ОСОБА_1 із ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на непрацездатну особу відповідного віку, яка є інвалідом 3 групи, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення даного позову до суду, а саме з 01 березня 2024 року.(а.с.43-45)

09 жовтня 2024 року до суду звернувся відповідач ОСОБА_4 із заявою про перегляд заочного рішення.(а.с.50-52)

27 грудня 2024 року ухвалою Баришівського районного суду Київської області заяву про перегляд заочного рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання батьків було прийнято до провадження та призначено до розгляду.(а.с.85)

09 грудня 2025 року ухвалою Баришівського районного суду Київської області було скасовано заочне рішення Баришівського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання батьків та призначене до підготовчого судового засідання на 16 січня 2026 року. (а.с.156-158)

12 лютого 2026 року ухвалою Баришівського районного суду Київської області було закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 10 березня 2026 року.(а.с.195)

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав послався на вище означені обставини, просив задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник позивача адвокат Петренко П.І. підтримав думку свого довірителя, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_4 до судового засідання не з`явився, передав повноваження адвокату Реві І.О..

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що як вона так і відповідач не погоджується з пред`явленим позовом, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення, послалась на раніше надані письмові пояснення. З яких слід, що позивач є непрацездатною особою інвалідом ІІІ групи та отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3180,05грн., якої не вистачає для життя вказує, що хворіє і потребує уваги та допомоги, а відповідач ухиляється від виконання своїх синівських обов`язків. Однак у свою чергу доказів, які б містили дані з приводу щомісячної вартості лікування/реабілітації (в матеріалах справи відсутня медична картка стаціонарного хворого, виписки чи епікризи захворювань, квитанції на придбання ліків та ін.), щомісячних витрат на забезпечення проживання, на утримання будинку та сплати комунальних послуг (оскільки такі витрати несе матір відповідача з коштів, що надсилає їй відповідач), які б давали підстави для висновку про потребу відповідача в матеріальній допомозі, позивачем надано не було, що свідчить про надуманість позовних вимог та штучність заявленого позову в цілому. Було зазначено, що особи з інвалідністю III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів. Разом з цим, позивач тривалий час відмовлявся працевлаштовуватися та перебував на утриманні дружини - матері відповідача та самого відповідача. Доказів, які б містили дані з приводу щомісячної в вартості лікування, загального обсягу щомісячних витрат на забезпечення проживання на утримання свого житла та сплати комунальних послуг позивачем надано не було. Позивачем не було доведено потребу у матеріальній допомозі відповідача. Наявність кровного споріднення відповідача з позивачем, а також наявність інвалідності у останнього, не є достатньою підставою для задоволення позовних вимог. Окрім того, позивач має від шлюбу ще одного сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до якого позивач вимогу не звернув, Позивач зі слів свідка ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо відповідача, не сприймав його за сина, принижував та постійно чинив над ним психологічний і фізичний тиск, що в подальшому вплинуло на формування у відповідача стійкого психіатричного розладу здоров`я у вигляді порушення адаптації За хворобу та складну економічну ситуацію відповідач вимушений припинити господарську діяльність.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засідання показала, що знаходиться у шлюбі з позивачем ОСОБА_1 від шлюбу мають двоє дітей. ОСОБА_7 старший, ОСОБА_8 молодший. Позивач ОСОБА_1 з самого дитинства старшого сина ОСОБА_9 не любив тиснув на нього психологічно та фізично. Вона на гроші сина купувала необхідні речі продукти харчування. Син іноді платив за комунальні послуги, купив їм телевізор. У зв`язку з погіршенням відносин з батьком, син пішов геть з сім`ї. Зароблені гроші давав їй, а не батькові. Зараз вона живе з сином, окремо від чоловіка, який також діє на неї психологічно, стосунки натягнуті. У зв`язку з хворобою син зараз не працює існують на її пенсію.

Судом досліджені надані докази з боку сторони позивача, а саме:

Копію паспорта позивача з якого слід, що він є громадянином України.(а.с.4)

Копію картки платника податків з якої слід, що позивач є платником податків з реєстраційним номером НОМЕР_1 .(а.с.5)

Копію свідоцтва про укладення шлюбу з якої слід, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб 05 листопада 1982 року актовий запис 1279.Місце реєстрації Жовтневий відділ ЗАЦС міста Ворошиловграда. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_11 , дружини ОСОБА_11 .(а.с.6)

Копію свідоцтва про народження з якої слід, що ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис 563 від 02 березня 1983 року . місце народження місто Ворошиловград. Батьки ОСОБА_1 , ОСОБА_5 .(а.с.6)

Копію Витягу №22 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, яке видано ОСОБА_5 адреса АДРЕСА_1 про те, що за значеної адресою зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ОСОБА_4 .(а.с.7.129)

Довідка від комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Баришівської селищної ради Київської області Перемозька медична амбулаторія загальної практики сімейної медицини від 28 лютого 2024 року з якої слід, що ОСОБА_1 дійсно має захворювання наслідки перенесеної комбінованої травми (04 вересня 2008 року),ЧМТ, ХМТ, двобічна гідролізна недостатність, гіпертонічна хвороба 2 ступеню.(а.с.9)

Копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 з якого слід, що він інвалідом 3-групи.(а.с.8)

Копію довідки про доходи №5248622235271263, яка видана Баришівським об`єднаним управлінням ПФУ в Київської області і отримує пенсію за серпень 2023 року 3180,05 гривень, за вересень 2023 року 3180,05 гривень, за жовтень 2023 року 3180,05 гривень, за листопад 2023 року 3180,05 гривень, за грудень 2023 року 3180,05 гривень, за січень 2024 року 3180.05 гривень, всього 19080,30 гривень.(а.с.10)

З боку сторони відповідача були надані докази, а саме:

Копія паспорта з якого слід, що ОСОБА_4 є громадянином України.(а.с.59)

Копію Виписки №2625 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька лікарня швидкої медичної допомоги слід, що ОСОБА_4 поступив на лікування з загальним станом хворого середньої важкості, важкість стану обумовлена неврологічною патологією. Анамнез хвороби зі слів хворого з`явились скарги на погіршення пам`яті зокрема важкість пригадування слів, неможливість концентруватись, періодичний головний біль, головокружіння, безсонниця, панічна атака(а.с.93-95)

Копію висновку спеціаліста №1019 обласного комунального некомерційного підприємства Чернівецька обласна психіатрична лікарня з якого слід, що ОСОБА_4 має діагноз -порушення адаптації.(а.с.121)

Копію Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якої слід, що ОСОБА_4 припинив підприємницьку діяльність станом на 10 листопада 2025 року.(а.с.118-120)

Копії платіжних інструкції №5049-44СА-1ТОН-21ТЗ від 10 листопада 2025 року, №49Н1-6254-РЕК7-092Т від 10 листопада 2025 року, з яких слід що ОСОБА_4 оплатив за доставку газу в розмірі 243,58 гривень та в розмірі 1151,44 гривень призначення платежу доставка газу та плата за спожитий газ в селі Лукаші вулиця Павлоградська будинок 12, 01 жовтня 2025 року-31жовтня 2025 року.(а.с.134,142)

Копію платіжної інструкції №ТНЕО-4Т45-Н87Е-Р7КР від 10 листопада 2025 року з якої слід, що ОСОБА_4 , оплатив за використання електричної енергії в АДРЕСА_1 за жовтень 2025 року 2196,24 гривень.(а.с.143)

Копії платіжних інструкції від 23 травня 2024 року на суму 4000,00 гривень, від 20 червня 2024 року на суму 4000,00 гривень, від 08 липня 2024 року на суму 1000,00 гривень, від 25 липня 2024 року на суму4000,00 гривень, від 25 серпня 2024 року на суму 4000,00 гривень від платника ОСОБА_4 отримувач ОСОБА_5 надавач платіжних послуг АТ КБ «ПриватБанк».(а.с.135-139)

Копію квитанція№4ВВВ-С1Р3-255М-ХЕС4 від 05 вересня 2025 року відправник ОСОБА_4 банк «Універсал Банк» на суму 4000,00 гривень.(а.с.140)

Копію фіскального чека від АТКБ «ПриватБанк» безготівка на суму 11317 гривень придбання телевізора.(а.с.141)

Копії квитанцій «NovaPaY» на загальну суму 8000,00 гривень суд не може прийняти їх як належними доказами, оскільки з них не вбачається кому конкретно і від кого були перераховані грошові кошти.(а.с.144-145)

Вислухав сторони дослідив матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Стаття 51 Конституції України встановлює, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Відповідно до ч.1,ч.3 ст. 172 СК України, повнолітні дочка, син зобов`язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов`язаних із наданням такого піклування.

Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» слід, що непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.

Відповідно до ст.47 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» слід, що діти зобов`язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд з ними.

Аналіз наведеного свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов`язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов`язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба в матеріальній допомозі.

У п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року надано роз`яснення, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги не є абсолютним. Якщо мати , батько були позбавлені прав і ці права не були поновлені, обов`язок утримувати матір, батька у дочки, сина щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

Згідно п.21 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року за №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надано роз`яснення, що обов`язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст.202 СК України) не є абсолютним. У зв`язку з цим суд на вимогу дочки, сина до яких пред`явлено позов про стягнення аліментів, зобов`язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов`язків щодо них(ст.204 СК України). Отже, право на утримання від дочки, сина-мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.

Звільнення від обов`язку утримувати матір, батька та обов`язку брати участь у додаткових витратах можливі лише коли буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов`язків, що передбачено частиною першою статті 204 СК України.

Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов`язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків (усиновлення); непрацездатність матері, батька; потреба батька, матері в матеріальній допомозі. Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї з вказаних обставин.

Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов`язку утримувати матір, батька.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є батьком відповідачу має статус пенсіонера, інвалід 3 групи та отримує пенсію по інвалідності (в розмірі пенсії за віком).

Відповідач приватний підприємець на час розгляду справи припинив свою діяльність свого доходу не вказав.

Отже, встановлено, що позивач у зв`язку з пенсійним віком, інвалідністю та наявністю захворювань, відсутністю інших доходів, крім пенсії, потребує матеріальної допомоги.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованим розмір аліментів заявлений позивачем, з наступних підстав.

Відповідно до статті 205 СК України, суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Відповідачем не надано суду відомостей щодо перебування на його утриманні непрацездатних осіб, наявності інших аліментних зобов`язань, не оспорював наявність у нього інших осіб, що перебувають на утриманні, не показав свого доходу, однак надав до суду реквізити квитанції по переказу своєї матері грошових коштів, яка проживає за однією адресою з позивачем та знаходиться у шлюбі.

Позивач обґрунтовував позовні вимоги посиланням на те, що він є непрацездатною особою, отримує невелику пенсію з якої більшу частину витрачає на придбання продуктів харчування, ліків і оплату комунальних послуг. Коштів, необхідних для забезпечення його життєдіяльності не вистачає, а тому зважаючи на скрутне матеріальне становище він потребує матеріальної допомоги, яку має можливість надавати його повнолітній син. На сьогоднішній день його син, не допомагає йому матеріально, не забезпечує його всім необхідним для нормального проживання.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про прожитковий мінімум» на 2024 рік та ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України» на 2025 рік встановлено з 01 січня 2024 року та 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність у розмірі 2361 гривень- вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

З наданих позивачем довідки про розмір пенсії вбачається, що розмір його пенсії є не нижче прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

На момент розгляду справи позивач отримує пенсією у розмірі, що забезпечує його прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, однак, з урахуванням похилого віку позивача, суд допускає витрати позивача на ліки та речі, вартість яких перевищує розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Разом з тим, позивач не надав доказів на підтвердження розміру витрат на лікування.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на наведене, суд вважає необхідним та достатнім стягувати з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 01 березня 2024 року (дати подання позову) - довічно, у зв`язку з чим вказана позовна заява в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позовної заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, ст.ст.79,172,202,204,205 СК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання батька, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) аліменти у розмірі 1/6 частини від всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який є непрацездатною особою відповідного віку, яка є інвалідом 3 групи, щомісячно з дня пред`явлення позову до суду, а саме з 01 березня 2024 року і довічно.

Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на наступний рахунок:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (ЄДРПОУ):37993783

Банк отримувача: Казначейство України ( ЕАП) 899998

Номер рахунку : UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Київського апеляційного суду.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов