Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №285/6467/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/6467/25

провадження у справі № 2/0285/804/26

06 квітня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої судді Сташків Т. Г.

за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту відсутності прийняття спадщини спадкоємцями першої черги,

установив:

24.11.2025 позивач звернулася до суду з позовом та просила постановити рішення суду, яким встановити юридичний факт, що ОСОБА_5 , 1993 року народження, та ОСОБА_6 , 1997 року народження, є такими, що не прийняли спадщину після смерті свого батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2

Стислий виклад позовної заяви

В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер співмешканець позивачки ОСОБА_8 , 1970 року народження. Після його смерті відкрилася спадщина за законом та залишилось спадкове майно, а саме: автомобіль Opel Zafira, 2011 року випуску. З 2006 до дня смерті ОСОБА_8 проживав без реєстрації у будинку позивача за адресою: АДРЕСА_1 . Вони не були у шлюбі, проте спільно вели господарство, мали спільний бюджет та мали права та обов`язки, притаманні подружжю. Факт спільного проживання як подружжя встановлений рішенням суду. З метою оформлення спадкових справ на автомобіль Opel Zafira, 2011 року випуску, як спільного майна подружжя, позивач звернулася із відповідною заявою до нотаріуса. Однак у вересні 2025 позивач отримала відмову у оформленні своїх спадкових прав, оскільки у померлого наявні інші спадкоємці першої черги. ОСОБА_8 заповіту не склав. Оскільки покійний був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання першої дружини та за вказаною адресою були зареєстровані його повнолітні діти — відповідачі у справі, то вони вважаються такими, що прийняли спадщину. Позивач зазначає, що у вказаному випадку застосування ст. 1268 ЦК України є неправильним, оскільки на момент смерті ОСОБА_7 , ні він, ні його повнолітні діти не проживали фактично за місцем своєї реєстрації. ОСОБА_5 виїхала за кордон з моменту повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, ОСОБА_6 працював за кордоном ще до початку війни і з того часу не був у Україні. Оскільки позивач позбавлена можливості одержати свідоцтво про право на спадщину на майно у позасудовому порядку у нотаріуса, тому з метою захисту своїх майнових прав змушена звернутись до суду.

Процесуальні дії у справі

28.11.2025 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалами суду від 13.01.2026, від 03.02.2026, від 10.03.2026 зобов`язано Державну прикордонну службу України надати інформацію щодо перетину державного кордону України, в`їзду на тимчасово окуповану територію України чи виїзду із неї відповідачами ОСОБА_9 , 1993 року народження, та ОСОБА_10 , 1997 року народження.

Ухвалою суду від 10.03.2026 справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання 31.03.2026 відповідачі не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. У встановлений судом строк відзив на позов не подавали.

Зважаючи на викладене суд вважає за доцільне згідно з положеннями ст. 223 ЦПК України провести розгляд справи без участі відповідачів на підставі наявних доказів.

Оскільки відповідачі не повідомили про поважність причин неявки в судове засідання та представник позивача в судовому засіданні не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, постановив ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , із 20.12.1978 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 5-6).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Великий Молодьків Звягельського району помер ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 7).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_7 був власником автомобіля Opel Zafira, р. н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску (а. с. 16).

21.03.2025 ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , 1970 року народження, за її заявою відкрита спадкова справа № 46/2025.

Відповідно до довідки Ярунської сільської ради від 19.03.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та на момент його смерті за вказаною адресою були зареєстровані: колишня дружина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; онука ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а. с. 10).

Постановою нотаріуса від 19.09.2025 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки площею 1,8274 га та 1,0991 га, які знаходяться на території Звягельської міської територіальної громади Звягельського району (попередня назва Великомолодьківська сільська рада Новоград-Волинського району) Житомирської області, та автомобіль Opel Zafira, р. н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, у зв`язку із відсутністю встановленого факту проживання однією сім`єю разом із померлим на день відкриття спадщини (а. с. 11-12).

Рішенням Звягельського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 285/5463/25 від 18.11.2025, що набрало законної сили 30.12.2025, задоволено позов ОСОБА_2 частково та встановлено юридичний факт, що ОСОБА_13 , 1960 року народження, та ОСОБА_8 , 1970 року народження, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу та вели спільно домашнє господарство за адресою: АДРЕСА_1 із 19.04.2008 року до 15.03.2025 року (а. с. 28-29).

Із повідомлення Державної прикордонної служби України вбачається, що за період з 01.01.2020 до 15.03.2025 відповідач ОСОБА_6 виїхав з України 28.08.2021. Відомості про в`їзд зазначеної особи до України за вказаний період відсутні (а. с. 55).

Щодо відповідача ОСОБА_3 , 1993 року народження, то за період з 01.01.2020 до 15.09.2025 наявна інформація про в`їзд до України 15.04.2025 та виїзд 27.04.2025 (а. с. ).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Частиною першою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовом про встановлення факту неприйняття спадщини відповідачами після смерті їх батька ОСОБА_7 шляхом встановлення факту їх непроживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини позивач фактично намагається довести своє право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважаючи себе єдиною спадкоємицею після смерті останнього, яка звернувшись до нотаріальної контори прийняла спадщину у встановленому законом порядку.

При цьому існують перешкоди в оформленні спадкових справ у нотаріальному порядку, про що свідчить постанова нотаріуса.

Ураховуючи викладене, суд доходить переконання, що заявлені в цій справі позовні вимоги про встановлення юридичного факту про визнання осіб такими, що не прийняли спадщину, не відповідають належному способу захисту.

Перелік судових способів захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою статті 16 ЦК України.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорювані відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року, у справі №569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц, від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц, від 15 вересня 2020 року у справі №469/1044/17, від 26 липня 2023 року у справі №641/3893/20).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

Якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, то винятковим способом захисту, що має застосовуватися, є визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Суд звертає увагу на те, що ефективним способом захисту прав позивачки є визнання права власності на спадкове майно, однак ОСОБА_2 таких вимог не заявляла.

За таких обставин відсутні підстави для застосування обраного позивачкою способу захисту, оскільки він не відновлює будь-яких порушених прав та інтересів позивачки і не узгоджується із положеннями статті 16 ЦК України.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20 та від 02 квітня 2025 року у справі № 751/344/23, від 26.02.2025 року у справі № 496/476/22.

Факти, про які позивач просить установити у рішенні суду у цій справі щодо постійного не проживання відповідачів із спадкодавцем на момент відкриття спадщини та визнання осіб такими, що не прийняли спадщину, підлягають встановленню при розгляді позову про визнання права власності на спадкове майно.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19, від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18).

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення юридичного факту, що ОСОБА_5 , 1993 року народження, та ОСОБА_6 , 1997 року народження, є такими, що не прийняли спадщину після смерті свого батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовити.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Звягельським міськрайонним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного тексту рішення 06 квітня 2026 року.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідачі: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 );

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Тетяна СТАШКІВ