Рішення від 23 березня 2026 р. у справі №650/3420/24 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3420/24

Номер провадження 2/650/59/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Ковальчук О.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Чечун В.Ф.,

справа № 650/3420/24

сторони справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа служба в справах дітей

Краснокурської селищної ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

представник позивача ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Великоолександрівського районного суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав. Позовна заява мотивована тим, що позивач проживав в незареєстрованому шлюбі з відповідачкою ОСОБА_2 в період з 2019 року по 2021 рік. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 . Спільне життя з відповідачкою не склалося через непорозуміння та різні погляди на життя.

Рішенням Краснокутського районного суду від 16 лютого 2023 року справа № 627/786/22 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 за місцем його реєстрації та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів її доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття сина, починаючи з 18 листопада 2022 року.

В січні 2022 року відповідачка поїхала з дому та більше не повернулася. Малолітня дитина, ОСОБА_4 , проживає разом з позивачем, він утримує сина матеріально, створює належні умови для проживання і духовного розвитку дитини.

В акті обстеження також зазначено, що мати дитини - ОСОБА_2 не бере участі у догляді та вихованні дитини.

Відповідачка не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, не зважаючи на судове рішення. На даний час відповідачка знаходиться за кордоном в країні Польщі. Вона не цікавиться життям дитини, не спілкується з дитиною, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовними вимогами про позбавлення її батьківських прав.

Ухвалою судді від 04.08.2025 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді від 15.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Будь-яких інших процесуальних дій по справі не вчинялося.

Представник позивача, позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримали, просили суд задовольнити позовні вимоги та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчить оголошення на веб-сайті «Судова влада».

Представник Служби у справах дітей Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Суд вважає, що, оскільки судочинство здійснюється на засадах змагальності і неявкою до суду незалежно від причин відповідач фактично відмовився надавати докази на захист своїх прав у суді, в зв`язку із чим суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів у його відсутності оскільки, в справі є достатньо матеріалів та доказів для розгляду спору та постановлення рішення у відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що відповідач за два-три місяці до війни була, а більше її не було. Батько повністю забезпечує дитину і возить її по лікарнях. Мати дитині не телефонує, не допомагає, і не цікавиться життям дитини та самою дитиною. Дитина ходить до садочку, її батько водить. Вважає, що позивач батько з великої літери. Батько працює і забезпечує дитину. Вона їхня сусідка та проживає поруч.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона їх сусідка, знає їх сім`ю давно. Позивач дуже хороший. Матір бачили до війни 2022 року. Дитина хворіла, батько піклувався за ним. Водить дитину у садочок, коли він на роботі йому допомагають його батьки. Батько ОСОБА_8 дуже добрий батько.

Дитина ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він проживає з батьком, бабусею та дідусем. Вони його водять до садочка. Він любить тата, бабусю та дідуся. Коли він народився, мама була, а зараз її немає. Де вона, він не знає. З мамою він спілкувався давно, зараз не спілкується. На 5 років, йому подарунки дарували тато, бабуся та дідусь. Він тата дуже любить, дуже, дуже любить.

Частиною 4 ст. 206 ЦК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, пояснення свідків, пояснення дитини, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 17.03.2020 року виконавчим комітетом Пархомівської сільської ради Краснокутського району Харківської області батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Краснокутського районного суду від 16 лютого 2023 року справа № 627/786/22 визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 за місцем його реєстрації та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів її доходу, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття сина, починаючи з 18 листопада 2022 року.

Відповідач не проживає з сім`єю з січня 2022 року. Дитина проживає разом з позивачем, він утримує його матеріально, створює належні умови для проживання і духовного розвитку дитини, що підтверджується актом обстеження від 06 травня 2024 року за участю депутата Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області.

Відповідно до акту мати дитини - ОСОБА_2 не бере участі у догляді та вихованні дитини.

Згідно зі ст.164 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини є підставою позбавлення їх батьківських прав.

Спірні відносини між сторонами у справі виникли з приводу невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків, тому до неї мають бути застосовані норми Сімейного кодексу України, що регулюють питання прав та обов`язків батьків щодо їх дітей.

Частинами 1-3 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Одночасно відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п.2 ч.1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні і остаточні правові наслідки як для батька так і для дитини, і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

20.02.2025 року Орган опіки та піклування Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області дійшов висновку (уточнений) щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки було встановлено, що мати не цікавиться життям дитини, не приймає участі у її вихованні та забезпеченні.

Відповідно до ст. 150, 164, 166 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

П. 15. Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав" передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини, і ця міра є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитину, що негативно впливає на її фізичний розвиток та складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культури та інших духовних цінностей не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, щодо неповнолітньої дитини.

З урахуванням найкращих інтересів дитини, оскільки беззаперечно є факт свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками по відношенню до сина, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Судові витрати відносяться на рахунок відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст .ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264,265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 03.04.2026 року.

Суддя О.В. Ковальчук