Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №278/44/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа №278/44/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Житомирського районного суду Житомирської області кримінальні провадження № 12025065610000230 від 06.10.2025 та № 12026065610000007 від 06.01.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Білокоровичі Олевського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше судимого:

- 13.06.2024 засуджений вироком Житомирського районного суду за ст.186 ч.3, 357 ч.3, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки. Вирок набрав законної сили 13.07.2024;

- 28.05.2024 засуджений вироком Житомирського районного суду за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Вирок набрав законної сили 28.06.2024;

- 07.11.2025 засуджений вироком Житомирського районного суду за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Вирок набрав законної сили 07.12.2025;

- 20.11.2025 ухвалою Житомирського районного суду скасовано ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлений для відбування покарання, призначеного вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 13.06.2024 у виді позбавлення волі на 5 років;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Житомирського районного суду Житомирської області надійшли обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12026065610000007 від 06.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та № 12025065610000230 від 06.10.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

Ухвалою суду від 26.02.2026 року судом було постановлено об`єднати вказані кримінальні провадження, присвоївши кримінальному провадженню номер №1-кп/278/448/26, справа №278/44/26.

З обвинувальних актів вбачається наступне.

У достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день та час у ОСОБА_4 виник кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP та наркотичного засобу, обіг якого обмежено – канабісу, для власних потреб без мети збуту, реалізуючи який він, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечних характер своїх дій, у невстановлені досудовим розслідуванням спосіб та місці, придбав прозорий зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), масою не менше 0,6732 г, яка згідно з списком № 2 таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено та канабіс, масою не менше 645,054 г., який відповідно до таблиці 2 списку № 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено та відповідно до таблиці № 1, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров?я України № 188 від 01.08.2000 (у редакції наказу МОЗ України № 634 від 29.07.2010) є великим розміром.

У подальшому, після придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, та канабісу, який являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено, у ОСОБА_4 відразу виник кримінально-протиправний умисел, направлений на незаконне їх зберігання для власних потреб без мети збуту.

Після цього, 21.11.2025 в період часу з 07.52 годин по 08.25 годин, дізнавачем відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_4 , де виявлено та вилучено зіп-пакет із наявною в ньому кристалічною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), загальною масою 0,6732 г., обіг яких заборонено, та наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 645,054 г., які останній незаконно придбав та зберігав без мети збуту для особистого вживання.

Також, у достовірно невстановлені досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 06.01.2026 близько 11:00 годин ОСОБА_4 , проходячи у власних справах, на відкритій ділянці місцевості по вулиці Нескорених, поблизу зупинки громадського транспорту у с. Довжик Житомирського району, виявив на землі поліетиленовий зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), загальною масою 0,2835 г.

У подальшому, за вказаних обставин, у ОСОБА_4 виник кримінально- протиправний умисел, направлений на незаконне придбання зазначеної психотропної речовини без мети збуту для особистого вживання. Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_4 підняв з поверхні землі вказані згорток з психотропною речовиною та помістив їх до правої кишені куртки, тим самим незаконно, шляхом знахідки, придбав вказану психотропну речовину без мети збуту.

У подальшому цього ж дня у с. Довжик Житомирського району по вул. Нескорених, близько 11 години 24 хвилин ОСОБА_4 , був зупинений працівниками відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Житомирській області, та у ході спілкування з останніми вказав, що має при собі психотропну речовину, та в подальшому цього ж дня в період часу з 13 години 00 хвилини по 13 годину 15 хвилин працівниками відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №l Головного управління Національної поліції Житомирській області під час затримання в порядку ст. 298-2 КПК України та проведення особистого обшуку ОСОБА_4 у останнього було виявлено та вилучено зіп-пакет із наявною в ньому кристалічною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он), загальною масою 0,2835 г, обіг яких заборонено, яку останній незаконно придбав та зберігав без мети збуту для особистого вживання.

За таких обставин, ОСОБА_4 протягом року після засудження за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, незаконно придбав та зберігав для власних потреб без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину - РVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл пентан-1-он) масою 0,2835 г, яку згідно з списком № 2 таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309 та ч. 2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин та наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за статтею 309 КК України.

У судовому засіданні прокурор просила суд за першим епізодом ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 рік. По другому епізоду - визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового поглинання покарання менш суворого більш суворим визначити остаточне покарання 3 роки позбавлення волі. Крім того, на підставі ч.1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попередніми вироками призначити остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання. Вирок Житомирського районного суду від 28.05.2024 року відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, та вирок Житомирського районного суду від 07.11.2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, виконувати самостійно.

При призначенні ОСОБА_4 покарання також просила суд врахувати ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які є нетяжкими злочинами, особу обвинуваченого, який є раніше судимим, за місцем служби та проживання характеризується посередньо, за допомогою до лікарів психіатра та нарколога не звертався, а також наявність двох пом`якшуючих (щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення) та відсутність обтяжуючих обставин.

Також просила скасувати арешти, накладені згідно ухвал слідчих суддів Богунського районного суду м. Житомира від 25.11.2025 та 19.01.2026; речові докази у кримінальному провадженні знищити; стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 витрати на проведення судових експертиз у сумі 16045 грн 20 коп.

У судовому засіданні обвинувачений щиро розкаявся, свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю та показав, що дійсно вчинив дані кримінальні правопорушення у час, місці та за обставин, зазначених у обвинуваченні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства. Не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. Просив суворо не карати. Із запропонованою прокурором мірою покарання погодився.

У зв`язку із повним визнанням обвинуваченою своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз`яснивши учасникам судового провадження наслідки застосування даної статті КПК України.

Винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України, підтверджується наданими у судовому засіданні показаннями самої обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, щиро розкаявся і пояснив, що дійсно мали місце обставини, зазначені в обвинувальних актах, а також зібраними на нього характеризуючими матеріалами.

За таких обставин, враховуючи показання обвинуваченого, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень доведеною та кваліфікує його умисні дії за ч.2 ст.309 та ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин та наркотичних засобів у великих розмірах без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за статтею 309 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини справи, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, рецидив злочину.

Суд, враховує, що обвинувачений раніше судимий, а саме: 13.06.2024 засуджений вироком Житомирського районного суду за ст.186 ч.3, 357 ч.3, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, який ухвалою Житомирського районного суду від 20.11.2025 було скасовано та направлено ОСОБА_4 для відбування покарання у виді позбавлення волі на 5 років; 28.05.2024 засуджений вироком Житомирського районного суду за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, 07.11.2025 засуджений вироком Житомирського районного суду за ч.1 ст.309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн; за місцем служби та проживання характеризується посередньо, є військовослужбовцем, вчинив нетяжкі злочини, за допомогою до лікарів психіатра та нарколога не звертався, щиро каявся у скоєнні вичнених злочинів, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, а також відсутні обставини, що можуть обтяжувати покарання останнього.

У зв`язку з вище викладеним, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства та призначає останній міру покарання в межах санкцій статей, оскільки вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Крім того, судом враховано, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, вироки набрали законної сили, однак покарання за не було відбуто у повному обсязі.

При цьому, призначаючи основне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, суд у відповідності до ст. 70, 71 КК України, вважає, що покарання слід призначити із застосуванням положень статей 70, 71 КК України щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків.

Судом також враховано, що відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Кримінальним правопорушенням шкоди не завдано. Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів слід стягнути з обвинуваченого.

Пропонована винагорода викривачу у кримінальному провадженні відсутня.

Арешти, накладені в межах кримінального провадження, підлягають скасуванню.

Запобіжний захід не обирався. Однак, ОСОБА_4 тримався у слідчому ізоляторі при ДУ «Житомирська установа виконання покарань (№8)» з 06.01.2026 по 21.01.2026. 21.01.2026 ОСОБА_4 вибув до державної установи «Житомирська ВК (№ 4)».

Керуючись ст.ст. 128, 349, 369-371, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.309 та ч.2 ст.309 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

- за ч.2 ст.309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за новим вироком, повністю приєднати невідбуте покарання у виді позбавлення волі за вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 13.06.2024, за яким останнього було засуджено за ст.ст.186 ч.3, 357 ч.3, 70 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільненено з іспитовим строком 2 роки, та ухвалою Житомирського районного суду від 20.11.2025 було скасовано та направлено ОСОБА_4 для відбування покарання у виді позбавлення волі на 5 років, та остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання – 06.01.2026 року.

Вирок Житомирського районного суду від 28.05.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України, яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, та вирок Житомирського районного суду від 07.11.2025 року за ч. 1 ст. 309 КК України, яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, - виконувати самостійно.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу суд не обирає.

Арешти на прозорий зіп-пакет з кристалічною речовиною, суху рослину коноплі, подрібнену рослину коноплі, суху рослину коноплі, предмети для вживання наркотичних засобів: скляна лампа, частина пластикової пляшки з металевим предметом, дерев?яний виріб, насіння коноплі, поліетиленовий зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, предмет для вживання наркотичної речовини, які вилучено у ОСОБА_4 , накладені ухвалами слідчих суддів Богунського районного суду м. Житомира від 19.01.2026 у справі №295/285/26, від 25.11.2025 у справі №295/16524/25, - підлягають скасуванню, а речові докази – знищенню.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави 16045,20 грн процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні судових експертиз.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Головуюча суддя ОСОБА_1