Суд: Ямпільський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 06 квітня 2026 р.
Справа: №590/1139/25
Суддя: Сатарова О. В.
Справа № 590/1139/25
Провадження № 2/590/41/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.04.2026 с-ще Ямпіль
Ямпільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Сатарової О.В.,
при секретарі судового засідання Данченко І.М.,
за участі: позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Ямпіль Шосткинського району Сумської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про зменшення розміру аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача:
Позивач просить суд ухвалити рішення, яким зменшити розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 11 листопада 2025 року (судовий наказ) з розміру 1/4 частині від усіх видів доходів щомісячно на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення дитиною повноліття, до розміру аліментів 1/6 частини від усіх видів доходу, з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відкликати виконавчий лист № 590/1064/25 виданий 11 листопада 2025 року Ямпільським районним судом Сумської області.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що відповідно до судового наказу Ямпільського районного суду Сумської області від 11 листопада 2025 року у цивільній справі №590/1064/25 (провадження № 2-н/590/119/25) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Позивач вказує, що оскільки наказне провадження є особливою формою розгляду справ без виклику сторін, він не мав процесуальної можливості надати докази на підтвердження свого матеріального та сімейного стану. Попри подання ним відповідних заперечень та документів щодо наявності іншої дитини під час розгляду заяви про видачу судового наказу, ці обставини не були враховані судом.
Позовні вимоги про зменшення розміру аліментів з 1/4 на 1/6 частку доходу обґрунтовані наступними обставинами:
Перебуванням на утриманні Позивача спільного сина сторін — ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований та фактично проживає разом із батьком. Відповідач сина жодним чином не забезпечує, будь-яких покупок для нього не вчиняла.
Стан здоров`я та статус Позивача: ОСОБА_1 є учасником бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_1 ). Згідно з висновками експертної команди та довідки ЛКК № 330 від 04.11.2025 року, Позивач є особою з інвалідністю III групи внаслідок травми (контузії головного мозку), отриманої у період участі антитерористичної операції. Крім того позивач має супутні діагнози: «гіпертензивна хвороба серця», «дифузний зоб», «гастроезофагеальний рефлюкс з езофагітом», «гастродуоденіт» та потребує постійного дороговартісного медикаментозного лікування.
Обов`язок утримання батьків: Позивач здійснює догляд за непрацездатними батьками-пенсіонерами. Мати Позивача, ОСОБА_7 , згідно з довідкою ЛКК № 338 від 10.11.2025 року та випискою № 388, потребує сторонньої допомоги за станом здоров`я. Інших близьких родичів, які могли б надавати матеріальну чи фізичну підтримку батькам, немає.
Матеріальне навантаження: Окрім витрат на утримання дітей /«Витрати ідуть і на дітей, продукти харчування, одяг, позашкільні та позакласні навчання, канцелярські приладдя»/, Позивач самостійно сплачує комунальні послуги за трикімнатну квартиру, де також планується перебування доньки Ксенії у вихідні дні за рішенням органу опіки.
Позивач наголошує, що зміна розміру аліментів до 1/6 частки доходу є справедливою та пропорційною, відповідає вимогам ст. 182 та ч.5 ст. 183 СК України та не призведе до порушення прав дитини, оскільки сума виплат у будь-якому разі перевищуватиме встановлений законом мінімальний розмір, та не обмежить дитину, в разі якщо кошти будуть витрачатись на неї безпосередньо.
Рух справи в суді першої інстанції:
Ухвалою суду від 26.11.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 18.12.2025, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву /а.с. 47/.
18.12.2025 від відповідачки ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшла заява про відкладення судового засідання на іншу дату /а.с. 55/.
04.12.2025 судом отримано Відзив відповідача ОСОБА_2 на позовну заяву /а.с. 50-51/, копія надіслана позивачу /а.с.52-53/.
18.12.2025 підготовче судове засідання відкладено за клопотанням відповдачки ОСОБА_2 до 23.01.2026.
23.01.2026 справу знято з розгляду у зв`язку із відпусткою судді на 26.03.2026 /а.с.58/.
Ухвалою від 26.03.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 02.04.2026 /а.с. 68/.
Позиція відповідачки з приводу заявлених позовних вимог, що викладена у відзиві:
У поданому відзиві відповідач зазначає, що позовні вимоги не визнає, у задоволені позову просить відмовити. Відповідачка вказує, що з позивачем по справі перебувала в зареєстрованому шлюбі з 17.07.2012. Даний шлюб було розірвано рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 27.05.2025, рішення суду набрало законної сили 27.06.2025. Від даного шлюбу мають двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає з позивачем (батьком) та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає разом з відповідачем (матір`ю). За заявою відповідачки, як стягувача, 11.11.2025 Ямпільським районним судом Сумської області в межах справи №590/1064/25 було видано судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу, тобто з 30 жовтня 2025 року і до повноліття дитини.
Позивач ОСОБА_1 зазначив в тексті позовної заяви, що суд не мав права розглядати справу в наказному провадженні, однак не звернувся до суду з заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами (як це передбачено в подібних випадках норами ЦПК України), а замість цього вже через тиждень, тобто 20.11.2025 звернувся до суду з позовною заявою про зменшення розміру аліментів, які присуджено судом з нього на мою користь на утримання доньки ОСОБА_8 .
При цьому, в тексті позовної заяви, як на підставу зменшення розміру аліментів позивач посилається на наступні обставини: разом з ним мешкає наш спільний син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; позивач має III групу інвалідності і має проходити лікування на підтримання стану свого здоров`я; позивач має обох батьків, які є пенсіонерами за віком і при цьому мати потребує стороннього догляду, інші близькі родичі відсутні.
При зверненні ж позивача до суду 20.11.2025 з позовом про зменшення розміру аліментів, які стягуються на виконання судового наказу від 11.11.2025р, ОСОБА_1 не надано будь-якого доказу, який би підтверджував його неможливість сплачувати на користь відповідачки на утримання доньки Ксенії в тому ж розмірі, в якому вони стягнуті судовим наказом Ямпільського районного суду Сумської області від 11.11.2025 у справі №590/1064/25. Наявність у позивача групи інвалідності не впливає на можливість сплати аліментів у розмірі визначеному судом, адже група інвалідності у позивача малась на час прийняття судом рішення про стягнення з нього аліментів на користь відповідачки і у зв`язку із цим він отримує пенсійну виплату. Тобто він забезпечений з боку Держави. Зменшення розміру аліментів призведе до порушення права доньки Ксенії на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку, адже на відповідачку буде покладено додаткові навантаження та витрати для того, щоб утримувати дитину в умовах, не гірших аніж вони є натепер.
Відповідачка ОСОБА_2 також зазначає, що з часу прийняття Ямпільським районним судом Сумської області 11.11.2025 у межах справи №590/1064/25 судового наказу про стягнення аліментів - не виникло жодних нових обставин, які б не існували на час ухвалення рішення 11.11.2025 про стягнення аліментів, а виникли лише на час звернення позивача до суду з даним позовом про зміну розміру аліментів шляхом їх зменшення, як того вимагає стаття 192 СК України. Тобто, позивач, у разі не згоди з судовим наказом про стягнення аліментів мав би звернулись до суду з заявою про його перегляд за нововиявленими обставинами, як те передбачено нормами ЦПК України, а не подавати позов про зменшення розміру аліментів, обґрунтовуючи його незгодою з самим судовим наказом.
Відповідачка не заперечує, що з позивачем ОСОБА_1 дійсно мешкає їхній спільний син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому з відповідачки на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина на підставі Судового наказу Ямпільського райсуду Сумської області від 21.11.2025 у межах справи №590/1107/25, у зв`язку із чим обставина проживання з позивачем сина не може бути підставою для зміни розміру аліментів, адже ця обставина існувала на час розгляду справи щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь відповідачки.
Щодо доводів позивача про утримання батьків, відповідачка зазначає, що ОСОБА_1 дійсно має обох батьків, які досягли пенсійного віку, однак, як його мати, так і його батько отримують пенсію, тобто матеріально забезпечені з боку Держави. Крім цього, позивач має ще і рідного брата ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (про якого у тексті позовної заяви не згадує), який у разі потреби, має також надавати батькам допомогу як матеріальну, так і нематеріальну. Обставина наявності у позивача батьків пенсійного віку також існувала на час розгляду справи щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь відповідачки і не є тією обставиною, яка змінилась.
Позиція сторін під час судового засідання
В судовому засіданні Позивач ОСОБА_1 просив позовні вимоги задовольнити, посилаючись на погіршення матеріального стану. Позивач вказав, що на його утриманні перебуває спільний з відповідачкою син, ОСОБА_10 , який проживає разом із ним. Дитина потребує додаткових витрат на послуги репетиторів та підготовку до вступу у навчальний заклад. Також сплачує аліменти на доньку ОСОБА_8 . Позивач є особою з інвалідністю III групи і потребує постійного лікування. Також на його утриманні перебувають батьки-пенсіонери, при цьому мати за станом здоров`я потребує стороннього догляду. Підтвердив, що дійсно є ще брат, який на даний час мешкає за кордоном, та не має фінансової можливості допомагати батькам. Додатково ОСОБА_1 повідомив, що з 11.09. він працює у м. Шостка, що зумовлює щоденні транспортні витрати, оскільки він не має фінансової можливості винаймати житло за місцем роботи.
Під час судових дебатів позивач ОСОБА_1 акцентував увагу суду та відповідачки на необхідності дотримання принципу рівності прав та обов`язків батьків. Зокрема, він провів аналогію з іншим судовим спором, що триває між сторонами щодо поділу спільного майна подружжя, де відповідачка наполягає на визначенні рівних часток у праві власності (по 1/2 частині). Позивач зазначив, що такий підхід має бути послідовним і у питаннях утримання дітей. Враховуючи, що на даний час обоє батьків мають на утриманні по одній спільній дитині та здійснюють взаємні аліментні платежі, розмір яких має бути також рівним. Встановлення розміру аліментів із позивача на рівні 1/6 частини доходу буде справедливим та забезпечить рівність фінансового навантаження на кожного з батьків.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, підтримавши позицію, викладену у відзиві на позовну заяву. Зазначила, що обставини, на які посилається позивач, існували ще на момент видачі судового наказу про стягнення аліментів. Відповідачка вказала, що вона також виконує обов`язок з утримання спільного сина ОСОБА_10 , сплачуючи аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів, на підтвердження чого надала довідку про доходи.
Щодо утримання батьків позивача, відповідачка зауважила, що позивачем не надано належних доказів потреби батьків у допомозі саме в заявленому обсязі, а також вказала на наявність у позивача брата, який перебуває за кордоном і має можливість підтримувати батьків.
Додатково відповідачка зазначила, що нерухоме майно, придбане сторонами під час шлюбу, на даний час перебуває у виключному користуванні позивача, через що вона з донькою змушена орендувати житло. Також відповідачка вказала на наявність у неї витрат на проїзд до місця роботи.
Фактичні обставини, встановлені судом:
11.11.2025 Ямпільським районним судом Сумської області видано судовий наказ у справі № 590/1064/25, провадження № 2-н/590/119/25, яким стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання дитини: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред`явлення заяви про видачу судового наказу, тобто з 30 жовтня 2025 року і до повноліття дитини /а.с.10/.
Відповідно до копії свідоцтва про народження /а.с.11/, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт Свеса, актовий запис про народження № 34 від 23.08.2012 року, його мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження /а.с.12/ ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Свеса, актовий запис про народження № 06 від 20.03.2017 року, її мати ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 .
Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади /а.с.13/ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади /а.с. 14/ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 27.01.2016.
Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади /а.с. 15/ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 20.03.2017.
Відповідно до копії довідки Служби у справах дітей Свеської селищної ради від 30.10.2025 /а.с.16/ малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 29.04.2025 по 30.10.2025 проживає за вищевказаною адресою спільно зі своїм батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підстава: акт обстеження умов проживання від 29.04.2025, акт обстеження умов проживання від 30.10.2025.
Відповідно до копії листа Служби у справах дітей Свеської селищної ради від 15.05.2025 № 01-07/34 /а.с.17/, провівши обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7 та бесіду з малолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зроблено висновок, що визначення місця проживання дитини з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідатиме якнайкращому забезпеченню його інтересів, сприятиме психологічному спокою дитини, її належному навчанню та розвитку, а також максимально ефективній адаптації дитини до життя після розлучення її батьків.
Відповідно до копії протоколу бесіди з малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 18/, бесіда проведена начальником служби у справах дітей Свеської селищної ради, ОСОБА_12 йшла на контакт, була відкритою, висловлювала свою думку відповідно до свого віку. Дівчинка повідомила, що рівнозначно любить як батька, так і матір, розповідала які вони добрі та хороші. Вона знає, що обоє батьки її люблять. Але якщо тато та мама не зможуть жити разом, вона хотіла б проживати з батьком. Враховуючи виняткові обставини бути розлученою зі своєю матір`ю через її поведінку, проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з батьком буде відповідати найкращому забезпеченню її інтересів та розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.
Відповідно до копії акта обстеження умов проживання від 29.04.2025, обстеження проведено на підставі усної заяви ОСОБА_1 /а.с.19/ за адресою: АДРЕСА_2 , діти ОСОБА_13 та ОСОБА_14 знаходяться під наглядом батька ОСОБА_1 , мати дітей 27.04.2025 поїхала у невідомому напрямку, інформація про її місце перебування відсутня, за вищевказаною адресою створені всі необхідні умови для проживання дітей.
Відповідно до копії заяви від 30.10.2025 /а.с.20/ ОСОБА_1 повідомив суддю Ямпільського районного суду Сумської області Деркача І.М. про те, що йому відомо про звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про видачу судового наказу з вимогою стягнення з нього аліментів на утримання доньки ОСОБА_8 , ОСОБА_1 повідомив суд про наявність спору, оскільки з ним проживає їхня спільна з ОСОБА_2 дитина – син ОСОБА_10 , якого ОСОБА_1 утримує та виховує.
Відповідно до копії довідки від 06.11.2025 № 01-10/59, довідка видана адміністрацію Свеської спеціалізованої школи I –III ступенів №2 «Ліцей», ОСОБА_1 , батькові учня 8 класу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який виховує сина один. Колишня жінка, мати дитини ОСОБА_2 участі у вихованні сина не приймає, не відвідує батьківські збори. ОСОБА_15 контакту із школою, де вчиться хлопчик, не підтримує /а.с. 21/.
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_4 /а.с. 22/ ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, дата видачі посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_9 , посвідчення діє до 01.08.2026.
Відповідно до копії посвідчення серія НОМЕР_1 /а.с. 23/ ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, дата видачі посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Відповідно до копії довідки ЛКК № 330, довідка датована 04.11.2025 /а.с. 24/ ОСОБА_1 потребує постійного медикаментозного лікування та є інвалідом 3-ї групи.
Відповідно до копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, № витягу 106/25/2000/В, дата прийняття рішення 18.09.2025, номер рішення 106/25/2000/Р /а.с 24/, Рішенням експертної команди від 18.09.2025 року на підставі наданих матеріалів, огляду хворого, керуючись постановою КМУ від 15.11.2024 № 1338, колегіально прийнято рішення: в зв`язку з обмеженням життєдіяльності І ступеня, до пересування І ступеня, до самообслуговування легкого ступеня, до навчання легкого ступеня, до трудової діяльності І ступеня, визнати хворого ОСОБА_1 особою з інвалідністю III групи терміном на 1 рік з переоглядом 01.08.2026. Травма, ТАК, отримана під час виконання службових обов`язків у період участі в анти терористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України (згідно довідки ВЛК ДУ "ТМО MBC України по Сумській області" №282/СП від 23.04.2025).
Відповідно до копії довідки № 282/СП /а.с. 26/ Майор поліції ОСОБА_1 , 1982 р.н., старший дільничний офіцер поліції сектору взаємодії з громадами відділу поліцейської діяльності № 1 (с. Ямпіль) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області, пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ «ТMO MBC України по Сумській області» з 16 квітня по 23 квітня 2025 року. Рішення медичної (військово-лікарської) комісії: «Стійкі залишкові явища перенесеної ЧМТ, контузії головного мозку (2014) у вигляді післятравматичної енцефалопатії II (два) ст. та післятравматичного арахноїдиту з органічною симптоматикою, стійким цефалгічним та вестибулоатактичним синдромом, вегетативною дисфункцією». Травма, ТАК, отримана під час виконання службових обов`язків у період участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Придатний до служби в поліції, непридатний на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору взаємодії з громадами відділу поліцейської діяльності № 1 (с. Ямпіль) Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області.
Відповідно до копії консультативного висновку спеціаліста /а.с. 27/ Родителев Ю.В. проконсультований лікарем гастроентерологом 02.04.2025, встановлено діагноз: Езофагіт, хронічний гастродуоденіт, призначено медикаментозне лікування, 02.04.2025 ОСОБА_1 прокунсультований лікарем ендокринологом /а.с. 28/, встановлено діагноз дифузний зоб I ст., еутиреоз, призначено лікування, відповідно до копії консультативного висновку спеціаліста /а.с. 29/; 18.04.2025 ОСОБА_1 проконсультований лікарем нейрохірургом, діагноз стійкі залишкові явища перенесеної ЧМТ, контузія головного мозку (2014) у вигляді післятравматичної енцефалопатії II ст. та післятравматичного арахноїдиту з органічною симптоматикою, стійкий цефологічний та вестибуло – атактичний синдром з вегетативною дисфункцією, відповідно до консультативного висновку спеціаліста /а.с. 30/; 18.04.2025 ОСОБА_1 оглянутий лікарем невропатологом, встановлено стійкі залишкові явища ЧМТ, контузії головного мозку; 22.04.2025 ОСОБА_1 оглянуто лікарем кардиологом /а.с. 31/, встановлено діагноз: гіпертонична хворота, ХСНО, призначено лікування.
Відповідно до копії виписки з медичної карти № 1760 від 02.04.2025 /а.с. 32/ перебував на лікуванні у неврологічному відділенні з діагнозом: Стійкі залишкові явища ЗЧМТ (2014 р контузія головного мозку) у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії II (два) стадії з вираженим церебростенічним, цефалічним, астено-невротичним синдромами, двобічною пірамідною симптоматикою. Післятравматичний церебральний арахноїдит з вираженим лікворногіпертензивним синдромом та вегето-судинною дисфункцією (T90.5) Міжхребцевий остеохондроз хребта, кили МХД С4-C5, C5-C6, С6-С7, протрузії МХД СЗ-С4, Thi-Th2, Th2-Th3, Th3-Th4. L3-L4, L4-L5, L5-S1, хронічна цервіко-люмбалгія, хронічнорецидивуючий перебіг з больовим синдромом, помірне порушення функції (M42.10, G55.1), виписан зі стаціонару з покращенням.
Відповідно до виписки з медичної карти № 25/0622 стаціонарного хворого /а.с. 33-34/ ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 16.04.2025 по 24.04.2025 у ДУ "ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МЕДИЧНЕ ОБ`ЄДНАННЯ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ПО СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ", основне захворювання Т90.5 - Стійки залишкові явища ЗЧМТ, контузії головного мозку (2014р) у вигляді післятравматичної та дисциркуляторної енцефалопатії (два) стадії з цереброастенічним, цефалгічним, астено-невротичним синдромами, двобічної пірамідною симптоматикою. Післятравматичний церебральний арахноїдит 3 лікворно-гіпертензивним синдромом та вегето-судинною дисфункцією.
Відповідно до копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4682 /а.с. 35/ з 29.09.2025 по 08.10.2025 ОСОБА_1 перебував на лікуванні у неврологічному відділенні з діагнозом: Стійкі залишкові явища перенесеної ЧМТ, контузії головного мозку (2014) у вигляді післятравматичної енцефалопатії II (два) стадії та післятравматичного арахноїдиту з органічною симптоматикою, стійким цефалічним, вестибуло-атактичним синдромами, вегетативною дисфункцією. Міжхребцевий остеохондроз хребта, кили МХД СА-С5, С5-C6, С6-C7, L5-S1, протрузії МХД C3-C4, Th1-Th2, Th2-Th3, Th3-Th4. L3-L4, 4-L5, вертеброгенна радикулопатія С5-Сб справа, L5-S1 справа з больовим та м`язево-тонічним синдромами в стадії нестійкої ремісії при помірному порушенні функції. Виписаний із стаціонару з покращенням.
Відповідно до копії виписки з медичної карти № 5640 /а.с. 36/, ОСОБА_1 з 29.10.2025 по 07.11.2025 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Енцефалопатія, неуточнена: Стійкі залишкові явища перенесеної ЧМТ (контузії головного мозку) (2014р) у вигляді післятравматичної енцефалопатії ІІ ст. та післятравматичного арахноїдиту з розсіяною органічною симптоматикою стійким цефалгічним та вестибуло-атактичним синдромом. вегетативною дисфункцією. Розповсюджений ОХЗ хребта з переважним ураженням шийного та поперекового відділу. Кили МХД С4-С5,05-C6.06-С7.L5-1. Протрузія МХД C3-C4. THI-Th2, TH2-TH3.Th3-Th4,L3-L4.L4-L5 зі вторинним вираженим полірадикулярним больовим синдромом ст загострення. Помірне порушення функції хребта при стато-динамічних навантаженнях. Отримав рекомендації: Продовжити лікування під наглядом сімейного лікаря та невропатолога.
Відповідно до копії виписки № 5640 /а.с. 63/ ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 29.10.2025 року по 07.11.2025 року у неврологічному відділенні, відповідно до виписки № 106 /а.с. 64/ ОСОБА_1 у період з 26.01.2026 по 03.02.2026 перебував на стаціонарному лікуванні, відповідно до копії виписки № 3741 /а.с. 65/ ОСОБА_1 у період з 03.03.2026 по 12.03.2026 передував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні з діагнозом Стійкі залишкові явища перенесеної ЧМТ, контузії головного мозку (2014 р.) у вигляді післятравматичної енцефалопатії І (два) ст та післятравматичного арахноїдиту зі стійким цефалгічним та вестибуло-атактичним синдромами, вегетативною дисфункцією. Поширений остеохондроз хребта, кили МХД С4-С5, С5-C6, C6-C7, L5-S1, протрузії C3-C4, T1-T2, Т2-Т3, Т3-T4, L3-L4, 14-15 з вторинним полірадикулярним больовим синдромом, помірне порушення функції хребта, стадія загострення.
Відповідно до копії довідки Ямпільського ВДВС від 24.03.2026 № 36/02-38 /а.с. 61/ Видана Ямпільським відділом державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України згідно вимог ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" гр. ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , про сплату аліментів Стягувачу ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , при виконанні с/н 590/1064/25 від 12.11.2025 року Ямпільського районного суду Сумської області, по якому у Ямпільському ВДВС у Шосткинському районі Сумської області СМРУ МЮУ відкрито виконавче провадження з "18"11/2025/ року. У грудні 2025 року отримано аліментів 12698,68 грн., за 2026 рік: січень – 11404,71 грн., лютий - 4169,77 грн., березень 9426,20 грн., /отримано аліментів стягувачем всього 37 699 грн. 36 коп./
Відповідно до копії довідки Ямпільського ВДВС від 24.03.2026 № 37/02-38 /а.с. 62/ Видана Ямпільським відділом державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України згідно вимог ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" Гр. ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , про отримання аліментів від Гр. ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , при виконанні с/наказу № 590/1107/25 від 21.11.2025 року, виданим Ямпільським районним судом по якому у Ямпільському ВДВС СМРУ МІН`ЮСТУ відкрито виконавче провадження з "26"11/2025/ року. За 2025/2026 отримано аліментів стягувачем 11 612 грн. 48 коп.
Згідно з довідкою про доходи від 01.04.2026 №3, виданою ОСОБА_2 , остання працює у Відділі освіти, культури, молоді та спорту Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області, на посаді спеціаліст 2 кат, і загальна сума доходу за період з 01.01.2026 по 31.03.2026 без урахування аліментів становить 50684,08 грн.. Розмір сплачених аліментів за цей період склав 9756,69 грн. /а.с./
Відповідно до копії довідки ЛКК № 388 від 10.11.2025 /а.с. 37/ ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , за станом здоров`я потребує стороннього догляду.
Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого /а.с. 39/ ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні з 19.02.2018 по 27.02.2018 з діагнозом: Багатовузловий токсичний зоб II ст. Тиреотоксикоз, середнього ступеню тяжкості в стадії медикаментозної компенсації. ІХС: стабільна стенокардія напруги II ФК. Недостатність МК - 1 ст.. ризик 4. СН І ст. зі збереженою систолічною функцією ЛШ.
ОСОБА_7 є пенсіонером /а.с. 40, копія посвідчення № НОМЕР_5 /, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 є пенсіонером /а.с. 42, копія посвідчення № НОМЕР_6 /.
Щодо доводів Позивача про обов`язок утримання батьків, судом встановлено наступне. На підтвердження зазначених обставин Позивачем надано копії паспортів батьків /а.с. 38, 41/, їхні пенсійні посвідчення /а.с. 40, 42/ та медичну документацію ОСОБА_7 (мати Позивача) /а.с. 37, 39/.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують родинний зв`язок Позивача з вказаними особами (зокрема, свідоцтво про народження), а також відомості щодо їхнього зареєстрованого або фактичного місця проживання. Проте, враховуючи, що Відповідачка у судовому засіданні не заперечувала факт того, що ці особи є батьками Позивача, суд відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України вважає дану обставину встановленою та такою, що не потребує доказуванню.
Водночас суд зауважує, що наявність непрацездатних батьків є обставиною, яка враховується при визначенні розміру аліментів згідно зі ст. 182 СК України, проте вона повинна оцінюватися у сукупності з іншими доказами фінансового стану сторін та їхніх реальних витрат.
Норми права та підстави їх застосування в спірних правовідносинах
За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.
У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я, як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на користь кого вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.
Із зазначених норм закону також вбачається, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.
Також судом звертається увага, що під час розгляду позову про зменшення розміру аліментів суд не переглядає рішення, яким стягнуто аліменти, а лише з`ясовує наявність обставин, які дають підстави для зменшення розміру аліментів.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.
При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ВИСНОВКИ СУДУ:
Аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено підстав для задоволення позову.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про: зміну його матеріального стану у бік погіршення, зміну сімейного стану, погіршення стану здоров`я, або наявність інших істотних обставин, що впливають на можливість виконання ним аліментного обов`язку.
Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, суду також не надано. Посилання позивача на наявність у нього ІІІ групи інвалідності, хронічних хвороб та батьків-пенсіонерів, на переконання суду, не свідчить про погіршення його матеріального становища.
Посилання позивача на те, що він отримує більший дохід та у зв`язку з цим сплачує більшу суму аліментів у грошовому еквіваленті, суд вважає безпідставними, оскільки такі обставини не свідчать про погіршення його матеріального становища.
Відповідно до статті 180 Сімейний кодекс України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При визначенні розміру аліментів суд виходить із необхідності забезпечення належного утримання дитини, дотримання принципу пріоритетності її найкращих інтересів та враховує матеріальне становище платника аліментів, а не виходить з принципу рівності витрат між батьками.
Отже, отримання позивачем більшого доходу свідчить про його більшу платоспроможність та можливість забезпечувати належний рівень утримання дитини, а не є підставою для зменшення розміру аліментів.
Також суд зазначає, що факт проживання з кожним із батьків по одній дитині не є підставою для зменшення розміру аліментів та не тягне автоматичного взаємозаліку аліментних зобов`язань.
Таким чином, доводи позивача фактично зводяться до незгоди з раніше визначеним судом розміром аліментів, що саме по собі не є підставою для його зміни.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстави, передбачені статтею 192 Сімейний кодекс України, для зменшення розміру аліментів відсутні.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини, який в пункті 54 свого Рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначав, «що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути зосереджена до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».
Щодо розподілу судових витрат:
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За змістом п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, у разі відмови у задоволені позову інші судові витрати покладаються на позивача.
Відповідачем не надано доказів понесених нею судових витрат пов`язаних із розглядом даної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 180-182, 192, 202 СК України, ст. 3, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263-266, 273, 280, 284, 353, 430 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 07.04.2026.
Суддя : О.В. Сатарова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua