Рішення від 31 березня 2026 р. у справі №158/1942/25 — Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/1942/25

Провадження № 2/0158/22/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді - Костюкевича О.К.

при секретарі - Хмілевській І.О.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення частки нерухомого майна в натурі та зняття із реєстрації місця проживання, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про виділення частки нерухомого майна в натурі та зняття із реєстрації місця проживання.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку зі смертю ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з 3/4 часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

21.06.2016 Державним нотаріусом ОСОБА_5 - ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого у спадковій справі №534/2007 спадкоємцями майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , є її діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у розмірі по 1/2 (одній другій) частці кожен. Спадщина складається з 3/4 (трьох четвертих) часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до записів з Державного реєстру нерухомого майна ОСОБА_1 належить 3/8 (три восьмих) частки зазначеного житлового будинку.

Таким чином, ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину та володіє 3/8 частками вищевказаного житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом.

Проте, наразі ОСОБА_1 не має можливості вільно розпоряджатися даним майном, через те, що особи, які проживають в будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , перешкоджають вільному використанню нею своєї частки майна.

У серпні 2016 року в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , без відома та письмової згоди Позивачки, як співвласника будинку, була зареєстрована сім`я доньки Відповідача - ОСОБА_6 .. Пізніше, у 2021 році за даною адресою було зареєстровано ще одну особу - ОСОБА_7 .. Таким чином, усього було зареєстровано 3 особи.

Проте, у довіреності між Позивачкою та Відповідачем, яка була укладена 21.10.2013 не передбачено дозволу на здійснення реєстрації осіб в будинку, що перебуває в спільній частковій власності без її згоди. Тому, Позивачка вважає, що вказані особи були зареєстровані за даною адресою незаконно, що порушує права як співвласника будинку.

У зв`язку з тим, що між Позивачкою та Відповідачем виникають спори про порядок користування і володіння будинком, угоди про спосіб виділення Позивачеві частки із загального майна, не досягнуто.

Позивачкою неодноразово направлялися Відповідачеві листи із пропозицією виділити їхні частки у натурі, у відповідь на що Відповідач надавав необгрунтовані відмови.

У зв`язку із наведеним, ОСОБА_1 позбавлена можливості в порядку іншому, відмінному від судового, здійснити захист свого права як власника, на розпорядження власним майном.

У зв`язку із цим, просить суд поділити житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі між власниками, виділивши ОСОБА_1 у натурі 3/8 частки зазначеного будинку, яка належить позивачеві.

Зняти з реєстрації повнолітніх мешканців, які були прописані без згоди ОСОБА_1 в будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути із відповідача судові витрати пов`язані із розглядом справи.

В судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали та просять їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив оскільки він є неналежним відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_4 , 1935 року народження, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №44235278 від 21.06.2016.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з 3/4 часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

21.06.2016 Державним нотаріусом ОСОБА_5 - ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно якого у спадковій справі №534/2007 спадкоємцями майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_4 , є її діти - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у розмірі по 1/2 (одній другій) частці кожен. Спадщина складається з 3/4 (трьох четвертих) часток житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до записів з Державного реєстру нерухомого майна ОСОБА_1 належить 3/8 (три восьмих) частки зазначеного житлового будинку.

ОСОБА_8 належним чином прийняла спадщину та володіє 3/8 частками вищевказаного житлового будинку на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до витягу №1373 від 07.10.2024 в будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/118-25/13070-БТ від 13.02.2026 з додатками до нього, за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи:

1. Технічної можливості виділу в натурі 3/8 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не існує, по причині недостатньої площі будинку для здійснення виділу частки в розмірі 3/8. Площа ідеальної частки 3/8 - після виділу не забезпечуватиме вимог п. 5.19 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення».

2. Варіанти поділу в натурі житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , неможливі по причині недостатньої площі будинку для здійснення поділу частки в розмірі 3/8. Площа ідеальної частки 3/8 - після поділу не забезпечуватиме вимог п. 5.19 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення».

3. Варіанти користування вказаним житловим будинком з надвірними будівлями та спорудами після виділу часток в натурі є неможливим, по причині недостатньої площі будинку для здійснення виділу частки в розмірі 3/8. Площа ідеальної частки 3/8 - після виділу не забезпечуватиме вимог п. 5.19 ДБН В.2.2-15-2019 «Житлові будинки. Основні положення».

4. Для можливого визначення варіантів поділу житлового будинку, необхідно здійснити комплекс робіт з реконструкції та переобладнання, зокрема: перепланування приміщень, улаштування окремого входу, облаштування автономних інженерних мереж, добудову з метою збільшення загальної площі, а також розробку та погодження відповідної проєктної документації,

Без виконання зазначених робіт здійснення поділу в натурі є технічно неможливим.

Відповідно до договору дарування житлового будинку серії НТЕ №754371 від 26.04.2024 ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_6 3/8 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.ст. 355, 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Частиною 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

В ч. 6 постанови від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» Пленум Верховного суду України роз`яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частку будинку з самостійними виходами (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення.

З аналізу змісту ст.ст. 183, 358, 364 ЦК України слідує, що виділ часток будівлі, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено її відокремлену частину із самостійним виходом або у разі, коли є технічна можливість переобладнання цієї будівлі на частини, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Судом також встановлено, що позивачем ОСОБА_1 пред`явлено позов про виділення частки нерухомого майна в натурі та зняття із реєстрації місця проживання до ОСОБА_3 , який є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до договору дарування житлового будинку серії НТЕ №754371 від 26.04.2024 ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_6 3/8 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а в сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позов пред`явлено до неналежного відповідача є підставою для відмови в позові.

Крім цього, позовна вимога щодо зняття із реєстрації місця проживання також не може бути пред`явлена до відповідача ОСОБА_3 , оскільки останній не є органом (посадовою особою) що здійснює державну реєстрацію місця проживання осіб.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та їх обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачу відмовлено в позові то судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 3, 15, 16 328, 364 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 51, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення частки нерухомого майна в натурі та зняття із реєстрації місця проживання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич

Повний текст рішення складений – 06.04.2026