Суд: Вітовський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Спори про самочинне будівництво
Дата: 05 листопада 2008 р.
Справа: №2-717/08
Суддя: Довжук А. І.
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД
Миколаївської області
54050, м. Миколаїв, вул. Ольшанців, 77, тел. (0512) 64-48-78, inbox@gt.mk.court.gov.ua
Справа № 2-717/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 листопада 2008 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Довжука А.І, при секретарі Коваленко О.І., за участю представників позивачів, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Миколаєві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до державної адміністрації Жовтневого району Миколаївської області про визнання права власності на самочинно забудоване нерухоме майно,
В С Т А Н О В И В:
15 липня 2008 р. позивачі звернулись до суду з позовом про визнання права власності за кожним з них в рійній долі – по 1/2 частині на самочинно збудоване ними нерухоме майно.
В обґрунтування позову вони послалися на те, що в 1976 р., будучи в шлюбі, за усною домовленістю, придбали у ОСОБА_3 будинок АДРЕСА_1 . У тому ж році вони знесли старий придбаний будинок та на його місці збудували новий, а також прибудували господарські споруди. В 1983 р. наказом директора радгоспу ім. Леніна земельна ділянка розміром 0,22 га по АДРЕСА_1 була передана у постійне користування позивачу ОСОБА_2 .
Договір купівлі-продажу відбувся без додержання вимог закону щодо його письмової форми та нотаріального посвідчення. Крім того, придбаний будинок зруйновано, а новий збудовано без погодження з відповідними державними установами, тому вони вимушені звернутися до суду з цим позовом.
На даний час їм відомо, що ОСОБА_3 померла і вони не можуть заключити із нею договір купівлі-продажу будинку з додержанням вимог закону.
В судовому засіданні позивачі позов підтримали та додали, що спадкоємців ОСОБА_3 не мала, але при купівлі будинку вони виплатили їй 300 000 карбованців СРСР, а вона їм передала належні їй документи на будинок, в якому вони і мешкали із своїми дітьми.
Вони також пояснили, що при побудові будинку, літньої кухні, не житлової прибудові та вбиральні, ними не було порушено прав та інтересів сусідів, витримано умови щодо безпечності експлуатації цих приміщень. Оскільки у 1997 році шлюб між ними було розірвано, вони просять при вирішення питання про право власності на самовільно збудоване нерухоме майно визначити рівні долі кожного з них у цьому майні.
Представник відповідача – Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області у судове засідання не з`явився, але нею надіслано заяву про визнання позову та розгляд справи за відсутності її представника.
Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також у судове засідання не з`явились, але надали суду посвідчені належним чином заяви, у яких зазначили, що як сусіди, вони проти задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечують (а.с. 31,82,83).
Вислухавши пояснення позивачів, дослідивши письмові докази суд встановив наступне.
Згідно свідоцтва про право власності, технічних паспортів на житловий будинок, виготовлених Миколаївським та Снігурівським міжміським бюро технічної інвентаризації, довідки Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації (далі ММБТІ), власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 (а.с. 9-20).
Разом з тим, за довідкою ММБТІ, у технічному паспорті, виготовленому Снігурівським БТІ 12.09.1967 р., будинок, зазначений за «Літ А-1», знесено. На його місці самовільно збудовано – житловий будинок «Літ Д-1» (12м ? 6,05м) площею 73,8 кв.м., житловою площею 31,0 кв.м., у тому числі: - не житлову прибудову «Літ. Д 1-1» (10,35м ? 3,08м) загальною площею 24,0 кв.м; літню кухню «Літ. Е» (9,0м ? 4,96м) та вбиральню «Літ. Ж» (1,15м ? 1,07м), які знаходяться у користуванні ОСОБА_1 (а.с. 15).
Пояснення позивачів щодо придбання будинку по АДРЕСА_1 , саме у ОСОБА_3 , підтверджується актами обстеження комісії Первомайської селищної ради, згідно яких у спірному будинку мешкає ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 за вказаною адресою не мешкає з 1978 року (а.с. 71-72). Факт смерті ОСОБА_3 , у віці 75 років, підтверджується витягом з актового запису № 20 від 9.06.1976 р.
Згідно посвідчених Первомайською селищною радою заяв ОСОБА_6 та ОСОБА_7 – сусідів позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останні придбали цей будинок у ОСОБА_3 у 1978 році, знесли його, та побудували новий (а.с. 77).
За довідкою Первомайської селищної ради, податок на землю за згаданою адресою сплачується з 1978 року ОСОБА_1 (а.с. 75).
Згідно висновку санітарно-епідеміологічної станції Жовтневого району, відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Жовтневої райдержадміністрації, а також відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності Жовтневого районного відділу, ці установи проти оформлення об`єктів самочинного будівництва по АДРЕСА_1 , не заперечують (а.с. 78-80).
Відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, за рішенням суду, може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку цій особі, під вже збудоване нерухоме майно.
Згідно довідки Первомайської селищної ради та витягу із шнурової книги, цієї ж селищної ради, 12.01.1983 року, наказом № 3 директора радгоспу ім. Леніна, ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка розміром 0,22 га в АДРЕСА_1 (а.с. 26, 74).
Згідно ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до технічного висновку КПМ НФІ «Нііпроектреконструкції» – конструкції житлового будинку та споруди за адресою по АДРЕСА_1 , знаходяться у задовільному стані та відповідають експлуатаційним вимогам (а.с. 32-38).
Згідно наданих споживачами копій свідоцтв про одруження та розірвання шлюбу, на час придбання та здійснення самочинного будівництва, позивачі дійсно перебували у шлюбі, який розірвано у 1997 році (а.с. 48-49).
Відповідно до ст.368 ЦК України та ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, а за ст.70 СК Кодексу, у разі поділу майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
Враховуючи викладене, та на підставі ч.2 ст.331, ст.368, ч.3 ст.376 ЦК України та ст.ст. 60, 70 СК України, суд вважає можливим позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Керуючись ст.ст. 208-213, 218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в рівних долях – по 1/2 частині за кожним, право власності на самовільно збудований житловий будинок АДРЕСА_1 , а саме на:
-житловий будинок «Літ. Д-1» (12м ? 6,05м) площею 73,8 кв.м., житловою площею 31,0 кв.м., у тому числі:
-не житлову прибудову «Літ. Д 1-1» (10,35м ? 3,08м) загальною площею 24,0 кв.м;
-літню кухню «Літ. Е» (9,0м ? 4,96м);
-вбиральню «Літ. Ж» (1,15м ? 1,07м).
На рішення суду впродовж десяти днів з дня його проголошення може бути подано заяву про апеляційне оскарження до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд і апеляційну скаргу – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.І. Довжук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua