Рішення від 06 квітня 2026 р. у справі №944/273/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/273/26

Провадження №2/944/1366/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судових засідань Шандрук А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки від всіх видів його заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму починаючи з дня подання позовної заяви та до закінчення навчання, 30.06.2029 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 сину виповнилось 18 років. У 2025 році ОСОБА_3 був зарахований на денну форму навчання у Львівській національний університет імені Івана Франка та буде навчатись до 30.06.2029 року. На даний час син перебуває на її утриманні, відповідач в добровільному порядку відмовляється надавати будь-яку матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина у зв`язку із продовженням ним навчання у навчальному закладі. Оскільки спільний повнолітній син навчається у навчальному закладі на денному відділені і потребує матеріальної допомоги у зв`язку із навчанням, коштів які вона надає недостатньо, а тому просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача адвокат Кобзяк А.П. на адресу суду скерувала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що реальна потреба в утриманні повнолітньої дитини не доведена, зокрема син відповідача навчається на бюджетній формі, не сплачує за навчання і отримує стипендію як регулярний дохід. Стороною позивача не надано жодного детального розрахунку витрат, які б обґрунтовували стягнення необхідність стягнення частки від усього грошового забезпечення військовослужбовця. Фактично суду пропонується визначити розмір утримання не виходячи з потреб, а виходячи з доходу відповідача, що суперечить суті ст. 199 СК України. Відповідач є військовослужбовцем та не заперечує свого обов`язку з утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання. Окрім цього, на його утриманні перебуває сім`я, його грошове забезпечення складається з базових та додаткових виплат, може змінюватись залежно від умов проходження служби, включає виплати компенсаційного та стимулюючого характеру. Відповідач вважає, що стягнення аліментів у частці від усіх його видів грошового забезпечення призведе до непропорційного збільшення аліментів у період отримання додаткових виплат, фактичного прирівнювання повнолітньої дитини до неповнолітньої щодо способу визначення утримання, порушення принципу справедливого балансу інтересів. Враховуючи, що син відповідача навчається на безоплатній формі, отримує стипендію, відсутні доведені значні витрати на навчання і відповідач є військовослужбовцем, грошове забезпечення якого може включати змінні виплати, а тому просить визначити аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн щомісячно, з дня подання позову і до закінчення сином навчання, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.

Позивач скерувала на адресу суду заперечення на відзив, в якому зазначила, що сума стипендії, яку отримує син залежить від його успішності, а тому вона завжди може змінитись в наступному навчальному році, якщо успішність не буде відповідати встановленим балам. Також зазначає, що прожитковий мінімум змінюється кожного року, а відтак просить задовольнити заявлений позов.

Заяви, клопотання учасників справи

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, на адресу суду скерувала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Кобзяк А.П. на адресу суду скерувала заяву в якій просить розгляд справи проводити у відсутності сторони відповідача, просить стягували аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн.

Процесуальні дії в справі

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 30.01.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 05.03.2026 року.

Ухвалою суду від 05.03.2026 року, у зв`язку із неявкою позивача, судове засідання у справі відкладено до 02.04.2026 року.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 02 квітня 2026 року, є дата складення повного судового рішення 07 квітня 2026 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.01.2008 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Яворівського районного управління юстиції Львівської області.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 01.10.2024 року, шлюб укладений між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований в Чернилявській сільській раді Яворівського району Львівської області, актовий запис №12 - розірвано. Після розірвання шлюбу позивачу залишено прізвище " ОСОБА_7 ".

Згідно із довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №101 від 19.01.2026 року, виданою Яворівською міською радою Львівської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Львівського національного університету імені Івана Франка №2014 від 14.01.2026 року, ОСОБА_3 є студентом 1 курсу денної форми здобуття освіти бюджетного навчання факультету прикладної математики та інформатики Львівського національного університету імені Івана Франка. Закінчує навчання 30.06.2029 року.

Мотиви та оцінка суду

Доказами, відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 ст.141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стаття 200 СК України визначає, що розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Так, відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Пунктом 20 Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надано наступні роз`яснення: обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Необхідною умовою утримання батьками повнолітніх сина, дочки є можливість батьків надавати таку допомогу. Якщо батько, мати не мають відповідних коштів, нерухомого майна, які б забезпечили утримання сина, дочки, виконання цього їх обов`язку буде неможливим.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2019 в справі №346/103/17, суд касаційної інстанції, зокрема, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дитина сторін навчається на денній формі, у зв`язку з чим не в змозі офіційно працювати та отримувати доходи, а отже потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, проаналізувавши вищевикладені положення законодавства, відзначає, що утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, є обов`язком батьків.

Беручи до уваги те, що повнолітній син сторін у справі продовжує навчання у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, відповідач є особою працездатного віку та офіційно працевлаштований, має можливість надавати повнолітньому сину допомогу, пов`язану із навчанням. Докази про те, що він не має можливості надавати таку допомогу, відсутні, а тому суд вважає, що на відповідача можна покласти обов`язок щодо утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Визначаючи розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, суд враховує стан здоров`я повнолітньої дитини, заявлений позивачем розмір аліментів та зважає на рівність обов`язків обох з батьків брати учать в її утриманні, а також спроможність надавати матеріальну допомогу дорослому сину. Водночас суд враховує, що у відповідача на утриманні перебуває неповнолітній син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки від всіх видів його заробітку, вважаючи такий розмір аліментів достатнім, справедливим і таким, що може забезпечити потреби ОСОБА_3 , при цьому не порушуючи рівність обов`язку батьків в забезпеченні утримання сина. За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Водночас вимоги позову про стягнення аліментів не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму до уваги не приймаються, оскільки мінімальний розмір аліментів на повнолітню дитину законом не встановлений.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тобто вони не позбавлені права в майбутньому звернутися до суду з позовом в порядку ст.ст.192, 201 СК України про збільшення або зменшення розміру аліментів, якщо для цього будуть наявними обґрунтовані підстави.

На думку суду, такий розмір аліментів буде розумним, достатнім, справедливим і відповідатиме інтересам як повнолітнього сина, який навчається, при цьому не порушуватиме прав та інтересів відповідача.

Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати

Відповідно до ч.1, 6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

При вирішенні питання про стягнення судового збору суд враховує положення ч.6 ст.141 ЦПК України, ст.5 Закону України «Про судовий збір», та, зважаючи на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору при розгляді даної справи, тому з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, починаючи з 20.01.2026 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (тисяча триста тридцяти однієї) гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.04.2026 року.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Кондратьєва Н.А.