Вирок від 06 квітня 2026 р. у справі №511/3685/25 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 511/3685/25

Номер провадження: 1-кп/511/128/26

07 квітня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

потерпілої – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025162390000543 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27.07.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Роздільна Одеської області, громадянина України, офіційно не працюючого, з неповною середньою освітою, неодруженого, маючого на утриманні малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 18.09.2023 Роздільнянським районним судом Одеської області за ч. 4 ст. 402 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 648 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, який сплачено 01.11.2023, в силу ст. 89 КК України судимість знята та погашена,

у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2025 у вечірній час доби (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено) на алеї міського парку біля приміщення бару «Орхідея» по вулиці Свято-Миколаївська, 25, м. Роздільна, Одеської області, під час сумісного вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_4 з одного боку та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з іншого боку виникла сварка на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин.

В ході вказаної сварки ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння почав штовхати ОСОБА_6 , а ОСОБА_8 будучи її цивільним чоловіком почав її захищати.

На ґрунті виниклих особистих неприязних відносин в ході сварки у ОСОБА_4 виник раптовий протиправний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , біля 00.30 годин 27.07.2025, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи навмисно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, перебуваючи навпроти приміщення бару «Орхідея» по вулиці Свято-Миколаївська, 25, м. Роздільна, Одеської області, наніс декілька ударів (не менше восьми) кулаком руки в область голови ОСОБА_8 , після чого бійка була припинена внаслідок втручання сторонніх осіб, а потерпілий ОСОБА_8 разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_6 покинули місце події та попрямували додому.

Однак, ОСОБА_4 маючи намір продовжити свій злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , достовірно знаючи домашню адресу останнього 27.07.2025 біля 01:30 годин прибув до домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , де проживає потерпілий ОСОБА_8 та зателефонувавши останньому повідомив про необхідність зустрічі, на що ОСОБА_8 погодився та вийшов на АДРЕСА_2 , де ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому почав наносити удари в область голови ОСОБА_8 від чого останній втратив свідомість.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, у формі забою головного мозку, закритого перелому правої скроневої кістки, субдурального крововиливу скроневої області, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Окрім того, 27.07.2025 біля 01:30 ОСОБА_6 , перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_2 , з метою припинити протиправні дії ОСОБА_4 , які виразились у нанесені тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , почала кричати на нього і тому у ОСОБА_4 з`явився протиправний умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

З цією метою, ОСОБА_4 , діючи умисно, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та свідомо припускаючи їх настання, в цей же день і час, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, біля домоволодіння АДРЕСА_2 , завдав два удари ногою в ділянку лівого вуха ОСОБА_6 та один удар долонею правої руки у ділянку правої щоки, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді забою правого вуха з синцями лівої вушної раковини і лівої завушної ділянки, синець верхньої губ зліва, садна на підборідді справа і на передній поверхні у верхній третині шиї, одиничні садна на задній поверхні у ділянці правого плечового суглобу, на задній поверхні ліктьових суглобів і з боку зовнішньої поверхні у нижній третині правого стегна, тобто тілесні ушкодження, які не відносяться до небезпечних для життя, мають скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 днів і за вказаним критерієм кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125 та ч. ст.121 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини справи і суду пояснив, що 26.07.2025 у вечірній час доби він перебував у барі «Орхідея», що розташований по вулиці Свято-Миколаївська, 25, м. Роздільна, Одеської області, де вживав спиртні напої. В ході відпочинку виходив на вулицю з метою покурити. Так, перебуваючи на алеї міського парку біля приміщення бару, де також перебували його знайомі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які також були в стані алкогольного сп`яніння, підійшов до них та почав розмову. В ході розмов на різні теми між ними сталося якесь непорозуміння, спочатку виникла словесна перепалка між ним та ОСОБА_6 , вони почали сваритися і в ході цього, він почав штовхати ОСОБА_6 , а ОСОБА_8 будучи її цивільним чоловіком, почав її захищати. В подальшому, він замахнувся на ОСОБА_6 та дав ляпаса по обличчю, після чого вже їх перепалка перетворилася на бійку, яка відбувалася між ним та ОСОБА_8 . В ході бійки він наніс декілька ударів (не менше восьми) кулаком руки в область голови ОСОБА_8 .. Потім до них підійшли сторонні особи та заспокоїли їх. ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 попрямували додому, а він повернувся до бару, де ще трохи випив, потім вирішив піти до місця проживання ОСОБА_8 та продовжити сварку. Так, достовірно знаючи домашню адресу останнього, 27.07.2025 біля 01:30 годин, він прийшов до домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , де проживає потерпілий ОСОБА_8 , він йому зателефонував та запропонував вийти на вулицю, щоб з`ясувати стосунки, на що ОСОБА_8 погодився та вийшов з будинку на вулицю. Також разом з ним вийшла і ОСОБА_6 , яка, побачивши його, одразу почала на нього кричати та ображати його нецензурною лайкою, на що він розлютившись на неї, завдав їй два удари ногою в ділянку лівого вуха та один удар долонею правої руки у ділянку правої щоки. ОСОБА_8 в цей час почав заступатися за ОСОБА_6 і між ними знову сталася бійка в ході якої він почав наносити удари кулаком в область голови ОСОБА_8 від чого останній впав та втратив свідомість. Наразі, він дуже жалкує, що таке сталося.

Обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що вибачився за свої дії перед потерпілими та зазначив, що був в стані сильного алкогольного сп`яніння, а тому не розумів своїх дій.

Потерпіла ОСОБА_6 , будучі допитаною в судовому засіданні підтвердила обставини викладені в обвинувальному акті та зазначила, що ніяких претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має та просила суд суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_8 , в судове засідання не прибув, подав заяву, в якій повідомив суду, що жодних претензій до ОСОБА_4 не має, крім того до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення не звертався, тому просить не застосовувати до ОСОБА_4 будь-якого покарання та провести судовий розгляд за його відсутністю (а.с.19,37)

Крім визнавальних показів вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується:

-Витягом з ЄРДР за №12025162390000543, згідно якого 27.07.2025 року внесені відомості за правовою кваліфікацією ч.1 ст.121 КК України з фабулою про те, що 27.07.2025 до ЧЧ Роздільнянського РВП надійшло повідомлення з органів охорони здоров`я про те, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_2 , був доставлений 27.07.2025 року каретою швидкої допомоги з наступними тілесними ушкодженнями у вигляді: субдуральна гематома обох лобно- скроньових областей, більше праворуч, лінійний перелом скроневої кістки праворуч без зміщення уламків, пневмоцефалія, параорбітальна гематома праворуч з включеннями пухирців повітря, які 27.07.2025 року біля 01:30 години в м. Роздільна по вул. Молоджній, неподалік від його дому, йому спричинив чоловік на ім' я ОСОБА_12 . Повідомлення зареєстровано в ЄО за №9647, №9649 від 27.05.2025 (а.с.64,65,66);

-Висновком експерта №96, від 27.07.2025 року, згідно якого у ОСОБА_8 були виявлені наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма, що поєднує: забій головного мозку; крововилив під тверду мозкову оболону головного мозку(субдуральна гематома) обох лобно-скроневих ділянок голови, більше праворуч; лінійний перелом правої скроневої кістки без зміщення уламків з пневмоцефалією (наявність повітря у порожнині черепу, що свідчить за проникаючий(у порожнину черепа) характер черепно-мозкової травми), параорбітальна гематома праворуч крововилив; синець м`яких тканин ділянки правої очної ямки).Виявлена у ОСОБА_8 закрита черепно-мозкова травма у формі забою головного мозку із переломом правої скроневої кістки, субдурального крововиливу скроневої області, - відноситься до небезпечних для життя і за вказаною кваліфікаційною ознакою відповідає категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень (а.с.67-69);

-Витягом з ЄРДР за №12025162390000092, згідно якого 27.07.2025 року внесені відомості за правовою кваліфікацією ч.1 ст.125 КК України з фабулою про те, що 27.07.2025 до ЧЧ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_6 , про те, що 27.07.2025 року біля 01:00 год. перебуваючи в м.Роздільна по вул. Молодіжна чоловік на ім`я ОСОБА_12 спричинив їй тілесні ушкодження. Заяву зареєстровано в ЄО за № 9651 від 27.07.2025 (а.с.69,70);

-Висновком експерта №64, від 27.07.2025 року, згідно якого у ОСОБА_6 були виявлені наступні ушкодження: забій лівого вуха з синцями лівої вушної раковини і лівої завушної ділянки, синець верхньої губи зліва, садна на підборідді справа і на передній поверхні у верхній третині шиї, одиничні садна на задній поверхні у ділянці правого плечового суглобу, на задній поверхні ліктьових суглобів і з боку зовнішньої поверхні у нижній третині правого стегна.Виявлені у ОСОБА_6 ушкодження не відносяться до небезпечних для життя, мають скороминущі наслідки тривалістю не більше 6 днів і за вказаним критерієм кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні ушкодження (а.с.71-72);

-Постаново прокурора про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 31.07.2025 року, відповідно до якої матеріали кримінальних проваджень №12025162390000543 та №12025162390000092 об`єднані в одне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12025162390000543 (а.с.73-74).

Відтак, обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушеннях по всім обставинам пред`явленого йому обвинувачення, не оспорював фактичні обставини і не заперечував проти них.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ст. 349 ч.3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні вище зазначених кримінальних правопорушень, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження та ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя у момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення злочину і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зазначене узгоджується із положеннями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, що кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відносяться як до проступку, так і тяжкого злочину, особу обвинуваченого та враховує ті обставини, що він характеризується задовільно за місцем проживання (а.с.91), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 92), має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 100), раніше судимий, а саме 18.09.2023 Роздільнянським районним судом Одеської області за ч. 4 ст. 402 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 17 648 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 300 016 грн., який сплачено 01.11.2023, тому в силу ст. 89 КК України - судимість знята та погашена (а.с.77, 82-89, 90)

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно наданої суду досудової доповіді відносно ОСОБА_4 Роздільнянським РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, вбачається, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що, виправлення цієї особи без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі для окремих осіб). Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення (криміногенні потреби) та за результатами соціально-психологічної характеристики було визначено проблемні питання особистості обвинуваченого та його життєдіяльності, на які повинні бути спрямовані заходи впливу та з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальнихправопорушень у майбутньому, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних правопорушень, які можуть вплинути на фактори ризику та знизити ризик вчинення повторного кримінального злочину - виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення з боку органу пробації: - інтенсивного нагляду та застосування соціально виховних заходів щодо сприяння обвинуваченому у вирішенні проблем із контролем над поведінкою та мисленням; - розвивати навички конструктивного та критичного мислення; -проведення індивідуально-профілактичної роботи участь у соціально - виховних заходах, здійснення нагляду за поведінкою. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторно правопорушення (криміногенні потреби) орган пробації вважає доцільним крім обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на особу додаткові обов`язки, передбачені ч.3 п, 2, 4 ст. 76 КК України, зокрема: - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; - виконувати заходи передбачені пробаційною програмою: «Зміна прокримінального мислення». (а.с. 42-46,47)

Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ "Про пробацію" під час вирішення питання про застосування до особи пробації суд бере до уваги характер вчиненого кримінального правопорушення та соціально-психологічну характеристику особи обвинуваченого або засудженого, яку готує персонал органу пробації або адміністрація установи виконання покарань.

Згідно з п.2 ч.1 ст.2 ЗУ "Про пробацію", досудова доповідь - письмова інформація для суду, що характеризує обвинуваченого.

За приписами ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 75 КК України суд, звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, повинен ураховувати тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дотримуючись загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.

Вирішуючи питання про застосування ст. 75 КК України, суд повинен належним чином досліджувати та оцінювати всі обставини, які мають значення для справи й застосовувати вказаний кримінальний закон лише в тому разі, коли для цього є умови та підстави, про що в судовому рішенні мають бути викладені докладні мотиви.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суду необхідно виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення, зокрема форми вини, мотиву і мети, способу, стадії вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, ролі кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали тощо.

Суд вважає, що згідно з вимогами діючого кримінального процесуального законодавства, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у мотивованих висновках суду при ухваленні вироку.

При цьому, щире каяття - це певний психічний стан особи винуватого, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї винуватості, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної злочином шкоди, тобто визнання винуватості є складовою частиною щирого каяття особи. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставин вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Таким чином, з урахуванням конкретних обставин справи, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, досудової доповіді з інформацією про соціально психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, враховуючи позицію потерпілих, які не мають претензій до обвинуваченого, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції частини першої статті 125 КК України та у виді позбавлення волі в межах санкції частини першої статті 121 КК України, з можливим звільненням його від відбування покарання, надавши іспитовий строк на підставі ст.75 КК України.

Також суд вважає необхідним по даній справі з метою організації органами виконання покарань належного контролю за поведінкою обвинуваченого покласти на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Крім того, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.76 КК України додатково покласти на обвинуваченого обов`язки, а саме: п.2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; п.4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення» .

При цьому суд вважає що вказана думка суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 01.02.2018 року у справі № 634/609/15-к, яка є обов`язковою для застосування, у відповідності до якої судова дискреція (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість, зокрема, призначення покарання з випробуванням.

Також, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 31.07.2025 року до підозрюваного ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком на 60 днів, тобто до 31 липня 2025 року (включно) з утриманням його в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор». Одночасно визначено розмір застави у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2025 року) в сумі 151 400,00 грн у національній грошовій одиниці (а.с.93)

Відповідно до повідомлення начальника ІТТ №5 ГУНП в Одеській області ОСОБА_14 за вих.№27.5 від 31.07.2025 року, підозрюваного ОСОБА_4 , звільнено з ізолятора тимчасового тримання №5 ГУНП в Одеській області, у зв`язку із внесенням застави в сумі 151 400,00 гривень, згідно ухвали Роздільнянського районного суду Одеської області від 31.07.2025 року. (а.с.94,95)

Згідно квитанції АТ КБ «ПриватБанк» до платіжної інструкції на переказ готівки 2.240588939.1 від 31.07.2025 р. за підозрюваного ОСОБА_4 внесена застава в розмірі 145000,00 гривень відповідно до ухвали слідчого судді від 31.07.2025р. по справі №511/2560/25 номер провадження 1-кс/511/896/25. Заставодавцем є – ОСОБА_15 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) (а.с.97).

Згідно квитанції АТ КБ «ПриватБанк» до платіжної інструкції на переказ готівки 2.240654663.1 від 31.07.2025 р. за підозрюваного ОСОБА_4 внесена застава в розмірі 6400,00 гривень відповідно до ухвали слідчого судді від 31.07.2025р. по справі №511/2560/25 номер провадження 1-кс/511/896/25. Заставодавцем є – ОСОБА_16 (РНОКПП – НОМЕР_2 ) (а.с.97)

Так, відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 11ст. 182 КПК України визначено, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. №15 (у редакції постанови КМУ від 18.01.2012р. № 27) передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а уразі відсутності такого рахунка-готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).

Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу» від 11 січня 2012 року № 15 застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку.

Ураховуючи, що відповідно до п. 25 ст. 3 КПК України заставодавець відноситься до учасників кримінального провадження, на нього поширюються гарантії, визначені кримінальним процесуальним законом, в тому числі й гарантія належної правової процедури.

Відповідні положення засвідчують, що для реалізації процедури з повернення застави необхідним є прийняття судом рішення про повернення застави відповідно до правил, визначених КПК України.

Таким чином, суд вважає, що до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_4 слід залишити запобіжний захід у вигляді застави, а після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 145000,00 грн. та 6400,00 грн. слід повернути заставодавцям.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази не приєднувались.

Керуючись ст.349, 368, 369, 371,373,374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.121 КК України, і призначити йому покарання

-за ч.1 ст.125 КК Україниу виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень;

-за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, - виконувати самостійно.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно п.2, п.4 ч.3 ст. 76 КК України покласти додатково на ОСОБА_4 обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Зміна прокримінального мислення».

Залишити обвинуваченому ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 145000,00 гривень, сплаченої згідно квитанції АТ КБ «ПриватБанк» до платіжної інструкції на переказ готівки 2.240588939.1 від 31.07.2025 р., внесеної заставодавцем ОСОБА_15 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області на рахунок Держказначейської служби України м. Київ, МФО банку: 82017, код ЄДРПОУ: 26302945, рахунок: UA418201720355249001000005435, призначення платежу: внесення застави за ОСОБА_4 згідно ухвали суду від 31.07.2025, справа №511/2560/25 номер провадження 1-кс/511/896/25, - повернути заставодавцю ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП – НОМЕР_1 ).

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 6400,00 гривень, сплаченої згідно квитанції АТ КБ «ПриватБанк» до платіжної інструкції на переказ готівки 2.240654663.1 від 31.07.2025 р., внесеної заставодавцем ОСОБА_16 (РНОКПП – НОМЕР_2 ) на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Одеській області на рахунок Держказначейської служби України м. Київ, МФО банку: 82017, код ЄДРПОУ: 26302945, рахунок: UA418201720355249001000005435, призначення платежу: внесення застави за ОСОБА_4 згідно ухвали суду від 31.07.2025, справа №511/2560/25 номер провадження 1-кс/511/896/25, - повернути заставодавцю ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП – НОМЕР_2 ).

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня отримання копії вироку учасниками судового провадження.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_1