Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №947/2112/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/2112/26

Провадження № 3-зв/947/1/26

07.04.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Іванчук В.М., при секретарі с/з Чорній Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні захисника Манушина В.О., про відвід судді Київського районного суду м. Одеси Щербіни А.В., по об`єднаній в одне провадження адміністративній справі № 947/947/2112/26 –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває об`єднана в одне провадження адміністративна справа № 947/2112/26 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (Головуючий суддя Щербіна А.В.).

03 квітня 2026 року під час судового засідання захисником Манушиним В.О. було заявлено відвід судді Київського районного суду м. Одеси Щербіни А.В. від розгляду вказаної справи.

Зі змісту заяви про відвід та відомостей, зафіксованих у журналі судового засідання, вбачається, що підставою для заявлення відводу захисник визначає наявність у провадженні судді Щербіни А.В. матеріалів щодо притягнення до адміністративної відповідальності декількох осіб за одними й тими ж обставинами, у зв`язку з чим, на думку сторони захисту, це може свідчити про неможливість об`єктивного та неупередженого розгляду справи.

Зазначена заява про відвід була прийнята судом, зафіксована у журналі судового засідання та передана для вирішення у встановленому порядку.

Потерпіла подала до суду письмову заяву, в якій просила здійснити розгляд справи за її відсутності, при цьому зазначила, що не підтримує заявлений відвід та заперечує проти його задоволення.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи або розгляду справи за її відсутності до суду не надходило.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у судове засідання також не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.

Дослідивши доводи заяви про відвід, матеріали адміністративної справи, а також перевіривши їх у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ravo=1#458301" title="Кодекс України про адміністративні правопорушення; нормативно-правовий акт № 8073-X від 07.12.1984">ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Діючими нормами КУпАП не визначено порядку розгляду заяви про відвід.

Згідно з вимогами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У ст. 55 Конституції України закріплено одну з найважливіших гарантій здійснення конституційних та інших прав і свобод людини і громадянина, а саме право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

При цьому положення наведеної статті відповідають зобов`язанням України, які виникли, зокрема, у зв`язку з ратифікацією Україною Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, людини і основоположних свобод; Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що згідно зі .06.1996">ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Крім того, в п. 2 резолютивної частини "Справа за конституційним зверненням громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води); рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року № 9-зп у справі за конституційним зверненням громадян щодо офіційного тлумачення ст.ст. pravo1/Z960254K.html?pravo=1#177" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996">55, зазначено, що відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі o=1#200" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996">ст. 64 Конституції України не може бути обмежене.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, імперативно встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Таким чином, з метою забезпечення виконання положень ст.1 КУпАП та ч. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року, при вирішенні питання розгул заяви про відвід судді, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та, при вирішенні питання про розгляд заяви про відвід слід керуватися ст.ст.75-81 КПК України.

Аналізуючи доводи заяви захисника, суд встановив, що вони зводяться до припущень щодо можливої упередженості судді у зв`язку з розглядом нею матеріалів, пов`язаних між собою фактичними обставинами. Водночас такі доводи не містять жодних посилань на конкретні обставини, передбачені ст.75 КПК України, та не підтверджуються належними і допустимими доказами.

Сам по собі факт перебування у провадженні судді декількох матеріалів, які стосуються одних і тих самих або взаємопов`язаних обставин, не свідчить про його упередженість, не є порушенням принципу безсторонності суду та не може розцінюватися як підстава для відводу.

Крім того, матеріали справи не містять даних про наявність будь-якої заінтересованості судді у результаті розгляду справи, його участі у провадженні в іншому процесуальному статусі або інших обставин, які об`єктивно могли б викликати сумнів у його неупередженості.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що заява захисника Манушина В.О. про відвід судді Щербіни А.В. є необґрунтованою, заявлена з підстав, що носять припущення, та не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст.ст.75, 80, 81, КПК України, ст.ст. 283, 384, КУпАПсуд, –

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника Манушина В.О., про відвід судді Київського районного суду м. Одеси Щербіни А.В., по об`єднаній в одне провадження адміністративній справі № 947/2112/26 – залишити без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.