Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №946/9247/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9247/25

Провадження № 2/946/1907/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Пащенко Т.П.,

за участю секретаря судового засідання Топтигіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07.10.2025 pоку, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Перелигіною В.В., укладеного між ОСОБА_3 (продавець) i ОСОБА_1 (покупець). Відповідач ОСОБА_2 на теперішній час в цьому житлі не проживає i особистих речей в цій квартирі немає, він не є членом сім`ї власника квартири, при цьому вiн не вживає жодних дій для того, щоб знятися з реєстрації самостійно. 21.10.2025 року позивач звернувся до виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради із заявою про зняття відповідача з реєстрації. 23.10.2025 року ОСОБА_1 отримав лист №Б.1872, яким його повідомлено, що у процесі опрацювання заяви позивача сектором ведення реєстру територіальної громади м. Ізмаїл секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за недійсним паспортним документом, тому на підставі пункту 13 статті 18 Закону України від 05.11.2021 № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті особи із зареєстрованого місця проживання. У зв`язку з викладеним, здійснити зняття з реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_2 не є можливим. З огляду на те, що у ОСОБА_2 відсутні будь-які правові підстави для перебування на реєстраційному обліку у квартирі, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , реєстрація відповідача за адресою цієї квартири створює позивачу перешкоди у вільному користуванні та розпорядженні своїм майном.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, відзив на позов не надав, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв`язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань не надав.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно положень ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднанні з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст.ст.16, 386, 391 ЦК України.

Відповідно до ст.72 ЖК визнання особи, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені терміни проводиться в судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_3 (продавець) i ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 07.10.2025 року приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Перелигіною В.В., зареєстрований в реєстрі за № 649 (а.с.7-8).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 446891783 від. 08.10.2025 року власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Перелигіною В.В. від 07.10.2025 року № 649 є ОСОБА_1 (а.с.9).

Відповідно до довідки № 2834 про реєстрацію особи від 20.02.20l6 pоку, за відомостями Ізмаїльського РВ ГУ ДМС України в Одеській області місця проживання/місце перебування ОСОБА_2 зареєстровано з 12.02.2013 року в АДРЕСА_1 (а.с.10).

Згідно листа виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № Б-1872 від 23.10.2025 року, на звернення ОСОБА_1 , йому повідомлено про неможливість здійснити зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , оскільки, у процесі опрацювання заяви сектором ведення реєстру територіальної громади м. Ізмаїл секретаріату виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться зареєстрованим за недійсним паспортним документом. На підставі пункту 13 статті 18 Закону України від 05.11.2021 № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті особи із зареєстрованого місця проживання, якщо документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним (а.с.11).

Відповідач за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, що підтверджується поштовим відправленням, яке повернулося на адресу суду, «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.26-27).

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.ст.12,13,77,78,79,80,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до абзацу 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою. Згідно ст. 7 цього Закону зняття з реєстрація місця проживання особи здійснюється органом реєстрації на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Своїм перебуванням на теперішній час на реєстраційному обліку у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить позивачу, відповідач створює перешкоди в реалізації ним в повному обсязі прав та охоронюваних законом інтересів власника зазначеного майна, тобто порушує ч.ч. 1,2 ст. 317, ч.ч. 1,2 ст. 319 ЦК України.

Згідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» підставою для зняття з реєстрація місця проживання особи є судове рішення, яке набрало законної сили, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81, 82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим позов задовольнити та визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 , оскільки позовні вимоги обґрунтовані.

Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, юридична адреса: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, просп. Незалежності, буд. 62, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням– задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є підставою для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Т.П.Пащенко