Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №443/298/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/298/26

Провадження №3/443/280/26

ПОСТАНОВА

іменем України

06 квітня 2026 рокусуддя Жидачівського районного суду Львівської області Сливка С.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої продавцем у магазині ФОП ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВБА №211170 від 04.02.2026, 04 лютого 2026 року близько 15:54 год. ОСОБА_1 , будучи продавцем в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що належить ФОП « ОСОБА_2 » по АДРЕСА_2 , здійснювала реалізацію тютюнових виробів, а саме сигарет сигарет марки «Compliment blue» синього кольору без акцизної марки встановленого зразка.

06.04.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Січевич І.М. надійшли письмові пояснення, згідно яких просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що до матеріалів справи додано: рапорт працівників поліції, який за своїм змістом повторює, викладену у протоколі суть та не містить відомостей щодо конкретних обставин правопорушення; письмові пояснення ОСОБА_3 , які записані не особисто ним, а сержантом поліції Андрейківим В.М., що ставить під сумнів неупереджений та безсторонній виклад обставин в даних поясненнях: відео з нагрудних камер.

Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.156 КУпАП не надано.

У матеріалах справи відсутній розрахунковий документ, який би підтверджував факт продажу ОСОБА_1 пачки сигарет «Compliment blue» синього кольору без акцизної марки встановленого зразка ОСОБА_3 . Також не надано доказів притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків та отримання нею грошових коштів. Під час огляду та складання протоколу не вилучалась виручка, що прямо підтверджує відсутність факту вчинення продажу.

У письмових поясненнях ОСОБА_3 відсутні дані про те, що саме ОСОБА_1 продала йому пачку сигарет марки «Compliment blue» без акцизної марки.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що товар начебто вилучено у «покупця», проте відеозапис з нагрудних камер працівників поліції не фіксує моменту передачі ОСОБА_1 будь-якого товару цій особі або отримання від неї грошей. Сам факт знаходження підакцизного товару у сторонньої особи на вулиці не може бути доказом того, що цей товар був придбаний саме у ОСОБА_1 . На відеозаписі чітко видно, що момент продажу відсутній, а вилучення товару відбулося на вулиці без присутності понятих.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, від її захисника - адвоката Січевич І.М. надійшла заява, згідно якої просить проводити розгляд справи у їх відсутності, а також врахувати надані ними письмові пояснення.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Враховуючи вимоги ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Диспозиція ч.1 ст.156 КУпАП, передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Норма вказаної статті є бланкетною нормою, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які регулюють правила оптової і роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Основні засади державної політики щодо щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон України №3817-IX).

Тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, які виробляються в Україні, а також ті, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законами України (ч.9 ст.65 Закону України№3817-IX).

Відповідно до ст.226.11 Податкового кодексу України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.

Об`єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачає здійснення роздрібної або оптової торгівлі, зокрема тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Формулювання зазначеного складу адміністративного правопорушення свідчить про те, що визначальним є факт роздрібної або оптової торгівлі підакцизними товарами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Фактом продажу алкогольних та тютюнових виробів є касовий чек, який видається кожному без винятку покупцеві, на чому акцентує увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.04.2019 (справа П/811/1217/16 адміністративне провадження №К/9901/41573/18).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

У статті 2 вказаного Закону визначено, що розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутній розрахунковий документ, який би підтверджував факт продажу ОСОБА_1 тютюнових виробів ОСОБА_3 .

Також, будь-яких доказів щодо притягнення ОСОБА_4 до відповідальності за порушення порядку проведення розрахунків не надано.

Крім того, як видно із доданих до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 категорично заперечувала факт продажі ОСОБА_3 пачки сигарет т.м. «Compliment blue» без марки акцизного податку та на відеозаписах не зафіксовано такого факту.

Також суд звертає увагу і на те, що одну пачку сигарет т.м. «Compliment blue» без марки акцизного податку було вилучено лише у ОСОБА_3 .

Ні у ОСОБА_1 , ні у приміщенні магазину не було вилучено ні сигарет без марок акцизного податку, ні грошових коштів, виручених від продажу таких, що видно із протоколу про адміністративне правопорушення.

З наданого відеозапису незрозуміло як саме працівниками поліції було виявлено у ОСОБА_3 сигарети без марок акцизного податку, зважаючи на те, що останні перебували у службовому автомобілі, а також не видно щоб ОСОБА_3 виходив саме з цього магазину.

Більше того, на запитання працівника поліції до ОСОБА_3 де він купив сигарети, останній відповів, що у ФОП ОСОБА_5 , тобто йому відомо хто саме здійснює підприємницьку діяльність, хоча назва магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », і він не є місцевим мешканцем. Після того, працівник поліції одразу ж попрямував до цього магазину, хоча ОСОБА_3 не показував їм, де цей магазин знаходиться.

З огляду на встановлені обставини справи, суд критично оцінює письмові пояснення ОСОБА_3 та зазначає, що саме по собі зазначення ОСОБА_3 у письмових пояснення про те, що пачку сигарет т.м. «Compliment blue» він придбав у магазину ФОП ОСОБА_5 04.02.2026 не може бути достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а).

Будь-які інші належні, допустимі та достатні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, відсутні.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Козинець проти України» (заява № 75520/01) від 06 грудня 2007 року суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia» , рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Вищевикладене свідчить про те, що працівниками поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, матеріали справи не містять достатніх доказів порушення ОСОБА_1 вимог ч.1 ст.156 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст. 247 ч.1 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

п о с т а н о в и в :

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.І. Сливка