Постанова від 06 квітня 2026 р. у справі №461/1722/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1722/26

Провадження №3/461/876/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді Павлюк О. В., за участю представника Львівської митниці Держмитслужби Лубоцького Б. І., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдова, місце народження – Республіка Молдова, місце проживання – АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 22.01.2024, виданий AGENTIA SERVICII PUBLICE,

за ч. 6 ст. 481 Митного Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

04.02.2024 о 15 год. 55 хв. громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 , смугою руху «зелений коридор» пункту пропуску «Рава-Руська – Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «MITSUBISHI PAJERO», номер кузова: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , країна реєстрації – Велика Британія, у митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року». Відповідно до перевірки інформації в «ЖПП» АСМО «Центр» встановлено, що зазначений транспортний засіб, станом на 21.02.2026 року з митної території України не вивозився та в інший митний режим відповідно до законодавства не поміщений.

Листами Львівської митниці від 13.11.2025 №7.4-1/28-06-04/10/28559 та від 06.01.2026 №7.4-2/28-06-04/10/424 громадянин ОСОБА_1 запрошувався у пункт пункту пропуску «Рава-Руська – Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці для надання пояснень щодо перевищення встановленого строку тимчасового ввезення автомобіля «MITSUBISHI PAJERO», номер кузова: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 та участі у складенні протоколу про порушення митних правил. Однак, у призначений час, а саме на 16 год. 00 хв. 25.11.2025 та на 16 год. 00 хв. 05.02.2026 не прибув. На момент перетину кордону, будь-яких документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначена особа не подала. Відповідно до вимог ст.192 Митного кодексу України до найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження транспортного засобу громадянин не звертався.

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу комерційного призначення, а саме автомобіля марки «MITSUBISHI PAJERO», номер кузова: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , на митну територію України більше ніж на тридцять діб.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.481 Митного кодексу України.

Окрім цього, 03.03.2024 о 11 год. 14 хв. гр. Республіки Молдова ОСОБА_1 ввіз на митну територію України по смузі руху «зелений коридор» пункту пропуску «Рава-Руська – Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці транспортний засіб марки легковий автомобіль «LEXUS IS 250», номер кузова: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 країна реєстрації – Велика Британія, в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року». Відповідно до перевірки інформації в «ЖПП» АСМО «Центр» встановлено, що зазначений транспортний засіб, станом на 22.02.2026 з митної території України не вивозився та у інший митний режим, згідно законодавства, не поміщений.

Листами Львівської митниці від 13.11.2025 №7.4-1/28-06-04/10/28555 та від 07.01.2026 №7.4-2/28-06-04/10/488 громадянин ОСОБА_1 запрошувався у пункт пункту пропуску «Рава-Руська – Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці для надання пояснень щодо перевищення встановленого строку тимчасового ввезення автомобіля «LEXUS IS 250», номер кузова: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 та участі у складенні протоколу про порушення митних правил. Однак, у призначений час, а саме на 16 год. 00 хв. 25.11.2025 та на 16 год. 00 хв. 05.02.2026 не прибув. На момент перетину кордону, будь-яких документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 Митного кодексу України, зазначена особа не подала. Відповідно до вимог ст.192 Митного кодексу України до найближчого митного органу про обставини події, місцезнаходження транспортного засобу громадянин не звертався.

Таким чином, громадянин ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу комерційного призначення, а саме автомобіля марки «LEXUS IS 250», номер кузова: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , на митну територію України більше ніж на тридцять діб.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.6 ст.481 Митного кодексу України.

До суду надійшло дві справи про вчинення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України, та такі розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою).

Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а у частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Кодекс України про адміністративні правопорушення фактично не передбачає процесуальних норм, які регламентують порядок розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і не містить спеціальних норм, що передбачають порядок об`єднання справ про адміністративне правопорушення, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою).

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини від 04 листопада 1950 року і Протоколи 1,2,4,7,11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. п. 21-22 рішення у справі Надточій проти України". П.33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Враховуючи наявність прогалин у праві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення, зокрема, врегулювання порядку об`єднання справ в одне провадження, приходжу до висновку, що в даному випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону - за правилами, закріпленими в КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об`єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.

Зважаючи на те, що адміністративні протоколи складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень та одночасно розглядаються в одному суді, то справи про порушення митних правил за № 461/1722/26 (провадження № 3/461/876/26) та № 461/1722/26 (провадження № 3/461/878/26) слід об`єднати в одне провадження, оскільки їхній спільний розгляд сприятиме, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи.

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомленим про час, дату та місце проведення судового засідання, що стверджується матеріалами справи. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України, вважаю можливим розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що не з`явилася на виклик до суду, хоча належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Представник Львівської митниці Держмитслужби Лубоцький Б. І. у судовому засіданні вважав винуОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в інкримінованих йому порушеннях доведеною та просив притягнути його до відповідальності за порушення митних правил у межах санкції ч. 6 ст. 481 МК України.

Заслухавши представника Львівської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України встановлене адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються на підставі: протоколу про порушення митних правил, протоколів процесуальних дій, додатків до зазначених протоколів; пояснень свідків, пояснень особи, яка притягується до відповідальності; висновку експерта, інших документів.

Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується наступними даними: протоколами про адміністративне правопорушення № 0285/UA209000/2026 від 21.02.2026 та № 0290/UA209000/2026 від 22.02.2026 до яких ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) зауважень не висловив; копією витягів з диспетчера ЗМК; довідкою щодо орієнтованої вартості предметів за протоколом про порушення митних правил № 0285/UA209000/2026 від 21.02.2026, відповідно до якої вартість автомобіля марки «MITSUBISHI PAJERO», номер кузова: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , становить 81456,00 гривень; довідкою щодо орієнтованої вартості предметів за протоколом про порушення митних правил № 0290/UA209000/2026 від 22.02.2026, відповідно до якої вартість автомобіля марки вартість автомобіля марки «LEXUS IS 250», номер кузова: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , становить 432788,55 гривень; доповідною запискою та іншими матеріалами справи, які знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Норми ст. 108 МК України визначають, що строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, а також те, що попередньо встановлений строк може бути продовжений за письмовою заявою власника цих товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального, підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Згідно з ч. 6 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, встановлених Митним кодексом України, або поміщені в інший митний режим.

Згідно з ч. 4 ст. 108 МК України, якщо товари, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час такого арешту (вилучення).

Якщо транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим тимчасового ввезення, не можуть бути своєчасно вивезені за межі митної території України: внаслідок дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; у разі зберігання таких транспортних засобів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі здійснення інших операцій з такими транспортними засобами у випадках, передбачених цим Кодексом (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); у разі накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил, перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється на час дії таких обставин, зберігання, арешту (вилучення) або здійснення таких операцій.

Варто наголосити, що хоч автомобілі, керовані ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) не є транспортними засобами комерційного призначення, на них поширюється регулювання ч. 6 ст. 481 МК України, оскільки згідно з п. 57 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України термін “товар” вживаються в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю.

Відповідно до п. 2 Розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Стаття 460 Митного кодексу України визначає, що вчинення порушення митних правил, передбачених, у тому числі, статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.

Разом з тим, обставини, передбачені ст. 460 Митного кодексу України, з настанням яких діяння, передбачене ст. 481 Митного кодексу України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлені, так само не встановлені дії обставин непереборної сили, які стали причиною пропуску строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів марки «MITSUBISHI PAJERO», номер кузова: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 та марки «LEXUS IS 250», номер кузова: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .

З огляду на наведене, вважаю, що у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) наявні ознаки правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України, а саме: останній перевищив строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на тридцять діб, що підтверджується даними, що містяться у протоколі про порушення митних правил, доповідною запискою, та іншими матеріалами справи, які знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.

Таким чином, аналізуючи наведені докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що винаОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 481 МК України доведена повністю.

Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд приймає до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням характеру вчиненого порушення, особи порушника, який до адміністративної відповідальності за порушення митних правил раніше не притягався, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 136’000,00 грн, тобто у межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії.

Відповідно до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а у частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так, ст. 40-1 КУпАП передбачає, що судовий збір у справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст.458,459,461,481,486,527,528 МК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Об`єднати в одне провадження справи № 461/1722/26 (провадження № 3/461/876/26) та № 461/1722/26 (провадження № 3/461/878/26) про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 6 ст. 481 Митного кодексу України.

2. Присвоїти об`єднаній справі номер № 461/1722/26 (провадження № 3/461/876/26).

3. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6ст. 481 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 8 (восьми) тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів, що становить 136’000,00 (сто тридцять шість тисяч) гривень.

4. Стягнути зі ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на користь Державної судової адміністрації України 665,60 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Ольга ПАВЛЮК