Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №336/812/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/812/26

Провадження №: 2/336/1747/2026

06.04.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Худіної О.О., за участі секретаря судового засідання: Дорошенко К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Трачук Наталія Іванівна до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокатка Трачук Наталія Іванівна звернулась до суду із вказаною заявою представляючи інтереси позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

За змістом позовної заяви, позивач перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 04 квітня 2007 року, від шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька, ОСОБА_3 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14 листопада 2013 року по справі № 336/8367/13-ц з шлюб було розірвано.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 червня 2019 року по справі № 336/1377/19 стягнуто з ОСОБА_2 на мою користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини починаючи з 04.03.2019 року.

З 01.09.2025 року донька навчається на 1 курсі Запорізького національного університету на факультеті соціальної педагогіки та психології на денній формі навчання за спеціальністю А3 початкова освіта. ІНФОРМАЦІЯ_2 доньці виповнилося 18 років, і вона втратила право на аліменти.

На підставі наведених обставин позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на дитину, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з дати подання цієї заяви і до закінчення нею навчання, але не більше як до 23 річного віку.

Ухвалою судді від 10.02.2026 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Відповідно до ухвали постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем. Відповідно до ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Згідно з ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Також судом роз`яснено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Відповідачка відзиву на позовну заяву, клопотань та заяв до справи не скеровував, конверти із копією ухвали суду та позовною заявою із додатками повернулися до суду двічі без вручення (причина повернення "адресат відсутній за вказаною адресою"), що надає суду підстави для ухвалення рішення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі у зв`язку з такими встановленими фактичними обставинами справи та відповідними їм правовідносинами.

Відповідно до ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.

Судом встановлено, що позивачка перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 04.04.2007 року.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 14.11.2013, яке набрало законної сили 26.11.2013 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу – задоволено.

У вказаному шлюбі у сторін народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 29.01.2008 видане Шевченківським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 119.

У вказаному свідоцтві про народження ОСОБА_3 батьками зазначені: батько- ОСОБА_2 та мати – ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки видана Запорізьким національним університетом №222 від 08 січня 2026 року видана ОСОБА_3 , в тому, що вона є студенткою 1 курсу, освітній рівень: бакалавр, факультет соціальної педагогіки та психології термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029.

Задовольняючи позов, суд виходить з таких нормативних положень чинного законодавства.

За загальним правилом ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

За змістом ч.10 ст.7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист. Способи захисту сімейних прав та інтересів визначені у ч.2 ст.18 СК України.

Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За приписами ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Згідно з положеннями ч.1,5,6,7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як врегульовано ч.1 ст.213, ч.2 ст.229 ЦПК України, суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Правила оцінки доказів чітко передбачені у ст.89 ЦПК України.

Відповідно до приписів ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

При цьому, згідно з нормою ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ч.1,2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Доказів непрацездатності відповідача, а також наявності інших осіб на утриманні суду не надано.

При визначенні розміру аліментів, що підлягає стягненню з відповідача, судом, перш за все, враховується його законодавчо передбачений обов`язок по утриманню дитини та прожитковий мінімум для працездатних осіб, закріплений ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», який становить 3028,00 гривень.

Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, судом враховані відповідні правові висновки, висловлені у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №635/1139/17, провадження № 61-350св17, від 13.04.2021 у справі №308/4214/18, провадження № 61-16005св20.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Так, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох сторін з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

З урахуванням наявних доказів, встановлених фактичних обставин справи, рівного обов`язку батьків з утримання дитини, суд, визначаючи частку аліментів, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на користь позивачки на утримання повнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини від доходу (заробітку) відповідача до завершення навчання, щомісячно, але не пізніше досягнення дитиною 23-річного віку.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до матеріалів справи представником позивача було долучено договір про надання правничої допомоги та представництво, проте судом було роз`яснено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху , що в порушення вимог ст.95,175 ЦПК України копії документів, додані до позовної заяви, які б підтверджували обставини, зазначені у позовній заяві, недоступні для сприйняття, текст нерозбірливий та не чіткий. Вказаний недолік стосується додатків 7-8 які зазначені у позовній заяві, представником позивача на виконання ухвали суду 02.02.2026 було долучено лише копію свідоцтва про народження, зазначено, що за наявності ордеру не перешкоджає відкриттю провадження у справі.

Від так доказів на надання правової (правничої) допомоги, квитанції про сплату вказаних послуг до суду не надані, суд приходить до висновку про відмову у задоволені стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

За змістом ст.201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми, зокрема, ст. 191 цього Кодексу. Так, відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, але відповідно до вимог позивача просить стягнути аліменти саме з 27.10.2025. За відсутності доказів неможливості батька (відповідача) надавати матеріальну допомогу, судом встановлено підстави для задоволення позову в повному обсязі.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

За змістом ст.141 ЦПК України суд стягує із відповідача в дохід держави судовий збір у сумі 1 331,20 гривень, від сплати яких позивач на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ст. Закону України «Про судовий збір» була звільнена при пред`явленні позову до суду.

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12-13, 76-82, 89, 95, 128, 141, 178, 223, 229, 245, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 275, 279, 278-283, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Трачук Наталія Іванівна до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на час навчання, в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, з 29.01.2026 до закінчення навчання ОСОБА_3 , до 30.06.2029 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 1331,20 гривень(Одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Повне найменування учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду складено та підписано 06.04.2026.

Суддя О.О. Худіна