Вирок від 02 квітня 2026 р. у справі №227/444/24 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Суд: Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Непокора

Дата: 02 квітня 2026 р.

Справа: №227/444/24

Суддя: ЛИСЕНКО В. О.

Справа № 227/444/24

(1-кп/199/227/26)

ВИРОК

іменем України

03.04.2026 місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:

судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі дистанційного судового провадження в залі суду кримінальне провадження № 62024050010000220 відносно:

ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хомутець Миргородського району Полтавської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, солдат резерву 36 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисників: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який надалі неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення кримінального правопорушення.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.12.2023 № 359 солдата ОСОБА_2 призначено на посаду солдата резерву 36 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Водночас, ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Відповідно до ст. 28 Статуту, єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця, наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази, а також: в забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Статтями 29, 31 Статуту також передбачено, що за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців. Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звання майор належать до старшого офіцерського складу, звання старший солдат належить до рядового складу.

Статтею 32 Статуту також передбачено, що майори за своїми військовим званням є начальниками для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу.

Відповідно до ст. 103 Статуту, начальник штабу батальйону в мирний і воєнний час відповідає за організацію і підтримання управління підрозділами батальйону, за бойову та мобілізаційну готовність, успішне виконання батальйоном бойових завдань, за планування та облік бойової підготовки, за підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу безпосередньо підпорядкованих йому підрозділів, за стан обліку особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів батальйону.

Начальник штабу батальйону підпорядковується командирові батальйону, є його першим заступником і прямим начальником усього особового складу батальйону.

Під час виконання рішень командира батальйону начальник штабу має право віддавати накази підпорядкованим командорові батальйону особам від його імені. Про всі віддані ним накази начальник штабу доповідає командирові батальйону.

Відповідно до витягу з бойового розпорядження командира ІНФОРМАЦІЯ_2 № 5258 від 25.12.2023 з метою посилення підрозділів 3 механізованого батальйону, командирам запасної роти та ремонтно-відновлювального батальйону (РВБ) організувати взаємодію з командиром 3 мб та до 11:00 години 26.12.2023 передати в оперативне підпорядкування в складі від запасної роти - солдата ОСОБА_2 .

Таким чином, заступник командира 3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_7 по відношенню до солдата ОСОБА_2 був прямим начальником за своїм службовим становищем та начальником за військовим званням, а останній - підлеглим майора ОСОБА_7 .

Поряд із цим статтею 35 Статуту, серед іншого, передбачено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості, наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно абр письмово, наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Згідно ст. 36 Статуту командир (начальник) відповідає за відданий наказ, його наслідки та відповідність законодавству, а також за невжиття заходів для його виконання, за зловживання, перевищення влади чи службових повноважень.

Стаття 37 Статуту визначає, що військовослужбовець після отримання наказу відповідає: «Слухаюсь» і далі виконує його, військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання.

Крім того, Статутом визначений зміст військової присяги, згідно якого кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає,виконувати свої обов`язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.

Згідно ст. 6, 11, 16, 127, 128 Статуту, ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов`язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.

Більше того, ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено право командира - віддавати накази і, розпорядження, а обов`язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк. Відповідальність за наказ несе командир, який його віддав. У разі непокори чи опору підлеглого командир зобов`язаний для відновлення порядку вжити всіх передбачених статутами Збройних Сил України заходів примусу аж до притягнення його до кримінальної відповідальності.

Під наказом у ст. 401 КК України, розуміється одна із форм реалізації владних функцій, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов`язкова для виконання вимога начальника про вчинення або не вчинення підлеглим (групою підлеглих) певних дій по службі. В контексті ст. 402 КК України під наказом розуміється також пряма вимога у вигляді розпорядження, вказівки, команди тощо.

Особа, яка одержала законний наказ, зобов`язана його виконати. За своєю юридичною природою виконання законного наказу - це виконання особою свого юридичного (службового) обов`язку.

Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов`язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

У свою чергу солдат ОСОБА_2 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку, проходження військової служби і підлеглості, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши в умовах воєнного стану, військовий злочин за наступних обставин.

26.12.2023 близько 09:30 години, тобто в умовах воєнного стану, під час шикування особового складу зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 у пункті тимчасового перебування особового, складу 3 механізованого батальйону АДРЕСА_2 , заступником командира 3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 , який є начальником за посадою та військовим званням для солдата ОСОБА_2 , на виконання бойового розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4286 від 25.12.2023 майора ОСОБА_8 віддано усний наказ з метою посилення взводних опорних пунктів та відбиття наступу противника в районі н.п. АВДІЇВКА Покровського району Донецької області, солдату резерву 36 запасної роти військової частини НОМЕР_1 солдату ОСОБА_2 до 12:00 години 26.12.2023 вибути в підпорядкування командира 7 мр., який знаходився в строю під час вказаного шикування, та разом з особовим складом зведеного підрозділу до 13:00 години 26.12.2023 посилити взводний опорний пункт в районі н.п. АВДІІВКА Покровського району Донецької області по рубежу: лісосмуга (...), сх. 100 м. дамби (...), садова ділянка (...) із завданням - відбити наступ противника з напрямку: водовідчисна станція (...) - н.п. АВДІЇВКА, садова ділянка (...) н.п. АВДІЇВКА, та не допустити його прориву в глибину оборони та сторони флангів, нанести противнику максимальних втрат, утримати підступи до північно-східної частини АВДІЇВКА, чим створити сприятливі умови для оборони міста.

При цьому вказаний бойовий наказ виданий в установленому Законом порядку, відповідною особою в межах наданих йому повноважень, зміст наказу не суперечить чинному законодавству, та не був пов`язаний з порушенням конституційних прав та свобод солдата ОСОБА_2 не носив в собі явно злочинного змісту, у зв`язку з чим підлягав беззастережному та неухильному виконанню з боку солдата ОСОБА_2 .

Однак солдат ОСОБА_2 у порушення вимог ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. 9, 11, 16, 28, 30, 35, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 26.12.2023 близько 09:30 години, тобто в умовах воєнного стану, під час шикування особового складу зведеного підрозділу військової частини НОМЕР_1 у пункті тимчасового перебування особового складу 3 механізованого батальйону АДРЕСА_2 відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, відданий заступником командира НОМЕР_2 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 .

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразилися у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчинені в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

Допитавши в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_2 , свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому діяння при вищевикладених обставинах.

Так, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, не визнав та показав, що 26.12.2023 близько 09:30-10:00 години його привезли в н.п. Світле, в резервну роту ПТРК, де зачитали бойовий наказ, але він за станом здоров`я не міг виконати бойовий наказ.

Обвинувачений ОСОБА_2 не заперечував, що майор ОСОБА_7 зачитав наказ, який був для нього зрозумілий: вийти під Авдіївку у посадку для оборони. Проте у нього було погане самопочуття, у зв`язку із чим він звертався до медичної служби, зокрема сержанта Возіва, якому сказав, що йому погано, що можливо у нього температура, тиск, його трусило, теліпало, на що Возів температуру не міряв, просто зверху подивися, сказав що все нормально, тиск не міряв.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.03.2023 № 89 слідує, що солдата ОСОБА_2 , водія 1 відділення протитанкових керованих ракет 1 взводу протитанкових керованих ракет батареї протитанкових керованих ракет військової частини НОМЕР_1 , призначеного на посаду водія 2 відділення протитанкових ракетних комплексів 2 взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів (МЕТИС) військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 30.03.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2820 гривень на місяць, шпк «солдат», ВОС-790037А.

Виплачувати щомісячну премію у розмірі 523% посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% до посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років.

Підстава: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 30.03.2023 № 71-РC.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.07.2023 № 210 увільнено від займаних посад та призначено солдата ОСОБА_2 , водія 2 відділення протитанкових ракетних комплексів 2 взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів (МЕТИС) військової частини НОМЕР_1 - водієм 2 відділення протитанкових ракетних комплексів 2 взводу протитанкових ракетних комплексів 1 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 .

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.12.2023 № 359 солдата ОСОБА_2 , водія 2 відділення протитанкових ракетних комплексів 2 взводу протитанкових ракетних комплексів 1 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19.12.2023 № 267-PC на посаду солдата резерву 36 запасної роти військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що з 19.12.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Підстава: витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19.12.2023 № 267-PC.

У відповідності до протоколу огляду предмету з відеозаписом від 26.12.2023 слідчим за участю свідка ОСОБА_9 оглянуто особистий мобільний телефон свідка, який останній добровільно надав для огляду. Проведеним оглядом встановлено, що безпосереднім об`єктом огляду є мобільний телефон марки «Хіаоmі», модель «Redmi 10C» - IMEI № 1 - НОМЕР_3 , IMEI № 2 - НОМЕР_4 .

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що на зазначеному мобільному телефоні міститься відеозапис, який він зробив 26.12.2023 за допомогою його телефону, на якому зафіксовано доведення заступником командира з механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 бойове розпорядження № 4286 від 25.12.2023 до військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_2 . На зазначеному мобільному телефоні міститься відеозапис з наступною назвою «VID 20231226_092829» тривалістю 07 хв.11 сек., який створено 26.12.2023 о 09 год. 35 хв.

Далі, в присутності свідка ОСОБА_9 , було відтворено зміст зазначеного відеозапису, під час якого встановлено, що відеозапис тривалістю 07 хв. 11 сек., який створено 26.12.2023 о 09 год. 35 хв., на якому зафіксовано факт доведення заступником командира НОМЕР_2 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 бойове розпорядження № 4286 від 25.12.2023 до військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_25 , ОСОБА_2 та факт відмови ними від виконання наказу.

Під час відтворення змісту відеозапису встановлено, що у період часу з 00 хв. 00 сек. по 00 хв. 47 сек. відеозапису начальник штабу-заступник командира ремонтно-відновлювального батальйону в/ч НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_27 з метою підсилення механізованого батальйону віддає військовослужбовцям молодшому сержанту ОСОБА_14 , старшому солдату ОСОБА_15 , солдату ОСОБА_16 наказ висунутись в підпорядкування 3 механізованого батальйону.

Під час відтворення змісту відеозапису встановлено, що у період часу з 00 хв. 47 сек. по 02 хв. 25 сек. відеозапису заступник командира запасної роти з морально-психологічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_28 з метою підсилення 3 механізованого батальйону віддає військовослужбовцям солдату ОСОБА_17 , солдату ОСОБА_29 , солдату ОСОБА_19 , солдату ОСОБА_20 , солдату ОСОБА_21 , солдату ОСОБА_22 , солдату ОСОБА_23 , солдату ОСОБА_26 , солдату ОСОБА_25 , солдату ОСОБА_2 наказ висунутись в підпорядкування 3 механізованого батальйону, на що останні погоджуються.

Під час відтворення змісту відеозапису встановлено, що у період часу з 02 хв. 25 сек. по 04 хв. 39 сек. відеозапису заступник командира 3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_7 довів бойове розпорядження командира ІНФОРМАЦІЯ_3 наступного змісту:

«З метою посилення взводних опорних пунктів та відбиття наступу противника в районі н.п. Авдіївка Покровського району Донецької області наступним військовослужбовцям до 12:00 годині 26.12.2023 вибути в підпорядкування командира 7 мр:

1. молодший сержант ОСОБА_10

2. солдат ОСОБА_11

3. солдат ОСОБА_12

4. солдат ОСОБА_13

5. солдат ОСОБА_17

6. солдат ОСОБА_18

7. солдат

ОСОБА_19 солдат

ОСОБА_20 солдат ОСОБА_21

10. солдат ОСОБА_22

11. солдат ОСОБА_23

12. солдат ОСОБА_26

13. солдат ОСОБА_25

14. солдат ОСОБА_2

15. молодий сержант

ОСОБА_14 старший солдат ОСОБА_15

17. ОСОБА_16

Вище зазначеному особовому складу зведеного підрозділу до 13:00 години 26.12.2023 посилити взводний опорний пункт в районі н.п. АВДІЇВКА Покровського району Донецької області із завданням - відбити наступ противника та не допустити його прориву в глибину оборони та сторони флангів, нанести противнику максимальних втрат, утримати підступи до північно-східної частини н.п. АВДІЇВКА, чим створити сприятливі умови для оборони міста».

У період часу з 04 хв. 39 сек. по 04 хв. 46 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ молодшому сержанту ОСОБА_10 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 04 хв. 46 сек. по 04 хв. 52 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_11 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 04 хв. 52 сек. по 04 хв. 58 сек. відеозапису майор

ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_12 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 04 хв. 58 сек. по 05 хв. 03 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_13 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 05 хв. 03 сек. по 05 хв. 08 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_17 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 05 хв. 08 сек. по 05 хв. 13 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_18 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 05 хв. 13 сек. по 05 хв. 23 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_19 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 05 хв. 23 сек. по 05 хв. 33 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_20 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 05 хв. 33 сек. по 05 хв. 40 сек. відеозапису майор ОСОБА_30 віддає наказ солдату ОСОБА_21 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 05 хв. 40 сек. по 05 хв. 48 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_22 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 05 хв. 48 сек. по 05 хв. 56 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_23 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 05 хв. 56 сек. по 06 хв. 03 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_26 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 06 хв. 03 сек. по 06 хв. 11 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_25 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 06 хв. 11 сек. по 06 хв. 21 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_2 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 06 хв. 21 сек. по 06 хв. 29 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ молодшому сержанту ОСОБА_14 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 06 хв. 29 сек. по 06 хв. 36 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ старшому солдату ОСОБА_15 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

У період часу з 06 хв. 36 сек. по 06 хв. 47 сек. відеозапису майор ОСОБА_7 віддає наказ солдату ОСОБА_16 «Виконати наказ», після чого він відмовляється виконувати бойове розпорядження.

В подальшому на відеокамеру представляються присутні військовослужбовці лейтенант ОСОБА_31 та старший лейтенант ОСОБА_32 .

Відеозапис завершується на 07 хв. 11 сек.

Після проведення огляду відеозапис «VID_20231226_092829» тривалістю 07 хв.11 сек., який створено 26.12.2023 о 09 год. 35 хв. записується на цифровий носій інформації, який долучається до дійсного протоколу.

Даний відеозапис переглянуто у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_7 , будучи допитаним у судовому засіданні, показав, що в н.п Світле 26.12.2023 о 09:30 годині він довів до відома військовослужбовців бойовий наказ, суть якого полягала у необхідності посилити взводно-опорний пункт біля населеного пункту Авдіївка.

У всіх військовослужбовців були висновки ВЛК, після доведення бойового розпорядження був проведений їх медичний огляд, згідно якого у військовослужбовців не було виявлено підстав не виконувати бойове розпорядження.

Будучи допитаним у судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показав, що ОСОБА_2 проходив службу у його підпорядкуванні, служив у в/ч НОМЕР_1 . 26.12.2023 було віддане бойове розпорядження заступити на бойове чергування для оборони рубежів. Безпосередньо бойове розпорядження зачитував заступник командира 3-го батальйону майор ОСОБА_34 . Бойове розпорядження не мало ознак незаконності або не носили злочинний характер, наказ підлягав виконанню військовослужбовцями. Об`єктивних перешкод для його не виконання не було. Свідок зазначив, що всі військовослужбовці пройшли ВЛК, був присутній медик військової частини, який їх оглядав.

Свідок зазначив, що ОСОБА_2 задали питання, чи готовий він виконати бойове розпорядження, на що ОСОБА_2 сказав: «Я, солдат ОСОБА_2 , відмовляюсь від виконання даного бойового розпорядження станом здоров`я». Проте свідок не пам`ятає, щоб ОСОБА_2 скаржився на стан здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_35 , показав, що на той час він проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 на посаді заступника командира з морально-психологічного забезпечення автомобільної роти ремонтно-відновлюваного батальйону. 26.12.2023 о 9:30 годині під час шикування у населеному пункті Світле Покровського району Донецької області було заступником командира з морально-психологічного забезпечення майором ОСОБА_34 було зачитано бойове розпорядження командира НОМЕР_5 МБР, відповідно до якого військовослужбовці мали висунутися до 13:00 години 26.12.2023 для виконання бойового завдання в район населеного пункту Авдіївка для недопущення прориву противника у глиб оборони, утримання підступів до населеного пункту Авдіївка Донецької області. Бойовий наказ не носив явно злочинного характеру, мав оборонний характер.

Обвинувачений ОСОБА_2 відмовився виконувати бойовий наказ, начебто, через стан здоров`я, хоча повинен був до 13:00 години 26.12.2023 висунутись в район населеного пункту Авдіївка. Проте під час шикування ОСОБА_2 не висловлював будь-які скарги щодо свого стану здоров`я, зважаючи на те, що він відповідно до висновку ВЛК був придатним до проходження військової служби і за зовнішніми ознаками у ОСОБА_2 не було хворобливого стану, поводив себе адекватно, тому, на його думку, ОСОБА_2 був спроможний виконати наказ.

Під час оголошення бойового розпорядження майор ОСОБА_7 довів, що в разі відмови виконувати бойовий наказ військовослужбовці будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

Свідок зауважив, що ОСОБА_2 мав бронежилет, каску, автомат, був екіпірований, повністю всім забезпечений.

У судовому засіданні на підставі вимог ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено показання свідка ОСОБА_36 , який станом на час судового розгляду кримінального провадження загинув. Такі покази свідка ОСОБА_36 були отримані в умовах воєнного стану, зважаючи на те, що хід і результати його допиту слідчим фіксувалися за допомогою технічних засобів відеофіксації.

Зокрема свідок ОСОБА_37 показав, що він проходив службу у в.ч. НОМЕР_1 , обіймав посаду начальника медичного пункту 3 механізованого батальйону. Проходив службу з 24.03.2022. На вказаній посаді з 30.09.2023. Особовий склад в.ч. НОМЕР_1 перебував в Донецькій області в Авдіївському районі, виконував бойові завдання з відсічі ворога. З приводу непокори військовослужбовців, в тому числі ОСОБА_2 , показав, що 26.12.2023 приблизно о 09:30 годині у н.п. Світле Покровського району Донецької області, військовослужбовцям був доведений майором ОСОБА_38 , заступником командира НОМЕР_2 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення, бойове розпорядження командира НОМЕР_2 механізованого батальйону в.ч. НОМЕР_1 майора ОСОБА_8 , згідно якого військовослужбовці повинні були виконувати бойове завдання: посилити взводний опорний пункт і здійснювати заходи з відсічі ворожого нападу, утримувати позиції і не допустити прориву фронту. Необхідно було вибути в н.п. Авдіївка Донецької області. Наказ повинно було виконати до 13:00 години 26.12.2023. Військовослужбовці в усній формі категорично відмовились від виконання бойового завдання, посилаючись на свій стан здоров`я. Зачитування бойового наказу було здійснено в присутності двох свідків і його окремо, здійснювалась відеофіксація на мобільний телефон. Після відмови військовослужбовців він провів медичний огляд і вивчення їх медичної документації. Всі військовослужбовці були оглянуті. Військовослужбовці, в тому числі ОСОБА_2 , відповідно до висновків ВЛК були придатними до військової служби, після огляду та детального вивчення медичної документації встановлено, що вони можуть виконувати бойові завдання, з приводу їх стану здоров`я зауважень не виникло, тобто вони могли виконувати бойові завдання за призначенням. Всі 17 чоловік військовослужбовців були оглянуті. В ході вивчення медичної документації було виявлено, що рядовий Червоний, солдат ОСОБА_39 , солдат ОСОБА_18 , солдат ОСОБА_40 , солдат ОСОБА_41 відповідно до висновків ВЛК, являються придатними до військової служби, але на момент огляду, вивчення медичної документації, саме проведення огляду було виявлено, що на даний момент вони не можуть виконувати бойові завдання у зв`язку зі станом здоров`я, тому вони направлені до медичної служби бригади для подальшого лікування та дообстеження.

Згідно довідки військово-лікарської комісії № 9013 від 12.12.2023 слідує, що проведено медичний огляд солдата ОСОБА_2 військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_6 12.12.2023. Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): торакалгія з помірно вираженими больовим та м?язево-тонічним синдромами, без порушення функції вертеброгенного генеза. Остеохондроз грудного відділу хребта протрузії Thi-Th6, Thil-Thi2, гіперкіфоз. Спондилоартроз. Деформуючий спондильоз. Захворювання, пов`язані з проходженням військової служби.

Викривлення перегородки носа з порушенням дихання. Короткозорість в 1.0Д обох очей при гостроті зору 1.0 з корекцією на кожне око. Захворювання, не пов`язані з проходженням військової служби.

Придатний до військової служби.

Згідно медичної характеристики водій 2 відділення 2 взводу 1 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 під медичним наглядом лікаря в/ч НОМЕР_1 знаходився з 10.03.2023, проте за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за медичною допомогою не звертався. На обліку у психоневрологічному, наркологічному, туберкульозному, шкірно-венерологічному диспансерах не перебував.

Відповідно до довідки від 26.12.2023 начальника медичного пункту механізованого батальйону військової частини ОСОБА_36 слідує, що солдат ОСОБА_2 26.12.2023 о 10:50 годині був оглянутий начальником медичного пункту НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . Результат: «Об`єктивно загальний стан задовільний».

Статтею 370 КПК України передбачено, що обґрунтованим є таке рішення, що ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

В рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини вказує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Правова позиція Європейського суду з прав людини щодо цього відображена, зокрема, у п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», де Суд зазначив, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

Суд, за наслідком допиту обвинуваченого ОСОБА_2 , свідків, дослідження письмових та відео доказів, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору взаємозв`язку та достатності для ухвалення даного вироку, дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 402 КК України, поза розумним сумнівом.

У судовому засіданні були також допитані в якості свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 .

Свідок ОСОБА_16 показав, що із ОСОБА_2 до 26.12.2023 він знайомий не був. Їм зачитали бойове розпорядження. ОСОБА_2 відповів на наказ за станом здоров`я не може виконати. По ОСОБА_42 було видно, що йому погано, у нього були червоні очі, зіниці розширенні, було видно, що людині важко. ОСОБА_2 розповідав, що у йому погано, голова крутиться, казав, що ноги не носять. Свідок звертався зі скаргами до мед брата Возіва, але останній відповідав: «За ВЛК ви всі здорові». Свідок зазначив, що він так само не виконав наказ, оскільки йому було погано, внаслідок чого його притягнули до відповідальності.

Свідок ОСОБА_15 показав, що 26.12.2023 його привезли до н.п. Світле, він стояв неподалік від обвинуваченого, з яким познайомився. По зовнішньому вигляду обвинуваченого було видно, що його щось турбує. Запитав, чи є у нього є проблеми зі здоров`ям, оскільки його зіниці були розширені. Свідок звертався до медика, говорив, що йому погано, щоб його направили на ВЛК, але сказали, що зі здоров`ям все добре, медику заборонили давати якість направлення та рекомендації. Після зачитування наказу їх доставили до м. Покровськ, де була оголошена підозра.

Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , оскільки вказані свідки, згідно протоколу огляду предмету з відеозаписом від 26.12.2023, зафіксовані відеозаписом, здійсненним на мобільний телефон марки «Хіаоmі», модель «Redmi 10C» - IMEI № 1 - НОМЕР_3 , IMEI № 2 - НОМЕР_4 , як особи, яким 26.12.2023 о 09 год. 35 хв., як і ОСОБА_2 , було доведено заступником командира 3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 бойове розпорядження № 4286 від 25.12.2023 та факт відмови ними від виконання наказу.

Зокрема, під час відтворення змісту відеозапису встановлено, що у період часу з 02 хв. 25 сек. по 04 хв. 39 сек. відеозапису заступник командира 3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_7 довів бойове розпорядження командира ІНФОРМАЦІЯ_3 наступного змісту:

Як встановлено у судовому засіданні свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , кожний окремо, як і ОСОБА_2 притягуються до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 402 КК України, вказані свідки надали суду покази, які ґрунтуються лише на їх особистому сприйнятті події невиконання бойового наказу 26.12.2023, тому суд критично оцінює покази вказаних свідків і відхиляє їх з позиції як особистої заінтересованості у виправданні ОСОБА_2 , так і відсутності об`єктивного підтвердження показів свідків медичними даними.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не виконав бойовий наказ через погане самопочуття, оскільки такі покази обвинуваченого не підтверджені об`єктивними медичними даними і спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема показами свідків:

- ОСОБА_7 про те, що у всіх військовослужбовців були висновки ВЛК, після доведення бойового розпорядження був проведений їх медичний огляд, згідно якого у військовослужбовців не було виявлено підстав не виконувати бойове розпорядження;

- ОСОБА_43 про те, що всі військовослужбовці пройшли ВЛК, був присутній медик військової частини, який їх оглядав та про те, що ОСОБА_2 не скаржився на стан здоров`я;

- ОСОБА_44 про те, що ОСОБА_2 під час шикування не висловлював будь-які скарги щодо свого стану здоров`я, зважаючи на те, що він відповідно до висновку ВЛК був придатним до проходження військової служби і за зовнішніми ознаками у ОСОБА_2 не було хворобливого стану, він поводив себе адекватно, тому був спроможний виконати наказ.

Суд критично оцінює доводи сторони захисту про неможливість судом використати покази свідка ОСОБА_36 , допитаного під час досудового розслідування, який загинув.

Такі доводи сторони захисту є необґрунтованими, оскільки частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

У судовому засіданні на підставі вимог ч. 11 ст. 615 КПК України досліджено відеозапис, здійснений 26.12.2023, на якому зафіксовано допит свідка ОСОБА_36 , який згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, як станом на день допиту ОСОБА_36 , так і станом на день дослідження в суді вказаного відеозапису його допиту в Україні було запроваджено і діє воєнний стан, покази свідка ОСОБА_37 отримані в умовах воєнного стану, зважаючи на те, що хід і результати його допиту слідчим фіксувалися за допомогою технічних засобів відеофіксації.

Зі змісту допиту свідка ОСОБА_36 слідує, що він проходив службу у в.ч. НОМЕР_1 , обіймав посаду начальника медичного пункту 3 механізованого батальйону. Після відмови військовослужбовців виконувати бойовий наказ він провів медичний огляд і вивчення їх медичної документації. Всі військовослужбовці були оглянуті. Військовослужбовці, в тому числі ОСОБА_2 , відповідно до висновків ВЛК були придатними до військової служби, після огляду та детального вивчення медичної документації встановлено, що вони можуть виконувати бойові завдання, з приводу їх стану здоров`я зауважень не виникло, тобто вони могли виконувати бойові завдання за призначенням.

Суд критично оцінює доводи захисників про те, що в справі відсутні дані про медичну освіту у свідка ОСОБА_36 , оскільки судом встановлено, що свідок ОСОБА_37 обіймав посаду начальника медичного пункту 3 механізованого батальйону.

Таким чином, твердження обвинуваченого та його захисників про існування медичних перешкод ОСОБА_2 виконувати бойовий наказ нічим не підтверджені, даних про те, що станом на 26.12.2023 обвинувачений мав проблеми зі здоров`ям, які перешкоджали виконувати йому бойовий наказ, суду не надано.

Навпаки, згідно довідки військово-лікарської комісії № 9013 від 12.12.2023 солдат ОСОБА_2 за наслідками його огляду військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_6 12.12.2023 визнаний придатним до військової служби; згідно медичної характеристики водій 2 відділення 2 взводу 1 роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за медичною допомогою не звертався; а відповідно до довідки від 26.12.2023 після огляду начальником медичного пункту механізованого батальйону військової частини ОСОБА_45 солдата ОСОБА_2 26.12.2023 о 10:50 годині здійснено медичний висновок: «Об`єктивно загальний стан задовільний».

На підставі викладеного фактичними обставинами кримінального провадження встановлено, що відмова ОСОБА_2 виконати бойовий наказ була відкритою, здійсненою у присутності інших військовослужбовців і така непокора була умисною, оскільки ОСОБА_2 станом на 26.12.2023 був придатний до проходження військової служби, не мав медичних перешкод проходити військову службу та виконувати бойові розпорядження/накази, у зв`язку із чим заяви обвинуваченого про його хворобливий стан здоров`я, що перешкодив виконати бойовий наказ, є бажанням ОСОБА_2 уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд виходить з вимог ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вперше вчинив умисне закінчене кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, неодружений, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, солдат резерву 36 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

З урахуванням вищевикладеного та з метою попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачений ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України 26.12.2023 та йому 28.12.2023 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, який продовжувався.

Згідно повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 полковника ОСОБА_46 слідує, що після надходження підтвердження Державної судової адміністрації України від 21.02.2024 № 05-370/24 щодо отримання застави у сумі 60560 гривень, визначеної ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19.02.2024, ОСОБА_2 21.02.2024 був звільнений з гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлений до військової частини НОМЕР_1

Таким чином, строк попереднього ув`язнення з 26.12.2023 по 21.02.2024 повинен бути зарахований обвинуваченому у строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.

Питання щодо долі запобіжного заходу суд вирішує у відповідності до абз. 8 п. 2) ч. 3 та абз. 13) п. 2) ч. 4 ст. 374 КПК України.

Керуючись ст. 369, 371-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України та призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

Рахувати початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 з моменту його затримання на виконання даного вироку.

Зарахувати в строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_2 час його попереднього ув`язнення по даному кримінальному провадженню з 26.12.2023 по 21.02.2024.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 , до набрання вироком законної сили, залишити колишній – заставу в сумі 60560 гривень.

Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 60560 гривень повернути заставодавцю.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua