Суд: Криворізький районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 05 квітня 2026 р.
Справа: №177/643/26
Суддя: Суботіна С. А.
Справа № 177/643/26
Провадження № 2/177/825/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
06 квітня 2026 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
за участі: секретаря Дятел К. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача АТ «ПУМБ» Донцова Є.О. через систему «Електронний суд» звернулася 27.02.2026 до суду з указаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість у розмірі 47597,67 грн, а також судові витрати в справі.
В обґрунтування пред`явлених вимог вказала, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 28.02.2019 укладено кредитний договір № 2001258060901, на підставі якого відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом у розмірі 7000,00 грн, який пізніше збільшено до 29853,06 грн. Через невиконання відповідачем своїх кредитних зобов`язань, станом на 05.01.2026 перед позивачем утворилася заборгованість у загальному розмірі 47597,67 грн, яка включає заборгованість за кредитом 28926,75 грн, заборгованість за процентами 18670,92 грн. На даний час ОСОБА_1 продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «ПУМБ».
Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Через систему «Електронний суд» 26.03.2026 від представника відповідача Іщенко Ю.П. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Незгоду мотивує тим, що додана до позову публічна пропозиція на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не містить підпису відповідача та не визначає які саме відсотки за користування кредитними коштами банком застосовується до позичальника, що не зазначено й у позові, а тому не погоджується з розрахунком нарахування відсотків за користування кредитом. Жодного смс-повідомлення на зміну кредитного ліміту від АТ «ПУМБ» не надходило, що позбавило відповідача скористатися правом на подання заяви про незгоду з його зміною. Подані позивачем документи не містять підтверджень, що саме цю публічну пропозицію АТ «ПУМБ» розуміла відповідач, ознайомилася і погодилася із нею, підписуючи заяву від 28.02.2019. Паспорт споживчого кредитування, наданий позивачем, не є самостійним доказом укладення договору, оскільки він лише інформує про умови, а не фіксує волю сторін. Підписання паспорта не доводить ознайомлення з усіма умовами, включаючи проценти і штрафи. Розрахунок заборгованості без надання доказів про укладення сторонами кредитного договору на певних умовах не є підтвердженням наявності складових відповідної заборгованості, нарахувань та списань, здійснених банком.
Представник позивача правом на участь в судовому засіданні та на подання відповіді на відзив у визначені судом строки, не скористався, у тексті позовної заяви зазначив про розгляд справи за відсутності представника банку.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник Іщенко Ю.П. про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, однак до суду не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надали.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, підстав для відкладення судового засідання, судом не встановлено. Неявка учасників справи в судове засідання, із урахуванням їх належного повідомлення, не є перешкодою для розгляду справи за їх відсутності, що узгоджується з нормами ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.02.2019 між ОСОБА_1 та АТ «ПУМБ», шляхом підписання заяви № 2001258060901 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб,укладений кредитний договір, за умовами якого на ім`я відповідача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 з видачею кредитної картки НОМЕР_2 , на якій встановлено кредитний ліміт у розмірі 3000,00 грн, із застосуванням річної процентної ставки 47,88%.
Своїм підписом у заяві відповідач підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua, у повному обсязі, із урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням усіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, у тому числі через дистанційні канали обслуговування. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюється відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки.
До заяви № 2001258060901 позивачем надано паспорт споживчого кредиту, який містить підпис відповідача, де сторонами погоджено основні умови кредитування: тип кредиту – кредитна лінія, ліміт кредиту 3000,00 грн, строк кредитування 12 місяців з можливістю продовження у разі відсутності заперечень будь-якої зі сторін, стандартна процентна ставка 47,88% річних. Також визначено порядок нарахування штрафів за неналежне виконання зобов`язання, застосування процентної ставки, що застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.
Як визначено ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що позичальник, який добровільно погодився на умови кредитного договору, повинен належно їх виконувати, а у разі порушення зобов`язання – нести передбачену договором та/або законом відповідальність.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем кредитних зобов`язань та наявності правових підстав для стягнення заборгованості в судовому порядку.
У довідці АТ «ПУМБ» по договору № 2001258060901 вказано, що розмір кредитного ліміту, встановленого ОСОБА_1 , неодноразово змінювався, а саме збільшено до 7000,00 грн – 09.05.2019, збільшено до 12000,00 грн – 24.09.2019, збільшено до 16800,00 грн – 29.01.2020, збільшено до 21600,00 грн – 29.05.2020, збільшено до 26400,00 грн – 11.09.2020, збільшено до 29900,00 грн – 20.01.2021, зменшено до 29854,00 грн – 27.02.2022, зменшено до 29853,06 грн – 16.03.2022.
Представником відповідача у відзиві зазначено про незгоду відповідача зі зміною кредитного ліміту.
Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
Правові та організаційні засади споживчого кредитування визначають право споживача перед укладенням договору про споживчий кредит отримати від кредитодавця всю необхідну інформацію щодо умов кредитування. Ця інформація надається кредитодавцем споживачу за спеціальною письмовою чи електронною формою. За умови дотримання такої форми кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит.
Суд враховує, що з моменту укладення вказаних договорів, лютий 2019 року, та упродовж більше ніж 7 років із дня їх укладення, ОСОБА_1 не заявляла вимог щодо незгоди з розміром кредитного ліміту та визнання умов договорів несправедливими.
Досліджуючи надані позивачем розрахунок заборгованості та виписку по особовому рахунку, встановлено, що ОСОБА_1 активно користувалася кредитними коштами, частково погашала заборгованість, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах, востаннє 30.07.2024 на погашення заборгованості за кредитом у розмірі 790,58 грн, на погашення відсотків у розмірі 909,42 грн.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2019 у справі № 526/405/13 зазначив, що факт не вчинення жодних дій, щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх недійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами - є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими, що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отриманням всіх благ, передбачених кредитним договором.
Оскільки зобов`язання за договором відповідач виконувала не в повному обсязі, станом на 05.01.2026 утворилася заборгованість у загальному розмірі 47597,67 грн, яка включає: 28926,75 грн – заборгованість за кредитом, 18670,92 грн – заборгованість за відсотками.
АТ «ПУМБ» 06.01.2026 за вихідним № КНО-44.2.2/1000 направив на адресу відповідача письмову вимогу (повідомлення) про те, що станом на 05.01.2026 у неї існує заборгованість перед банком за договором № 2001258060901 у розмірі 47597,67 грн, а тому вимагає погасити заборгованість за кредитним договором не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів із дня отримання повідомлення, яке залишено відповідачем без реагування.
Не погоджуючись із розміром нарахованих відсотків, відповідач не спростувала розрахунок заборгованості банку і свій контррозрахунок не надала.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Як визначено ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як видно з матеріалів справи, сторони уклали кредитний договір, зі свого боку позивач свої зобов`язання, передбачені цим договором, виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, тоді як відповідач покладені на неї зобов`язання не виконала і в установлені договором строки грошові кошти на погашення кредиту у повному обсязі не вносила в результаті чого утворилася заборгованість, яка не погашена до теперішнього часу.
Надані докази, а саме заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту, які містять підпис відповідача, розрахунок заборгованості та виписку з особового рахунку, суд вважає належними доказами, оскільки вони обґрунтовують заявлені позовні вимоги.
За даних обставин, оскільки відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів у строки передбачені кредитним договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача 2662,40 грн, у рахунок відшкодування судового збору (а.с.4).
Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»(код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ) заборгованість за кредитним договором від 28.02.2019 № 2001258060901станом на 05.01.2026 в загальному розмірі 47597 (сорок сім тисяч п`ятсот дев`яносто сім) гривень 67 копійок, яка включає: заборгованість за кредитом у розмірі 28926 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять шість) гривень 75 копійок, заборгованість за відсотками в розмірі 18670 (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят) гривень 92 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код ЄДРПОУ 14282829, юридична адреса: вул. Андріївська, 4, м. Київ) у рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06.04.2026
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua