Рішення від 02 квітня 2026 р. у справі №201/1081/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Номер провадження 2/201/2269/2026

ЄУН 201/1081/26

Соборний районний суд міста Дніпра

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03.04.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення аліментів,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Позивач - ОСОБА_1 (далі – Позивач, ОСОБА_1 ), звернулась до суду з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2 (далі – Відповідач, ОСОБА_2 ), відповідно до якої просить суд стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП: НОМЕР_1 , уродженця м. Слов?янськ Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКІ: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , та як внутрішньо переміщеної особи зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на її утримання у розмірі однієї чверті з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , починаючи стягнення з дня подання цього позову до суду і до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років за умови продовження нею навчання.

2.Як на підставу своїх вимог Позивач посилається на ті обставини, що Відповідач ОСОБА_2 , є її батьком. Шлюб батька та матері Позивача рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08.10.2019 року у справі № 243/10395/19 розірваний. 17.01.2023 року суддею Октябрського районного суду м. Полтави був виданий судовий наказ про щомісячне стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що станом на день звернення до суду з цією позовною заявою позивач ОСОБА_1 досягла повноліття, а отже підстави для продовження щомісячного стягнення з Відповідача аліментів на утримання позивача за цим судовим наказом після 25.12.2025 року відпали. В той же час, 01.09.2025 року ОСОБА_1 вступила до Державного біотехнологічного університету на факультет «Управління торговельно-підприємницькою та митною діяльністю» на спеціальність D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», де здобуває вищу освіту за ступенем «бакалавр» за денною формою навчання. Строк навчання становить період з 01.09.2025 року по 30.06.2029 року. Враховуючи, що контрактна форма навчання виключає одержання Позивачем стипендії, а денна форма навчання унеможливлює працевлаштування ОСОБА_1 на роботу з тим, щоб мати власний дохід, оскільки вдень Позивач має заняття, а після занять - для якомога якіснішого засвоєння навчального матеріалу готується до занять, призначених на наступний день, власних коштів на задоволення своїх поточних потреб ОСОБА_1 не має. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 , яка є незаміжньою, що виключає можливість одержання матеріального утримання від чоловіка, перебуває на повному матеріальному утриманні своєї матері - ОСОБА_3 , разом з якою і проживає. Натомість ОСОБА_2 , який щомісяця одержує щонайменше пенсію, розмір якої станом на 01.12.2025 року становить 16 805 грн 05 коп, у добровільному порядку після закінчення стягнення з нього аліментів, матеріальної допомоги ОСОБА_1 не надає. Враховуючи зазначене, а також те, що кожна дитина, яка досягла повноліття, проте продовжує навчання, має право на належне матеріальне утримання з боку батьків, Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на її утримання на період її навчання.

3.Представник Відповідача у відзиві зазначив, що Відповідач не заперечує факту свого батьківства щодо Позивачки та не заперечує, що остання досягла повноліття та продовжує навчання. Разом з тим, ключовою юридичною умовою виникнення обов`язку батьків утримувати повнолітніх дітей є не лише факт навчання та потреби у матеріальній допомозі, але й наявність у батьків реальної можливості надавати таку допомогу. Звертає увагу суду на те, що Відповідач є військовослужбовцем, який безпосередньо брав участь у заходах із забезпечення оборони України та захисту держави від збройної агресії Російської Федерації. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 , ОСОБА_2 у період з 29.11.2022 року по 04.12.2022 року перебував у районі населеного пункту Червонопопівка Луганської області та виконував бойові завдання у складі підрозділу військової частини. Під час безпосередньої участі у бойових діях 04.12.2022 року Відповідач отримав тяжке бойове поранення. Унаслідок чого Відповідач потребує тривалого лікування та медичної реабілітації. Стан його здоров`я після поранення залишається ускладненим, що зумовлює необхідність постійного медичного нагляду, проходження спеціалізованого лікування та відповідних витрат на медикаменти і відновлення. На даний час Відповідач перебуває на стаціонарному лікуванні з 12.02.2026 року у спеціалізованому медичному закладі. Факт перебування саме на стаціонарному лікуванні свідчить про актуальність та серйозність стану здоров`я Відповідача, а також про неможливість здійснення ним повноцінної трудової діяльності чи отримання стабільного доходу у цей період. Крім того, Відповідач починаючи з січня 2025 року має статус інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни особи з , що безпосередньо пов`язано з пораненням, отриманим під час безпосередньої участі у бойових діях із захисту Батьківщини, що об`єктивно підтверджує обмеження працездатності, необхідність лікування, реабілітації та додаткових витрат на підтримання стану здоров`я. Звертає увагу на те, що Позивач посилається на інформацію Пенсійного фонду України станом на 01.12.2025 року, однак такі відомості не відображають реальний стан доходів Відповідача саме на момент подання позову та розгляду справи. Акцентує увагу на тому, що виплати, які Відповідач отримував у зв`язку з інвалідністю, були для нього єдиним джерелом існування , за рахунок якого він забезпечував власні базові потреби та витрати на лікування. Проте, починаючи з 01.01.2026 року, зазначені виплати припинилися. Довідка Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) № 269 від 12.02.2026 року, підтверджує, ОСОБА_2 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду, однак пенсію з 01.01.2026 року не отримує. Тобто, є офіційним підтвердженням відсутності у Відповідача регулярного пенсійного доходу на час звернення до суду з даним позовом. Крім того, Відповідач звертає увагу суду на те, що станом на час розгляду справи вирішується питання щодо подальшого підтвердження та продовження встановленої йому групи інвалідності, у зв`язку з чим Відповідач проходить необхідні медичні обстеження та лікування у стаціонарних умовах , до завершення яких та прийняття відповідного рішення щодо подальшого соціального забезпечення, Відповідач фактично позбавлений стабільного джерела доходу та змушений нести витрати, пов`язані з лікуванням та відновленням здоров`я. Сам по собі факт продовження навчання повнолітньою дитиною та її потреба у матеріальній допомозі не є безумовною підставою для задоволення позову про стягнення аліментів, якщо не доведено можливості батьків надавати таку допомогу. Наведене у відзиві свідчить про відсутність у Відповідача реальної можливості надавати матеріальне утримання у заявленому Позивачем розмірі, що виключає підстави для задоволення позовних вимог.

4.Представник Позивача у відповіді на відзив зазначила, що посвідчення особи з інвалідністю третьої групи серії НОМЕР_4 від 21.01.2025 року, копія якого стороною відповідача долучена до відзиву, відповідачу ОСОБА_2 було видано на строк до 01.01.2026 року, можна дійти висновку, що і інвалідність третьої групи ОСОБА_2 була встановлена на строк до 01.01.2026 року, у зв`язку з чим і пенсія ОСОБА_2 виплачувалася до 01.01.2026 року. Вказує, що у разі виявлення відповідачем ОСОБА_2 бажання щодо повторного медичного огляду, задля чого ним можуть бути використані долучені стороною відповідача до відзиву на позов Виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, та встановлення йому за результатами такого повторного медичного огляду групи інвалідності, пенсійні виплати йому будуть поновлені. У випадку ж якщо відповідачу ОСОБА_2 група інвалідності після 01.01.2026 року не буде встановлена, він офіційно буде вважатися людиною без інвалідності. Разом з тим, людина, яка не має таких вад здоров`я, які обумовлюють встановлення групи інвалідності, не позбавлена можливості працевлаштуватися, враховуючи, що для забезпечення щонайменше власних потреб Відповідачу потрібні грошові кошти. У наданих Відповідачем медичних документах жодних обмежень чи заборон не відображено, у тому числі не відображено заборони на працевлаштування. Звертає увагу на те, що договір з адвокатом про надання правничої допомоги ОСОБА_2 був укладений 17.02.2026 року, тобто під час перебування відповідача на стаціонарному лікуванні. За таких обставин, сторона Позивача Довідку, складену від імені Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук», в силу приписів ст. 79 ЦПК України вважає недостовірним доказом, у зв`язку з чим вона не може бути прийнята до уваги судом під час вирішення цивільної справи № 201/1081/26 по суті як доказ продовження Відповідачем безперервного лікування. Наведені обставини дають підстави для висновку, що стороною Відповідача доведено лише перебування Відповідача на стаціонарному лікуванні у період часу з 11.12.2025 року по 10.02.2026 року, припинення його статусу людини з інвалідністю третьої групи з 01.01.2026 року, а також неотримання ним пенсії впродовж січня-лютого 2026 року. В той же час, стороною Відповідача не доведений жодними доказами факт, що без будь-якого джерела доходу, а також без можливості цей дохід отримувати в подальшому або шляхом працевлаштування, або шляхом повторного медичного огляду з тим, що поновити виплату пенсії по інвалідності, Відповідач залишився пожиттєво, враховуючи, що Відповідачу наразі лише 39 років і навіть в силу віку він потребує доходу для покриття щонайменше своїх власних потреб. Відтак, всі докази, надані стороною відповідача, свідчать лише про тимчасову відсутність у відповідача грошових коштів, і жодним чином не свідчать, що по закінченню судового розгляду справи № 201/1081/26 відповідачу або не буде поновлено виплату пенсії, або відповідач не працевлаштується.

5.У запереченнях на відповідь на відзив представник Відповідача заперечував наведені у відповіді на відзив твердження Позивача. Вказує, що Позивач фактично не спростував тих обставин, на які посилався Відповідач у своєму відзиві, та не надав належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у Відповідача реальної можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці даним позовом.

II. Процесуальні дії у справі

1.Ухвалою суду від 02.02.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

2.Ухвалою суду від 23.02.2026 року відкладено судовий розгляд справи.

3.У судовому засіданні 16.03.2026 року постановлено ухвалу про відкладення судового розгляду.

III. Заяви, клопотання

4.Будь-яких заяв та/чи клопотань від сторін у справі, котрі б залишалися не вирішеними у визначеному чинним Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) порядку, до Соборного районного суду міста Дніпра не надходило.

IV. Установлені судом фактичні обставини

5.Відповідач - ОСОБА_2 , є батьком Позивача - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 12.01.2008 року.

6.Шлюб батька та матері Позивача рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 08.10.2019 року у справі № 243/10395/19 розірваний.

7.17.01.2023 року суддею Октябрського районного суду м. Полтави був виданий судовий наказ про щомісячне стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

8.01.09.2025 року ОСОБА_1 вступила до Державного біотехнологічного університету на факультет «Управління торговельно-підприємницькою та митною діяльністю» на спеціальність D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», де здобуває вищу освіту за ступенем «бакалавр» за денною формою навчання. Строк навчання становить період з 01.09.2025 року по 30.06.2029 року.

9.Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 12.11.2023 року № 7338/2 ОСОБА_2 у період з 29.11.2022 року по 04.12.2022 року перебував у районі населеного пункту Червонопопівка Луганської області та виконував бойові завдання у складі підрозділу військової частини.

10.Під час безпосередньої участі у бойових діях 04.12.2022 року Відповідач отримав тяжке бойове поранення, а саме: вогнепальне осколкове наскрізне поранення правого плеча з багатоуламковим переломом плечової кістки, пошкодженням плечової артерії та розвитком посттравматичної нейропатії правого плечового сплетіння, що підтверджується довідкою про обставини травми № 410 від 18.01.2023, виданою військовою частиною НОМЕР_3 на підставі наказу командира частини.

11.Відповідно до посвідчення № НОМЕР_6 ОСОБА_2 до 01.01.2026 року мав статус особи з інвалідністю внаслідок війни, 3-тя група інвалідності.

12.Відповідач перебував на стаціонарному лікуванні з 12.02.2026 року у спеціалізованому медичному закладі, що підтверджується медичною довідкою Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України», 10 календарних днів, тобто по 21.02.2026 року включно.

13.Відповідно до відповіді на запит № 309451783 від 14.01.2026 року, Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського управління Міністерства юстиції України до Пенсійного фонду України, останньою датою нарахування пенсії ОСОБА_2 є 01.12.2026 року у розмірі 16 805 грн 05 коп.

14.З копії довідки ГУ ПФУ в Харківській області № 269 від 12.02.2026 року вбачається, що починаючи з 01.01.2026 року Відповідач не отримає пенсію.

V. Оцінка суду

15.Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу України (далі - СК України), яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

16.Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

17.Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених уст. 182 цього Кодексу, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

18.Аналіз ст.ст.199, 200 СК України вказує на те, що законодавець пов`язує обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.

19.СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

20.Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

21.Отже, стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

22.Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

23.Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що СК України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

24.У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199,200,201цьогоКодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

25.Матеріалами справи підтверджується, що батьками заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

26.Згідно довідки, виданої Державним біотехнологічним університетом №108 від 19.01.2025 року, ОСОБА_1 є студенткою Державного біотехнологічного університету факультету «Управління торговельно-підприємницькою та митною діяльністю» за спеціальністю D2 «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», де здобуває вищу освіту за ступенем «бакалавр» за денною формою навчання. Строк навчання становить період з 01.09.2025 року по 30.06.2029 року.

27.За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

28.Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

29.Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

30.Нормами ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

31.У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

32.Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

33.У статті 77 ЦПК України вказано про належність доказів: 1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. 2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. 4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

34.У статті 78 ЦПК України зазначено про допустимість доказів: 1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. 2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

35.Згідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

36.Про достатність доказів вказано у ст. 80 ЦПК України: 1. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. 2. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

37.При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

38.Установлено, що відповідач ОСОБА_2 перебуває у працездатному віці. Відповідно до посвідчення № НОМЕР_6 до 01.01.2026 року мав статус особи з інвалідністю внаслідок війни, 3-тя група інвалідності, проте доказів того, що на час розгляду справи поновив статус особи з інвалідністю суду не представлено. Отже, суд виходить з того, що відповідач є працездатним.

39.Верховний Суд наголошує, що навіть, якщо батько або мати є інвалідами ІІ або ІІІ групи, але в довідці про стан їх здоров`я відсутні рекомендації щодо неможливості працювати, тобто їх не визнано непрацездатним, а тільки рекомендовані певні обмеження в роботі, це є підставною для стягнення з таких батьків аліментів на повнолітніх сина або дочку, які продовжують навчання (постанова Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 760/17457/16-ц).

40.Доказів об`єктивної та реальної відсутності у батька можливості надавати таку допомогу суду не представлено.

41.Посилання відповідача стан здоров`я та періодичне лікування в стаціонарі не може бути прийнято судом до уваги, оскільки це не звільняє його як батька від виконання свого обов`язку по сплаті аліментів, передбаченого ст. 199, 200, 201 СК України, на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

42.Водночас, суд звертає увагу, що обов`язок утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, є рівною мірою визначеним законом обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини, яка хоча й досягла повноліття, однак продовжує навчання з метою здобуття спеціальності, що забезпечить їй можливість у подальшому працевлаштуватися та мати власний незалежний від батьків дохід. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання відповідає легітимній меті стягнення аліментів з батьків: забезпечення можливості повнолітнім дітям отримати освіту і здобуття спеціальності, що має позитивне суспільне значення, зокрема і для виконання обов`язку дітей по утриманню непрацездатних батьків, у разі такої потреби у майбутньому (Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 13 квітня 2021 року у справі №308/4214/18 та від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20).

43.Доказів того, що мати позивачки не може утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, матеріали справи не містять.

44.Отже, оскільки судом установлено, що ОСОБА_1 навчається в Державному біотехнологічному університеті за денною формою з очікуваним терміном завершення навчання 30.06.2029 року, та потребує у зв`язку із цим матеріальної допомоги, а ОСОБА_2 є працездатною людиною та має можливість надавати дочці таку допомогу, ураховуючи стан здоров`я платника аліментів та обов`язок обох батьків утримувати дітей, суд дійшов висновку, про необхідність стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини його доходів щомісячно, що відповідає принципу розумності і справедливості, не порушує прав платника та одержувача аліментів.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами

45.Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з Відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 678,27 грн з урахуванням часткового задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 12, 13, 76, 81, 141, 258-268, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 80, 84 , 10, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги про стягнення аліментів задовольнити частково.

2.Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 22.01.2026 року та до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331,20грн.

5.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або уразі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення(виклику)учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

6.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після поверненняапеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 03.04.2026 року.

Суддя Т.В. Давидовська