Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №510/756/25 — Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/756/25

Провадження № 3/510/288/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року С у д д я Р е н і й с ь к о г о р а й о н н о г о с у д у

О д е с ь к о ї о б л а с т і С о р о к і н К. В.

розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець ДПСУ, мешкає: АДРЕСА_1 ,

за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

В протоколі зазначено, що 07.04.2025 року о 00 год. 05 хв. у місті Рені по вул. Шевченка, 10 водій ОСОБА_1 , відповідно до протоколу, під час дії комендантської години керував транспортним засобом марки HYUNDAI TUCSON, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. За згодою водія проведено огляд на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу Drager 6810, тест № 3819, за результатами якого зафіксовано показник 1,14‰. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

До судового засідання ОСОБА_1 та його представник адвокат Златі Н.С. не з`явилися, однак від адвоката надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час судового розгляду судом досліджено матеріали справи, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 292854 від 07.04.2025 року, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_1 , витяг з ІПНП «Армор» щодо ОСОБА_1 , результат тесту № 3819, а також носій інформації з аудіо- та відеозаписом події.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 130 ч. 1 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, порушив вимоги п. 2.9 Порядку дорожнього руху на території України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (із змінами та доповненнями) (далі ПДР України).

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. ст. 251, 252 та 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.

У КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановлюється в конкретній справі.

У вищевказаних процесуальних документах, зокрема, необхідно викласти всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, і обґрунтувати наявність складу правопорушення та його кваліфікацію, зазначити відомості про свідків правопорушення, якщо вони є.

В протоколі про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 року, серії ЕПР1 №292854, зазначено, що ОСОБА_1 07.04.2025 року о 00 год. 05 хв. під час коменданської години здійснював рух на автомобілі марки HYUNDAI TUCSON, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Златі Н.С. було направлено клопотання про закриття провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушеня у якому вона зазначає, наступне: з матеріалів справи, зокрема відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який складав протокол, встановлено, що підставою для зупинки транспортного засобу було нібито пересування водія під час дії комендантської години (близько 23:20 год. 06.04.2025 року). Разом з тим, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», перелік підстав для зупинки транспортного засобу є вичерпним. Сам факт перебування особи на вулиці під час комендантської години не є самостійною підставою для зупинки транспортного засобу за відсутності порушень Правил дорожнього руху.Таким чином, зупинка транспортного засобу була здійснена без належних правових підстав, що свідчить про незаконність подальших процесуальних дій працівників поліції, у тому числі вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння.

Крім того, з відеозапису вбачається, що після зупинки працівник поліції повідомив про наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння, однак жодної конкретної ознаки не зазначив.

Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції № 1452/735, до таких ознак належать: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мовлення, тремтіння пальців рук, зміна забарвлення шкіри обличчя тощо.

Натомість відеозапис підтверджує, що ОСОБА_1 поводиться адекватно, має чітке та зв`язне мовлення, орієнтується в обстановці, а будь-які об`єктивні ознаки алкогольного сп`яніння відсутні.

Отже, формулювання працівника поліції про «наявність ознак» без їх конкретизації є суб`єктивним припущенням та не може вважатися належною підставою для направлення на огляд.

Окремо звертає увагу на істотні розбіжності у часі. Так, відповідно до відеозапису, зупинка транспортного засобу відбулася у період з 23:20 до 23:59 год. 06.04.2025 року, тоді як у протоколі зазначено час його складання 00:31:18 год. 07.04.2025 року.

Зазначена невідповідність свідчить про порушення вимог ст. 256 КУпАП щодо належного оформлення протоколу, оскільки час вчинення правопорушення та час складання процесуального документа є істотними обставинами справи.

Більше того, відповідно до ст. 283 КУпАП, відеозапис є додатком до протоколу та має підтверджувати викладені у ньому обставини. У даному випадку відеозапис, навпаки, спростовує зміст протоколу, що виключає можливість визнання його належним та допустимим доказом.

Також встановлено, що у протоколі не зазначено жодної конкретної ознаки алкогольного сп`яніння, що є обов`язковим елементом об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Таким чином, суть інкримінованого правопорушення викладена неналежним чином.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14, відповідальність за ст. 130 КУпАП можлива лише за умови законності вимоги поліцейського про проходження огляду. Оскільки така вимога у даному випадку не ґрунтувалася на встановлених законом підставах, відсутній і склад адміністративного правопорушення.

Крім того, під час зупинки ОСОБА_1 повідомив, що є військовослужбовцем та виконує службові обов`язки, що дає йому право перебувати на вулиці під час дії комендантської години. Вказані обставини були проігноровані працівниками поліції, що додатково свідчить про необґрунтованість первинної зупинки.

Ігнорування пояснень особи та подальше безпідставне висунення тверджень про стан сп`яніння вказує на ознаки упередженості з боку працівників поліції та використання ст. 130 КУпАП як формального приводу для оформлення матеріалів після незаконної зупинки.

Також матеріали справи не містять належного підтвердження того, що ОСОБА_1 було ознайомлено з його правами, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що є істотним порушенням процесуальних гарантій.

Також звертає увагу на наступне, на всій території Одеської області, відповідно до розпорядження Одеської обласної державної (військової) адміністрації, встановлено комендантську годину на період з 01.04.2025 по 01.10.2025 року, а саме: з 00:00 год. до 05:00 год. Таким чином, період з 00:00 до 05:00 є часом дії комендантської години.

Водночас, згідно з матеріалами справи та відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відбулася о 23:20 год. 06.04.2025 року, тобто до початку дії комендантської години. Отже, на момент зупинки будь-які обмеження, пов`язані з комендантською годиною, не діяли, що свідчить про відсутність події порушення відповідного режиму.

З урахуванням викладеного, у діях ОСОБА_1 відсутня як подія, так і склад адміністративного правопорушення, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

Крім того, відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право зупинити транспортний засіб виключно у випадках, прямо передбачених законом. Матеріали справи не містять жодних доказів наявності таких підстав, що свідчить про незаконність зупинки транспортного засобу.

Таким чином, зупинка транспортного засобу була здійснена без законних підстав, а всі подальші процесуальні дії, у тому числі вимога пройти огляд на стан сп`яніння, є похідними від незаконної зупинки та не можуть вважатися правомірними. Відповідно, така вимога не створює для особи обов`язку її виконання та не може бути покладена в основу притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП – провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення події та наявності складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, суддя приходить до переконання, що допустимих та безсумнівних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду не надано, його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення поза розумним сумнівом не доведена.

За цих обставин суд закриває адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП – за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

К е р у ю ч и с ь ст.ст. 130 Ч. 1, 247, 283, 284, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена на протязі 10 днів з моменту її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя К.В.Сорокін