Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №638/10511/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Постанова

Іменем України

06 квітня 2026 року

м. Харків

справа № 638/10511/24

провадження № 22-ц/818/1531/26

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії – Тичкової О.Ю., Маміної О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в особі представника- адвоката Гринченко Тетяни Миколаївни на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 11 листопада 2025 року, постановлену суддею Оболєнською С.А.,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про визначення місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ним, залишивши дитину на його вихованні та утриманні, та стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання дитини.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19 листопада 2024 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 26 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у справі.

16 квітня 2025 року ОСОБА_2 звернулась із зустрічною позовною заявою, в якій просила об`єднати в одне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Вовчанської міської ради Чугуївського району Харківської області в одне провадження із первісним позовом, визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із матір`ю ОСОБА_2 , стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі від всіх видів заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Протокольною ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 11.11.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання щодо об`єднання зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 з підстав пропуску строку, передбаченого ЦПК України. Зустрічну позовну заяву повернуто ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та постановити ухвалу, якою визначити причини неподання зустрічної позовної заяви поважними та поновити строк на її подання, прийняти зустрічну позовну заяву.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу зазначає, що відповідачці ОСОБА_2 лише 25.03.2025 року стало відомо про те, що у вказаній справі Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19.09.2024 року було відкрито провадження, а Ухвалою суді від 26.02.2025 року - закрито підготовче провадження по справі та на 27.03.2025 року призначено розгляд справи по суті. Відповідачка ОСОБА_2 з дитиною з серпня 2024 року по теперішній час постійно проживає за кордоном та взагалі їй до 21.03.2025 року не було відомо про існування жодної судової справи щодо неї. Викладене підтверджується тим, що з 16.09.2024 року як відповідачка так і дитина отримали тимчасовий захист в Республіці Хорватія, про що їм були видані посвідчення № НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та проживання продовжено до 04.03.2026 року про що містяться відмітки в їх посвідченнях, копії яких з перекладом з хорватської на українську мову та нотаріальним посвідченням перекладу надаються до апеляційної скарги, та також надавались суду першої інстанції. При цьому реєстрація місця проживання відповідачки є АДРЕСА_1 , та з початком війни за вказаною адресою ніхто не проживає, так як проживання у місті Вовчанськ є неможливим, тим паче з малою дитиною. В підсистемі електронний суд відповідачка не була на той час зареєстрована, Ворона Ю.В. зареєструвала кабінет в підсистемі Електронний суд лише 18.04.2025 року, за консультацією з своїм адвокатом щоб подати заяву про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власного технічного пристрою. Зазначає, що ОСОБА_2 знаходиться за кордоном, та пошук адвоката у неї зайняв якийсь час, та лише 24.03.2025 року вона змогла отримати усну консультацію вже саме адвоката та домовилась про укладання договору на представництво її інтересів в суді, та лише 26.03.2025 року було укладено договір з адвокатом Гринченко Т.М. про надання правничої допомоги. 26.03.2025 року адвокатом Гринченко Т.М. було подано до суду через підсистему «Електронний Суд» заява про ознайомлення з матеріалами справи з правом фотокопіювання та з проханням відкласти розгляд справи на іншу дату. Цього ж дня 26.03.2025 року адвокатом Гринченко Т.М. подано через підсистему Електронний суд заяву що містила клопотання про повернення до підготовчого судового засідання з метою скористатися процесуальними правами і надати відзив на позовну заяву, зустрічну позовну заяву та докази по справі. 04.04.2025 року адвокат Гринченко Т.М. в приміщенні Чугуївського районного суду Харківської області ознайомилась з матеріалами цивільної справи, отримала копію позовної заяви з додатками до неї та отримала Ухвалу про відкриття провадження по справі. В строки визначені в Ухвалі про відкриття провадження у справі від 19.09.2024 року (яка отримана представником відповідачки 04.04.2025 року), в якій надано відповідачу 15 днів з дня оголошення та вручення ухвали на подання відзиву на позов та права подати зустрічну позовну заяву, стороною відповідача складено та подано як відзив на позовну заяву так і зустрічну позовну заяву. Під час проведення судового засідання, судом окрім іншого розглядались клопотання сторони представника відповідачки ОСОБА_2 , адвоката Гринченко Тетяни Миколаївни, а саме наступні : Клопотання подане ще 26.03.2025 року про повернення справи до стадії підготовчого провадження після його закриття від 26.02.2025 року з метою реалізації прав відповідача та отримання нею доступу до правосуддя так як сторона відповідача не знала про існування справи раніше та не отримувала жодного документу - судом протокольною ухвалою було відмовлено в задоволенні клопотання (п.88 протоколу 14:22:17 година судового засідання); Клопотання про визнання поважними причин неподання раніше відзиву на позовну заяву та долучення до матеріалів справи відзиву відповідачки на позовну заяву разом із додатками до відзиву, що був поданий нею ще 11.04.2025 року шляхом направлення поштою всім учасникам справи та з доказами відправлення того ж дня і був направлений суду - судом задоволено клопотання та протокольною ухвалою суд на місці ухвалив поновити строк для подачі відзиву на позов і надати стороні позивача час для підготовки відповіді на відзив 14:28:08 година судового засідання (п. 110 протоколу), Клопотання про визнання поважними неподання раніше зустрічної позовної заяви та поновлення строку на подання зустрічного позову відповідачки ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Вовчанської міської ради Чугуївського району Харківської області про визначення місця проживання дитини разом із матір`ю, та стягнення аліментів з батька на користь матері та об`єднання її зустрічного позову в одне провадження з первісним - що поданий нею в рамках 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження по справі та копії позовної заяви з додатками, та направлений до суду поштою ще 11.04.2025 року разом з додатками у кількості 3 екземпляри - суд протокольною ухвалою на місці ухвалив відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача щодо об`єднання зустрічної позовної заяви з первісним позовом оскільки пропущений строк передбачений ЦПК України та повернув представнику відповідачки всі екземпляри зустрічної позовної заяви та додатків до неї, навіть повернув опис поштового направлення до суду від 11.04.2025 року (14:24:17 - 14:24:55 година судового засідання п. 96 протоколу судового засідання). Зазначає, що судом першої інстанції проігноровані доводи представника відповідачки, що як тільки дійсно сторона відповідачки довідалась про справу вона сумлінно та швидко діяла при звернення до суду та в строки 15 днів з моменту отримання ухвали суду про відкриття провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України судовими рішеннями є, серед іншого, ухвали.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч. 2 ст. 258 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4, 5 та 8 ст. 259 ЦПК України, в редакції станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали, ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 248 ЦПК України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування суду, який розглядає справу, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання;

3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи;

4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5) назва процесуальної дії;

6) час вчинення процесуальної дії;

7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа.

Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.

Положення ч. 4, 5 ст. 259 та ч. 1 ст. 353 ЦПК України не ставлять можливість реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження певного кола ухвал місцевого суду в залежності від їх поділу на протокольні та такі, що оформлені окремим документом, як і не містять заборони оскарження в апеляційному порядку протокольних ухвал.

При вирішенні питання права особи на апеляційне оскарження визначальним є саме зміст процесуального рішення суду першої інстанції, а не його форма.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 757/38949/16-ц, провадження № 61-20864св21 від 14 грудня 2022 року.

За правилом п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві.

Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.

Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватися вимог ЦПК України щодо її подання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).

Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 19 листопада 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 26 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у справі.

Протокольною ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 11.11.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання щодо об`єднання зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 з підстав пропуску строку, передбаченого ЦПК України, зустрічниу позовну заяву повернуто ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно ч. 3 ст. 193 ЦПК України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події (частина четверта статті 124 ЦПК України).

Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Перелік поважності причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.

У частинах 7, 8 статті 127 ЦПК України зазначено, що про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

16 квітня 2025 року до суду першої інстанції від представника ОСОБА_2 – Гринченко Т.М. надійшла зустрічна позовна заява, в якій остання просила об`єднати в одне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Вовчанської міської ради Чугуївського району Харківської області в одне провадження із первісним позовом, визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із матір`ю ОСОБА_2 , стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі від всіх видів заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

В зустрічній позовній заяві представник ОСОБА_2 – ОСОБА_5 зазначала, що 04.04.2025 року адвокат Гринченко Т.М. в приміщенні Чугуївського районного суду Харківської області ознайомилась з матеріалами цивільної справи № 638/10511/24, отримала копію позовної заяви з додатками до нею та отримала Ухвалу про відкриття провадження по справі. В строки визначені в Ухвалі про відкриття провадження у справі від 19.09.2024 року (яка отримана представником відповідачки 04.04.2025 року), в якій надано відповідачу 15 днів з дня оголошення та вручення ухвали на подання відзиву на позов та права подати зустрічну позовну заяву, стороною відповідача складено та подано як відзив на позовну заяву так і зустрічну позовну заяву.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 11 листопада 2025 року, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання щодо об`єднання зустрічної позовної заяви, з підстав пропуску строку, передбаченого ЦПК України та повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 .

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи міститься довідка від «Укрпошта», з якої вбачається, що судом направлялись документи по справі відповідачу, яка проживала у м. Вовчанськ, між тим, у вказаному листі міститься відмітка, що поштове відділення у м. Вовчанськ тимчасово не функціонує, отже доказів отримання ОСОБА_2 копії ухвали про відкриття провадження та копії позовної заяви матеріали справи не містять, тобто відповідач не була обізнана про розгляд справи та тільки 04.04.2025 року після отримання вказаних документів представником ОСОБА_2 , остання дізналася про вказану справу та у строк 15 днів, а саме 16.04.2025 року з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження звернулась до суду із зустрічної позовною заявою.

Також, колегія суддів звертає увагу, що норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Право на доступ до суду не є абсолютним і обмежене строком звернення до суду.

При цьому, постановляючи протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання щодо об`єднання зустрічної позовної заяви, з підстав пропуску строку, передбаченого ЦПК України, суд першої інстанції не навів належного обґрунтування підстав відмови у поновленні процесуального строку, чим порушив вимогу процесуального закону, який зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, та позбавив апеляційний суд можливості перевірити та оцінити законність підстав такої відмови.

Колегія суддів зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд постановляє протокольні ухвали з процесуальних допоміжних питань, які не потребують викладення в окремому процесуальному документі.

Частиною другою статті 194 ЦПК України визначено, що до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185цього Кодексу.

Частиною третьою статті 194 ЦПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

Частиною шостою статті 185 ЦПК України, до якої відсилає частина друга статті 194 ЦПК України, передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Про залишення зустрічної позовної заяви в суді у випадку її повернення заявнику зазначено у частині третій статті 194 ЦПК України.

Вищенаведене свідчить про те, що процесульним законом визначено уніфікований, єдиний підхід при застосуванні наслідків подання позовної заяви (як первісної, так і зустрічної), яка подана без додержання вимог, що визначені ЦПК України.

Отже, питання про повернення зустрічної позовної заяви суд мав вирішити шляхом постановлення письмової ухвали із наведенням відповідних мотивів такого повернення, між тим, судом першої інстанції, в порушення вщезазначених вимог закону постановлено протокольну ухвалу.

Колегія суддів звертає окрему увагу на положення ст. 193 ЦПК України, якими передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зважаючи на те, що обидва позови взаємопов`язані, оскільки виникають з одних правовідносин щодо визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, тому спільний їх розгляд є доцільним.

Можливість за суттєвих обставин повернутись до стадії підготовчого судового засідання неодноразово підтверджена постановою Верховного Суду, зокрема у справі № 204/6085/20 від 05.10.2022 року.

За таких підстав, судова колегія вважає, що висновок суду про відмову у задоволенні клопотання щодо об`єднання зустрічної позовної заяви, з підстав пропуску строку, передбаченого ЦПК України та повернення зустрічної позовної заяви є помилковим.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника - адвоката Гринченко Тетяни Миколаївни задовольнити.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області, що зафіксована в протоколі судового засідання від 11 листопада 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий – Н.П. Пилипчук

Судді – О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова