Постанова від 01 квітня 2026 р. у справі №281/616/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 281/616/25Головуючий у 1-й інст. Данчук В. В.

Категорія 130Доповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 рокум. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,

із секретарем судового засідання Журавською Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира справу за апеляційною скаргою адвоката Ятеля Євгенія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік, стягнуто на користь держави 665,50 грн судового збору.

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 01.11.2025 року о 13 год. 15 хв. на а/д 07 171 км, с. Літки Коростенського району керував транспортним засобом Даф, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за допомогою газоаналізатора Драгер – результат позитивний - 0.54 проміле. Своїми діями водій порушив п. 2.9.а ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суть апеляційної скарги

Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Ятель Є.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі. Зазначає, що постанова не відповідає вимогам закону та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Захисник мотивує апеляційну скаргу наступним:

- в матеріалах справи відсутні докази факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 ;

- працівниками поліції не було надано ОСОБА_1 та не було долучено до матеріалів справи сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку технічного приладу AlcotestDrager 6820;

- ОСОБА_1 не було роз`яснено порядок проходження огляду на стан сп`яніння, порушено право на захист;

- протокол про адміністративне правопорушення складений у відсутності ОСОБА_1 ;

- відеозапис, долучений до матеріалів справи не є безперервним, не містить фіксацію результатів на паперових та електронних носіях.

Адвокатом Ятелем Є.О. заявлено клопотання про поновлення строку на оскарження рішення суду, мотивуючи його тим, що 10.02.2026 ним подано апеляційну скаргу, яку було направлено електронною поштою на адресу Лугинського районного суду Житомирської області 10.02.2026, проте 02.03.2026 захисником в кабінеті електронного суду отримано ухвалу апеляційного суду про те, що апеляція подана 17.02.2026. Тому, адвокатом Ятелем Є.О. в обгрунтування клопотання долучено знімок про надсилання апеляційної скарги саме 10.02.2026.

Позиції учасників справи

В судовому засіданні 31.03.2026 захисник Ятель Є.О. підтримав апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній.

В судове засідання 02.04.2026 ОСОБА_1 та захисник Ятель Є.О. не з`явилися, тому суд, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважав за можливе слухати справу за їх відсутності.

Мотиви апеляційного суду

Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисник Ятеля Є.О. на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.п. 6,7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Як вірно встановив суддя місцевого суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 500259 від 01.11.2025 року, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, чеком Драгер від 01.11.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.11.2025 року, рапортом від 01.11.2025 року, відеозаписом з диску (а. с. 7), письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 11.12.2025 року.

Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності, дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 «а» ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На думку апеляційного суду, процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції з дотриманням вимог закону.

Апеляційний суд не погоджується з твердженням захисника про відсутність в матеріалах справи доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Так, на відеозаписі export-m47hp о 13 год 27 хв на зауваження поліцейського «шось їдете то в право, то в лєво», ОСОБА_1 не заперечив факт керування, не вказував на інших осіб, лише пояснив, що "цей Даф уже геть не їде". Крім того, на тому ж відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 визнав, що вчора у доньки був День народжння і він вживав алкоголь, намагався домовитися, щоб щодо нього не складали протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. На відеозаписі також зафіксовано, що за короткий проміжок часу до події (близько 15 хвилин) зафіксованої в протоколі, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 вже зупиняли для перевірки документів, тобто водій керував ним, а при виявлення стану сп`яніння не вказував, що вжив алкоголь після даного керування авто. Зазначене в своїй сукупності підтверджує керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо доводу захисника про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено порядок проходження огляду на стан сп`яніння, суд зазначає наступне.

Поліцейським після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в ході перевірки документів було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки, оскільки було встановлено наявність запаху алкоголю – водій погодився, пройшов огляд, йому було повідомлено про позитивний результат 0,54 проміле. ОСОБА_1 на запитання поліцейського, чи погоджується він з результатом огляду, зауважень не висловив та беззаперечно підписав акт огляду та чек (висновок) газоаналізатора.

Відповідно до п.7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та з результатами огляду погодився, огляд в медичному закладі не проводився.

Щодо вказівки сторони захисту на те, що працівниками поліції не було надано ОСОБА_1 та не було долучено до матеріалів справи сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку технічного приладу Alcotest Drager 6820, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Поліцейським, який проводив огляд, було запропоновано обрати герметично запакований мундштук, повідомлено, як потрібно дути, роз`яснено щодо допустимого показника до 0,2 проміле.

Ні сертифіката відповідності, ні сертифіката про повірку вимірювального засобу ОСОБА_1 не вимагав, тому у поліцейського не було обов`язку з власної ініціативи надавати відповідні документи.

Згідно п.13 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, до протоколу про адміністративне правопорушення додаються оригінали або належним чином засвідчені копії (фотокопії) документів, що підтверджують вчинення адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився з використанням технічного приладу Alcotest Drager 6810 (що підтверджується чеком гзоаналізатора)

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747.

Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

Повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування це приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.

Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

В матеріалах справи наявний чек (висновок) газоаналізатора Алкотест 6810 Драгер, на якому зафіксовано, що прилад 04.06.2025 пройшов калібрування (огляд ОСОБА_1 проходив 01.11.2025, тобто через 5 місяців після калібрування), тому чек (висновок) газоаналізатора Алкотест 6810 Драгер суд вважає належним та допустимим доказом.

Щодо твердження сторони захисту про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений у відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 перебував на місці зупинки транспортного засобу, а поліцейські проводили технічні дії, пов`язані зі складанням матеріалів про адмінправопорушення в службовому автомобілі поруч з автомобілем ОСОБА_1 (що підтверджується відеозаписом), о 14 год 06 хв водія було ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення, який він 14 год 09 хв підписав без зауважень. Зазначене свідчить про те, що працівниками поліції не було порушено процедуру оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

На відеозаписі export-m47hp о 13 год 31 хв 37 сек видно, що на дисплеї газоаналізатора Алкотест Драгер зафіксований показник 0,54 проміле.

О 13 год 43 хв ОСОБА_1 було пред`явлено акт огляду та чек Драгера з результатом огляду 0,54 проміле, поліцейський запитав, чи водій погоджується з результатом – водій підписав акт і чек без зауважень.

Зазначене спростовує твердження захисника про те, що відсутня фіксація результатів на паперових та електронних носіях.

О 13 год 45 хв ОСОБА_1 було роз`яснено його права, уточнено, чи не бажає він скористатися юридичною допомогою – водій не повідомив про потребу в юридичній допомозі. Водночас, при розгляді справи в суді, ОСОБА_1 користувався послугами адвоката. Зазначене спростовує твердження захисника про порушення права ОСОБА_1 на захист.

Порядок використання фото та відеотехніки встановлюється п. 9 ч. 1 ст. 31 та ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідно до п.5 до розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, зареєстровано в МЮУ 11.01.2019 №28/32999 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Таким чином, на спростування тверджень сторони захисту про те, що відеозапис є фрагментарним, апеляційний суд зазначає, що вказане положення підзаконного акту вказує на необхідність безперервності ведення відезапису під час виконання поліцейським своїх обов`язків (перебування на чергуванні тощо), а не зобов`язує надати безперервний відеозапис для огляду суду. Такий обов`язок не закріплений, дійсність відеозапису стороною захисту не спростовано (дата, час, місце та фактичні обставини події).

Законодавчо визначені тільки наступні обов`язки працівника поліції, пов`язані із застосуванням технічних приладів і технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Так, під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

Тому доводи сторони захисту є безпідставними, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той обсяг доказів, який наявний на час розгляду справи.

При цьому, слід зауважити, що за змістом відеозапису не встановлено переривання події у її хронологічному порядку, що узгоджується з іншими доказами у справі в їх сукупності, що вірно досліджено судом першої інстанції.

Крім того, о 13 год 30 хв 53 сек ОСОБА_1 перед проходженням огляду за допомогою Драгера на склі поліцейського автомобіля пальцем писав цифри 15…(наступні камерою не зафіксовано) та запитав: «гу?». Коли поліцейський простягнув водію прилад Драгер, ОСОБА_1 , дивлячись на поліцейського, знову вказав йому пальцем на скло, де писав цифри, - поліцейський проігнорував такі жести.

Після повідомлення водію про позитивний результат – 0,54 проміле, останній о 13 год 34 хв 12 сек звернувся до поліцейського: «Давай шось придумаєм?». На запитання поліцейського, що він придумає, ОСОБА_1 відповів: «на карту». О 13 год 34 хв 47 сек водій повторив: «Давай на карту?». О 13 год 35 хв водій кілька разів знову писав на склі автомобіля цифри, на що поліцейський відповідав, що не потрібно ні карту, ні на карту, водій пропонував: «поїхали десь знімем?».

Зафіксована поведінка ОСОБА_1 в сукупності з іншими доказами свідчить про визнання ОСОБА_1 своєї провини на момент

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, інших вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не надано.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст. 294 КупАП України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Ятеля Євгенія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Лугинського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року задовольнити.

Апеляційну скаргу адвоката Ятеля Євгенія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року – залишити без задоволення, а постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 05 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяП. Миколайчук