Постанова від 30 березня 2026 р. у справі №213/1441/23 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/844/26 Справа № 213/1441/23 Суддя у 1-й інстанції - Попов В. В. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 року Криви Ріг

26.03.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності Тимощука А.О. на постанову Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.01.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та у зв`язку із поданням апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

В обґрунтування поданого клопотання ОСОБА_1 вказав, що відповідне повідомлення суду не отримав, СМС повідомлення не надходило, прохав причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнати поважними, строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поновити.

Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу за мобілізацією, у судовому засіданні участі не приймав, тому вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущено з поважних причин та з метою дотримання права на доступ до суду та дотримання права на захист такий строк підлягає поновленню.

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 :

- вважає, що його позбавлено конституційного права на справедливий суд, що є самостійною підставою для скасування постанови суду першої інстанції з урахуванням вимог ст. 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

- вважає, що суд першої інстанції належним чином не дотримався вимог ст. 7, 9, 245, 280 КУпАП, ст.ст. 62, 129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, положення якої зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, відповідно до практики ЄСПЛ, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини», згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом»;

- зазначає, що в протоколах про адміністративні правопорушення, складених відносно нього, а саме: серії ААД, № 395983 та серії ААД, № 395984, зазначено час вчинення правопорушень 25.03.2023р., то оскільки на момент розгляду справи вказані вище строки накладення стягнення спливли, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч.1 ст.247 КУпАП;

- наголошує, що у даному провадженні постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у цій справі про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП закриттю на підставі п. 7 ч. ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу;

- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу

Про дату, час та місце судового розгляду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлений належним чином, до судового засідання не прибув, у апеляційній скарзі прохав розгляд апеляційної скарги проводити за його відсутності у зв`язку із проходженням служби в Збройних Силах України.

Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він керуючи транспортним засобом ВАЗ 2106 днз НОМЕР_1 , перебував в стані алкогольного сп`яніння та здійснив наїзд на припаркований т/з "Богдан А-091" днз НОМЕР_2 , яким раніше керував ОСОБА_2 .

Щодо ОСОБА_1 за вказані події було складено два протоколи про адміністративні правопорушення, а саме:

- серії ААД № 395983, складений 25.03.2023р. щодо порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 а ПДР;

- серії ААД № 395984, складений 25.03.2023р. щодо порушення ОСОБА_1 вимог п.п.12.1, 13.1, 10.1, 13.3, 2.3"б" ПДР.

Постановою суду першої інстанції від 24.05.2023р. строк розгляду справ був зупинений на період проходження ОСОБА_1 військової служби.

Постановою суду першої інстанції від 05.12.2025р. провадження у справах поновлено та продовжено розгляд справ.

05.12.2026р. справи об`єднані в одне провадження і їм присвоєно єдиний номер справи.

В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції поклав:

- зазначені вище протоколи про адміністративні правопорушення;

- схему місця ДТП та фото таблиця пошкоджень транспортних засобів;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведено у зв`язку з виявленими ознаками – запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, результати огляду 1, 75 проміле, ОСОБА_1 з результатами згоден - підпис;

- тестування на алкоголь – роздруківка технічного приладу DRAGER Alcotest 6820 (останнє калібрування 27.12.2022) результат тесту – 1, 75 проміле;

- письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в присутності яких водій ОСОБА_1 був оглянутий поліцейським за допомогою технічного приладу DRAGER Alcotest 6820;

- письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ;

- письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_5 ;

- рапорт поліцейського;

- доданий до матеріалів справи відеозапис з службового автомобіля поліції та нагрудних відеореєстраторів.

У судовому засіданні суду першої інстанції допитаний потерпілий ОСОБА_2 , який пояснив, що він працює водієм автобусу «Богдан» д.н.з. НОМЕР_2 . 25.03.2023 він відпрацював на маршруті та на вказаному автобусі приїхав на автовокзал на станцію Інгулець, який припаркував, поставив на ручне гальмо і вимкнув двигун, а сам знаходився в салоні даного автобусу, сидячи на місці водія, та пив каву. Через деякий час на автостанцію на швидкості заїхав автомобіль ВАЗ червоного кольору та на великій швидкості розвернувся та вдарив його автобус у лівий бік.

Також суд першої інстанції допитав безпосередньо у судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що він був очевидцем ДТП, яке відбулось 25.03.2023 року на території автостанції «Інгулець» за наступних обставин. У вказаний день у вечірній час він проходив разом із своєю сім`єю через вказану автостанцію після прогулянки повертаючись додому і почув різкий сильний шум – начебто хтось нажав педаль газу із силою до кінця, на що він обернувся і побачив, що цей звук виходить з автомобіля ВАЗ червоного кольору, який в цей момент на великій швидкості заїхав на автостанцію, по дузі почав розвертатись і вдарив автобус «Богдан» жовтого кольору, який стояв припаркований без руху із вимкненим двигуном.

Суд першої інстанції дослідивши та оцінивши сукупність доказів у справі встановив, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а, 12.1, 13.1, 10.1, 13.3, 2.3"б" ПДР, в його діях є склади адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст.130 КУпАП, та він підлягає адміністративному стягненню в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в даному випадку ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду першої інстанції викладеними в оскаржуваній постанові щодо визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень.

Так відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції належним чином дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, та вирішив їх в точній відповідності із законом.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених адміністративних правопорушень такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 247, 251, 280 КУпАП.

Проте суд апеляційної інстанції встановив, що обставини події за участю ОСОБА_1 мали місце 25.03.2023р.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що під час розгляду справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить службу в ЗСУ, та щодо нього можливо застосування вимог ст. 335 КПК України щодо зупинення провадження у справі до його звільнення з лав ЗСУ для подальшого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Постановами Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2023р. зупинено строк розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 на період проходження ним військової служби.

У подальшому, постановами Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.12.2025р. провадження у справах про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП поновлено та продовжено розгляд справи.

В обґрунтування прийнятого рішення про поновлення розгляду справи суд першої інстанції зазначив, що у узагальненні Голови Касаційного кримінального суду ОСОБА_6 (лист №718/0/158-25 від 04.12.2025) щодо можливості зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, стосовно чого звернувся Рівненський апеляційний суд, указано наступне: «У КУпАП передбачено випадки зупинення розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення. Відповідно до частини четвертої статті 277 цього кодексу строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Інших випадків розгляду адміністративних справи про адміністративні правопорушення в КУпАП не передбачено, тому зупинення провадження в справах про інші адміністративні правопорушення можливе лише після внесення відповідних змін до цього Кодексу.»

Постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.01.2026р. справи про адміністративні правопорушення № 213/1441/23, (пр. № 3/213/3/26) та № 213/1442/23, (пр. № 3/213/4/26) щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП об`єднано в одне провадження та справу розглянуто по суті.

При цьому адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 за більш серйозне правопорушення з числа вчинених - в даному випадку ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме ОСОБА_1 визнано винуватим за ст. 124 КУпАП та за ч. 1 ст. 130 КУпАП та адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 як за ст. 124 КУпАП та за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до вимог ст. 36 КУпАП.

Проте, на думку суду апеляційної інстанції, накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не відповідає вимогам ст.ст. 38, 247 КУпАП за таких підстав.

Як наголошено вище, обставини події за участю ОСОБА_1 мали місце 25.03.2023р. за що було складено протокол за ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Постановами Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.05.2023р. зупинено строк розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на період проходження ним військової служби, тобто у такому випадку на час зупинення провадження у справі з 25.03.2023р. до 24.05.2023р. минуло два місяці, та для накладення адміністративного стягнення саме за ст. 124 КУпАП лишався один місяць.

Постановами Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.12.2025р. провадження у справах про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та за ч. 1 ст. 130 КУпАП поновлено та продовжено розгляд справи, тобто для накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП розпочався плин строку, який становив один місяць, та закінчувався 05.01.2026р.

Справа по суті була розглянута судом першої інстанції 14.01.2026р., тобто фактично після закінчення тримісячного строку для накладення адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, а тому застосування судом першої інстанції у даному випадку вимог ст. 36 КУпАП не відповідає вимогам процесуального законодавства, оскільки суд першої інстанції у такому випадку, дійшовши висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, зобов`язаний був закрити провадження у справі за ст. 124 КУпАП відповідно до вимог ст.ст. 38, 247 КУпАП.

З урахуванням викладеного вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції в частині накладення адміністративного стягнення із прийняттям в цій частині нової постанови.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що загальними доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 є сплив строку накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі відповідно до вимог ст.ст. 38, 247 КУпАП

Суд апеляційної інстанції дійшовши висновку про скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції в частині накладення стягнення, зазначає, суд першої інстанції помилково піддав адміністративному стягненню ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, оскільки з урахуванням процедури зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке було застосовано судом першої інстанції на підставі вимог ст. 335 КПК України, за розрахунком суду першої інстанції строк для накладення стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за правилом КПК України було збережено.

Проте слід врахувати, що підставою для поновлення провадження у справі про адміністративне провадження судом першої інстанції стало узагальнення Голови Касаційного кримінального суду ОСОБА_6 (лист №718/0/158-25 від 04.12.2025) щодо можливості зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, стосовно чого звернувся Рівненський апеляційний суд, в яком зазначено наступне: «У КУпАП передбачено випадки зупинення розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення. Відповідно до частини четвертої статті 277 цього Кодексу строк розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, зупиняється судом у разі, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

Інших випадків розгляду адміністративних справи про адміністративні правопорушення в КУпАП не передбачено, тому зупинення провадження в справах про інші адміністративні правопорушення можливе лише після внесення відповідних змін до цього Кодексу».

Тобто слід рахувати, що процедура зупинення провадження у справах про адміністративне правопорушення є такою, що не передбачена діючим КУпАП, та не може бути застосована, зокрема, у провадженнях за ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції вирішуючи питання щодо загального строку провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , зокрема за ст. 130 КУпАП, зазначає, що наведене вище узагальнення голови Верховного Суду сформувало єдність правозастосування окремих положень КПК України за аналогією закону у справах про адміністративні правопорушення та встановило недопустимість такого застосування, тобто неможливості зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Слід зазначити, що Верховний Суд є найвищим судом в системі судоустрою України, найголовнішим завданням якого є забезпечення сталості та єдності судової практики.

У рішенні у справі «Тудор проти Румунії» Європейський суд з прав людини вказав, що роль найвищої судової інстанції кожної держави полягає в тому, щоб вирішувати суперечності у судовій практиці. Європейський суд з прав людини дає чітку відповідь: забезпечення єдності судової практики — завдання найвищої судової установи кожної держави. І не тільки Європейський суд з прав людини, а й інші органи Ради Європи відводять саме найвищій судовій установі в державі таку важливу роль.

Завданням Верховного Суду є не тільки і навіть не стільки вирішення конкретного спору. ВС повинен у передбачений процесуальним законом спосіб (шляхом розгляду конкретного спору та перевірки окремого процесуального судового рішення) витлумачити, як правильно застосовувати норму матеріального права або процесуального права, що була неоднаково застосована судами з тією метою, щоб надалі спрямувати судову практику в єдино правильне русло.

Тому завданням ВС має бути не лише формування єдиної судової практики застосування законодавства, а й забезпечення єдності національного права та однакового застосування законів усіма судами.

У даному випадку слід розуміти, що строк накладення адміністративного стягнення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 сплив за загальним правилом ст. 38 КУпАП, та вирішуючи питання щодо врахування строку зупинення провадження у справі суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відсутність законодавчо врегульованого механізму розгляду справ, учасниками якого є військовослужбовці, створило певну прогалину під час воєнного стану у правильності застосування тих чи інших норм, зокрема застосування аналогії закону, неврегульованих конкретним нормативно-правовим актом правовідносин норм права, що регулюють подібні за змістом відносини.

Згідно з практикою ЄСПЛ, певні адміністративні правопорушення за КУпАП (особливо стаття 130, 44 тощо) мають «кримінальний характер» через суворість покарання (арешт, високі штрафи), що вимагає застосування гарантій ст. 6 Конвенції про захист прав людини (право на справедливий суд), що в свою чергу викликало помилковість у прийнятті рішення про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, учасниками якого є військові, спричинене об`єктивними чинниками.

Загальноприйнято вважати, що принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад судочинства, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закон та його норми в такий спосіб, щоб максимально захистити права та інтереси особи; цей принцип відомий як "in dubio pro persona" або "in dubio pro homine" (латинською мовою) означає "у вагомих сумнівах - на користь людини"; принцип тлумачення закону на користь особи не передбачає ігнорування закону, але вказує на те, що в спірних ситуаціях суди повинні намагатися вибрати інтерпретацію закону, яка максимально захищає права та інтереси саме особи.

У разі конкуренції між окремими нормами КУпАП перевагу слід надавати нормам-принципам, нормам які мають у змісті більш широкі права людини і, безумовно, тим приписам, які інкорпоровані з конституційних норм, забезпечують дотримання норм верховенства права, та недопущення звуження наявних прав і свобод людини.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зарахування строку зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 для накладення на нього адміністративного стягнення відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи, що доводами апеляційної скарги не заперечується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та постанова суду першої інстанції в цій частині не переглядається, підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП не встановлено.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що в протоколах про адміністративні правопорушення, складених щодо нього, а саме: серії ААД, № 395983 та серії ААД, № 395984, зазначено час вчинення правопорушень 25.03.2023р., оскільки на момент розгляду справи вказані вище строки накладення стягнення спливли, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч.1 ст.247 КУпАП; що у даному провадженні постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у цій справі про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП закриттю на підставі п. 7 ч. ст. 247 КУпАП у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу є слушними та підлягають задоволенню.

Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу в лавах ЗСУ, має статус учасника бойових дій з 26.03.2023р. нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» на підставі Указу Президента України від 05.08.2022р. нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» на підставі Указу Президента України від 07.03.2023р.

Відповідно до службової характеристики командира реактивної артилерійської батареї в/ч НОМЕР_3 капітана ОСОБА_7 займає посаду радіотелефоніста артилерійської батареї, зарекомендував себе з позитивного боку, службові обов`язки виконує сумлінно і чесно, національно свідомий, ідейно та морально зрілий, необхідність збройного захисту держави усвідомлює та готовий до нього. Дисциплінований, не має дисциплінарних стягнень, наполегливий, на критику реагує адекватно, робить правильні висновки.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.01.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік задовольнити.

Постанову Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.01.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік скасувати в частині накладення адміністративного стягнення.

Вважати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, визначених ст. 38 КУпАП.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя