Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №212/13004/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4616/26 Справа № 212/13004/25 Суддя у 1-й інстанції - Борис О. Н. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м.Кривий Ріг

Справа № 212/13004/25

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

сторони:

позивач – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Страх Вадим Олегович, на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 30 січня 2026 року, яке ухвалено суддею Борис О.Н.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 30 січня 2026року, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС» (надалі - ПрАТ «СК «АРКС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовна заява мотивована тим, що 29.12.2018 між ПАТ «СК «АРКС» та ТОВ «Порше Лізинг Україна» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту за №пл382097ак8ф, за умовами якого було застраховано транспортний засіб Porsche Cayenne (д.р.н. НОМЕР_1 ).

23.09.2022 року о 11:45 в м. Бориспіль, вул. Покровська, 4, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля Porsche Cayenne (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля - ТОВ «Порше Лізинг Україна»), та автомобіля FORD Fusion (д.р.н. НОМЕР_3 ), яким керував водій ОСОБА_4 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Porsche Cayenne (д.р.н. НОМЕР_4 ).

Згідно Відповіді від НПУ №3022267418919616 про ДТП та постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.10.2022 року (справа №359/7099/22), дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 пункту 2.3.6, 13.1 ПДР України (ст. 124 КАП України).

Страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №ARX3370615 від 03.10.2022 року та умов Договору страхування №пл382097ак8ф від 29.12.2018 року, розмір страхового відшкодування склав 83 860,57 грн, які позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО згідно платіжного доручення №919474 від 04.10.2022 року.

Відповідно до п. 26.13 Договору страхування №пл382097ак8ф від 29.12.2018 року при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої Договором франшизи. Страхове відшкодування було розраховано та виплачено відповідно до рахунку, виставленого СТО, що надало послуги з відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля.

Таким чином, до АТ «СК «АРКС» (правонаступника АТ «СК «АХА Страхування»), перейшло право вимоги на отримання від винної особи - ОСОБА_4 компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля Porsche Cayenne (д.р.н. НОМЕР_5 ). На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 застраховано не було.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «СК «АРКС» 83 860,57 грн шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 30 січня 2026 року позовні задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПрАТ «СК «АРКС» шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 83 860,57 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПрАТ «СК «АРКС» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_4 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Страх В.О., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції не з`ясував належним чином усі обставини справи, неправильно оцінив подані докази та фактично поклав в основу рішення документи, які не є належними та допустимими доказами розміру шкоди.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розмір заявлених до стягнення збитків визначено не шляхом проведення незалежної експертної оцінки, як того вимагають норми матеріального права та усталена судова практика, а виключно на підставі рахунку сервісного центру, який має характер попереднього кошторису і не підтверджує фактичний обсяг шкоди. Такий рахунок не є експертним висновком, не містить аналізу характеру пошкоджень, не встановлює причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та заявленими роботами і, відповідно, не може слугувати належною підставою для визначення ціни позову. При цьому, до розрахунку включено витрати, які взагалі не мають жодного відношення до усунення наслідків ДТП, зокрема комплексну мийку, шампунь для безконтактної мийки, холодний віск, засоби для обробки гуми, очищення скла та дисків, самодіагностику та інші супутні послуги побутового характеру. Окремо включена заміна деталей, які взагалі не постраждали внаслідок ДТП.

Аналіз фотоматеріалів, долучених до справи, у тому числі з матеріалів адміністративного провадження за ст. 124 КУпАП, свідчить про відсутність суттєвих пошкоджень транспортного засобу потерпілого. Видимі деформації чи пошкодження, які могли б обґрунтовувати заміну деталей або значний обсяг ремонтних робіт, відсутні.

Згідно з підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у випадку, коли цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу не була застрахована, відшкодування шкоди здійснюється Моторним (транспортним) страховим бюро України за рахунок фонду захисту потерпілих. Отже, за встановлених у справі обставин, а саме відсутності у відповідачки чинного полісу ОСЦПВ на момент ДТП, саме МТСБУ є належним відповідачем у спорі щодо компенсації шкоди в межах установлених законом страхових сум. Натомість суд першої інстанції проігнорував зазначені імперативні приписи та безпідставно поклав обов`язок відшкодування безпосередньо на відповідачку.

У відзиві на апеляційну скаргу, до яких додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ПрАТ «СК «АРКС»зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.09.2022, об 11 год. 45 хв., в м. Бориспіль Київської області, на вул. Покровська, біля будинку №4, водій ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Ford Fusion», н.з. НОМЕР_6 , була неуважна, не дотрималась безпечної дистанції та, під час зупинки керованого нею транспортного засобу, скоїла зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки «Porsche Cayenne», н.3. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що зупинився попереду перед перехрестям доріг з вул. Київський Шлях. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказане підтверджується копією постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2022 року у справі №359/7088/22, яка набрала законної сили 28.10.2022.

На підставі вказаної постанови суду від 18 жовтня 2022 року, Бориспільський міськрайонний суд Київської області прийшов до висновку про порушення ОСОБА_4 зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення вимог ПДР, а саме п.п. 2.3 (б), 13.1, що свідчить про скоєння нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Водночас, враховуючи особу правопорушника, ступінь вини, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що тяжких наслідків не настало, звільнив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, оголосивши усне зауваження, провадження у справі закрив (а.с. 9).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Porsche Cayenne, д.р.н. НОМЕР_1 , власником якого є ТОВ «Порше Лізинг Україна» застрахована на підставі Договору добровільного комплексного страхування наземного транспорту, цивільної відповідальності власників наземного транспорту та від нещасного випадку на транспорті, укладеного 29.12.2018 року між ПАТ «СК «АРКС» та ТОВ «Порше Лізинг Україна» (а.с. 19-27).

Згідно з копією Заяви про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, 23.09.2022 року в м. Бориспіль Київській області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Porsche Cayenne (д.р.н. НОМЕР_2 ), що належить ТОВ «Порше Лізинг Україна», яким керував водій ОСОБА_3 (а.с. 10)

За заявою від 23.09.2022 року, 03.10.2022 року АТ «СК «АРКС» (попередня назва – СК «АХА Страхування») у страховій справі №1.003.22.0015261 було складено Страховий Акт №ARX3370615, на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №пл382097ак8ф.22 від 29.12.2018 року, термін дії договору з 03.01.2022 по 02.01.2023. Особою, яка зазнала збитки зазначено ТОВ «Порше Лізинг Україна». Визначено здійснити виплату ТОВ «Порше Лізинг Україна» за страховим випадком у розмірі 83860,57 грн. (а.с. 11).

24.09.2022 року здійснено огляд автомобіля Porsche Cayenne, д.р.н. НОМЕР_2 , за результатом якого складено Акт огляду транспортного засобу із зазначенням пошкоджень. (а.с. 16)

В матеріалах справи містяться фотокопії автомобіля Porsche Cayenne, д.р.н. НОМЕР_2 , якими зафіксовано пошкодження транспортного засобу (а.с. 17-18).

Сума страхового відшкодування у розмірі 83860,57 грн підтверджується Розрахунком страхового відшкодування ТОВ «Порше Лізинг Україна» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №пл382097ак8ф.22 від 29.12.2018 року (а.с. 12).

Відповідно до Рахунку № НОМЕР_7 від 24.09.2022 року, Філії «Віннер ПЦКА «ТОВ «Віннер Автомотів», вказаний розмір страхового відшкодування складається з наступних видів товарів та робіт: 1) кришка петлі для буксирування; 2) панель заднього бампера нижня CY 18-; 3) опора заднього спойлера ліва CY 15-; 4) опора заднього спойлера права СY 15-; 5) спойлер задній СY 18-; 6) штифт кріплення а3,2х6,5 11-; 7) затискач 9х14,5 СY 18-; 8) заклепка а-8х12 10-; 9) гайка закладна 11-; 10) гайка пружинна st4,8 12-; 11) облицювання задн. частини кузова знято та встановлено; 12) облицювання задн. частини кузова пофарбовано; 13) задній бампер розібрано і зібрано; 14) комплексна мийка (wash2); 15) автошампунь для безконтактної мийки 24кг magic gold; 16) холодний віск (засіб для сушіння); 17) засіб для обробки гуми; 18) засіб для очищення скла; 19) засіб для очищення колісних дисків 20) самодіагностика (а.с. 13).

Виконання робіт щодо ремонту автомобіля марки «Porsche Cayenne», н.3. НОМЕР_1 , на суму 83860,57 грн підтверджується Актом виконаних робіт філії «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомоті» за замовленням ТОВ «Порше Лізинг Україна» за №65027155 від 31.10.2022 року (а.с. 15).

АТ «СК «АРКС» сплатило на рахунок філії «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів» страхове відшкодування згідно акту №ARX3370615, Порше Лізинг Україна, у розмірі 83860,57 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №919474 від 04.10.2022 року (а.с. 14).

Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП – відповідачки ОСОБА_4 , станом на 23.09.2022 року – день ДТП, не застраховано (а.с. 30).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся з претензією про регресні вимоги на суму 83 860,57 грн на поштову адресу відповідачки, однак вказана претензія залишилась без реагування з боку останньої (а.с. 31).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка ОСОБА_4 , як винуватиця у ДТП, протиправні дії якої перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із завданою шкодою майну ТОВ «Порше Лізинг Україна», право вимоги по якому перейшло до позивача (суброгація), на підставі ст.993, ч.1 ст.1166, ч.1 ст. 1187, ч.1 ст.1188, та ч. 1 ст.1192 ЦК України повинна сплатити на користь ПАТ «СК «АРКС» реальні збитки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Відповідно до частин перших статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується у повному обсязі на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтею ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова виплата грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхове відшкодування страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, а відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого, а тому в порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку він сам виплатить страхувальнику.

За загальним правилом, майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка, на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник особа, яка завдала шкоди.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Колегія суддів зазначає, що у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Встановлено, що що звертаючись до суду з цим позовом ПАТ «СК «АРКС» посилалось на те, що воно, як страховик потерпілої у ДТП 23 вересня 2022 року особи - ТОВ «Порше Лізинг Україна», власника пошкодженого автомобіля транспортного засобу Porsche Cayenne, д.р.н. НОМЕР_2 , виплатило на ремонт вказаного автомобіля за договором добровільного страхування страхове відшкодування в сумі 83 860,57 грн. вартості відновлювального ремонту, що підтверджується платіжним дорученням №919474 від 04 жовтня 2022 року про виплату сум на рахунки філії «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомотів», які вказані застрахованою собою в у заяві про страхове відшкодування.

Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, визначених статтею 993 ЦК України та статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для задоволення позову ПАТ «СК «АРКС», оскільки воно здійснило виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів №пл382097ак8ф.22 від 29 грудня 2018 року та отримало у межах фактичних затрат право вимоги до винної у ДТП особи ОСОБА_4 .

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у ОСОБА_4 на момент скоєння ДТП, був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що останньою не заперечується, у зв`язку з чим ПАТ «СК «АРКС» пред`явило позов, після виплати страхового відшкодування застрахованій особі, саме на винуватця ДТП в порядку суброгації.

Стосовно обґрунтованості вимоги саме до відповідачки ОСОБА_4 , колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 39.1 статті 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що МТСБУ має ряд важливих завдань, до яких належить, у тому числі, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим законом.

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко визначає умови, за яких МТСБУ здійснює відшкодування страхових коштів.

Згідно з підпунктом 43.1.2 пункту 43.1 статті 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для забезпечення виконання зобов`язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому, крім інших, створено фонд захисту потерпілих у ДТП (фонд захисту потерпілих), призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених цим законом.

Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду I групи, у його присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим законом.

Як вже було вище зазначено, що цивільно-правова відповідальність водія (винуватиця дорожньо-транспортної пригоди – ОСОБА_4 ) на момент дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

В матеріалах справи також відсутні докази, що сама ОСОБА_4 , винуватиця у ДТП належить до пільгової категорії осіб, визначених пунктом 13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України.

При цьому, МТСБУ не відшкодовує шкоду потерпілим, якщо вони можуть задовольнити вимоги на підставі договорів інших видів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовується частина шкоди, яка не компенсована за договорами інших видів страхування (пункт 41.3 статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, за наявності договору добровільного страхування страхувальник (потерпілий) може отримати страхове відшкодування від свого страховика за договором добровільного страхування. При цьому, МТСБУ відшкодовує потерпілому частину шкоди, яка не компенсована за договором добровільного страхування, у разі якщо винуватець ДТП (власник транспортного засобу) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У справі встановлено, що за договором добровільного страхування, що є іншим видом страхування, потерпілий отримав страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля від позивача (страховика).

Заподіяння потерпілому шкоди внаслідок винних дій водія у ДТП стало підставою для виникнення деліктного зобов`язання, в якому праву потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондує відповідний обов`язок особи, яка завдала шкоди, відшкодувати заподіяну шкоду. Водночас така ДТП є підставою для виникнення зобов`язання згідно з договором добровільного страхування, в якому потерпілий має право вимоги до страховика (позивач).

Зазначені зобов`язання не виключали одне одного.

Потерпілому належало право вимоги в обох видах зобов`язань деліктному та договірному.

Він на власний розсуд обрав спосіб здійснення свого права, шляхом звернення вимоги до страховика (позивача), від якого отримав страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля.

Згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Аналогічне правило викладено в пунктах 3.6, 3.7 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у ДТП (затверджено протоколом Координаційної ради МТСБУ від 06 грудня 2012року № 31/2012), за змістом якого МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих компенсує витрати страховика за договором майнового страхування в межах здійсненого ним страхового відшкодування виключно у разі настання ДТП з вини осіб, які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та у разі, коли відповідальною за шкоду, спричинену внаслідок ДТП, є особа, відповідальність якої застрахована за договором ОСЦПВ іншим страховиком членом МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований.

При відсутності договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у винуватця дорожньо-транспортної пригоди страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в пункті 36.4 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов`язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам.

Враховуючи вищевикладене, страховик не має підстав для звернення до МТСБУ із позовом про відшкодування витрат, і пред`явивши вимоги безпосередньо до винуватця дорожньо-транспортної пригоди, діяв відповідно до закону.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 26 червня 2019року у справі № 554/5837/15-ц.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у матеріалах справи належних доказів, підтверджуючих дійсний розмір завданих потерпілому збитків внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, є необґрунтовані, з огляду на таке.

У частині третій статті 12, частинах першій статті 81 ЦПК України закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, у тому числі випадків наявності підстав звільнення від доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 79, 80 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Так, позивачем, на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди, надано Акт огляду транспортного засобу із зазначенням пошкоджень (а.с. 16), фотокопії автомобіля Porsche Cayenne, д.р.н. НОМЕР_2 , якими зафіксовано пошкодження транспортного засобу (а.с. 17-18), Розрахунок страхового відшкодування ТОВ «Порше Лізинг Україна» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №пл382097ак8ф.22 від 29.12.2018 року (а.с. 12), Рахунок №1087540 від 24.09.2022 року Філії «Віннер ПЦКА «ТОВ «Віннер Автомотів», із зазначенням видів товарів та робіт, Акт виконаних робіт філії «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомоті» за замовленням ТОВ «Порше Лізинг Україна» за №65027155 від 31.10.2022 року (а.с. 15).

Рахунок №1087540 від 24.09.2022 року та Акт виконаних робіт філії «Віннер ПЦКА» ТОВ «Віннер Автомоті» за замовленням ТОВ «Порше Лізинг Україна» за №65027155 від 31.10.2022 року містять повне зазначення наданих послуг, які були зроблені відносно пошкодженого автомобіля авторизованими СТО, визначеними відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №пл382097ак8ф.22 від 29.12.2018 року, які кореспондуються з Актом огляду транспортного засобу із зазначенням пошкоджень та фотокопіями автомобіля Porsche Cayenne, д.р.н. НОМЕР_2 , якими зафіксовано пошкодження транспортного засобу, у зв`язку з чим, апеляційний суд визнає такі докази належними та допустимими, які стосуються предмету доказування, та у встановлений законом спосіб не спростовані.

При цьому, відповідач протягом розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів на спростування правильності поданих позивачем доказів, зокрема, висновку експертного авто товарознавчого дослідження в частині визначення вартості відновлювального ремонту та розміру матеріального збитку. Жодних клопотань щодо призначення у справі автотоварознавчої експертизи сторона відповідача не заявляла.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 753/21177/16-ц, судом зазначено, що усунути розбіжності при визначенні матеріального збитку можливо шляхом призначення у справі відповідної експертизи.

Відповідач не був позбавлений права подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення у відповідності до вимог ст.106 ЦПК України.

Крім того, відповідач та його представник, керуючись правами, наданими ст.43, ч.ч.1,2, ст.182 ЦПК України, не були позбавлені права звернутись до суду першої інстанції з клопотанням про призначення по даній справі судової автотоварознавчої експертизи.

Наведені вище обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вірно проаналізував норми закону та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Страх Вадим Олегович, - залишити без задоволення.

Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 30 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 06 квітня 2026 року.

Головуючий:

Судді: