Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №243/6940/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/882/26 Справа № 243/6940/25 Суддя у 1-й інстанції - Соловйова О. О. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю:

секретаря судового засідання Черняєвої С.П.,

захисника особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності адвоката Кравцова В.В.

апеляційну скаргу адвоката Кравцова В.В., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :

Постановою судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2026 року встановлено, що 02.06.2025 р. 12:24 год в м. Слов`янськ, по вул. Мартиненка біля буд. 13, водій ОСОБА_1 керував ТЗ в стані наркотичного сп`яніння згідно висновку лікаря нарколога №349 від 02.06.2025 року Слов`янського наркологічного диспансеру. Відеофіксація на body cam Motorola Solutions №472187, реєстратор Xiaomi 70 mai. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі адвокат Кравцов В.В. просить скасувати постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2026 року у справі №243/6940/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, та закрити провадження в зв`язку із відсутністю події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що особа, яка не є водієм, та не керує транспортним засобом не має обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння. Вважає, що в матеріалах справи відсутній докази того, що ОСОБА_2 . Керував транспортним засобом, що вказує на те, що останній не є суб`єктом адміністративного правопорушення визначеного ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказам, який доводить вину у вчиненні адміністративного правопорушення.

Наголошує, що в матеріалах справи відсутні відомості про підстави зупинення транспортного засобу, який нібито був під керуванням ОСОБА_1 .

Звертає увагу суду, що в разі порушення співробітниками поліції процедури зупинення транспортного засобу всі подальші докази, які зібрані в ході оформлення матеріалів справи, є незаконними, а відтак - недопустимими.

Оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, то і його огляд на стан сп`яніння повинен був проводитись виключно співробітниками Військової служби правопорядку Збройних Сил України з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Тобто протокол про адміністративне правопорушення серія АБА №094401 від 02 червня 2025 року щодо ОСОБА_1 складений неуповноваженими на те органами, а саме – працівниками поліції.

Окремо звертає увагу, що долучений до матеріалів справи відеозапис є неналежним та недопустимим доказом, оскільки, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, відеофіксація здійснювалась на bodycam Motorola Solutions 472187 та реєстратор Xiaomi 70 mai. В той же час до матеріалів справи долучено відеозапис signal-2025-08-02-135023.mp4, який зроблено власним технічним засобом поліцейського і не може бути прийняти, як допустимий доказ, оскільки закон унеможливлює фіксацію правопорушення співробітниками поліції в такий спосіб.

Наголошує, що суд 1-ї інстанції допустив спрощений підхід при розгляді цієї справи, не дав належну та повну оцінку всім зібраним доказам у справі з неповним дослідженням наявних в матеріалах справи доказів та невірним застосуванням норм матеріального права.

Позиції сторін в суді :

В судовому засіданні захисник Кравцов В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, просив її задовольнити з підстав наведених в ній. Не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 .

Висновки суду:

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 20 січня 2026 року. Як вбачається з матеріалів цієї справи з апеляційною скаргою адвокат Кравцов В.В. звернувся у передбачений законом 10-денний строк.

На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 02.06.2026 р. 12:24 год у м. Слов`янськ, по вул. Мартиненка, біля буд 13, керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння згідно висновку лікаря нарколога №349 від 02.06.2025 року Слов`янського наркологічного диспансеру. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія за керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніня.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді належним чином врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія АБА №094401 від 02 червня 2025 року, висновком, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.06.2025 року виданий КНП «Медичний центр профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» м. Слов`янськ, направленням на медичний огляд в КНП МЦПЛЗ м. Краматорськ, рапортом, відеозаписом з портативного нагрудного відеореєстратора, показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, такими, що доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписам подій, що мали місце 02.06.2025 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19.

В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції надав належну та повну оцінку дослідженим доказам.

Апеляційні доводи захисника про те, що матеріали цієї справи не містять доказів факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення АБА №094401 від 02 червня 2025 року року, складеного щодо ОСОБА_1 , спростовуються дослідженим відеозаписом та долученими до матеріалів справи доказами.

Так, з відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 перебував у транспортному засобі при заведеному двигуні, який був зупинений саме працівниками поліції.

Крім того, факт керування транспортним засобом підтверджується копією постанови серія АБА №094401 від 02 червня 2025 року р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення ним ч. 2 ст. 122 КУпАП саме 02.06.2025 року об 12-24 год.

Апеляційний суд вважає, що надані працівниками поліції відеозаписи, які містяться в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, отримані з автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.

Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.

Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи зроблені за допомогою bodycam Motorola Solutions 472187 та реєстратор Xiaomi 70 mai і відеофіксація здійснювалася небезперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими. Доказами відповідно до приписів ст. 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Будь-яких беззаперечних доказів, які б спростовували встановлені під час судового розгляду фактичні дані, зокрема факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , стороною захисту надано не було. Тож, доводи апелянта щодо відсутності в матеріалах справи доказів факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії АБА №094401 від 02 червня 2025 року, вважаю такими, що не підтверджуються матеріалами справи.

Доводи захисника про те, що водій ОСОБА_1 , як військовослужбовець, не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки огляд військовослужбовців має здійснюватися уповноваженою особою ВСП саме в порядку ст.266-1 КУпАП, а не працівником поліції, вважаю такими, що не ґрунтуються на приписах закону з наступних підстав:

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Оскільки правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, віднесено до правопорушень на транспорті, то військовослужбовець, винний у його вчинені, повинен нести адміністративну відповідальність на загальних засадах. Тому і проведення огляду водія-військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння та складання протоколу про керування транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння відповідно до приписів ст.ст. 255, 266 КУпАП віднесено до повноважень органів Національної поліції.

Відсутність в матеріалах цієї справи будь-якого фіксування повідомлення працівниками поліції Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про те, що ними було виявлено військовослужбовця ОСОБА_1 , який перебуває в стані з явними ознаками наркотичного сп`яніння, ні є тими підставами, які свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейський виконав всі вимоги чинного законодавства і вжив всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок, передбачений п. 2.9а ПДР, а саме заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Будь-яких доказів оскарження дій співробітників поліції при складанні адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надано не було. В установленому порядку водій ОСОБА_1 або його захисник дії працівників поліції не оскаржували. Під час апеляційного розгляду апелянтом доказів на підтвердження оскарження дій чи рішень працівників поліції за вказаних вище обставин також не надано.

Доводи сторони захисту, що наявні в матеріалах справи докази є неналежними, вважаю необґрунтованими.

Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладені ці дані судом в основу прийнятого рішення.

На відеозаписі зафіксована подія за участю ОСОБА_1 у хронологічній послідовності. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.

Доводи апелянта про те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія ОСОБА_1 , вважаю необґрунтованими. Так, з відеозапису вбачається, що під час спілкування з водієм ОСОБА_1 сам водій не заперечував вживання наркотичних речовин протягом місяця, оскільки працівником поліції було повідомлено про наявність ознак наркотичного сп`яніння у водія ОСОБА_1 . Водію було запропоновано пройти огляд на встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Вважаю безпідставними доводи апелянта про те, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки, наявні у справі відеозаписи є повними і послідовними, на яких зафіксовані усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи. Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП є неналежним доказом у справі.

Крім того, із дослідженого відеозапису, не вбачається, що ОСОБА_1 оспорював законність його зупинки чи факту керування ним транспортним засобом, або ставив питання щодо порушення процедури огляду його на стан сп`яніння, його законних прав та інтересів. Навпаки, під час всього спілкування з працівниками поліції не заперечував факт керування саме ним транспортним засобом, пояснював, що їде додому, оскільки його відпустили зі служби, дуже квапиться, бо може запізнитись на електричку, тож доводи апеляційної скарги сторони захисту в цій частині є необґрунтованими.

Щодо доводів захисника стосовно неправомірності зупинки транспортного засобу, то суд зазначає, що згідно матеріалів справи ОСОБА_1 був зупинений у зв`язку з тим, що на розгалуженні доріг на керованому ним автомобілі не був увімкнений покажчик повороту, що може призвести до ДТП.

Тож, суд обґрунтовано вважав, що подія зафіксована на відеозапису повністю узгоджується з доказами та з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом та причин такої зупинки транспортного засобу, що може бути встановлено за допомогою інших доказів.

Отже, законність вимоги працівників поліції до водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння обумовлена виявленням у цього водія транспортного засобу ознак наркотичного сп`яніння, що прямо передбачено ст. 266 КУпАП та вимогами п. 2.9а ПДР.

Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, судом встановлено, що дослідженні під час судового розгляду докази повністю підтверджують ті обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, які викладені в адміністративному протоколі, складеному стосовно нього, і є безсумнівними доказами порушення ним п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає недоведеними доводи апелянта про те, що судом першої інстанції було допущено спрощений підхід при розгляді справи, оскільки оскаржена постанова судді першої інстанції містить дослідження всіх наявних в матеріалах справи доказів, які були надані як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, яким була надана повна та належна оцінка в оскарженій постанові.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника.

Оскаржена постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст.283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Кравцова В.В., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 20 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.А. Гришин