Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №161/9998/24 — Волинський апеляційний суд

Суд: Волинський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №161/9998/24

Суддя: Подолюк В. А.

Справа № 161/9998/24 Провадження №33/802/287/26 Головуючий у 1 інстанції:Рудська С. М.

Доповідач: Подолюк В. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., розглянувши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 червня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді водія у ПП «АТК «Стохід», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Також з ОСОБА_1 в дохід держави стягнуто 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Так, ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 22.05.2024 року о 09:40 год., в м. Луцьку по вул. Набережна, 34, в порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР України, керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога в медичному закладі КП «ВОПЛ м. Луцька», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із такою постановою судді захисник особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвокат Погрібна Т.С. 19 березня 2026 року подала апеляційну скаргу, в якій вважає його необґрунтованим та незаконним, оскільки воно винесене з грубим порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, що потягло за собою неповне з`ясування судом фактичних обставин справи та постановленням на її думку незаконного рішення.

З огляду на вищевикладене, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Водночас, захисником було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення вважаючи, що він прощений з поважних на те причин.

ОСОБА_1 та його захисник Погрібна Т.С., будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце розгляду справи телефонограмою (а.с.57) в судове засідання о 10 год. 10 хв. 06.04.2026 року не з`явилися.

Разом з тим, на адресу Волинського апеляційного суду від захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Погрібної Т.С. надійшло клопотання в якому остання просить розглянути апеляційну скаргу за її відсутності, а також відсутності ОСОБА_1 .

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги положення ст.268 КУпАП, апеляційний суд вважає, що справу можливо розглядати у відсутності ОСОБА_1 та його захисника Погрібної Т.С.

Перевіривши доводи клопотання, викладеного в апеляційній скарзі, доходжу висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення 19.06.2024 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП при постановлені, якої останній був присутнім.

В клопотанні, як на підставу поважності пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення захисник Погрібна Т.С. посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції 19.06.2024 року ОСОБА_1 присутнім не був, оскільки не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, копія оскаржуваної постанови суду ОСОБА_1 також не вручалася та не надсилалася, а їй як захиснику стало про неї відомо лише після того як вона 17.02.2026 року звернулася до Луцького міськрайонного суду та 13.03.2026 року на електронну адресу було отримано доступ до справи та постанови, але відео та адміністративні матеріали справи не прикріплені, а 17.03.2026 року на електронну пошту надійшли всі матеріали включно із відео файлами. А тому вважає, що саме з цього моменту сторона захисту фактично отримала можливість ознайомитися з повним змістом судового рішення та матеріалами справи, що об`єктивно визначає початок перебігу строку на апеляційне оскарження.

Проте таке посилання сторони захисту до уваги судом не приймається з врахуванням наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова судом постановлена 19.06.2024 року за участі ОСОБА_1 (а.с. 22-24), який того ж самого дня отримав її копію та добровільно сплатив штраф та судовий збір (а.с.25-26).

Отже, з урахуванням положень ч.2 ст.294 КУпАП, останній день для подачі апеляційної скарги припадав на 01.07. 2024 року (з врахуванням вихідних днів).

Апеляційна скарга до суду подана лише 19.03.2026 року, тобто після спливу передбаченого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження. Дана обставина об`єктивно підтверджується відміткою - штемпелем суду, проставленим на апеляційній скарзі (а.с.35).

Посилання сторони захисту на те, що перебіг 10-денного строку апеляційного оскарження судового рішення від 19.06.2024 року почав рахуватись із дати отримання стороною захисту всіх матеріалів включно із відео файлами, тобто 17.03.2026 року, до уваги судом не приймається, оскільки ч.2 ст.294 КУпАП, строк апеляційного оскарження судового рішення пов`язує саме з датою його винесення, а не отримання копії. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 19.06.2024 року будучи присутнім при постановленні та проголошенні постанови та того ж самого дня отримавши її копію, тобто знаючи рішення суду, і маючи термін на його оскарження до 01.07.2024 року включно, апеляційну скаргу стороною захисту подано лише 19.03.2026 року.

А тому, наведені стороною захисту обставини не можна вважати поважними підставами пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення та відповідно такими, що дають підстави для його поновлення.

Дослідивши дані обставини апеляційний суд вважає, що з наведених у заявленому в апеляції клопотанні підстав, строк апеляційного оскарження поновленню не підлягає.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання сторони захисту про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді від 19.06.2024 року до задоволення не підлягає, оскільки не було наведено поважних підстав пропуску такого строку у зв`язку з чим він міг бути поновлений судом.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» вказано, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення передбаченого законом строку на апеляційне оскарження судового рішення, і при цьому, в заявленому клопотанні, стороною захисту не було наведено поважних підстав для поновлення такого строку, то апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала на підставі ч.2 ст.294 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

У поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 червня 2024 року захиснику особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвокату Погрібній Тетяні Сергіївні, - відмовити.

Апеляційну скаргу захисника особи, щодо якої складено протокол - ОСОБА_1 - адвоката Погрібної Тетяни Сергіївни на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 червня 2024 року, - повернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.А. Подолюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua