Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №165/3219/25 — Волинський апеляційний суд

Справа № 165/3219/25 Головуючий у 1 інстанції: Ушаков М. М.

Провадження № 22-ц/802/481/26 Доповідач: Шевчук Л. Я.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді Шевчук Л. Я.,

суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , подану представником Гілем Юрієм Павловичем, на рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 02 лютого 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Юніт Капітал» звернулося в суд із зазначеним позовом, який обґрунтований тим, що 29 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 593234160 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 6 000 грн зі сплатою процентів за користування кредитними коштами. Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.

Проте позичальник ОСОБА_1 свої зобов?язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом.

28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) « Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТзОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги, у тому числі до боржника ОСОБА_1 (строк договору факторингу продовжено відповідно до додаткових угод).

05 серпня 2020 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором.

04 червня 2025 року на підставі договору факторингу № 04/06/25-Ю, укладеного між ТзОВ ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал», право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором набуло ТзОВ «Юніт Капітал».

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за кредитним договором складає 19 308,00 грн.

Покликаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача у свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 308,00 грн та понесені судові витрати по справі.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 02 лютого 2026 року у цій справі позов ТзОВ «Юніт Капітал» задоволено.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Юніт Капітал» 19 308,00 грн заборгованості за кредитним договором № 593234160 від 29 вересня 2020 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТзОВ «Юніт Капітал» 6 422,40 грн понесених судових витрат.

Не погоджуючись із ухваленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2. подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду змінити в частині стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом зменшення розміру заборгованості з 19 308,00 до 3 012 грн та здійснити розподіл судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просила апеляційний суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення постанови у цій справі є 06 квітня 2026 року - дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити з таких підстав.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 10, частиною 3 статті 12, частиною 1 статті 13 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За матеріалами справи судом встановлено, що 29 вересня 2020 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 593234160 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора MNV3M77W. За умовами кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети на суму 6 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно з пунктами 1.3., 1.4. або 1.5. цього договору (пункт 1.1 кредитного договору). Кредит надається (договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (пункт 1.2 кредитного договору). На період строку, визначеного пунктом 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,58 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом (пункт 1.3 кредитного договору). У випадку користування кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення) (пункт 1.4 кредитного договору). Строк дії цього договору, вказаний у пункті 1.2. договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором, та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань, передбачених договором (пункт 4.2 кредитного договору). Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного у пункту 1.2, є процентами у розумінні частини 2 статті 625 ЦК України (пункт 4.3 кредитного договору) (а. с. 30, 31).

Заявку на отримання грошових коштів в кредит ОСОБА_1 подав 29 вересня 2020 року (а. с. 20).

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав позичальнику кредит у розмірі 6 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 900f017d-108e-4b87-9379-b99f155dc06d від 29 вересня 2020 року (а. с. 10).

28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТзОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого новий кредитор ТзОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги за кредитними договорами, у тому числі до боржника ОСОБА_1 (строк договору факторингу продовжено рядом додаткових угод) (а. с. 65-81).

05 серпня 2020 року між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (новий кредитор) отримало право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором (а. с. 60-64).

04 червня 2025 року на підставі договору факторингу № 04/06/25-Ю, укладеного між ТзОВ ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТзОВ «Юніт Капітал», право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором набув позивач у цій справі ТзОВ «Юніт Капітал» (а. с. 52-56).

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором складає 19 308 грн, з яких 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 308 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом (а. с. 40-42).

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За положеннями статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (стаття 639 ЦК України).

Статтями 526, 527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію (частина 1 статті 3 Закону).

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

За положеннями статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

При цьому судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 свої зобов?язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом.

Задовольняючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача в користь позивача, крім заборгованості за тілом кредиту у розмірі 6 000 грн, заборгованість за процентами у розмірі 13 308 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого суду про стягнення з відповідача в користь позивача заборгованість за процентами у розмірі 13 308 грн з огляду на таке.

За умовами укладеного кредитного договору № 593234160 від 29 вересня 2020 року сума кредиту складає 6 000 грн (пункт 1.1), кредит надається строком на 30 днів (пункт 1.2), на період строку, визначеного пунктом 1.2 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,58 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом (пункт 1.3), у випадку користування кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом (пункт 1.4), строк дії цього договору, вказаний у пункті 1.2. договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором, та визначається як період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за дисконтною та/або базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань, передбачених договором (пункт 4.2).

Відповідно до наданого первісним кредитором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунком заборгованості за кредитом нарахування процентів за користування кредитом здійснено по 02 лютого 2021 року, застосована за перші 30 днів процентна ставка у розмірі 0,58 % в день, з 30 жовтня 2020 року застосована процентна ставка у розмірі 1,66 % в день, з 29 листопада 2020 року застосована процентна ставка у розмірі 1,33 % в день, з 02 січня 2021 року застосована процентна ставка у розмірі 1,7 % в день (а. с. 41, 42).

Разом з тим новий кредитор ТзОВ «Таліон Плюс» продовжив нарахування відсотків за користування кредитом, хоча новий кредитор набув право вимоги до боржника в межах розміру заборгованості за кредитом.

Станом на день відступлення права вимоги 02 лютого 2021 року від первісного кредитора (ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога) до нового кредитора ТзОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором. Розмір заборгованості за кредитом складав 14 620,00 грн, з яких 6 000 грн заборгованість за тілом кредиту та 8 820 грн - заборгованість за процентами.

Колегія суддів вважає, що нарахування заборгованості за процентами за кредитним договором здійснено первісним кредитором ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з порушенням умов договору кредиту.

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору за період з 30 жовтня 2020 року по 02 лютого 2021 року до застосування підлягала процентна ставка у розмірі 1,70 % в день, а тому за цей період розмір заборгованості за процентами складає 9 468,00 грн (6 000 грн (тіло кредиту) х 1,70 % х 93 (дні).

Крім того, судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 29 жовтня 2020 року сплатив кредитодавцю грошові кошти у розмірі 1 044 грн (відсотки за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,58) та 28 листопада 2020 року сплатив грошові кошти у розмірі 2 988 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитом.

Отже з відповідача в користь позивача слід стягнути відсотки за кредитним договором в розмірі 6 498 грн (9 486 грн - 2 988 грн).

Суд першої інстанції зазначених обставин не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача в користь позивача заборгованість за процентами у розмірі 13 308 грн.

Таким чином, з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 498 грн, з яких 6 000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 498 грн - заборгованість за процентами за період з 30 жовтня 2020 року по 02 лютого 2021 року за процентною ставкою 1,70 %.

Надані позивачем додаткова угода до договору № 593234160 від 29 вересня 2020 року від 29 жовтня 2020 року (а. с. 32) та додаткова угода № 593234160 від 29 вересня 2020 року від 28 листопада 2020 року (а. с. 32 зворот), якими передбачені зміни розміру процентної ставки за користування кредитом, не можуть бути враховані при визначені розміру заборгованості за кредитом, оскільки зазначені додаткові угоди не підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

З урахуванням наведених обставин суд апеляційної інстанції доходить висновку, що із-за невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції слід змінити.

Керуючись статтями 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 02 лютого 2026 року у цій справі змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі 12 498 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім) гривень.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді