Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №760/33068/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/33068/25 3/760/571/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Педенко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2025 року о 00 год. 15 хв. по вул. В. Брожка, 118 в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, подану сигнальним диском та пізніше проблисковим маячком синього та червоного кольору, поєднаного зі звуковим сигналом.

ОСОБА_1 порушив п. 2.4. Правил дорожнього руху України - на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП не визнав.

Щодо обставин, викладених у протоколі, зазначив, що транспортним засобом не керував, а лише стояв поруч із ним. 12.11.2025 року до нього на день народження приїхав товариш. Близько 00 год. 05 хв. він проводжав товариша, після чого пішов до магазину «Лоток».

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила наступне.

ОСОБА_2 та її напарник перебували на перехресті вул. В. Брожка та пр-т Лобановського з метою виявлення порушників комендантської години.

Помітивши транспортний засіб марки «Skoda Superb», ОСОБА_2 подала сигнал про зупинку, проте водій жодним чином не зреагував і продовжив рух у бік напарника, який також подав сигнал про зупинку. Водій, лише прочинивши вікно та посміхнувшись, поїхав далі.

За вказаним автомобілем розпочав переслідування екіпаж, що подавав сигнал, а також інший екіпажом поліції. Водій вимогу про зупинку ігнорував, унаслідок чого у дворах його на певний час було втрачено з поля зору.

Згодом інший екіпаж затримав ОСОБА_1 , коли той уже відходив від транспортного засобу, удаючи, що просто проходить повз. Крім того, ОСОБА_1 викинув ключі від автомобіля, заперечуючи свою причетність до керування ним.

У ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, проте від проходження медичного огляду він відмовився.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Речицький М.Л. у судовому засіданні зазначив, що у долучених до справи відеозаписах зафіксовано, як водій транспортного засобу білого кольору не зупинився на вимогу працівника поліції. Водночас на відео неможливо ідентифікувати особу, яка керувала автомобілем, а також не видно його державний номерний знак.

Адвокат наголосив на відсутності доказів того, що поліцейські застосовували для зупинки транспортного засобу проблискові маячки разом зі звуковим сигналом.

Крім того, захисник вказав, що поліцейські виявили ОСОБА_1 у той момент, коли він стояв біля магазину «Лоток» і курив. ОСОБА_1 самостійно повідомив правоохоронцям, що є власником зазначеного автомобіля.

Враховуючи викладене, захисник вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 . У зв`язку з цим адвокат просить закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

З відеозаписів, доданих до протоколу серії ЕПР1 № 511461, вбачається, що водій не зупинився на вимогу працівника поліції. Поліцейські ідентифікували транспортний засіб як Skoda Superb білого кольору.

Під час затримання ОСОБА_1 викинув ключі від автомобіля, пояснивши це тим, що вони нібито випали випадково. Своєю чергою, поліцейські зазначили, що особисто бачили його за кермом у момент ігнорування вимоги про зупинку.

Під час відеофіксації ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкогольні напої та порушив комендантську годину. Працівники поліції задокументували в нього наявність ознак алкогольного сп`яніння. Попри визнання факту вживання алкоголю, ОСОБА_1 тривалий час сперечався з правоохоронцями, заперечуючи факт керування транспортним засобом. Від проходження огляду на стан сп`яніння він відмовився.

Права та обов`язки затриманому було роз`яснено в установленому законом порядку.

Суд, вислухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за, яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту 2.4. Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-2 КУпАП встановлено, що невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

На підставі вищезазначеного, виходячи з доказів, які містяться в матеріалах справи, винність

ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №511461 від 13.11.2025 року та відеозаписами в їх сукупності.

Суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, виходячи з наступного.

Версія захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише перебував поруч із ним, спростовується сукупністю прямих та непрямих доказів. Свідок ОСОБА_2 чітко зазначила, що водій автомобіля «Skoda Superb», проїжджаючи повз її напарника, прочинив вікно та посміхнувся, що дало можливість поліцейському візуально ідентифікувати особу за кермом. Подальше безперервне переслідування (хоч і з короткочасним втрачанням з поля зору у дворах) та затримання ОСОБА_1 безпосередньо біля автомобіля підтверджує, що саме він був водієм.

Суд розцінює дії ОСОБА_1 під час затримання, а саме викидання ключів від автомобіля, як спробу приховати знаряддя правопорушення та уникнути відповідальності. Твердження про те, що ключі «випали випадково», суд вважає непереконливим та спрямованим на введення слідства в оману, оскільки така поведінка в сукупності з намаганням «удавати перехожого» свідчить про свідоме бажання розірвати зв`язок між собою та транспортним засобом.

Під час відеофіксації ОСОБА_1 сам підтвердив факт вживання алкогольних напоїв. Суд вважає,

що саме перебування у стані алкогольного сп`яніння стало основним мотивом для навмисного невиконання вимоги про зупинку. Усвідомлюючи тяжкість наслідків за керування у стані сп`яніння (ст. 130 КУпАП), водій свідомо ігнорував сигнали поліції, намагаючись зникнути у дворах будинків та в подальшому заперечувати факт керування.

Доводи адвоката про відсутність на відео моменту зупинки із застосуванням звукових сигналів спростовуються показаннями свідка та протоколом, які мають статус належних доказів. Крім того, визнання ОСОБА_1 факту перебування на вулиці під час комендантської години та підтвердження ним права власності на автомобіль, що стояв поруч із ним у працюючому стані (або щойно зупиненим), лише підкріплюють позицію обвинувачення.

Суд вважає вину ОСОБА_1 доведеною повністю. Його дії мали цілеспрямований характер, були спрямовані на ігнорування законних вимог поліції з метою приховування іншого правопорушення (перебування за кермом у стані сп`яніння), що свідчить про прямий умисел.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на особу,

що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Згідно ст. 38 КУпАП, якщо справа про адміністративне правопорушення підвідомча суду, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Встановлено, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив 13.11.2025 року, тобто на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 КУпАП закінчились, тому суддя приходить до висновку про закриття провадження в справі згідно п. 7 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 33, 34, 35, 38, ст. 122-2, 247, 251, 252 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Закрити провадження 3/760/571/26 у справі №760/33068/25 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: А.М. Педенко