Постанова від 31 березня 2026 р. у справі №758/1073/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/1073/26

3/758/1574/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду м. Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

01.01.2026 року, о 17 год. 30 хв., в м. Києві, Подільський міст, мостовий перехід, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest Drager 6820, тест 4123, результат позитивний - 1.61 проміле.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 А Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні захисник Ванжула Я.В. просив провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення з підстав відсутністю факту керування транспортним засобом, тому у зв`язку із чим озвучення вимог поліцейських про проходження огляду на стан сп`яніння є неправомірними. Підтримав письмові доводи, зазначені захисником адвокатом Халупко С.В., в яких останній зазначив, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнає. Вказав на порушення працівниками поліції вимог чинного законодавства під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Так, відповідно до позиції сторони захисту, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається долучення належних доказів того, що ОСОБА_1 взагалі керував транспортним засобом і допустив будь-які порушення ПДР України, за які його слід було зупиняти, тому всі наступні вимоги працівників поліції, у тому числі вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами. Вказує на процесуальні порушення оформлення матеріалів, зокрема не зазначено жодних ознак алкогольного сп`яніння, за якими працівниками поліції було встановлено алкогольне сп`яніння ОСОБА_1 , у графі №12 протоколу відсутні відомості щодо дати, часу розгляду адміністративної справи, до справи не долучені свідоцтва, що стосуються технічного приладу «портативного відеореєстратора» «відеокамери» «боді-камери». Окрім цього, в акті огляду відсутні відомості про: здійснення відеофіксації під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, про залучення свідків при здійсненні даної процесуальної дії, а також відсутні відомості про надання ОСОБА_1 примірника акту огляду. Звертає увагу суду на те, що стороні захисту не було надано для ознайомлення направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а в чеці алкотестера Drager не вказано місце проведення тесту.

Щодо відеозапису з нагрудної камери працівників поліції, захисник зазначив, що відеозапис не фіксує жодних доказів протиправної поведінки ОСОБА_1 , порушення ним ПДР, на відеозаписах не встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт його зупинки із детальним поінформуванням водія про причину зупинки. Звертає увагу, що перегляд відеозапису не дає можливості встановити наявність ознак алкогольного сп`яніння, які стали підставою для проходження огляду. На думку захисника, відеофіксація дій, які здійснювались з боку працівників поліції відносно ОСОБА_1 відбувається не з початку здійснення процесуальних дій - зупинки транспортного засобу, а тоді коли поліцейські спілкуються вже із ОСОБА_1 , та його знайомим на вулиці поблизу транспортного засобу. Тобто як зупинявся транспортний засіб, тим паче хто саме їм керував на відеозаписі не зафісковано. Також матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (що не було зроблено поліцейськими). На наданих відеозаписах при здійснені огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 , дані норми грубо порушені, що виразилось у не ознайомлені поліцейським ОСОБА_1 із технічним приладом яким пропонувалось здійснити тест, не повідомлення його назви, номеру, характеристик, відсутність інструктажу, не було роз`яснено, які способи проходження перевірки передбачені законодавством, особливості їхнього проведення, при здійсненні пробного забору повітря не фіксувалось на відеозаписі табло алкотестера - ні перед початком ні після здійснення забору повітря. Окрім цього, стверджує, що водієві ОСОБА_1 працівником поліції не було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння у медичному закладі. Враховуючи зазначене, просив справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу.

Заслухавши позицію захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КК України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest Drager 6820" що підтверджується тестом №4123 від 01.01.2026 року о 18 год. 01 хв., результат огляду 1.61 ‰.

Так, доводи захисника спростовуються дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556717 від 01.01.2026 року, тестуванням на алкоголь DRAGER Alcotest 6820, результат - 1.61 ‰, Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у ОСОБА_1 у результаті огляду, проведеного поліцейським, були виявлені наступні ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; рапортом працівника поліції, відповідно до якого ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , проігнорував увімкнені проблискові маячки службового транспортного засобу та попри встановлення перекриття руху, намагався продовжити рух у напрямку мосту, у зв`язку із чим був зупинений, окрім цього рапорт містить інформацію про те, що на момент фіксації правопорушення відеофіксація з бодікамер службового екіпажу була відсутня через їх розрядження, фіксація події здійснювалася на особистий мобільний телефон, а пізніше на бодікамери додаткового екіпажу, який прибув на місце події.

Доводи захисника, зокрема, спростовуються дослідженим судом відеозаписом, із якого вбачається наступне: початок відеозапису 01.01.2026 року, о 17:50, бодікамера 472671, на мосту знаходиться автомобіль, перекритий машиною поліції, поряд два чоловіка, один з яких ОСОБА_1 , який каже працівникам поліції, які підходять: "Му зупинилися, все нормально, нам подавали звуковий сигнал, ніби не зупинились". Інший чоловік повідомив : "Я вийшов з машини, спитав, чи можна проїхати". На що поліцейський каже "Рух закрито повністю". ОСОБА_1 о 17:51 каже "Питання в тому, що ми хотіли проїхати міст і працівник поліції каже ми не зупинились, чому у всіх не перевіряють документи." Поліцейський каже, що у вас перевіряють документи. Попросили документи, що посвідчують особу. О 17:52 поліцейські звертаються до ОСОБА_1 і кажуть, що він водій, на що останній заперечує. При цьому вказує, що перебував в автомобілі як пасажир. О 17:52 інший чоловік який стоїть поряд каже працівникам поліції, що він теж пасажир. Потім відбувається розмова поліцейських та ОСОБА_1 з приводу причин зупинки, о 17:56 ОСОБА_1 каже що його не зупиняли. О 17:58 поліцейські повідомляють про підозру у вживанні алкогольних напоїв. О 17:58 ОСОБА_1 повідомив, що вживав і погодився пройти огляд за допомогою приладу. "Драгер". О 17:58 поліцейські повідомляють ознаки алкогольного сп`яніння : запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. О 18:00 каже він не водій, в подальшому проходить огляд, результат огляду - 1,61%. О 18:03 поліцейський каже що є відео де видно, що ви їдете. О 18:06 складають матеріали, ОСОБА_1 виходить з сидіння водія на вулицю. О 18:38 ОСОБА_1 , який знаходиться на сидінні водія, працівник поліцію, який стоїть на вулиці, ознайомлює з матеріалами справи.

Також на диску наявний відеозапис 01.01.2026 року, о 17:50, з бодікамери 472094, камера іншого поліцейського, по цих самих обставинах.

Суд встановлює, що огляд на стан сп`яніння проведено відповідно до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та ст. 266 КУпАП.

Щодо тверджень захисника на не безперервність відеозапису, то як слідує з долученого до протоколу відеозапису він має чітку і логічну послідовність подій, хід спілкування співробітників поліції із водієм, який проїхав на міст, де рух було перекрито, на ньому чітко зафіксовано пропозиція пройти огляд на місці, на що ОСОБА_1 погодився. Перерва у відеофіксації з технічних причин не може бути підставою для визнання доказу недопустимим, та не впливає на достовірність даних, що зафіксовані на такий запис.

Долучений до матеріалів справи відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

Доводи захисника про те, що не було вручено примірника акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів суд вважає необґрунтованими та зазначає, що ця обставина жодним чином не впливає на законність проведеного огляду. Крім того, із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 достеменно було відомо про результати проведеного огляду.

Доводи захисника про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не було залучено свідків, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах закону. Так, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП обов`язкова присутність свідків під час огляду особи на стан сп`яніння на місці зупинки, передбачена виключно у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Отже, у разі фіксації проведення огляду на стан сп`яніння на нагрудну камеру поліцейського, залучення свідків є необов`язковим.

Суд відхиляє доводи захисника щодо відсутності у протоколі про адміністративне правопорушення переліку ознак алкогольного сп`яніння, що були виявлені у ОСОБА_1 , оскільки останні знайшли своє повне відображення в акті огляду та направленні на огляд водія транспортного засобу, що долучені до матеріалів справи.

Відсутність свідоцтв, що стосуються технічного приладу «портативного відеореєстратора» «відеокамери» «боді-камери» не нівелює самого факту застосування такого технічного засобу та змісту зафіксованої за допомогою цього технічного засобу інформації.

Твердження щодо не зазначення в чеці алкотестера Drager місця проведення тесту суд оцінює критично, оскільки останнє фактично співпадає із місцем події, що знайшло своє відображення у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556717.

Таким чином, процесуальні порушення оформлення матеріалів справи, на які вказує захисник, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні та жодним чином не впливають на результати проведеного огляду.

Сукупність наведених доказів підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії, у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення із ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі ст. 124 КУпАП, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Л. В. Казмиренко