Рішення від 02 березня 2026 р. у справі №639/4694/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 639/4694/25

Провадження № 2/643/993/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2026 рокуСалтівський районний суд міста Харкова у складі : головуючого судді Майстренко О.М., за участю секретаря –Полчанінової А.С., розглянув у судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, 09.09.2023 року сторони зареєстрували шлюб у Першому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , за актовим записом №2437, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 09.09.2023 року. В шлюбу перебувають по теперішній час.

У шлюбі позивачка завагітніла та на день подання позову термін вагітності складав 20-21 тижнів, вона перебуває на обліку у жіночій консультації. Термін вагітності підтверджується довідкою КНП Пісочинської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги №2 Харківського району від 06.05.2025 року, консультаційним висновком КНП Пісочинської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги №2 Харківського району від 03.06.2025 року .

З 18.04.2025 року позивачка з відповідачем проживають окремо, оскільки відповідач відноситься до неї з неповагою, не дивлячись на вагітність. Їхня сім`я фактично розпаслася, з часу залишення сім`ї відповідач припинив надавати будь-яку допомогу на утримання позивачки під час вагітності, хоча має таку можливість, оскільки він є фізично здоровий та працездатний, працює та зареєстрований як ФОП. Позивачка не працює , потребує значних додаткових матеріальних витрат на забезпечення належних умов для збереження її здоров`я та народження здорової дитини. Відповідач, натомість, матеріальної допомоги на утримання дружини у добровільному порядку не надає, що ставить її у скрутне матеріальне становище. В зв`язку з тим, що відповідач добровільно не бажав надавати допомоги позивачці на утримання у зв`язку з вагітністю, вона вимушена звернутися до суду.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, просила позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та повідомив , що перебуває за межами України , офіційно не працевлаштований , не має постійного доходу з моменту народження дитини брав участь у матеріальному забезпеченні .

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Судом встановлено, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 09.09.2023 року, який зареєстрований у Першому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , за актовим записом №2437, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 09.09.2023 року. В шлюбу перебувають по теперішній час.

Станом на день подання позову до суду, а саме станом на 02.07.2025 року позивачка знаходиться на 20-21 тижні вагітності, що підтверджується довідкою КНП Пісочинської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги №2 Харківського району від 06.05.2025 року, консультаційним висновком КНП Пісочинської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги №2 Харківського району від 03.06.2025 року.

Після відкриття провадження у справі позивачка додала копію свідоцтва про народження дитини.

Так, згідно з поданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харків, про що 02.12.2025 Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , зроблено відповідний актовий № 1495.

Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Відповідно до статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

У добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.

Відповідно до ч. 1ст.80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач здоровий та працездатний, а також згідний сплачувати аліменти на утримання дружини під час вагітності.

Згідно зі ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Враховуючи викладене, обмеження позивачки у можливості самостійно працювати, у зв`язку із вагітністю та народженням дитини , та те, що відповідач є працездатним та може надавати допомогу, суд вважає за необхідним стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дружини щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною трьох років у розмірі 12 500 гривень.

Згідно п. 1 ч. 1ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст.5Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП : НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 аліменти на її утримання під час вагітності, у розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот ) гривень щомісяця, починаючи з 02.07.2025 року і до досягнення дитиною трирічного віку.

Відповідно до ст.430ЦПК України рішення в частині суми місячного платежу допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Майстренко