Рішення від 05 квітня 2026 р. у справі №643/21728/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/21728/25

Провадження № 2/643/2709/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого Тимош О. М.,

за участі секретаря судового засідання Глушка С. В.,

представника відповідача Акользіної М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» в особі свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором №TDB.2020.0091.20974 від 07.12.2020 у сумі 55 028,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.12.2020 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір №TDB.2020.0091.20974 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com, та індивідуальної частини, якою є вказана заява - договір.

Згідно з п. 1 розділу «Запевнення та умови» кредитного договору, підписанням заяви - договору клієнт беззастережно підтвердив, зокрема: прийняття в повному обсязі публічної пропозиції АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com; згоду з умовами договору, а також положення усіх додатків до нього; укладання з банком шляхом приєднання до договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com та індивідуальної частини договору, а саме цієї заяви – договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.

Сторони погодили і клієнт своїм підписом підтвердив, що ця заява - договір, договір з додатками (в тому числі, тарифи, тощо) у сукупності складають єдиний договір, істотні умови якого можуть міститися як у цьому тексті так i в інших частинах договору (пп. 1 п. 8 розділу «Запевнення та умови» кредитного договору).

Також клієнт своїм підписом підтвердив, що з усіма умовами договору ознайомлений і згодний (пп. 1 п. 8 розділу «Запевнення та умови» кредитного договору).

За умовами п. 7 розділу «Запевнення та умови» кредитного договору, він набирає чинності з моменту підписання заяви - договору та діє протягом 3 (трьох) років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмеженою.

Відповідно до п. 2 розділу «Запевнення та умови» кредитного договору, банк на підставі отриманої від клієнта заяви, відкрив клієнту поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, та поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. Факт отримання клієнтом картки та її номер зафіксовано зазначено у заключному розділі кредитного договору (реквізити та підписи сторін).

На поточний рахунок у гривні банк надав клієнту кредит, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії, що встановлений у п. 4. розділу «Запевнення та умови» кредитного договору.

Спосіб надання кредиту – шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на поточному рахунку клієнта (п. 3 паспорту споживчого кредиту).

Банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії (п. 4 розділу «Запевнення та умови» кредитного договору).

У подальшому банк свої зобов`язання перед клієнтом за кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку.

Однак, свої зобов`язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач не виконав.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «МЕГАБАНК» (банк) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (новий кредитор) був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

У п. 1 вказано, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (первісний кредитор) 27.12.2024 уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (новий кредитор) Договір №1/12 про відступлення прав вимоги.

У п. 1 вказано, що за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.

Відповідно до додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до відповідача – боржника за кредитним договором №TDB.2020.0091.20974 від 07.12.2020.

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача – боржника за кредитним договором №TDB.2020.0091.20974 від 07.12.2020, сформованої АТ «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024 (дата укладання договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги) заборгованість боржника/відповідача становить 55 028,38 грн, з яких: 19 363,70 грн – заборгованість за кредитом; 35 664,68 грн – заборгованість по сплаті відсотків.

02.03.2026 від представника відповідача до суду надійшла заява, в якій просила відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом позовної давності. В обґрунтування заяви зазначила, що паспортом споживчого кредиту передбачено строк у 12 місяців, а не 3 роки. Також відповідно до додатку №1 до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, строк надання кредиту встановлено у 12 місяців. Строк сплати ОМП – обов`язкових місячних платежів передбачений щомісяця в передостанній робочий день відповідного місяця. З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну відповідач не вносила ніяких платежів і не обслуговувала картковий рахунок. За період з березня 2022 року і дотепер позичальником відсотки не сплачувалися. Приймаючи до уваги передбачені строки і періодичність платежів, перебіг строку позовної давності необхідно обчислювати з 30.04.2022.

Також 02.03.2026 представник відповідача подала письмові пояснення відповідача у справі, у яких зазначила, що позивачем було направлено позов з додатками на неправильну поштову адресу. Так позивачем неправильно зазначено номер поштового відділення, назву вулиці та номер контактного телефона. Внаслідок умисних дій позивача відповідач позбавлена можливості безперешкодно знати предмет та підстави позову, не має доступу до письмових доказів, наданих позивачем в обґрунтування позовних вимог. Фотокопії виготовлені представником позивача мають незадовільну якість через брак освітлення та деформацію аркушів в зшитому в справі стані. Тому права відповідача грубо порушені, адже електронне судочинство не замінює загальний документообіг у цивільному суді і не може позбавляти сторону доступу до матеріалів цивільної справи, тому принцип рівності перед законом і судом у даному випадку порушено. Представник заявила клопотання про надання стороні відповідача копії позовної заяви і додатків до неї, але їй у цьому було відмовлено.

Ухвалою судді від 11.12.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що відповідач позов не визнає, просила застосувати позовну давність до спірних правовідносин. Представник зазначила, що позов був направлений позивачем не на те відділення, телефон відповідача зазначений не правильно. Востаннє відповідач сплатила кошти у березні 2022 року, тому права позивача порушені з цього періоду, тому строк давності закінчився у квітні 2025 року. Паспорт – це єдина заява, яка підписана ОСОБА_2 . Також представник відповідача послалася на неможливість вивчення графіків та сприймати їх вона не може, вважала, що є підстави для залишення позову без руху з підстав ненадання копій позову з додатками для всіх учасників справи, надання паперових носіїв. В діях позивача є зловживання правом, оскільки не направлено позов з додатком, не зазначено з якого періоду мало місце порушення. Позивач не вимагав у відповідача виконання умов договору, паспорт споживчого кредиту єдиний документ посвідчений відповідачем.

Суд, вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив таке.

07.12.2020 ОСОБА_1 підписала заяву-договір №TDB.2020.0091.20974 від 07.12.2020 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (а.с.56-57).

Відповідно до п. 2 заяви-договору банк відкриває клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_1 (у гривні), що обслуговується за дебетно-кредитовою схемою, поточні рахунки № НОМЕР_2 (у доларах США), № НОМЕР_3 (у Євро), що обслуговуються за дебетовою схемою, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa International Gold Rewards миттєвого випуску (неперсоніфіковану).

Згідно з п. 4 заяви-договору банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії. Сума максимального ліміту кредитної лінії – 200 000,00 грн, строк кредиту 12 місяців, пільговий період – 62 дні, тип кредиту – кредитна лінія, мета кредиту – споживчі цілі, базова процентна ставка – 56% річних, пільгова процентна ставка – 0,0001% річних, обов`язковий мінімальний платіж – 5,0% від використаного доступного ліміту.

Підписанням цієї заяви-договору клієнт підтверджує та запевняє, що: ця заява-договір, договір з додатками (у тому числі тарифи, тощо) у сукупності складають єдиний договір, істотні умови якого можуть міститися як у цьому тексті, так і в інших частинах договору; з усіма умовами договору (з урахуванням публічної частини договору, яка розміщена на офіційному сайті банку www.megabank.ua та/або в мережі Інтернет www.todobank.ua, та/або у відділеннях банку, тарифів тощо) ознайомлений і згодний (п. 1 заяви-договору).

Відповідач одержала та використала кредитні кошти, про що свідчать виписка про рух коштів по картці по особовому рахунку ОСОБА_1 з 07.12.2020 по 02.12.2022, виписка про рух коштів по картці по особовому рахунку ОСОБА_1 з 03.12.2022 по 03.09.2024 (а.с.68-87, а.с.45-51).

Позивачем надано паспорт споживчого кредиту, що підписаний відповідачем, довідку про відкриття рахунків, тарифний пакет «todobank» (а.с.58-59, а.с.57, а.с.64-67).

Згідно з довідкою-розрахунком АТ «МЕГАБАНК» заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2020.0091.20974 від 07.12.2020 станом на 03.09.2024 відповідач має заборгованість в сумі 55 028,38 грн, з яких: 19 363,70 грн – заборгованість за основним боргом; 35 664 ,68 грн – заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками (а.с.62).

Згідно з протоколом електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 до переможця електронного аукціону ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» перейшов пул активів (майна), належного АТ «МЕГАБАНК», а саме права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, дебіторська заборгованість фізичних осіб та майнові права за дебіторською заборгованістю у кількості 20 054 од (а.с.30-31).

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Відповідно до п. 1 договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору (а.с.23-28).

Відповідно до витягу з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників/дебіторів за такими договорами, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 55 028,38 грн, з яких: 19 363,70 грн – заборгованість за основним боргом; 35 664,68 грн – заборгованість за відсотками (а.с.63).

Згідно зі змістом платіжної інструкції №66895 від 31.07.2024 ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» сплатило АТ «МЕГАБАНК» 23 425 777,00 грн в якості оплати за лот №GL1N426240 відповідно до протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 (а.с.29).

Згідно з п. 2 договору №GL1N426240 від 03.09.2024 після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

27.12.2024 між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» було укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги.

Відповідно до п. 1 договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору (а.с.19-22).

Відповідно до платіжної інструкції №1074 від 27.12.2024 на суму 8 030 000,00 грн, платіжної інструкції №1091 від 31.01.2025 на суму 9 200 000,00 грн, платіжної інструкції №1822 на суму 5 500 000,00 грн ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» сплатило ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» 22 730 000,00 грн в рахунок оплати згідно договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 (а.с.43).

Згідно з витягом з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників/дебіторів за такими договорами, ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 55 028,38 грн, з яких: 19 363,70 грн – заборгованість за основним боргом; 35 664,68 грн – заборгованість за несплаченими відсотками (а.с.44).

Відповідно до розрахунку заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2020.0091.20974 від 07.12.2020 заборгованість складає 55 028,38 грн, з яких: 19 363,70 грн – заборгованість за основним боргом; 35 664,68 грн – нараховані відсотки за користування кредитом за договором (а.с.53-55).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до позивача перейшли права первісного кредитора АТ «МЕГАБАНК» за кредитним договором №TDB.2020.0091.20974 від 07.12.2020 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідачем не спростовано укладення договору та отримання кредитних коштів за договором, тому суд вважає доведеним наявність заборгованості у відповідача за основним боргом у сумі 19 363,70 грн

Щодо нарахованих процентів суд зазначає таке.

Договором встановлений строк кредитування у 12 місяців. З виписки по рахунку вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами до травня 2022 року, відтак, стягненню підлягають проценти, нараховані до 30.04.2022 включно (загалом 9739,15 грн), з врахуванням оплат (7911,90 грн), здійснених відповідачем, у сумі 1827,25 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у сумі 21 190,95 грн, з яких: 19 363,70 грн – заборгованість за основним боргом; 1827,25 грн – нараховані відсотки за користування кредитом.

При цьому суд не бере до уваги аргументи представника відповідача про невиконання позивачем вимоги щодо подання до суду копій позову з додатками для вручення відповідачу, оскільки позов подано в електронному вигляді через електронний кабінет, що покладає відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України на позивача обов`язок додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення). Позивачем такий обов`язок виконано та надано опис вкладення до цінного листа на ім`я та адресу місця реєстрації відповідача (а.с.88).

Також суд не приймає до уваги твердження представника позивача про те, що позивач направив позов з додатками на неправильну адресу, оскільки позивачем направлено позов з додатками на адресу реєстрації місця проживання відповідача, вулиця Ейдемана Роберта була перейменована на вул. Руслана Плоходька, тобто це одна й та сама вулиця. Номер поштового відділення також зазначено вірно, судом також направлялася поштова кореспонденція відповідачу до відділення 61112 та повістка на 30.03.2026 була отримана.

Що стосується посилання представника відповідача на обмеження відповідача в ознайомленні з позовом та додатками до нього, суд вважає його таким, що не відповідає дійсності, оскільки відповідач до суду із заявою про ознайомлення не зверталася та не приходила для реалізації свого права на ознайомлення з матеріалами справи. Також відповідач не подавала заяви про надання їй доступу до матеріалів справи через підсистему «Електронний суд».

Разом з тим, представник відповідача ознайомлювалася з матеріалами справи у приміщенні суду без обмежень, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою на а.с. 138. Посилання представника відповідача, яка має статус адвоката, на неналежні копії матеріалів, які вона зробила за допомогою власної фотокамери, суд до уваги не бере, оскільки представник відповідача повинна бути зареєстрована в підсистемі «Електронний суд» та має право ознайомитися з матеріалами справи в електронному вигляді через електронний кабінет, в тому вигляді в якому матеріали надійшли до суду від позивача. Таке право було роз`яснено представнику відповідача у судовому засіданні, проте вона їм не скористалася та не зверталася до суду із заявою про надання доступу до матеріалів справи через її електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

Стосовно клопотання представника відповідача про застосування позовної давності суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності (ст. 262 ЦК України).

Згідно зі ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення позивача із даною позовною заявою є 08.12.2025, а період нарахування заборгованості становить з 07.12.2020 по 18.04.2022 за тілом кредиту та з 07.12.2020 по 02.09.2024 за відсотками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, скасовано з 30.06.2023.

Разом з тим, п. 19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України № 2120-IX від 15.03.2022 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12, п. 19 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину та воєнного стану строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставі статті 259 ЦК України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину«Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до яких позовна давність продовжена на період з 12.03.2020 по 03.09.2025, а також на встановлені судом обставини, а саме дату звернення позивача із даною позовною заявою, строк позовної давності на момент пред`явлення позову не сплинув, тому суд не вбачає підстав для застосування строків позовної давності до заявлених вимог.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача у сумі 932,85 грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 11 200,00 грн.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01.07.2025, укладеному між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» предметом договору є надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1. договору) (а.с.37-42).

Відповідно до п. 3.2 Договору про правничу допомогу сума гонорару за надання послуг по стягненню заборгованості з боржників, визначається виходячи із фактичного обсягу наданих послуг та вартості послуг, зазначеного в Додатку № 2 до цього Договору, та зазначається Об`єднанням в акті приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до Акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги №12126603 від 14.08.2025 Адвокатське об`єднання «АЛЬЯНС ДЛС» надало ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» правничу допомогу по стягненню заборгованості з боржника ОСОБА_1 на загальну суму 11 200 грн (а.с.61).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам, а саме в сумі 4313,02 грн.

Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість в сумі 21 190,95 грн, з яких: 19 363,70 грн – заборгованість за основним боргом; 1827,25 грн – нараховані відсотки за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» » судовий збір у сумі 932,85 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4313,02 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, код ЄДРПОУ 40932411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя О. М. Тимош