Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 05 квітня 2026 р.
Справа: №629/2011/26
Суддя: ТКАЧЕНКО. Н. В.
Справа № 629/2011/26
Номер провадження 2/629/1134/26
РIШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.04.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Ткаченко Н.В., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про .стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначив, що 17.01.2018 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №200962893101, відповідно до умов якого банк видав позичальнику кредитну картку з встановленим кредитним лімітом в розмірі 17300 грн., який в подальшому було збільшено до 22300 грн. Свої зобов`язання за кредитним договором банк виконав в повному обсязі, однак відповідачка отримані в кредит грошові кошти не повернула та не сплатила інші платежі, передбачені умовами договору. Станом на 05.01.2026 року відповідач має заборгованість перед банком у розмірі 33273,96 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 21804,71 грн., заборгованості за процентами у розмірі 11469,25 грн. На підставі викладеного представник позивача просить стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості, а також судові витрати, сплачені при зверненні до суду у розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою суду від 16.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомленням (виклику) сторін. У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками були направлені своєчасно та належним чином, шляхом направлення пакету документів на зареєстроване місце проживання відповідача. Однак надіслана судом поштова кореспонденція відповідачем отримана не була і повернулась до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд, зважаючи на послідовну позицію, що викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 № 800/547/17, Касаційного господарського суду від 07.09.2022 № 910/10569/21, від 19.12.2022 № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 № 910/2654/22, від 06.06.2023 № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21), за якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду, дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, незважаючи на факт невручення конверту з ухвалою від 16.03.2026 для відповідача з причин "адресат відсутній за вказаною адресою".
Суд вчинив усі можливі дії про повідомлення відповідача щодо слухання справи для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Однак відповідач будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав, заперечень проти позову та відзиву на позов не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.
Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
17.01.2018 року між ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви №2009628893101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Також, 17.01.2018 року ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладання договору про споживчий кредит).
Відповідно до умов договору банк відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок за № НОМЕР_1 у гривнях та надав кредитну картку з встановленим кредитним лімітом в сумі 13000 гривень, який в подальшому було збільшено до 22300 грн. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Як вбачається із виписки по рахунках ОСОБА_1 за період із 17.01.2018 року по 05.01.2026 року, останньою здійснювалося користування кредитними коштами, а також здійснювалось часткове погашення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2009628893101 від 17.01.2018 року, наданого позивачем, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 33273,96 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 21804,71 гривень; заборгованості за відсотками у розмірі 11469,25 гривень.
06.01.2026 року АТ «Перший Український Міжнародний банк» направлено відповідачці досудову вимогу щодо виконання ним договірних зобов`язань зі сплати заборгованості за кредитним договором станом на 05.01.2026 року у розмірі 33273,96 гривень. Однак, вказана вимога залишена відповідачкою поза увагою, заборгованість на день звернення з позовом до суду останньою не погашена.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ст. 3 ЦК України.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання водному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
У постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 640/13154/14-ц (провадження № 61-8753св20) зазначено, що "відповідно до частини першої статті 1054, статті 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Підпис у договорі - це дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, що підпадає під поняття "правочин" (стаття 202 ЦК України), і стверджує про волевиявлення сторони. Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа (правова позиція Верховного суду України, висловлена у постанові від 18 грудня 2013 року у справі № 6-127цс13)".
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В ч.1 ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно доч.1ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності до вимог ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За правилами, визначеними ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Підписавши Заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка є складовою частиною Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, позичальник відповідно до статей 3 та 627 ЦК України добровільно погодив такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов`язання.
Факт укладання кредитного договору також підтверджується випискою по особовим рахунках ОСОБА_1 за період із 17.01.2018 року по 05.01.2026 року.
Відповідно до Переліку типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, виписки банків віднесені до первинних документів, які фіксують факти виконання госоперацій та служать підставою для записів у регістрах бухобліку та в податкових документах.
Згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.01.2023 у справі №209/3103/21, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника.
У вказаній постанові Верховним Судом також зазначено, що стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.
При цьому, суд зауважує, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не спростував розміру нарахованої суми заборгованості перед позивачем за кредитними зобов`язаннями.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або Законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.
З огляду на вищевикладене, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим має місце порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №200962893101, укладеного між його сторонами 17.01.2018 року, у розмірі 33273,96 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України та абз. 1 п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2662,40 грн.
Керуючись ст.ст.7, 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» заборгованість у розмірі 33273 гривень 96 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач – Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження за адресою:м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829.
Відповідач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ТКАЧЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua