Вирок від 05 квітня 2026 р. у справі №619/1492/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

Суд: Дергачівський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 05 квітня 2026 р.

Справа: №619/1492/26

Суддя: Коваленко Н. В.

справа № 619/1492/26

провадження № 1-кп/619/308/26

ВИРОК

іменем України

06 квітня 2025 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі Харківської області кримінальне провадження 12026221230000031 від 11.01.2026 за обвинуваченням :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борщівка Балаклійського р-ну Харківської обл., українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який мешкає за адресою : АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз 14.08.2024 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 262, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора захисникаОСОБА_4 ОСОБА_5

обвинуваченогоОСОБА_3 .

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Встановлено, що ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 11.01.2026 у нічний час, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , до якого він був запрошений на святкування Дня народження військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у якому також перебували інші військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що у вказаному будинку знаходиться військове майно та зброя, яка належить Збройним Силам України, користуючись слушним моментом, коли військовослужбовці відпочивали та перебували у стані сну, таємно заволодів, чим придбав, закріпленим за військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зброю, а саме: автоматом Zastava НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , два споряджені магазини з боєприпасами у кількості 60 штук калібру 7,62 мм.

Після цього 11.01.2026 у нічний час ОСОБА_3 , не маючи будь-яких законних підстав та дозвільних документів на носіння і зберігання вогнепальної зброї, незаконно носив та використовував вказаний автомат, при цьому пересувався з ним пішки по АДРЕСА_2 , приєднавши магазин до автомату, знявши його із запобіжника та здійснюючи неодноразові постріли вгору та у бік лісу.

11.01.2026, перебуваючи біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 продовжував здійснювати постріли з вказаної вогнепальної зброї, не реагуючи на зауваження громадян, чим створював реальну небезпеку для життя та здоров`я оточуючих.

Після припинення стрільби зброю у ОСОБА_3 було відібрано громадянином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого його батько - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , викликав працівників поліції.

Того ж дня, 11.01.2026, слідчим СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_11 , за участі понятих було проведено огляд місця події - відкритої ділянки місцевості, розташованої неподалік буд. 31-А по вул. Набережна в с. Дворічний Кут Харківської обл. Харківського р-ну, в ході якого вилучено: сім металевих предметів, зовні схожих на гільзи від вогнепальної зброї з написом на дні гільзи «3 Д»; шістнадцять металевих предметів, зовні схожих на гільзи від набоїв до вогнепальної зброї з написом на дні гільзи «3 Д»; предмет, зовні схожий на магазин до вогнепальної зброї; металевий предмет зовні схожий на набій з написом на дні гільзи «3 Д»; предмет ззовні схожий на вогнепальну автоматичну зброю з № НОМЕР_4 на якому мається приєднаний порожній магазин; бронежилет піксельного окрасу; шапка чорного кольору; десять металевих предметів, ззовні схожих на гільзи від набоїв до вогнепальної зброї з написом на дні гільзи «3 Д».

Відповідно до висновка судової-балістичної експертизи предмет ззовні схожий на вогнепальну автоматичну зброю з № НОМЕР_5 .70.В1 1984 року випуску є бойовим автоматом виробництва Югославії (завод «Crvena Zastava») системи Калашникова моделі «М70B1» калібру 7,62 мм (патрон 7,62х39 АК), виготовлений промисловим способом та відноситься до стрілецької військової нарізної вогнепальної зброї. Зазначений автомат придатний для стрільби бойовими проміжними патронами 7,62x39 AK.

Надані на дослідження 33 стріляні гільзи раніше являлися складовими спорядження бойових проміжних патронів 7,62х39 АК виробництва СРСР, призначених для стрільби з військової нарізної зброї калібру 7,62 мм та відповідного типорозміру патронника (карабіни «СКС», автомати та кулемети системи Калашникова, «РПД» тощо).

На представлених 33 стріляних гільзах наявні сліди контактної взаємодії з частинами та деталями зброї, придатні для ідентифікації конкретного екземпляру вогнепальної зброї.

Дані 33 стріляні гільзи проміжних патронів 7,62х39 АК були відстріляні із представленого для експертизи бойового автомата «Zastava M70B1» калібру

7,62 мм, № НОМЕР_3 , 1984 року випуску.

Крім того, відповідно до висновка судової-балістичної експертизи металевий предмет зовні схожий на набій з написом на дні гільзи «3 Д» є боєприпасом - бойовим проміжним патроном калібру 7,62х39 АК, що призначений для здійснення пострілу зі зброї системи Калашникова, а також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети). 1 вистріляний патрон (який було надано на дослідження) придатний для здійснення пострілу.

Також встановлено, що ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 11.01.2026 у нічний час, більш точний час не встановлено ОСОБА_3 , перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 до якого він був запрошений на святкування Дня народження військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та у якому також перебували інші військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що у вказаному будинку знаходиться військове майно та зброя, яка належить Збройним Силам України, маючи вільний доступ до приміщень будинку, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно, скориставшись тим, що військовослужбовці перебували у стані сну, викрав закріплене за військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зброю з боєприпасами, а саме: автоматом Zastava M70, заводський номер НОМЕР_3 , два споряджені магазини з боєприпасами у кількості 60 штук калібру 7,62 мм.

Після вчинення викрадення ОСОБА_3 протиправно заволодів вказаною вогнепальною зброєю та бойовими припасами, привласнив їх, фактично встановивши над ними своє незаконне володіння, усвідомлюючи, що автомат є бойовою нарізною вогнепальною зброєю, а бойові припаси та бронежилет - військовим майном, яке перебуває у власності Збройних Сил України та не може бути предметом цивільного обігу.

У подальшому, 11.01.2026 у нічний час, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, незаконно носив та використовував викрадену вогнепальну зброю, пересуваючись з нею по АДРЕСА_2 , приєднуючи магазини до автомату та здійснюючи постріли.

11.01.2026 поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , вказану вогнепальну зброю, бойові припаси та бронежилет вилучено працівниками поліції після повідомлення громадян, які стали очевидцями незаконного використання зброї.

7,62 мм, № НОМЕР_3 , 1984 року випуску.

Також, встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України згоди на передачу, користування чи відчуження вказаної вогнепальної зброї, бойових припасів та бронежилета ОСОБА_3 не надавали, а зазначене майно перебувало у їх законному користуванні відповідно до службових обов`язків.

Крім того, ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Встановлено, що 24.02.2022 згідно з Указом Президента України

№ 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого 24.02.2022 Верховною Радою України (№ 2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», по всій території України введено воєнний стан, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України. Воєнний стан неодноразово продовжувався указами Президента України.

Так, 11.01.2026 у нічний час, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 до якого він був запрошений на святкування Дня народження військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у якому також перебували інші військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 , а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ОСОБА_3 , маючи вільний доступ до приміщення у якому проживають військовослужбовці, достовірно знаючи, що у вказаному будинку знаходиться військове майно та зброя, яка належить Збройним Силам України і закріплене за військовослужбовцями на законних підставах, діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно, скориставшись тим, що військовослужбовці перебували у стані сну, викрав закріплений за військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бронежилет 6 класу захисту, моделі «Корсар», на якому були закріплені 3 підсумки для магазинів та 2 підсумки для гранат, вартістю, відповідно висновку судової товарознавчої експертизи – 6 360 гривень 00 копійок.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, незаконно заволодівши викраденим майном та встановивши над ним своє фактичне володіння, розпоряджався ним на власний розсуд, усвідомлюючи, що зазначене майно йому не належить і є власністю Збройних Сил України.

Крім того, ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 11.01.2026 у нічний час, більш точний час не встановлено ОСОБА_3 , діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, з мотивів явної неповаги до громадського порядку, грубо порушуючи права та законні інтереси громадян, зневажаючи існуючі у суспільстві норми поведінки, вчинив грубе порушення громадського порядку, що супроводжувалося особливою зухвалістю із застосуванням вогнепальної зброї, за наступних обставин.

Так, 11.01.2026, у нічний час, перебуваючи біля домоволодіння за адресою:

АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , без будь-яких правових підстав, користувався викраденою ним вогнепальною зброєю Zastava M70, заводський номер НОМЕР_3 , яка закріплена за військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та належить Збройним Силам України.

ОСОБА_3 діючи з особливою зухвалістю, здійснював постріли у повітря та у бік лісового масиву, створюючи реальну загрозу життю та здоров`ю оточуючих, грубо порушуючи спокій та відпочинок мешканців села.

Під час цих дій ОСОБА_3 був виявлений родиною ОСОБА_12 , які перебували у власному домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , та здійснили спроби зупинити протиправні дії. ОСОБА_3 , не реагуючи на зауваження, продовжував здійснювати постріли.

У подальшому, після втручання мешканців домоволодіння, ОСОБА_3 залишив місце злочину, залишивши автомат і бронежилет, які пізніше були вилучені поліцією разом із магазинами, набоями та гільзами.

7,62 мм, № НОМЕР_3 , 1984 року випуску.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися у:

- у незаконному придбанні та носінні вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України;

- у викраденні вогнепальної зброї та бойових припасів, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 262 КК України;

- у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України;

- грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням вогнепальної зброї, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 296 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив факти і обставини їх вчинення, так як це зазначено вище.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, останньому роз`яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Вина обвинуваченого у вчиненні вище зазначеного злочину доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінальних проваджень, і обвинуваченим не оспорюються.

Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення під час судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, – на потерпілого.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною п`ятою статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому злочинів у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні, жодних клопотань з цього приводу стороною захисту не заявлялося.

Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 262, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Частиною шостою статті 368 КПК України визначено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 27 листопада 2019 року (кримінальне провадження № 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження містять відомості на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненому злочинів та всі обставини, які ставляться йому у провину, щирий жаль з приводу цього, осуд своєї поведінки та бажання виправити ситуацію, яка склалася, і нести кримінальну відповідальність за вчинене.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення обвинуваченого ОСОБА_3 , визнається судом обставиною, яка пом`якшує його покарання.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 67 КК України вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння, визнається судом обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 .

Вивченням відомостей про особу ОСОБА_3 установлено, що він раніше судимий, останній раз 14.08.2024 Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі, строком на 1 рік, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, скарг від сусідів відносно нього за місцем проживання не надходило.

Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного.

Статтею 65 КК України визначені загальні засади призначення покарання, відповідно до яких суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

При цьому, враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та відомостям про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Верховний Суд у своїй постанові від 02 листопада 2021 року (справа № 750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Виходячи з приписів статті 12 КК України, вчинені ОСОБА_3 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 262, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України, є тяжкими злочинами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчинених злочинів, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого та наслідків дій винного та його невиліковні хвороби.

За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкцій передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 262, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання відповідає тяжкості правопорушень, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, не буде становити особистий надмірний тягар для особи та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

При вирішенні питання про те, який із передбачених ч. 1 ст. 70 КК України, принципів необхідно застосувати до ОСОБА_3 при призначенні покарання за сукупністю злочинів, суд крім відомостей про особу винуватого та обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, враховує число злочинів, які входять у сукупність, форму вини і мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків.

Отже, суд дійшов висновку про застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду та пред`явила до ОСОБА_3 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого суму матеріальної шкоди, заподіяної вчиненим кримінальним правопорушенням, у розмірі 10,80 грн на їх користь. У обґрунтування позову зазначено, що діями ОСОБА_3 військовій частині НОМЕР_1 завдано матеріальної шкоди на зазначену суму.

Обвинувачений ОСОБА_3 цивільний позов визнав у повному обсязі, зобов`язався виплатити завдану шкоду.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 129 КПК України суд ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Суд, дослідивши докази, надані цивільним позивачем, а саме військовою частиною НОМЕР_1 , на підтвердження позовних вимог, враховуючи беззаперечне визнання ОСОБА_3 такого цивільного позову, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини дев`ятої статті 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому: гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю); майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується.

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 16 січня 2026 року (справа № 619/329/26, провадження № 1-кс/619/33/26) було накладено арешт на майно.

З огляду на зазначене та з урахуванням обставин справи арешт майна, яке було предметом злочину, підлягає скасуванню та майно поверненню власнику, а інше - знищенню.

Відповідно до статей 124, 126 КПК України, суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 262, ч. 4 ст. 185,

ч. 4 ст. 296 КК України,та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 1 ст. 262КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

- за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити незмінним – тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 16 жовтня 2026 року.

Цивільний позов Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь військової частини НОМЕР_1 майнову шкоду, завдану внаслідок злочинних дій цивільного відповідача у 10 (десять) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в Харківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України на проведення судово-балістичної експертизи № СЕ-19/121-26/1553-БЛ від 04.02.2026 - 15 153 гривні 80 копійок; на проведення судової експертизи зброї № СЕ-19/121-26/1200-БЛ від 15.01.2026 - 1 782 гривні 80 копійок; на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-26/3983-ТВ від 19.02.2026 - 3 565 гривень 60 копійок.

Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 16 січня 2026 року (справа № 619/329/26; провадження № 1-кс/619/33/26) – скасувати.

Речові докази по справі:

- предмет, зовні схожий на магазин до вогнепальної зброї, поміщений до паперового конверту НПУ з пояснювальними написами та підписами понятих; металевий предмет, зовні схожий на набій з написом на дні гільзи «З Д», що поміщений до сейф-пакету NPU 6063544 з пояснювальними написами та підписами понятих; предмет, зовні схожий на вогнепальну автоматичну зброю № НОМЕР_3 М.70.В1 1984, до якого приєднаний порожній магазин, - поміщені до картонного ящику з пояснювальними написами та підписами понятих; бронежилет піксельного окрасу - поміщено до картонного ящику з пояснювальними написами та підписами понятих; дев`ять металевих предметів, зовні схожих на гільзи від набоїв до вогнепальної зброї з написом на дні гільзи «З Д» - поміщені до сейф-пакету NPU 5116666, які знаходяться на зберіганні на території ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області - передати відповідно до розпорядження КМ України № 186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил» від 26.02.2022 відповідному державному органу;

- сім металевих предметів, зовні схожих на гільзи від вогнепальної зброї, з написом на дні гільзи «3 Д», що поміщені до сейф-пакету NPU 5116664 з пояснювальними написами та підписами понятих; шапку чорного кольору - поміщену до паперового конверту НПУ з пояснювальними написами та підписами понятих, шістнадцять металевих предметів, зовні схожих на гільзи від набоїв до вогнепальної зброї, з написом на дні гільзи «З Д», що поміщені до сейф-пакету NPU 5116665 з пояснювальними написами та підписами понятих; чотири змиви на ватну паличку з поверхні вогнепальної автоматичної зброї № 217743 М.70.В1 1984, до якої приєднаний порожній магазин, - поміщені до паперового конверту НПУ з пояснювальними написами та підписами понятих, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку, які знаходяться на зберіганні на території ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення,а обвинуваченим ОСОБА_3 , в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua